вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua
"30" травня 2019 р. Cправа № 902/108/19
Господарський суд Вінницької області у складу судді Матвійчука Василя Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Комунального підприємства «Бар-благоустрій» Барської міської ради
(вул. Героїв Майдану, 18, м. Бар, Вінницька область, 23000)
до: Фізичної особи - підприємця Булаєвської Світлани Павлівни
( АДРЕСА_1 )
про стягнення 18 424,00 грн.
за участю секретаря судового засідання Жиляк С.І.,
представників сторін:
позивача Коляда О.О. за довіреністю;
відповідача Булаєвська С.П. підприємець
14.02.2019 до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява №б/н від 11.02.2019 Комунального підприємства «Бар-благоустрій» Барської міської ради про стягнення з Фізичної особи - підприємця Булаєвської Світлани Павлівни заборгованості (завданих збитків) в сумі 18 424,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на завищення відповідачем вартості виконаних робіт за договором підряду № 1 від 02.06.2017 на суму 18 424,00 грн, що встановлено актом ревізії № 06/30-1 від 01.03.2018.
Ухвалою суду від 18.02.2019 позов залишено без руху на підставі ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України та встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків: 5 днів з дня вручення ухвали суду.
04.03.2019 до суду надійшов лист № 763 від 25.02.2019 на виконання ухвали суду від 18.02.2019.
Ухвалою суду від 04.03.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/108/19 з призначенням до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 03.04.2019.
Ухвалою суду від 03.04.2019 підготовче засідання відкладено на 02.05.2019, з підстав неявки відповідача та невиконання ним вимог суду.
За результатами підготовчого засідання 02.05.2019 судом закрито підготовче провадження та призначити справу для судового розгляду по суті на 30.05.2019.
На визначену судом дату з'явились представник позивача та відповідач.
В судовому засіданні 30.05.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, наведених в позовній заяві.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав. При розгляді справи 30.05.2019 заперечив проти задоволення позову.
З огляду на ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд зважає на положеннями ст. 178 Господарського процесуального кодексу України якими визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У зв'язку з вищезазначеним, справа розглядається у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 30.05.2019 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників процесу, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Як свідчать матеріали справи 02 червня 2017 року між Комунальним підприємством «Бар-благоустрій» Барської міської ради (позивач, за Договором Замовник) та Фізичною особою - підприємцем Булаєвською Світланою Павлівною (відповідач, за Договором Підрядник) було укладено Договір підряду № 1 (далі Договір).
Згідно з п.1.1. Договору відповідач зобов'язувався в обумовлені строки виконати роботи з поточного ремонту тротуару в м. Бар вул. Соборна від магазину Шанс до магазину Юлія, а позивач зобов'язався прийняти виконані роботи і оплатити їх у встановлені Договором строки.
Ціна робіт, передбачена в замовленні визначається кошторисом і становить 69 893,42 грн, який погоджується і підписується особа сторонами і є невід'ємною частиною Договору. ( п. 2.1. Договору)
Відповідно до п. 2.2. Договору вартість робіт може змінюватись при виникнення додаткових об'ємів робіт, на які має складатись додатковий кошторис.
Виконання робіт здійснюється з моменту підписання даного Договору до 31.12.2017. (п. 3.1. Договору)
Остаточні розрахунки за виконані роботи проводяться Замовником на підставі актів виконаних робіт (форма 2-В) або актів здачі-приймання робіт, представлених Підрядником і підписаних уповноваженими представниками сторін протягом 3 днів. Уповноважений представник Замовника на протязі 3-х днів перевіряє реальність акту і підписує його в частині фактично виконаних робіт. (п. 4.1. Договору
Відповідно до п. 4.2. Договору Замовник має право затримати кінцеві розрахунки за роботи виконані з недоробками і дефектами, виявленими при приймання об'єкту в експлуатацію до їх усунення.
За доводами позивача відповідачем було виконано роботи на суму 69 893,42 грн., що підтверджується актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2017 року від 02.06.2017.
Позивачем було проведено розрахунки за виконані роботи на загальну суму 69 893,42 грн., про що свідчить платіжне доручення № 90 від 07.06.2017.
У 2018 році Північним офісом Держаудитслужби у Вінницькій області було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства «Бар-благоустрій» Барської міської ради за період з 01.01.2014 по 30.11.2017.
За результатами ревізії фінансово-господарської діяльності проведеної працівниками Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області, були встановлені порушення, що відображені в акті ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства «Бар-благоустрій» Барської міської ради за період з 01.01.2014 по 30.11.2017 від 01.03.2018 (далі Акт), та зокрема встановлено, що за Договором підряду № 1 від 02.06.2017 Підрядником, в порушення п.6.4.3 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, ч. 3 ст. 844, ст. 526, ст. 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, завищено вартість виконаних підрядних робіт на суму 18 424,00 гр, що призвело до втрат (збитків) КП «Бар-благоустрій» Барської міської ради.
