233 № 233/1627/19
03 червня 2019 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого - судді Наумик О.О., за участі секретаря судового засідання Кюсєвої Т.О., позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівці справу адміністративної юрисдикції за позовом
ОСОБА_1 до
Головного управління національної поліції України в Донецькій області,
третя особа - інспектор сектору реагування патрульної поліції Костянтинівського відділення поліції Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Донецькій області старший лейтенант поліції Любченко Артем Юрійович, -
«про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення»,
Звернувшись до суду з адміністративним позовом до Головного управління національної поліції України в Донецькій області, ОСОБА_1 просить скасувати постанову серії ДПО 18 № 49018 від 13.03.2019 р. про накладення на нього адміністративного стягнення за ч.5 ст.121 КпАП в розмірі 51,00 грн., пославшись на таке:
13 березня 2019 року близько 12-30 на належному йому автомобілі марки «ЗАЗ Ланос», держ.номер НОМЕР_1 від підїхав до бетонної опори освітлення, стовпу по б.Космонавтів в м. Костянтинівці Донецької області навпроти будинку №4. Він ще не встиг завести двигун, коли до нього підійшов поліцейський Любченко Артем Артемович , який повідомив, що він (позивач) порушив п.15.9.«г» ПДР України.
Він з цим не погодився, оскільки за п.15.6 ПДР України стоянка легкових автомобілів дозволяється в місцях зі встановленою однією з табличок 7.6.2-7.6.5, як показано на табличці, згідно з п.15.9.«г» ПДР України зупинка заборонена на пішохідних переходах й ближче 10 м від них з обох сторін, окрім випадків надання переваги в русі.
Він здійснив зупинку у відповідності до цих вимог ПДР України, а саме на відстані 15 м.
Він зауважив поліцейському, що на освітлювальній бетонній опорі мається інформаційний знак 5.35.2 «Пішохідний перехід», знак НОМЕР_2 «Місце зупинки таксі», під яким міститься знак НОМЕР_3 . «Спосіб постановки транспортного засобу на стоянку».
У відповідь на це його зауваження поліцейський став вимагати від нього згоди на складання постанови у відношенні нього за ч.5 ст.121 КпАП України.
Він цим обурився, оскільки ще не почав здійснювати рух, а лише сів за кермо і не встиг ще пристебнути ремінь безпеки.
Після цього йому була надана для ознайомлення оскаржувана постанова, в чому він розписався, залишивши свої пояснення. При цьому, інших прав, окрім прав, передбачених ст.ст.59,63 Конституції України, йому роз'яснено не було.
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 20 березня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Донецькій області про скасування постанови про адміністративне правопорушення прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
Відповідач Головне управління національної поліції в Донецькій області , належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, явку представника не забезпечив, надавши суду заяву про розгляд справи у відсутність представника, а також - відзив на позовну заяву (а.с.25), зауваживши на тому, що інспектор сектору реагування патрульної поліції Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області ст. лейтенант поліції Любченко А.Ю. при притягненні 13.03.2019 р. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України і правомірно виніс оскаржувану постанову.
Просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Третя особа - інспектор сектору реагування патрульної поліції Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області ст. лейтенант поліції Любченко А.Ю. у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 притягнуто ним за оскаржуваною постановою до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП за те, що позивач почав рух на керованому ним автомобілі, не пристебнувши ремені безпеки, про що данні з відео реєстратора не збереглися.
Позивач у судовому засіданні заявлений позов підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, просив його задовольнити в повному обсязі.
Дослідивши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд прийшов до таких висновків.
Судом встановлено:
Постановою серії ДПО18 № 49018 від 13.03.2019 р. у справі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню за ч.5 ст.121 КУпАП у виді штрафу у розмірі 51,00 грн.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, 13 березня 2019 року о 12 годині 30 хвилин в місті Костянтинівка біля будинку 2 по б.Космонавтів, ОСОБА_1 керував авто, обладнаним засобом пасивної безпеки, був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.2.3в ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.121 КУпАП.
Постанова містить пояснення ОСОБА_1 , який не погодився з обставинами, за якими його притягли до адміністративної відповідальності, зазначивши, що був пристебнутий, з даними з відео реєстратора його не знайомили.
Даючи оцінку оскаржуваній постанові суд прийшов до таких висновків.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За правилами ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, що визначено ст.245 КУпАП.
Відповідно до ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частини перша, друга, третя і п'ята статті 122, статті 124-1 - 126.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
В статті 258 КУпАП зазначені випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається.
За приписами ч.2 наведеної статті протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу (ч.4 ст.258 КУпАП).
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2). Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (ч.3).
Відповідно до ст.76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності діють змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1). Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2).
За ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Щодо правопорушення,за складом якого ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності:
Частина 5 статті 121 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.
Відповідно до п.2.3.«в» Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися особі, яка навчає водінню, якщо за кермом учень, а в населених пунктах, крім того, водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких заважають користуватися ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів і таксі
Судом встановлено, що при винесенні постанови про адміністративне правопорушення інспектором сектору реагування патрульної поліції Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області ст. лейтенантом поліції Любченко А.Ю. порушено вимоги ст.ст.252,280 КУпАП України.
Так, ОСОБА_1 був зупинений ним з приводу порушення п.15.9.«г» ПДР України. З'ясувавши відсутність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП України, працівник поліції виніс постанову щодо позивача за ч.5 ст.121 КУпАП України.
Ці обставини підтверджені у судовому засіданні свідками ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які, допитані у судовому засіданні кожен окремо, пояснили, що були випадковими свідками подій складання постанови про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на місті його зупинки і, як професійні адвокати, допомогли довести інспектору поліції Любченко А.Ю. дотримання позивачем правил стоянки легкових автомобілів. При цьому заміряли відстань від дорожньої розмітки «пішохідний перехід» до автомобіля позивача, фіксували місце події засобами фотозйомки, що зайняло досить тривалий проміжок часу. Після того, як вони переконали інспектора поліції Любченко А.Ю. у відсутності складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП, поліцейський виніс щодо позивача постанову за ч.5 ст.121 КУпАП за порушення п.2.3.«в» ПДР України.
Проте, факт порушення позивачем п.2.3.«в» Правил дорожнього руху України стороною відповідача, на якого діючим Кодексом адміністративного судочинства покладений тягар доказування, не доведений. Належні та допустимі докази цього суду не надані.
На пропозицію суду надати інформацію з відео реєстратора інспектор поліції Любченко А.Ю. пояснив, що дані з цього відео реєстратора не збереглися.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає не доведеним факт порушення позивачем вимог п.2.3.«в» ПДР України, а саме некористування ременями безпеки при керуванні автотранспортним засобом, обладнаним засобом пасивної безпеки.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, підлягає скасуванню.
Крім того, суд, виходячи з положень ч.2 ст.9, ч.3 ст. 286 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, вважає необхідним вийти за межі заявлених позовних вимог та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст.121 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, позов слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 245, 246, 271, 286 КАС України, суд
Позов
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) до
Головного управління національної поліції в Донецькій області (ЄДРПОУ 40109058, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Нахімова, 86),
третя особа - інспектор сектору реагування патрульної поліції Костянтинівського відділення поліції Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Донецькій області старший лейтенант поліції Любченко Артем Юрійович, -
«про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення» задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ДПО18 № 49018 від 13 березня 2019 року, винесену інспектором сектору реагування патрульної поліції Костянтинівського відділення поліції Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Донецькій області старшим лейтенантом поліції Любченко Артемом Юрійовичем відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст.121 КУпАП скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Повне судове рішення складено 03 червня 2019 року.
Рішення може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: