ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 м.Рівне, вул.Яворницького, 59
28 травня 2019 року Справа № 924/940/18
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Мельник О.В. , суддя Розізнана І.В.
секретар судового засідання Соколовська О.В.,
представники учасників справи:
позивача- Крамар А.В.;
відповідача- Куц І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з господарським судом Хмельницької області апеляційну скаргу Відповідача-Акціонерного товариства «Хмельницькобл-енерго» на рішення господарського суду Хмельницької області від 25.03.2019р., повний текст якого складено 03.04.2019р., у справі №924/940/18 (суддя Танасюк О.Є.)
за позовом Хмельницької міської ради м.Хмельницький
до Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» м.Хмельницький
про стягнення 8 122 грн. 33 коп. безпідставно збережених коштів,-
У жовтні 2018 року 18.10.2018р. Хмельницька міська рада (надалі в тексті - Міська рада) звернулася до господарського суду Хмельницької області із позовом про стягнення з Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» (надалі в тексті - Товариство) 8 122 грн. 33 коп. без підставно збережених коштів.(арк.справи 2-7, 80-81).
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 25.03.2019р. у справі №924/940/18 частково задоволено позов з урахуванням заяви про зміну предмету позову та присуджено до стяг-нення з Відповідача на користь Міської ради 6 985 грн. 05 коп. Ухвалюючи рішення, місцевий гос-подарський суд виходив з того, що наявні підстави для задоволення позову про стягнення без під-ставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 8 122 грн. 33 коп. за фактичне викорис-тання земельної ділянки площею 59 м2 поблизу вул.Проскурівської,81 в м.Хмельницькому без на-лежних правових підстав за період з 01.02.2015р. до 01.02.2018р. Разом з тим, Відповідач просить застосувати позовну давність до вимог в частині стягнення безпідставно збережених коштів за пе-ріод з 01.02.2015р. по 17.10.2015р., тому позов підлягає частковому задоволенню.(арк.справи 116-120).
Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Відповідач подав скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти но-ве, яким відмовити в задоволенні позову. Обґрунтовуючи скаргу Відповідач зазначає, що господар-ський суд першої інстанції неповно з'ясував всі обставини справи, ухваливши рішення з пору-шенням норм матеріального права. На думку Скаржника, суд не з'ясував чи сформована вказана у позові спірна земельна ділянка в порядку земельного законодавства, чи користується Відповідач земельною ділянкою лише в межах належного йому об'єкта нерухомого майна або іншою площею, а відтак, чи не ґрунтується на припущеннях встановлена площа для розрахунку безпідставно збе-режених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки; чи дійсно вказана земельна ділянка належить на праві власності Хмельницькій міській раді; чому Хмельницькою мі-ською радою в подальшому не приймалося відповідне рішення щодо надання в користування земе-льної ділянки, якщо від АТ «Хмельницькобленерго» надходила відповідна заява.(арк.справи 133-139).
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.05.2019р. відкрито апеляційне провадження у справі №924/940/18 за скаргою Відповідача.(арк.справи 131).
Крім того, ухвалою від 22.05.2019р. задоволено клопотання Міської ради про проведення судового засідання в режимі відеоконференції з господарським судом Хмельницької області. (арк. справи 154, 161).
У судовому засіданні апеляційної інстанції 28.05.2019р. представник Відповідача підтримав свою апеляційну скаргу в повному обсязі та надав пояснення. Представник Позивача заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників, вивчивши ма-теріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, АТ «Хмельницькобленер-го» є правонаступником ВАТ ЕК «Хмельницькобленерго» та ПАТ «Хмельницькобленерго».
Матеріалами справи стверджується, що у листопаді 2012р. до Відділу інформації та кадастрів департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Міської ради надійшли матеріа-ли щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення ВАТ ЕК «Хмельни-цькобленерго» земельної ділянки площею 59 м2, на території м.Хмельницького, поблизу вул.Прос-курівська, 81 (поруч земельної ділянки ВАТ ЕК «Хмельницькобленерго» площею 50 м2, для добу-дови діючого розподільчого пункту №2 по вул.Проскурівській, 81). Проте, в подальшому рішення про надання в користування даної земельної ділянки Хмельницькою міською радою не приймалось, договір оренди не укладався.(арк.справи 18-зворот, 33-42, 24-зворот).
05.01.2018р. представниками Управління земельних ресурсів та земельної реформи депар-таменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів проведено обстеження земельної ділян-ки поблизу вул.Проскурівська, 81 за результатами якого складено акт. В акті встановлено, що у 2012р. до відділу інформації та кадастрів департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів надійшли матеріали щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відве-дення ВАТ ЕК «Хмельницькобленерго» земельної ділянки площею 59 м2, на території м.Хмельни-цького, поблизу вул.Проскурівська, 81. Міською радою не приймалось рішення про надання в ко-ристування Товариству даної земельної ділянки. За результатами обстеження даної земельної ді-лянки виявлено, що на ній розміщена будівля, а ділянка частково огороджена парканом.(арк.спра-ви 14).
Згідно інформації Головного управління ДФС у Хмельницькій області вих.№2153/10/22-01-13-05 від 26.01.2018р. ПАТ «Хмельницькобленерго» не декларує та не сплачує орендну плату/зе-мельний податок за земельну ділянку поблизу вул.Проскурівська, 81 площа 59 м2 за період 2015р.-2018р.(арк.справи 17).
З технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, наданого голов-ним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області нормативна грошова оцінка 1 м2 земель-ної ділянки в м.Хмельницькому, поблизу вул.Проскурівська, 81, цільове призначення під розподіль-чий пристрій, становить у 2015р. 902 грн.; у 2016р. 1 291 грн.; у 2017-2018р. 2 281 грн.(арк.справи 19).
Управління земельних ресурсів та земельної реформи департаменту архітектури, містобу-дування та земельної реформи 02.02.2018р. направило ПАТ «Хмельницькобленерго» повідомлення №216/02-01-15 про дату, час та місце розгляду питання щодо відшкодування збитків, заподіяних внаслідок використання ПАТ «Хмельницькобленерго» земельної ділянки поруч вул.Проскурівсь-ка, 81 без правовстановлюючих документів.(арк.справи 20-21).
З матеріалів справи вбачається, що 14.02.2018р. відбулося засідання комісії для визначення збитків власникам землі та землекористувачам, яке оформлене протоколом №1. Так, представники ПАТ «Хмельницькобленерго», які з'явилися на засідання комісії пояснили, що Товариство про-водить інвентаризацію всіх об'єктів, будівель, які є у власності чи на його балансі. Зазначили, що поступово буде оформлено право користування всіма земельними ділянками на території міста, на яких знаходиться майно відповідача. З приводу земельної поблизу вул.Проскурівська, 81, комісією прийнято рішення направити Товариству листа щодо добровільної сплати суми нарахованих збит-ків та у разі несплати скласти акт визначення розміру збитків з подальшим затвердженням рішен-ням виконкому.(арк.справи 22-27).
Комісією для визначення збитків власникам землі та землекористувачам складено акт від 20.02.2018р, яким визначили розмір збитків, заподіяних територіальній громаді за період вико рис-тання земельної ділянки площею 0,0059 га у м.Хмельницькому, поблизу вул.Проскурівської, 81 за період з 01.02.2015р. по 01.02.2018р. становить 8 122 грн. 33 коп. Вказаний акт визначення розміру збитків затверджений рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради №318 від 26.04. 2018р.(арк.справи 29-30).
Відповідно до розрахунку розміру збитків здійсненого Відділом оренди та продажу землі управління земельних ресурсів та земельної реформи департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Міської ради - розмір неодержаного доходу від орендної плати за землю за період з 01.02.2015р. по 31.12.2015р. становить 1463,44 грн.; з 01.01.2016р. по 31.12.2016р. 2285,07 грн.; за період з 01.01.2017р. по 01.02.2018р. 4373,82 грн. (арк.справи 28, 29-зворот).
