Постанова від 04.03.2010 по справі 38/53-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2010 р. № 38/53-09

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Грейц К.В.,

суддів:Глос О.І., Бакуліної С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу РВ ФДМУ по Дніпропетровській області

на рішеннягосподарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2009 р.

у справі№38/53-09

господарського суду Дніпропетровської області

за позовомРВ ФДМУ по Дніпропетровській області

до ВАТ "Синельниківський ресорний завод"

простягнення 2 572,77 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2009 р. у справі №38/53-09 (суддя Бондарєв Е.М.) у позові РВ ФДМУ по Дніпропетровській області до ВАТ "Синельниківський ресорний завод" про стягнення 2 572,77 грн. збитків відмовлено.

У касаційній скарзі РВ ФДМУ по Дніпропетровській області просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2009 р. у справі №38/53-09 та направити справу на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області, посилаючись на порушення господарським судом першої інстанції норм процесуального права, а саме: ст. 4, 42, 43, 43 Господарського процесуального кодексу України, оскільки господарський суд не з'ясував причин пропуску строку позовної давності, які, на думку скаржника, є поважними у зв'язку з проведенням позивачем протягом 2005-2009 рр. роботи щодо відшкодування збитків у позасудовому порядку.

Відповідно до розпорядження заступника Голови Вищого господарського суду України Осетинського А.Й. від 03.03.2010 р. №02.03-10/115 змінено склад колегії суддів та призначено колегію суддів у складі: головуючого -судді Грейц К.В., суддів: Глос О.І., Бакуліної С.В.

Сторони не скористалися своїм процесуальним правом на участь своїх представників у судовому засіданні касаційної інстанції.

Перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених у них фактичних обставин правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція виходить із обставин, встановлених у справі господарським судом, а саме.

Господарським судом першої інстанції встановлено наступне.

Згідно з рішенням Фонду державного майна України від 14.12.1995 р. №43-АТ створено відкрите акціонерне товариство "Синельниківський ресорний завод" шляхом перетворення держаного підприємства "Синельниківський ресорний завод" у відкрите акціонерне товариство відповідно до Законів України "Про приватизацію майна держаних підприємств" та Указу Президента України від 26.11.1994 р. №699/94 "Про заходи щодо забезпечення прав громадян на використання приватизаційних майнових сертифікатів".

Відповідно до пункту 14.2 акта оцінки вартості цілісного майнового комплексу Синельниківського ресорного заводу із статутного фонду вилучено вартість майна, щодо якого органом приватизації встановлено особливий режим приватизації, загальною вартістю 310 847 млн.крб.

Згідно з додатком №1 до п. 14.2 даного акта до об'єктів, на які поширюється особливий режим приватизації, також належить свиноферма вартістю 7 644 млн. крб.

Відповідно до інвентаризаційно-звіряльної відомості основні засоби №10 до статутного фонду ВАТ "Синельниківський ресорний завод" не увійшла група з 59 інвентаризаційних об'єктів в с.Парне, зокрема дробарка "Волгар" (інвентарний №4904) вартістю 1 849, 62 тис.крб. та плуг ПМ 4-35 (інвентарний № 4959) вартістю 723, 25 тис.крб.

Згідно з висновком експерта про вартість групи інвентарних об'єктів підсобного господарства (будівель, будов і майна свиноферми), розташованих за адресою: Дніпропетровська обл., Синельниковський район, с.Парне, вул.Майська, 11, для мети викупу станом на 31.03.2003 р., зробленим ТОВ "Кванта плюс", який діяв на підставі договору від 14.04.2003 р. №12/7-33ЭО та сертифікату суб'єкта оціночної діяльності Фонду державного майна України, виданого 04.06.2002 р., №601/02, вартість дробарки "Волгар" становить 54,00 грн., а плугу -90,00 грн.

18.03.2004 р. позивач звернувся до відповідача з листом №12/1-1337, яким зобов'язав останнього надати кандидатури інвентаризаційної комісії об'єктів підсобного господарства (будівлі, споруди та майно свиноферми), що знаходиться на балансі ВАТ "Синельниківський ресорний завод", та провести інвентаризацію майна об'єкта приватизації станом на 31.03.2004 р.

