03 березня 2010 р. № 14/1-6/244
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, суддіГончарука П.А.,
суддівСтратієнко Л.В., Черкащенка М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу дочірнього підприємства "Газ-тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
нарішення господарського суду міста Києва від 7 вересня 2009 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24 листопада 2009 року
у справі№ 14/1-6/244
за позовом відкритого акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5"
додочірнього підприємства "Газ-тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
третя особа на стороні відповідача комунальне підприємство "Харківські теплові мережі"
простягнення 9 891 325,64 грн.
участю представників сторін:
від позивача -Дерев'янко Д.В.
відповідача -Лебедюк Ю.А.
третьої особи - не з'явився
У лині 2008 року позивач звернувся в суд з даним позовом, посилаючись на те, що 16.10.2006 р. між ним та ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії № 17/06-1114, за яким позивач передав відповідачу у жовтні 2006 р. теплову енергію вартістю 10 366 097,21 грн.
Відповідач сплатив лише 474 771,57 грн., в зв'язку з чим заборгованість становить 9 891 325,64 грн.
Відповідно до п.5.1 договору покупець (відповідач) починає виконувати свої грошові зобов'язання відносно продавця з дати укладання цього договору, а закінчує датою отримання покупцем 100% грошових коштів за реалізовану теплову енергію за договором комісії № 12/06-1101 від 12.10.2006 р., укладеного між покупцем та КП "Харківські теплові мережі".
Оскільки 05.12.2007 р. в газеті "Урядовий кур'єр" № 228 було опубліковано оголошення про припинення юридичної особи ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" шляхом реорганізації -приєднання до ДП "Газ України", то на підставі ч.1 ст. 107 ЦК України позивач направив відповідачу вимогу про дострокове виконання зобов'язання, але відповідач у семиденний строк не погасив заборгованість, а тому позивач просив стягнути її в судовому порядку.
Господарськими судами справа розглядалась неодноразово.
Рішенням господарського суду міста Києва від 7 вересня 2009 року (суддя -С.Ковтун), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24 листопада 2009 року (головуючий -В.Студенець, судді -О.Баранець, О.Зеленін), позов задоволено. Стягнено з відповідача 9 891 325,64 грн. боргу і судові витрати.
В касаційній скарзі відповідача, ставиться питання про скасування постановлених у справі судових рішень у зв'язку з їх невідповідністю нормам матеріального і процесуального права і передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення -без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, 16 жовтня 2006 р. між ВАТ "Харківська ТЕЦ-5" (продавець) та ДП "Газ-тепло" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії № 17/06-1114 (далі -договір), за яким позивач зобов'язався передати відповідачу обумовлений в акті приймання-передачі обсяг теплової енергії, а відповідач -прийняти його та оплатити на умовах договору за ціною, розрахованою відповідно до п.3.2 цього договору.
Згідно пунктів 5.1, 5.2, 5.3 договору покупець починає виконувати свої грошові зобов'язання по відношенню до продавця з дати укладання цього договору, а закінчує датою отримання покупцем 100% грошових коштів за реалізовану теплову енергію за договором комісії № 12/06-1101 від 12.10.2006 р., укладеного між покупцем та КП "Харківські теплові мережі".
Розрахунки між покупцем та продавцем за цим договором залежні від розрахунків споживача теплової енергії за отриману теплову енергію за договором комісії, який зазначений у п.5.1 цього договору.
До дати отримання покупцем 100% грошових коштів за реалізовану теплову енергію за договором комісії № 12/06-1101 від 12.10.2006 р. покупець не має обов'язку, а продавець не має права вимагати від покупця остаточної оплати за цим договором.
На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв 100 927, 846 Гкал теплової енергії вартістю 10 366 097,21 грн., що підтверджується актом приймання-передачі теплової енергії від 31.10.2006 р. № 10КП/1114.
Відповідач здійснив часткову оплату за отриману теплову енергію у розмірі 474 771,57 грн.
05.12.2007 р. в газеті "Урядовий кур'єр" № 228 було опубліковано оголошення про реорганізацію відповідача шляхом його приєднання до ДП "Газ України" НАК "Нафтогаз України" відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики України від 12.11.2007 р. № 538 "Про реорганізацію дочірнього підприємства "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України", в зв'язку з чим позивач листом від 29.01.2008 р. за № 23-19/178 направив відповідачу вимогу про дострокове виконання зобов'язання та сплати боргу у сумі 9 891 325,64 грн. в семиденний строк з моменту пред'явлення вимоги.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 107 ЦК України кредитор юридичної особи, що припиняється, може вимагати від неї припинення або дострокового виконання зобов'язання.
Таким чином, приймаючи оскаржувані судові рішення про задоволення позову, господарські суди дійшли правильного висновку, що припинення відповідача, як сторони у зобов'язанні є достатньою підставою для пред'явлення до нього вимоги до настання події, встановленої пунктами 5.1, 5.2, 5.3 договору.
При цьому, відхиляються посилання відповідача, викладені у касаційній скарзі, на різницю у визначенні ЦК України понять "строк" і "термін", оскільки поняття "дострокове виконання зобов'язань" стосується як строків так і термінів такого виконання.
Інші посилання скаржника в обґрунтування касаційної скарги також не підтверджуються матеріалами справи, спростовуються висновками судів та не доведені відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України Вищий господарський суд України, суд
касаційну скаргу дочірнього підприємства "Газ-тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 7 вересня 2009 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24 листопада 2009 року у справі за № 14/1-6/244 -без змін.
Головуючий, суддя П.Гончарук
Суддя
Л.Стратієнко
Суддя
М.Черкащенко