79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"28" травня 2019 р. Справа №921/114/16-г/3
м.Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді М.І. Хабіб,
суддів О.І. Матущака,
О.Л. Мирутенка,
секретар судового засідання Карнидал Л.Ю.,
за участю представників сторін:
стягувача (у режимі відеоконференції): адвоката Сторожука В.Г. (довіреність від №09/12/31 від 28.01.2019),
боржника: не з'явився (належно повідомлений),
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” від 15.04.2019 №09-2-1/371 (вх. суду від02.05.2019 №01-05/1608/19)
на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 04.04.2019 про відмову у задоволенні заяви ПАП “Білобожницьке” про визнання таким, що не підлягає виконанню частково наказу Господарського суду Тернопільської №921/114/16-г/3 від 21.11.2016, виданого на виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 04.05.2016 у справі №921/114/16-г/3 про стягнення заборгованості
стягувач: Публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк”, м. Київ
боржник: Приватне агропромислове підприємство “Білобожницьке”, с. Білобожниця Чортківського району Тернопільської області
На виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 04.05.2016 у справі №921/114/16-г/3 про стягнення з ПАП "Білобожницьке" на користь ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - Промінвестбанк) 185 956, 35грн заборгованості по процентах, 100 977,78 грн інфляційних втрат на суму заборгованості по тілу кредиту, 72 744,85 грн інфляційних втрат на суму заборгованості по процентах та 5 395,18 грн судового збору, яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.11.2016, суд видав наказ від 21.11.2016 №921/114/16-г/3 (том 1,а.с. 102-110;159-167, 170).
У березні 2019 року ПАП "Білобожницьке" звернулося до Господарського суду Тернопільської області на підставі ст. 328 ГПК України із заявою про визнання наказу №921/114/16-г/3 від 21.11.2016 таким, що не підлягає виконанню частково. У прохальній частині заяви боржник також просив зупинити виконання наказу №921/114/16-г/3 від 21.11.2016 та витребувати вказаний наказ у органу виконання ( т.4, а.с.44-48).
Заява обгрунтована тим, що умовами кредитного договору №01-1/22 від 29.06.2011 був встановлений кінцевий термін повернення кредиту -27.06.2012. Посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 та від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц, боржник вказує про те, що банк не вправі був нараховувати проценти поза строком кредитування, тобто після 27.06.2012, тому вважає, що в частині стягнення 185 956,35грн заборгованості по процентах, які нараховані за період з 24.11.2012 по 31.01.2016, та 72 744,85 грн інфляційних втрат на суму заборгованості по процентах за період з 24.11.2012 по 31.01.2016, наказ №921/114/16-г/3 від 21.11.2016 не підлягає виконанню.
Ухвалою від 13.09.2019 суд першої інстанції прийняв заяву до розгляду та на підставі підпункту 19.3 пункту 19 Перехідних положень ГПК України зупинив виконання наказу №921/114/16-г/3 від 21.11.2016 ( п.4 резолютивної частини ухвали) і витребував цей наказ у Чортківського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області вказаний наказ( п.5 резолютивної частини ухвали) (т.4. а.с. 55-57).
Промінвестбанк( стягувач) подав відзив на заяву боржника про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню частково, в якому просив відмовити у задоволенні заяви боржника та просив скасувати пункти 4, 5 ухвали від 13.03.2019 щодо зупинення виконання наказу та його витребування у органу виконання ( т.4, а.с.62 -64).
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 04.04.2019 у справі №921/114/16-г/3 відмовлено у задоволенні заяви ПАП “Білобожницьке” про визнання наказу №921/114/16-г/3 від 21.11.2016 таким, що не підлягає виконанню частково, у зв'язку з безпідставністю такої заяви.
Клопотання стягувача про скасування пунктів 4, 5 ухвали Господарського суду Тернопільської області від 13.03.2019 суд залишив без задоволення, вказавши в описовій частині ухвали, що суд не наділений повноваженнями скасовувати винесену ним ухвалу про вжиття заходів, а може скасувати такі заходи за власною ініціативою або за вмотивованим клопотанням учасника справи після закінчення строку на апеляційне оскарження відповідної ухвали( т.4, а.с. 86 -88).
Промінвестбанк (стягувач) оскаржив ухвалу суду першої інстанції від 04.04.2019 в частині відмови у задоволенні його клопотання про скасування пунктів 4, 5 ухвали Господарського суду Тернопільської області від 13.03.2019 про зупинення виконання наказу№921/114/16-г/3 від 21.11.2016 та про його витребування , просить в цій частині скасувати ухвалу від 04.04.2019 та скасувати пункти пункти 4, 5 ухвали від 13.03.2019, копію постанови апеляційного суду разом з оригіналом наказу від 26.11.2016 у справі №921/114/16-г/3 направити Чортківському міськрайонному відділу ДВС ГТУЮ у Тернопільській області для подальшого його виконання.
