79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"03" червня 2019 р. Справа № 926/2456/18
Головуючий (суддя-доповідач) Західного апеляційного господарського суду - Якімець Г.Г.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця Мойсюк Оксани Миколаївни, б/н від 22 травня 2019 року
на рішення Господарського суду Чернівецької області від 26 березня 2019 року (підписане 01.04.2019 року), суддя Гурин М.О.
у справі №926/2456/18
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області, м. Чернівці
до відповідача Фізичної особи - підприємця Мойсюк Оксани Миколаївни, м. Чернівці
про стягнення заборгованості в сумі 49736,95 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) та розірвання договору оренди №577 від 03.05.2017 року
28 травня 2019 року до Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Фізичної особи - підприємця Мойсюк Оксани Миколаївни на рішення Господарського суду Чернівецької області від 26 березня 2019 року у справі №926/2456/18.
Відповідно до ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Проаналізувавши матеріали апеляційної скарги, судом встановлено, що апелянтом пропущено 20-тиденний термін на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду, оскільки, рішення Господарського суду Чернівецької області у справі №926/2456/18 прийнято судом 26 березня 2019 року, повний текст рішення підписано 01 квітня 2019 року, а апеляційна скарга, як вбачається з печатки Господарського суду Чернівецької області на першому аркуші апеляційної скарги подана до суду - 24 травня 2019 року.
В апеляційній скарзі апелянт просить суд поновити пропущений строк на апеляційне оскарження рішення суду, посилаючись на те, що розгляд даної справи та прийняття судового рішення відбувалось без його участі, копії позовної заяви, судових ухвал та оскаржуване рішення за вказаною в позові адресою не отримувала, оскільки, це є гуртожиток, де ускладнене отримання кореспонденції, про судові виклики на офіційному сайті судової влади йому теж не було відомо. Про розгляд справи та існування оскаржуваного рішення апелянт дізнався з листа Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області від 14.05.2019 року (балансоутримувача), яким йому повідомили про розірвання договору оренди та звільнення приміщення, копію листа додано до апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд, розглянувши клопотання про поновлення строку, дійшов висновку, що наведені скаржником обставини щодо пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними, оскільки залежали від волі самого скаржника.
Як вбачається з матеріалів справи оскаржуване рішення суду 26 березня 2019 року було надіслано відповідачу 01 квітня 2019 року рекомендованим поштовим відправленням за №5800212587103 на адресу, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: вул. Володимира Івасюка, 3, м. Чернівці, 58000, однак, було повернуто відділенням поштового зв'язку, згідно з довідкою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 124-126).
Поряд з цим, суд першої інстанції надсилав відповідачу поштову кореспонденцію також на адресу останнього, вказану в позовній заяві, як адреса здійснення підприємницької діяльності відповідачем: вул. Комарова, 1 а , м. Чернівці, 58018, однак теж, було повернуто відділенням поштового зв'язку, крім цього, цю адресу апелянт вказує як адресу для листування в апеляційній скарзі.
Згідно з ч.7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до п. 4 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
З огляду на те, що рішення суду першої інстанції було надіслано скаржнику на його адресу, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції належним чином повідомив відповідача про прийняте рішення.
У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 904/9904/17).
Поряд з цим, апелянтом вказано, що копії позовної заяви, судових ухвал та оскаржуване рішення за вказаною в позові адресою не отримувала, оскільки це є гуртожиток, де ускладнене отримання кореспонденції, проте, останнім не подано доказів на підтвердження незадовільної роботи пошти чи інших доказів поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст. 4 цього Закону судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Апелянт не був позбавлений права ознайомитися із рішенням у Єдиному державному реєстрі судових рішень за електронною адресою: http://reyestr.court.gov.ua/Review/80856706. За даними вказаного реєстру рішення суду від 26 березня 2019 року надіслано судом 01 квітня, зареєстровано 02 квітня та оприлюднено 03 квітня 2019 року.
Таким чином, вказані скаржником підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суд не може визнати поважними.
У відповідності до ч.1 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.3 ст.260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч.2 ст.174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця Мойсюк Оксани Миколаївни без руху та роз'яснення апелянту, що протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали, останній має право усунути недоліки апеляційної скарги та подати суду: клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку із зазначенням інших підстав для його поновлення.
Слід зазначити, що у випадку не усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається скаржнику в порядку ч.4 ст.174 ГПК України.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст.174, 234, 256, 258, 259, 260 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Мойсюк Оксани Миколаївни на рішення Господарського суду Чернівецької області від 26 березня 2019 року у справі №926/2456/18 залишити без руху.
2.Роз'яснити апелянту, що протягом 10-ти днів з дня вручення цієї ухвали він має право усунути недоліки апеляційної скарги та подати суду: клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку із зазначенням інших підстав для його поновлення.
3.Копію ухвали суду надіслати скаржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.