79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"28" травня 2019 р. Справа № 909/1116/18
Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:
Головуючого (судді-доповідача) Якімець Г.Г.,
Суддів: Бойко С.М., Мирутенко О.Л.,
за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,
та представників сторін:
від позивача (скаржника) - Грицків М.І.
від відповідача - не з'явився
від третьої особи - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Управління об'єктами спільної власності територіальних громад області, вих.№83/03-02/007 від 22 березня 2019 року
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28 лютого 2019 року (підписане 11.03.2019 року), суддя Малєєва О.В.
у справі №909/1116/18
за позовом Управління об'єктами спільної власності територіальних громад області, м. Івано-Франківськ
до відповідача Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради в особі Управління реєстраційних процедур, м. Івано-Франківськ
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Першина Андрія Юрійовича, м. Івано-Франківськ
про скасування державної реєстрації припинення Приватного підприємства «М.М.С»
19 грудня 2018 року Управління об'єктами спільної власності територіальних громад області Івано-Франківської обласної ради звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідачів: Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради в особі Управління реєстраційних процедур та ліквідатора Приватного підприємства «М.М.С» Першина Андрія Юрійовича про визнання протиправними дій Управління реєстраційних процедур та скасування державної реєстрації припинення Приватного підприємства «М.М.С».
З урахуванням заяви (вих.№933/03-02/007 від 03 січня 2019 року) позивач просив суд скасувати державну реєстрацію припинення Приватного підприємства «М.М.С». Як відповідача у справі зазначив Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради в особі Управління реєстраційних процедур (арк. справи 70).
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 08 січня 2019 року у справі №909/1116/18 до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Першина Андрія Юрійовича.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 28 лютого 2019 року у справі №909/1116/18 відмовлено у задоволенні позову.
Рішення суду мотивоване тим, що з огляду на встановлені судом обставини, під час припинення Приватного підприємства «М.М.С» не було допущено порушення ч.5 ст.105 ЦК України, оскільки, строк для заявлення вимог кредиторів становив більше двох місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Поряд з цим, суд дійшов висновку, що в даному випадку відсутні були підстави для застосування ст.95 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки, для встановлення обставин неплатоспроможності та застосування процедури ліквідації, визначеної вказаною статтею, враховуються вимоги кредиторів, які пред'явили свої вимоги ліквідаційній комісії (ліквідатору), водночас, статтею 111 ЦК України не передбачено обов'язку ліквідатора повідомляти всіх кредиторів про рішення засновників про припинення (ліквідацію) юридичної особи; така інформація доводиться до відома зацікавлених осіб шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Управління об'єктами спільної власності територіальних громад області звернулось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28 лютого 2019 року у справі №909/1116/18 та прийняти нове рішення про задоволення позову, яким скасувати державну реєстрацію припинення Приватного підприємства «М.М.С». Зокрема, зазначає, що ліквідатор ПП «М.М.С» у відповідності до вимог ч.1 ст.95 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», зобов'язаний був звернутися до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство, оскільки, вартості майна боржника не було достатньо для задоволення вимог кредиторів, що підтверджується листом Івано-Франківського ВДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області від 14.11.2018 року №4563. Відтак, вважає, що припинення юридичної особи - Приватного підприємства «М.М.С», відбулось неправомірно, оскільки вказане підприємство не здійснило розрахунки з кредиторами, зокрема і Управлінням об'єктами спільної власності територіальних громад області щодо сплати орендної плати.
Представник позивача (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задоволити в повному обсязі: скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28 лютого 2019 року у справі №909/1116/18 та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання. Слід зазначити, що ухвала про відкладення розгляду справи від 13 травня 2019 року направлялась третій особі (Першину А.Ю.) на дві адреси, а саме: 76002, м. Івано-Франківськ, вул. Целевича, 3Б/19, а також 76008, м. Івано-Франківськ, вул. Тролейбусна, 6/13.
Оскільки явка представників відповідача та третьої особи не визнавалась обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:
Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 11 травня 2016 року між Івано-Франківською обласною радою (в тексті договору - орендодавець) та Приватним підприємством «М.М.С.» (в тексті договору - орендар) укладено договір оренди цілісного майнового комплексу, відповідно до умов якого, а саме: п.1.1 орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Ботанічна, 28а (в тексті договору - об'єкт оренди).
Відповідно до п.4.1 Договору орендна плата становить 88 164,40 грн. з ПДВ на місяць.
Орендна плата перераховується на рахунок орендодавця і вноситься орендарем щомісячно не пізніше 15 числа наступного місяця з врахуванням індексу інфляції (п.4.2 Договору).
Згідно з п.7.1 Договору останній діє з 11 травня 2016 року по 11 травня 2017 року.
У зв'язку з неналежним виконанням орендарем свого обов'язку за договором щодо сплати орендної плати у останнього виникла заборгованість в розмірі 574 606,45 грн. за період з грудня 2016 року по червень 2017 року, а також 73 428, 04 грн. - пені.
24 травня 2018 року з метою примусового стягнення з орендаря вказаної заборгованості приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Дорошенко О.В. вчинено виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за №567.