Позивач вказує, що надіслав відповідачу лист-вимогу № 98 від 26.03.2018 в якому просив добровільно відшкодувати завищену вартість робіт за Договором № 1 від 02.06.2017 у розмірі 18 424,00 грн., яка залишена останнім без відповіді та виконання.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 837, ч. 1 ст. 843, ч. 1 ст. 844, ч. 2 ст. 845 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи.
Статтею 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками.
Як встановлено судом та підтверджується сторонами, відповідачем було виконано обумовлені Договором роботи, а позивачем їх прийнято без заперечень та зауважень.
Про належне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором свідчить також відсутність з боку позивача претензій та повідомлень про порушення відповідачем умов Договору.
Таким чином, в межах Договору, укладенено між сторонами, відповідачем були виконані роботи відповідно до обсягів та умов Договору, які були прийняті позивачем беззаперечно.
Посилання Позивача на Акт ревізії фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2014 по 30.11.2017, яким встановлено завищення відповідачем вартість робіт за Договором на загальну суму 18 424,00 грн. не спростовують виконання відповідачем зобов'язань за Договором.
В свою чергу, загальний порядок укладення, зміни і розірвання цивільно-правових договорів врегульовано Главою 53 Цивільного кодексу України. Порядок укладення, зміни і розірвання господарських договорів встановлено Главою 20 Господарського кодексу України
Пунктом 7 ст. 179 Господарського кодексу України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів
Відповідно до ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язанні у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Зі змісту статті 632 Цивільного кодексу України вбачається, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, тобто є вільною, за виключенням випадків визначених законом, у яких ціни (тарифи, ставки тощо) встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Відповідно ч. 1 до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Отже, істотними вважаються насамперед ті умови договору, які названі такими за законом.
При цьому, відповідно до частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб'єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини та проявляється у можливості сторін на власний розсуд визначати умови договору.
В свою чергу, Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 2 ст. 632 Цивільного кодексу України регламентовано, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
В силу приписів ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 651 Цивільного кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Частинами 2-3 статті 188 Господарського кодексу України передбачено, що сторона договору, яка вважає за необхідне, зокрема, змінити договір, повинна надіслати пропозицію про це другій стороні, яка у двадцятиденний строк після одержання такої пропозиції повідомляє іншу сторону про результати її розгляду.
Судом також встановлено, що на день вирішення спору сторонами не укладалось будь-яких змін до Договору в частині узгодження нової вартості робіт в бік зменшення.
Відповідно до частин 4-5 статті 188 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Доказів того, що позивач звертався до суду з позовом про спонукання відповідача про внесення змін до Договору в частині нової вартості робіт не подано, як і доказів на підтвердження звернення до відповідача із пропозицію внести зміни до Договору в частині зміни вартості робіт.
В свою чергу, Акт ревізії Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області, на який посилається позивач як на доказ переплати ним коштів у розмірі 18 424,00 грн.грн., не несе жодного імперативного характеру для сторін Договору.
Так, загальне поняття акту ревізії наведено у пункті 3 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 N 550 із подальшими змінами, (далі - Порядок), згідно з яким акт ревізії - документ, який складається посадовими особами органу державного фінансового контролю, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта.
У цьому випадку акт ревізії, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень (що в свою чергу відповідає встановленим правилам складання акта ревізії) не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії (аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 10.09.2013 у справі № 21-237а13).
Більше того, за умови існування між сторонами договірних правовідносин, посилання на Акт Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області, який носить рекомендаційний характер, як на підставу для задоволення позовних вимог, є неправомірними. Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами Договору і не можуть їх змінювати.
Зазначене узгоджується також з позицією Верховного Суду України, наведеній в постанові № 3-69гс12 від 22.01.2013, відповідно до якої, виявлені внутрішньою ревізією порушення не можуть впливати на умови спірних договірних відносин і не можуть їх змінювати.
Суд також зважає на позицію Верховного суду, викладену у постанові від 21.03.2019 у справі 904/10263/17 про те, що акт (довідка) не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін.
У той же час, виявлення вказаних порушень може бути підставою для притягнення до відповідальності посадових осіб у встановленому чинним законодавством України порядку.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 02.10.2013 зі справи № 922/1609/13.
Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінивши у сукупності зібрані у справі письмові докази, пояснення представників сторін та встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог з зазначених позивачем підстав, оскільки позивачем не доведено належними доказами обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись статтями 2, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В позові відмовити.
Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.
Копію рішення направити учасникам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене до Північно-Західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повне рішення складено 03 червня 2019 р.
Суддя Матвійчук В.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул. Героїв Майдану, 18, м. Бар, Вінницька область, 23000)
3 - відповідачу (АДРЕСА_1)