Матеріали справи свідчать, що Управління земельних ресурсів та земельної реформи депар-таменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Міської ради листом №1257/02-01-14 від 07.05.2018р. повідомило Товариству, що розмір збитків, завданих територіальній громаді м.Хме-льницького використанням земельної ділянки поблизу вул.Проскурівська, 81 без правовстановлю-ючих документів, зазначено в акті комісії щодо визначення розміру збитків від 20.02.2018р., який затверджено рішенням виконавчого комітету Міської ради №318 від 26.04.2018р. Відповідачу за-пропоновано у 10-денний термін з дня надходження повідомлення, розглянути акт комісії щодо визначення розміру збитків та повідомити в письмовій формі про результати їх розгляду. Вказано, що у разі визнання вимог в сумі 8 122 грн. 33 коп., їх добровільне відшкодування може бути здій-нено шляхом внесення коштів на відповідний рахунок. У разі відмови добровільно відшкодувати завдані збитки, будуть вживатися відповідні заходи.(арк.справи 31).
Вбачається, що Товариство листом від 24.05.2018р. повідомило, що не вбачає підстав для задоволення вимог про сплату 8 122 грн. 33 коп., пояснюючи це тим, що «земельна ділянка по вул. Проскурівській, 81» та «земельна ділянка поруч вул.Проскурівської, 81 - це не різні земельні ділян-ки з площами 50 м2 та 58,8 м2», а фактично одна земельна ділянка, яка розташована під будівлею розподільчого пристрою 10 кВ №2. Також зазначає, що розрахунок збитків здійснено без складан-ня акту обстеження земельної ділянки по вул.Проскурівській, 81, на предмет встановлення площі та конфігурації земельної ділянки. Вважає, що необхідно з'ясувати якого розміру є земельна ді-лянка, відносно якої могли бути спричинені збитки власнику землі; чи не відноситься така частина ділянки за загальної площі земельних ділянок за які ПАТ «Хмельницькобленерго» сплачує податок за землю.(арк.справи 32).
В матеріалах справи міститься розроблений Хмельницьким міськрайонним виробничим відділом Хмельницької регіональної філії ДПР «Ценрт ДЗК» кадастровий план земельної ділянки в м.Хмельницькому, в районі вулиці Проскурівська,81, площею 0,0059 га з координатами поворот-них точок земельної ділянки та списком суміжних користувачів (від точки А до точки Б землі за-гального користування вул.Пилипчука, від точки Б до точки В землі ПАТ «Хмельницькобленерго» кадастровий номер: 6810100000:01:007:0083, від точки В до точки Г землі Управління молоді та спорту Хмельницької міської ради кадастровий номер 6810100000:01:007:0131, від точки Г до точки А землі загального користування (вул.Проскурівська)). (арк.справи 103).
Вважаючи, що Відповідач використовує земельну ділянку площею 59 м2 поблизу вул.Прос-курівська, 81 у м.Хмельницькому без правовстановлюючих документів, Позивач звернувся з позо-вом про стягнення з АТ «Хмельницькобленерго» 8 122 грн. 33 коп. безпідставно збережених кош-тів у розмірі орендної плати.(арк.справи 2-9, 80-81).
Як зазначалося вище, рішенням від 25.03.2019р. господарський суд Хмельницької області задоволив позовні вимоги частково.(арк.справи 116-120).
Перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального пра-ва, апеляційний суд вважає, що скарга безпідставна та не підлягає задоволенню, з огляду на наступ-не:
Предметом даного спору є стягнення безпідставно збережених коштів за користування зе-мельною ділянкою.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. (ст.16 ЦК України). Згідно із п.8 ч.2 ст.16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Аналогічні норми містяться також в статті 20 Господарського кодексу України (надалі в тек-сті - ГК України), якою встановлено, що кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування шкоди.
Згідно з ч.1 ст.124 ЗК України (надалі в тексті - ЗК України), передача в оренду земельних ді-лянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноважен-нями, визначеними ст.122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ді-лянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Згідно з ст.83 ЗК України, у комунальній власності перебувають усі землі в межах населе-них пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.
Таким чином, в силу закону спростовуються посилання Скаржника на те чи дійсно вказана земельна ділянка належить на праві власності Хмельницькій міській раді.
Підставами виникнення, зміни та припинення земельних відносин є юридичні факти - юри-дично значимі обставини, які поділяються відповідно на правовстановлюючі, правозмінюючі та правоприпиняючі. До таких обставин відносяться: договори та інші угоди, передбачені законом, а також не передбачені законом але такі, що не суперечать йому; акти державних органів та органів місцевого самоврядування, які передбачені законом як підстави виникнення земельних прав та обо-в'язків; судові рішення, які встановлюють земельні права та обов'язки; набуття земельних прав та обов'язків на підставах, які дозволені законом; заподіяння шкоди; інші дії фізичних та юридичних осіб; події, з якими закон або інший правовий акт пов'язує виникнення, зміну і припинення земе-льних відносин. Зазначене кореспондується зі статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі в тек-сті - ЦК України).
Відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду землі» (надалі в тексті - Закон), оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхід-ною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивіль-ним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.(ст.2 Закону).
В силу приписів ч.1 ст.122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ді-лянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Статтею 206 ЗК України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єк-том плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положеннями частини першої статті 21 Закону визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий пла-тіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п.14.1 ст. 14 ПК України).
Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.(ч.1 ст.190 ЦК України).
Pвертаючись із позовом про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, Позивач стверджує, що земельної ділянки площею 59 м2 поблизу вул.Проскурівська, 81 в м.Хмельницькому використовується Відповідачем без належних правових підстав.
Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв'язку з безпід-ставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивіль-ного права.
Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України - особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпід-ставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивіль-ного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Переглядаючи оскаржуване рішення, колегія суддів виходить з того, що кондикційні зобов'я-зання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх право-вих підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.
За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов'язаннях. Натомість для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Таким чином, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язу-ється повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
Предметом позову в цій справі повинна бути вимога про стягнення з власника об'єктів не-рухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без на-лежних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій ці об'єкти розміщені.
Перехід прав на земельну ділянку, пов'язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права влас-ності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (час-тина друга статті 120 ЗК України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, бу-дівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користуван-ня земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт «е» частини першої статті 141 цьо-го Кодексу).
За змістом глави 15 ЗК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовід-носин), право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, че-рез право оренди. Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне во-лодіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємни-цької та іншої діяльності.(ч.1 ст.93 ЗК України). Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини першої статті 96 ЗК України).
Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 ЗК України). З матеріалів справи вбачається, що фактичний вступ Відповідачем у володіння і користування спірною земельною ділянкою стався в результаті дій, котрі є правомірними, а саме, для обслуговування нежитлової будівлі (споруди діючого розподільчого пристрою 10 кВ №2), яка належить АТ «Хмельницькобленерго».
Не є правопорушенням також і дії/бездіяльність відповідача, що безпосередньо стосуються порядку укладення договору оренди землі. Ні Законами України, ні підзаконними, ні локальними нормативними актами Відповідачеві не визначено прямого і безумовного обов'язку підписати до-говір оренди земельної ділянки одночасно з набуттям права власності на об'єкт нерухомого майна, який на ній розташований. Більш того, згідно існуючому станом на даний час порядку укладення договорів оренди земельних ділянок немає не тільки такого обов'язку, немає навіть і такої можли-вості. Моменту укладення договору оренди передують різного роду організаційні, правові, техніч-ні та інші заходи, здійснення яких знаходиться по за межами волі й контролю потенційного орен-даря. Їх невиконання (неналежне чи несвоєчасне виконання) не може бути поставлене в провину відповідачеві.