Скаржник вказує, зокрема, що в оскаржуваній ухвалі зазначено, що вона набирає законної сили з моменту її проголошення, тому суд повинен був скасувати вжиті ним заходи у вигляді зупинення виконання наказу і направити його до органу ДВС. Не скасування вжитих заходів перешкоджає виконанню виконавчого документа та порушує право банку на повне та своєчасне виконання судового рішення в примусовому порядку.
Ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 07.05.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою стягувача та призначено розгляд справи на 28.05.2019.
Ухвалою від 14.05.2019 задоволено клопотання стягувача про участь його представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції, забезпечення якої покладено на Господарський суд Тернопільської області.
У судовому засідання 28.05.2019 представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги та надав усні пояснення.
Боржник не подав відзиву на апеляційну скаргу та не забезпечив явки свого представника в судове засідання, хоча про дату, час та місце розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення йому 13.05.2019 ухвали суду від 07.05.2019.
Згідно з ч. 3 ст. 263 та ч. 12 ст. 270 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу та неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи та заслухавши пояснення представника скаржника, Західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно ч.1 ст.327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Підпунктом 19.3 пункту 19 Перехідних положень ГПК України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів суд має право до розгляду судом заяви про виправлення помилки у виконавчому документі та/або визнання його таким, що не підлягає виконанню, витребувати виконавчий документ і зупинити виконання за виконавчим документом.
У зв'язку з поданням боржником заяви про визнання наказу №921/114/16-г/3 від 21.11.2016 таким, що не підлягає виконанню частково, суд першої інстанції ухвалою від 13.09.2019, якою прийняв заяву боржника до розгляду, правомірно на підставі підпункту 19.3 пункту 19 Перехідних положень ГПК України зупинив виконання наказу та витребував його від органу виконання
Така ухвала суду відповідно до ст. 255 ГПК України не підлягає оскарженню.
За результатами розгляду заяви боржника суд постановив ухвалу від 04.04.2019, якою відмовив у задоволенні заяви.
Згідно п.23 ч.1 ст. 255, ч. 5 ст.328 ГПК України ухвала суду про визнання чи відмову у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, може бути оскаржена в апеляційному порядку.
За приписами ч. 3 ст. 255 ГПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Як вбачається з апеляційної скарги стягувача, він не оскаржує ухвалу суду від 04.04.2019, прийняту за результатами розгляду заяви боржника, про відмову у визнанні наказу таким, що не підлягає виконанню частково, а фактично оскаржує описову частину ухвали в частині відхилення його клопотання про скасування вжитих ухвалою від 13.03.2019 заходів щодо зупинення виконання наказу та його витребування.
Апеляційний суд вважає необґрунтованими посилання скаржника на те, що в ухвалі від 04.04.2019 вказано, що вона набирає законної сили з моменту її проголошення, тому, на його думку, суд повинен був скасувати вжиті ухвалою від 13.03.2019 заходи та направити наказ до органу ДВС, оскільки ухвала суду про відмову у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, може бути оскаржена в апеляційному порядку. Крім того, норми чинного ГПК України не передбачають порядку скасування заходів, вжитих судом на підставі підпункту 19.3 пункту 19 Перехідних положень ГПК України, у разі відмови у визнанні виконавчого документа таким, що підлягає виконанню.
Відтак апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відхилив клопотання стягувача, зазначивши, що суд може скасувати такі заходи за власною ініціативою або за вмотивованим клопотанням учасника справи після закінчення строку на апеляційне оскарження відповідної ухвали.
Щодо заявленого в апеляційній скарзі клопотання про направлення апеляційним судом до Чортківського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Тернопільській копії постанови апеляційного суду разом з оригіналом наказу від 26.11.2016 у справі №921/114/16-г/3 області для подальшого його виконання, колегія суддів зазначає, що вказаний наказ був витребуваний судом першої інстанції, а не апеляційним судом і апеляційний суд не наділений повноваженнями здійснювати повернення тих документів, які витребовував суд першої інстанції.
Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні клопотання ПАТ “Промінвестбанк” (стягувача) про скасування пунктів 4, 5 ухвали Господарського суду Тернопільської області від 13.03.2019.
Отже, ухвалу від 04.04.2019 в оскаржуваній частині належить залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що стягувач не позбавлений права звернутися до суду першої інстанції з відповідним клопотанням про скасування вжитих ухвалою від 13.03.2019 заходів та повернення наказу №921/114/16-г/3 від 21.11.2016 до органу виконання.
Судовий збір, сплачений скаржником при поданні апеляційної скарги, на підставі ст.129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст. 86, 119, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 328, пп. 19.3 п. 19 Перехідних положень ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1.Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 04.04.2019 у справі №921/114/16-г/3 в частині відхилення клопотання ПАТ “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” про скасування заходів, вжитих ухвалою від 13.03.2019, залишити без змін, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” - без задоволення.
2. Судовий збір за перегляд ухвали апеляційним судом покладається на скаржника.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і згідно з п.2 ч.1 ст. 287 ГПК України не підлягає оскарженню у касаційному порядку.
4. Справу повернути до місцевого господарського суду.
Головуючий-суддя: М.І.Хабіб
Суддя О.І.Матущак
Суддя О.Л. Мирутенко