09 березня 2010 р. № 20/368
Вищий господарський суд України у складі: суддя Бенедисюк І.М. -головуючий, судді Львов Б.Ю. і Харченко В.М.
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Укравіт", м. Київ (далі -ТОВ "Компанія "Укравіт")
на рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2009 та
постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2009
зі справи № 20/368
за позовом ОСОБА_1 (ОСОБА_1), Данія
до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, м. Київ (далі -Департамент), та
ТОВ "Компанія "Укравіт"
про визнання недійсним повністю свідоцтва України № 92249 на знак для товарів і послуг "СУПЕРВІНЦИТ".
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
ОСОБА_1 -ОСОБА_2, ОСОБА_3,
ТОВ "Компанія "Укравіт" - не з'яв.,
Департаменту -не з'яв.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
Рішенням господарського суду міста Києва від 06.10.2009 (суддя Палій В.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2009 (колегія суддів у складі: суддя Моторний О.А. -головуючий, судді Кошіль В.В., Шапран В.В.), позов задоволено: визнано недійсним повністю свідоцтво України № 92249 на знак для товарів і послуг "СУПЕРВІНЦИТ"; Департамент зобов'язано внести відповідні відомості до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг. Судові рішення мотивовано невідповідністю зазначеної торговельної марки умовам надання правової охорони, передбаченим пунктами 2 і 3 статті 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (далі -Закон).
ТОВ "Компанія "Укравіт" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення зі справи скасувати і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування скарги зазначено про те, що попередніми судовими інстанціями порушено приписи Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) щодо повної та всебічної оцінки доказів, оскільки у вирішенні спору не досліджено належним чином висновок судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності і неправомірно відмовлено у задоволенні клопотання скаржника про призначення повторної судової експертизи зі справи.
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 заперечує проти доводів скарги, зазначаючи про законність і обґрунтованість судових рішень, і просить відмовити в задоволенні цієї скарги.
Сторони відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників позивача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Попередніми судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- позивач є власником міжнародної реєстрації №775736 на знак для товарів і послуг "VINCIT" для товарів 01 та 05 класів Міжнародної класифікації знаків для товарів і послуг для реєстрації знаків (далі -МКТП); реєстрація діє на території України у повному обсязі з 29.01.2002;
- 26.05.2008 Департаментом ТОВ "Компанія "Укравіт" видано свідоцтво України № 92249 на торговельну марку "СУПЕРВІНЦИТ" для товарів 05 класу МКТП, а саме: фармацевтичні та ветеринарні препарати; гігієнічні препарати на лікарські (медичні) потреби; дієтичні речовини на лікарські (медичні) потреби, дитяче харчування; пластирі, перев'язувальні матеріали; матеріали для пломбування зубів і виготовлення зубних виліпків; дезінфікувальні засоби; препарати для знищення паразитів і шкідників; фунгіциди, гербіциди (дата подання заявки - 17.01.2007);
- згідно з висновком судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 05.06.2009 №11275, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз:
? знак для товарів і послуг "СУПЕРВІНЦИТ" за свідоцтвом України №92249 є схожим настільки, що їх можна сплутати, з торговельною маркою "VINCIT" за міжнародною реєстрацією № 775736, раніше зареєстрованою (в тому числі й в Україні) на ім'я іншої особи для таких самих товарів 05 класу МКТП;
? знак для товарів і послуг "СУПЕРВІНЦИТ" (свідоцтво України №92249) є оманливим щодо товару та особи, яка виробляє товар, у зв'язку з використанням знаку для товарів і послуг ”(міжнародна реєстрація №775736).
Причиною спору зі справи стало питання про наявність підстав для визнання недійсним в Україні свідоцтва України № 92249 на знак для товарів і послуг "СУПЕРВІНЦИТ".
Відповідно до пункту 4 статті 5 Закону обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.
Пунктом "а" пункту 1 статті 19 Закону передбачено, що свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони.
Підстави для відмови в наданні правової охорони передбачені статтею 6 Закону. Так, не можуть одержати правову охорону позначення, які є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу, а також позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати зі знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для однорідних товарів і послуг.
Згідно з частинами першою та другою статті 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
При цьому питання про те, чи є торговельна марка "СУПЕРВІНЦИТ" за свідоцтвом України № 92249 схожою настільки, що їх можна сплутати, зі знаком для товарів і послуг "VINCIT" за міжнародною реєстрацією № 775736 та про те, чи може торговельна марка "СУПЕРВІНЦИТ" ввести в оману щодо виробника товару, є питаннями, які входять до предмету доказування у справі, потребують спеціальних знань, а тому судом першої інстанції відповідно до статті 41 ГПК України правомірно призначено судову експертизу.
Відповідно до частини п'ятої статті 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.
Про недопустимість переоцінки касаційною інстанцією доказів (зокрема, висновків експертів) зазначено й у постанові Верховного Суду України від 17.10.2006 зі справи № 14683/6-05 (н.р. 6823/9-92).
Як вбачається з оскаржуваних судових рішень зі справи, місцевий та апеляційний господарські суди, належним чином дослідивши зібрані у справі докази, і зокрема, висновок судової експертизи, дійшли обґрунтованого висновку про те, що торговельна марка "СУПЕРВІНЦИТ" за свідоцтвом України № 92249 є схожою настільки, що їх можна сплутати, зі знаком для товарів і послуг "VINCIT" за міжнародною реєстрацією № 775736 та про те, що торговельна марка "СУПЕРВІНЦИТ" може ввести в оману щодо виробника товару 05 класу МКТП.
Статтями 2 та 19 Закону передбачено, що Установа (Департамент) забезпечує опублікування офіційних відомостей про знаки для товарів і послуг; при визнанні свідоцтва чи його частини недійсними Установа повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені.
Таким чином, надана попередніми судовими інстанціями правова оцінка обставин справи є вірною, а відтак оскаржувані рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів, якими визнано недійсним свідоцтво України № 92249 на знак для товарів і послуг "СУПЕРВІНЦИТ", підлягають залишенню без змін.
Водночас доводи касаційної скарги ТОВ "Компанія "Укравіт" стосовно встановлення обставин справи та оцінки поданих у ній доказів не можуть бути підставами для задоволення вимог скаржника і з огляду на положення частини другої статті 1117 ГПК України, відповідно до яких касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Керуючись 1117, 1119 -11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2009 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2009 зі справи № 20/368 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Укравіт" -без задоволення.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Б. Львов
Суддя В. Харченко