Таким чином, спірні правовідносини, які виникли між сторонами, кваліфікуються як поза-договірні та безделіктні.
Матеріалам справи стверджено, що у період з 01.02.2015р. до 01.02.2018р. (період заявлений Позивачем) Відповідач користувався земельною ділянкою по вул.Проскурівській, 81 площею 59 м2, на якій розташована нежитлова будівля, що належить АТ «Хмельницькобленерго», однак, не сплачував за користування вказаною земельною ділянкою орендну плату у встановленому законо-давчими актами розмірі, отже без законних підстав зберіг у себе майно - кошти за оренду землі.
Таким чином, матеріалами справи спростовуються посилання Скаржника, що суд не дослі-див чи користується Відповідач земельною ділянкою лише в межах належного йому об'єкта неру-хомого майна або іншою площею, а відтак, чи не ґрунтується на припущеннях встановлена площа для розрахунку безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земель-ної ділянки, оскільки з акту обстеження земельної ділянки від 05.01.2018р.
Відтак, Відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ді-лянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а Позивач (потерпі-лий) втратив належне йому майно (кошти від орендної плати). До моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, від-носини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недо-отримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фак-тичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 23.05.2018р. у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018р. у справі №922/3412/17, постанові Верховного Суду від 14.01.2019р. у справі №912/1188/17.
З огляду на викладене Товариство, як фактичний користувач земельної ділянки площею 59 м2 поблизу вул.Проскурівська, 81 у м.Хмельницькому, що без достатньої правової підстави за ра-хунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'яза-ний повернути ці кошти власнику земельної ділянки (Позивачу) на підставі ч.1 ст.1212 ЦК Украї-ни.
З аналізу змісту норм ст.ст.1212-1214 ЦК України, абз.4 ч.1 ст.144, абз.5 ч.1 ст.174 ГК Ук-раїни випливає, що зобов'язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов'язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.
З матеріалів справи вбачається наявність усіх трьох ознак кондикційного зобов'язання Від-повідача.
По-перше, Відповідач дійсно зберіг (заощадив) у себе майно - кошти у вигляді орендної пла-ти, що нараховується за володіння і користування земельною ділянкою площею 59 м2 поблизу вул. Проскурівська, 81 у м.Хмельницькому.
Відсутність договору оренди земельної ділянки має фактичним наслідком набуття Відповіда-чем володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації. В результаті відбулося збереження (заощадження) Відповідачем належних до сплати за таке володін-ня і користування коштів у вигляді орендної плати. Згідно встановлених нормативів її розмір за період з 01.02.2015р. до 01.02.2018р. склав 8 122 грн. 33 коп.
По-друге, правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні. Передача прав воло-діння і користування земельною ділянкою, згідно 206 ЗК України, п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14 ПК Ук-раїни здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача, на підставі договору оренди земельної ділянки. Правові підстави для одержання відповідачем прав володіння і користування земельною ділянкою безоплатно відсутні. Так само відсутні правові підстави для не нарахування, несплати орендної плати за землю.
По-третє, Відповідач зберіг майно саме за рахунок Позивача, оскільки власником відповідної земельної ділянки є територіальна громада м.Хмельницького в особі Позивача. Власником майна фактично збереженого Відповідачем (коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою) також є територіальна громада м.Хмельницького в особі позивача. Таким чином, збере-ження (заощадження) Відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення (накопичення) цих коштів у Відповідача за рахунок їх неодер-жання Позивачем.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості посилання Відповідача на те, що Позивач не надав доказів на підтвердження права власності на вищевказану земельну ділянку, оскільки відповідно до ст.80 ЗК України суб'єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того зареєстрована земельна ділянка за територіа-льною громадою чи ні.