12 червня 2018 року на виконання виконавчого напису нотаріуса відкрито виконавче провадження №56578369.
Одночасно постановою державного виконавця від 12 червня 2018 року накладено арешт на все майно, що належить боржнику - ПП «М.М.С».
Згідно з актом державного виконавця від 20 вересня 2018 року встановлено, що при виході на місце виконання за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Ботанічна, 28 відсутнє майно, на яке можна звернути стягнення.
В процесі виконавчого провадження з інформації, наданої Державною фіскальною службою України, встановлено, що Приватне підприємство «М.М.С» ліквідовано (припинено).
У грудні 2018 року Управління об'єктами спільної власності територіальних громад області Івано-Франківської обласної ради звернулося до суду з цим позовом до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради в особі Управління реєстраційних процедур про скасування державної реєстрації припинення Приватного підприємства «М.М.С» (з урахуванням заяви за вих.№933/03-02/007 від 03 січня 2019 року).
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Статтею 110 ЦК України (ч.ч.1 та 3) передбачено, що юридична особа ліквідується: 1) за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами; 2) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади; 3) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади. Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.
До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється (ч.4 ст.105 ЦК України).
Частиною 5 ст.105 ЦК України визначено, що строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.
Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованого на запит виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 22 січня 2019 року №1004894272 станом на 02 лютого 2018 року, відомості про перебування юридичної особи (ПП «М.М.С») у процесі припинення внесено 02 лютого 2018 року (в стані припинення за рішенням засновників); відомості про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог - 05 квітня 2018 року; голова комісії з припинення або ліквідатор - Першин Андрій Юрійович. В розділі «Дані про реєстраційні дії» зокрема, зазначено: «внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації; 02.02.2018 року, 11191100010005454; Струтинський Василь Олексійович; Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради.» (арк. арк. справи 129-134).
Поряд з тим, як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованого на запит виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 22 січня 2019 року №1004894301 станом на 04 червня 2018 року, запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи за рішенням засновників здійснений 04 червня 2018 року за №11191110011005454. В розділі «Дані про реєстраційні дії» зокрема, зазначено: «державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті ліквідації; 04.06.2018 року, 11191110011005454; Струтинський Василь Олексійович; Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради.» (арк. арк. справи 135-140).
Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, що підстави для скасування державної реєстрації припинення юридичної особи - Приватного підприємства «М.М.С» - в даному випадку відсутні, оскільки судом встановлено, що процедура ліквідації вказаного підприємства відбулась у відповідності до вимог чинного законодавства.
Статтею 9 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» до Єдиного державного реєстру вносяться відомості про юридичну особу, зокрема: дані про перебування юридичної особи у процесі припинення, у тому числі дані про рішення щодо припинення юридичної особи, відомості про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо) та про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог.
Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою (ч.1 ст.10 вказаного вище Закону).
Як встановлено судом вище, підприємством, що ліквідовувалось - ПП «М.М.С», 02 лютого 2018 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відомості щодо перебування юридичної особи в стані припинення за рішенням засновників, поряд з тим, визначено строк для заявлення кредиторами своїх вимог, а саме: до 05 квітня 2018 року, тобто не менше двох місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи, що не суперечить вимогам ч.5 ст.105 ЦК України.
Вказані відомості внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та такі були загальнодоступними для інших зацікавлених осіб.
Відтак, зазначеним вище підприємством вчинено дії щодо його ліквідації відповідно до чинного законодавства, в яких суд не вбачає будь-яких порушень.
Щодо посилання апелянта на ч.3 ст.110 ЦК України, якою передбачено, що якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом, то такі судом відхиляються, оскільки, позивачем не подано доказів, які б підтверджували вказані обставини.
Так, згідно з ч.8 ст.111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.
При цьому, вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор не звертався до суду з позовом, а також вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, вважаються погашеними.
Слід зазначити, що позивачем не подано суду доказів того, що його вимоги були включені до ліквідаційного балансу ПП «М.М.С», чи доказів звернення до суду з позовом про стягнення з ПП «М.М.С» заборгованості з орендної плати.
Судом також взято до уваги, що позивач звернувся з виконавчим написом нотаріуса до виконавчої служби в червні 2018 року. Як зазначено вище, виконавче провадження відкрито 12 червня 2018 року, тобто після внесення запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи (04 червня 2018 року).
Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).
Беручи до уваги наведені вище обставини, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації припинення Приватного підприємства «М.М.С».
Відтак, доводи апеляційної скарги є безпідставними та такі не спростовують висновків місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.
Судовий збір за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст.236, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,
постановив:
Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28 лютого 2019 року у справі №909/1116/18 залишити без змін, а апеляційну скаргу Управління об'єктами спільної власності територіальних громад області - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.
Матеріали справи №909/1116/18 повернути до Господарського суду Івано-Франківської області.
Повну постанову складено 03 червня 2019 року
Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.
Суддя Бойко С.М.
Суддя Мирутенко О.Л.