За результатами роботи інвентаризаційної комісії, яка була утворена згідно з наказами РВ ФДМ по Дніпропетровської області від 26.03.2004 р. №12/01-22-УК та ВАТ "Синельниківський ресорний завод" від 31.03.2004 р., була виявлена нестача дробарки "Волгар" -мех. станок для подрібнення кормів продуктивністю 5т/годину (інвентаризаційний №4904) та плугу ПМ-4-35 шириною захвату 1,4 м (інвентаризаційний №4959), що підтверджено інвентаризаційним описом основних засобів №2 від 14.04.2004 р., які вилучались з статутного фонду ВАТ "Синельниківський ресорний завод" на момент його приватизації станом на 01.10.1995 р. та які відсутні на момент інвентаризації станом на 31.03.2004 р., що підтверджено зведеним актом інвентаризації майна ВАТ "Синельниківський ресорний завод" від 14.04.2004 р.

14.03.2008 р. робочою групою, створеною згідно з наказом Регіонального відділення ФДМУ по Дніпропетровській області від 12.03.2008 р. №12/10-6-УДМ, було проведено обстеження майна підсобного господарства (свиноферма), яке в процесі приватизації не увійшло до статутного фонду ВАТ "Синельниківський ресорний завод", у результаті якої була встановлена нестача 3 одиниць обладнання: дробарка "Волгар" (інвентарний №4904), автомобіль КрАЗ 6510 (інвентарний №5083) та плуг (інвентарний №4959).

Згідно з інвентаризаційно-звіряльною відомістю станом на 31.12.2008 р. балансова вартість дробарки "Волгар" -1 849,62 грн., плугу ПМ-4-35 -723,15 грн.

Враховуючи, що відповідно до Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 19.05.1999 р. №908/68, господарські товариства, на балансі яких перебуває державне майно, що не увійшло до статутних фондів в процесі приватизації, несуть відповідальність за збереження такого майна відповідно до Цивільного кодексу України, Регіональне відділення ФДМУ по Дніпропетровській області звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ВАТ "Синельниківський ресорний завод" про стягнення з відповідача на користь державного бюджету суми збитків у розмірі 2 572,77 грн., заподіяних внаслідок зникнення майна (дробарки "Волгар" (інвентаризаційний №4904) та плугу ПМ-4-35 (інвентаризаційний №4959)) на підставі ст.ст. 11, 22, п. 3 ст. 386, ст. 610 Цивільного кодексу України, Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 19.05.1999 р. №908/68.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив застосувати позовну давність, оскільки позивачем (який дізнався про втрату майна у травні 2004 р.) пропущено строк позовної давності, що відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України є підставою для відмови в позові (а.с. 30-31).

Відмовляючи у задоволенні позову, господарський суд першої інстанції виходив із того, що позивачем без поважних причин було пропущено строк позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову законними та обґрунтованими з огляду на наступне.

Згідно зі ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Господарським судом встановлено, матеріалами справи підтверджено та позивачем не заперечується факт виявлення нестачі дробарки "Волгар" (інвентаризаційний №4904) та плугу ПМ-4-35 (інвентаризаційний №4959) у квітні 2004 р. за результатами роботи інвентаризаційної комісії, яка була утворена згідно з наказами Регіонального відділення ФДМУ по Дніпропетровській області від 26.03.2004 р. №12/01-22-УК та ВАТ "Синельниківський ресорний завод" від 31.03.2004 р. №150 (а.с. 73, 75, 76, 79).

З позовом до господарського суду Регіональне відділення ФДМУ по Дніпропетровській області звернулося лише у вересні 2009 р.

Статтею 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

22.10.2009 р. відповідачем було надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив застосувати строк позовної давності (а.с. 29).

Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Поважних причин пропуску строку позовної давності позивач не навів.

З огляду на викладене, цілком обґрунтованими є висновки господарського суду про наявність підстав для відмови в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем.

За таких обставин рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2009 р. у справі №38/53-09 відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, ст. 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу РВ ФДМУ по Дніпропетровській області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2009 р. у справі №38/53-09 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2009 р. у справі №38/53-09 - без змін.

ГоловуючийК.Грейц

Судді:О.Глос

С.Бакуліна

Попередній документ
8215852
Наступний документ
8215854
Інформація про рішення:
№ рішення: 8215853
№ справи: 38/53-09
Дата рішення: 04.03.2010
Дата публікації: 22.03.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Інший майновий спір