Вірним також є висновок місцевого господарського суду про безпідставність посилань Від-повідача на відсутність у Позивача права розпоряджатися вказаною земельною ділянкою та права вимагати відшкодування безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, оскільки земе-льна ділянка є несформованою.
Як вбачається з матеріалів справи, розмір земельної ділянки в м.Хмельницькому, поблизу вул.Проскурівська,81, а саме площа 59 м2, якою Відповідач користується без правовстановлюючих документів, встановлено а акті обстеження земельної ділянки від 05.01.2018р. Також за результат-тами обстеження виявлено, що на даній земельній ділянці розміщена будівля та ділянка частково огороджена парканом. Крім того, у кадастровому плані вказаної земельної ділянки, розробленого Хмельницьким міськрайонним виробничим відділом Хмельницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» зазначені координати поворотних точок земельної ділянки. Тому, відсутність кадастрового номера земельної ділянки не може бути підставою для не нарахування та несплати орендної плати за землю.
При цьому, як вбачається з протоколу №1 засідання комісії для визначення збитків власни-кам землі та землекористувачам від 14.02.2018р. Відповідач не заперечує факт користування земе-льною ділянкою площею 59 м2 поблизу вул.Проскурівської, 81, на якій розміщене не житлове при-міщення АТ «Хмельницькобленерго».
Необґрунтованим також є посилання Відповідача в листі від 24.05.2018р. на те, що земель-на ділянка по вул.Проскурівській, 81 площею 50 м2, яку орендувало АТ «Хмельницькобленерго» на підставі договору оренди від 12.04.2012р. та земельна ділянка поруч вул.Проскурівської, 81 пло-щею 58,8 м2 є однією ділянкою, оскільки з аналізу кадастрових планів даних земельних ділянок вбачається, що земельна ділянка площею 50 м2 (у точках від В до А) та земельна ділянка площею 59 м2 (у точках від Б до В) є суміжними земельними ділянками.
Крім того, як вбачається із протоколу №1 засідання комісії для визначення збитків власникам землі та землекористувача від 14.02.2018р. предметом розгляду було питання використання Від-повідачем без правовстановлюючих документів двох земельних ділянок по вул.Проскурівській, 81 площею 50 м2 та поблизу вул.Проскурівської, 81 площею 59 м2. При цьому, присутні на засіданні представники ПАТ «Хмельницькобленерго» не заперечували факту користування земельною ділян-кою площею 59 м2, зазначили, що Товариство проводить інвентаризацію всіх об'єктів, будівель, які є у власності чи на його балансі та поступово буде оформлено право користування всіма земе-льними ділянками на території міста, на яких знаходиться майно Відповідача.
Не може бути підставою для несплати безпідставно збережених коштів за користування зе-мельною ділянкою посилання Відповідача на те, що належне та своєчасне оформлення документу на користування земельною ділянкою державної або комунальної власності залежить не лише від особи, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду, а й від своєчасного, належного здіснення органом місцевого самоврядування повноважень при наданні дозволів на розробку землевпорядної документації, розгляді, погодженні проектів землеустрою. Суд зазначає, що незалежно від наяв-ності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою, свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під кате-горію «виправдане очікування», що є загальновизнаною в т.ч. в практиці визначення Європейського суду з прав людини.
Таким чином, навіть за відсутності ознак делікту, тобто при умові правомірної поведінки Відповідача у спірних правовідносинах, досягається відновлення справедливої рівноваги між пра-вами та охоронюваними законом інтересами сторін спору, що випливають з принципу платності користування землею.
Як вбачається з матеріалів справи (акт визначення збитків від 20.02.2018р.) розмір орендної плати за використання земельної ділянки площею 59 м2 га поблизу вул.Проскурівської, 81 в м.Хме-льницькому, яку мало сплачувати Товариство до бюджету Міської ради, внаслідок зайняття земе-льної ділянки без оформлення договору оренди за період з 01.02.2015р. до 01.02.2018р. становить 8 122 грн. 33 коп. (з 01.02.2015р. по 31.12.2015р. - 1463,44 грн.; з 01.01.2016р. по 31.12.2016р. - 2285,07 грн.; з 01.01.2017р. по 01.02.2018р. - 4373,82 грн.).
Вказаний розмір орендної плати розрахований з урахуванням п.п.288.5.1, 288.5.2 п.288 По-даткового кодексу України.
При цьому, Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористу-вачам, затверджений Постановою КМУ від 19.04.1993р. №284 не підлягає застосуванню до спір-них правовідносин, оскільки він розрахований на застосування лише у деліктних правовідносинах, та інших вичерпно визначених в його пункті 1 випадках (вилучення (викупу) та тимчасове зайнят-тя земельних ділянок, встановлення обмежень щодо їх використання, погіршення якості ґрунтово-го покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведення їх у непридатний для використання стан та неодержання доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земель-них ділянок).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006р. у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 31.07.2003р. у справі «Дорани про-ти Ірландії» поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню по-рушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причо-му, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Кон-венції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
Також, при вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008р.) Єв-ропейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 дек-ларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чи-ном, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Відповідно до п.9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30.01. 2003р. №3-рп/2003 у справі №1-12/2003 - правосуддя за своєю суттю визнається таким, лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Серявін та інші проти України» вка-зав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здій-ненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основопо-ложних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'я-зує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інс-танції про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з Відповідача на користь Позивача без-підставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 8 122 грн. 33 коп. за фактичне вико-ристання земельної ділянки площею 59 м2 поблизу вул.Проскурівської,81 в м.Хмельницькому без належних правових підстав за період з 01.02.2015р. до 01.02.2018р.
Разом з тим, у відзиві Відповідач просить застосувати позовну давність до вимог в частині стягнення безпідставно збережених коштів за період з 01.02.2015р. по 17.10.2015р.
Згідно із вимогами ст.ст. 256, 257, 261 ЦК України позовна давність - це строк, у межах яко-го особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. За-гальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності почина-ється від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про осо-бу, яка його порушила.
За змістом частини першої статті 261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
При цьому, перш ніж застосовувати позовну давність, суду слід з'ясувати чи порушене пра-во або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно поруше-ні, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних при-чин її пропущення.
Початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 ЦК України.
Дослідивши, наявні у матеріалах справи докази, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позов про стягнення суми боргу з Відповідача обґрунтований. Однак, По-зивач звернувся до господарського суду з позовом 18.10.2018р. про стягнення з Відповідача кош-тів за період з 01.02.2015р. по 01.02.2018р., пропустивши строк позовної давності щодо вимог за період з 01.02.2015р. по 17.10.2015р., що становить 1 137 грн. 28 коп.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст.267 ГПК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про засто-сування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Таким чином, у позові в частині стягнення 1 137 грн. 28 коп. безпідставно збережених кош-тів у розмірі орендної плати за період з 01.02.2015р. по 17.10.2015р. судом першої інстанції відмов-лено правомірно.
Розглянуто всі доводи та вимоги апеляційної скарги, порушених, невизнаних або оспорених прав чи інтересів Скаржника не встановлено.
Таким чином, матеріалами справи спростовуються доводи Скаржника про неправомірність висновків суду першої інстанції про невмотивованість висновку про обґрунтованість заявленого по-зову, а тому рішення суду першої інстанції належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Статтею 74 ГПК України передбачено обов'язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосе-редньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).
Отже, доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст. 277, 278 ГПК України для скасування чи зміни ос-каржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарсько-го суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 34, 73-75, 86, 129, 232, 233, 240, 275, 276, 282, 284 Господарського процесу-ального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» на рішення госпо-дарського суду Хмельницької області від 25.03.2019р. у справі №924/940/18 залишити без задово-лення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.
3. Матеріали справи №924/940/18 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Грязнов В.В.
Суддя Мельник О.В.
Суддя Розізнана І.В.