03 березня 2010 р. № 4/180
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. - головуючого,
Костенко Т. Ф.,
Коробенко Г.П.,
розглянувши матеріали
касаційного поданняВійськового прокурора Київського гарнізону
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 22.09.2009 р.
у справігосподарського суду м. Києва
за позовомВійськового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі 30 автомобільної бази Генерального штабу Збройних сил України
доВАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"
простягнення 8150, 69 грн.,
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: Святецький М.П. (дов. від 08.01.10 № 18),
відповідача: не з'явились,
прокуратури: Лесько Г.Є. (дов. від 11.01.10 № 20),
Рішенням від 26.05.2009 господарського суду міста Києва позов задоволено частково, з НАСК “Оранта” на користь відповідача стягнуто 7650, 69 грн. збитків, 100, 39 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення з відповідача вартості автотоварознавчого дослідження у розмірі 500 грн. в позові відмовлено.
Постановою від 22.09.09 Київського апеляційного господарського суду вказане вище рішення в частині стягнення 7650, 69 грн. збитків скасовано, в позові в цій частині відмовлено, в решті судове рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду, Військовий прокурор Київського гарнізону звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням і просить її скасувати рішення місцевого господарського суду -залишити без змін.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення.
Як було встановленого господарськими судами попередніх інстанцій, які приймали рішення у даній справі, 13.03.2008 близько 20 год. 50 хв. громадянин ОСОБА_6 керуючи автомобілем “Хюндай Гетз”, державний номер НОМЕР_1 на вул. Русанівська Набережна у м. Києві здійснив зіткнення з автомобілем “Хюндай Соната”, військовий номер НОМЕР_2, внаслідок чого автомобіль “Хюндай Соната”, військовий номер НОМЕР_2 зазнав значних механічних пошкоджень.
Відповідно до копії технічного талону серії KB №011897 автомобіль “Хюндай Соната”, військовий номер НОМЕР_2 належить 30 автомобільній базі Генерального штабу Збройних Сил України на праві оперативного управління.
Постановою від 03.04.2008 Дніпровського районного суду м. Києва у справі № 3-12048/08 ОСОБА_6 0.0. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України та притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, оскільки в його діях вбачається порушення п.п. 12.1,13.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306. Свою вину у вчиненні ДТП ОСОБА_6 визнав.
Судами з'ясовано, що громадянин ОСОБА_6 застрахував свою відповідальність за договором страхування ВА 6453545, укладеним із страховою компанією HACK “OPAHTA”.
Відповідно до звіту Ф№ 3005/1 від 02.06.2008 СПД ОСОБА_7 сума матеріального збитку, заподіяного автомобілю HUNDAI SONATA, військовий номер НОМЕР_2, становить 41865, 14 грн.
Листами № 855 від 20.08.08, № 1119 від 31.10.08 командування автомобільної бази неодноразово зверталось до НАСК “Оранта” з вимогою добровільно відшкодувати збитки, які зазнала автомобільна база через проведення відновлювального ремонту автомобіля “Хюндай Соната”, військовий номер НОМЕР_2 на загальну суму 19167, 44 грн.
Звертаючись з позовом у даній справі, позивач з врахуванням того, що НАСК “Оранта” сплатила позивачу лише 11016, 75 грн. страхового відшкодування, просив суд зобов'язати страхову компанію сплатити також різницю між витратами, які поніс позивач на ремонт машини та відшкодуванням, яке нарахував відповідач, в сумі 7650, 69 грн. та вартість експертного автотоварознавчого дослідження в сумі 500 грн.
Статтею 1166 ЦК України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
З метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів власників транспортних засобів здійснюється обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності згідно зі ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який є спеціальним законом (далі Закон) .
Відповідно до ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й моральну шкоду. Відповідно до цього Закону потерпілим, які є юридичними особами, страховиком відшкодовується виключно шкода, заподіяна майну.
Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого -це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу (ст. 28 Закону).
Згідно зі ст. 29 Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до ст. 34 Закону страховик відшкодовує потерпілому витрати на проведення експертизи у разі, якщо у визначений законом строк аварійний комісар страховика або експерт не з'явився.
Судами з'ясовано, що відповідач направляв аварійного комісара та проводив авто товарознавче дослідження.
Відповідно до ст. 37 вказаного вище Закону, виплата страхового відшкодування здійснюється протягом місяця з дня отримання страховиком визначених у ст. 35 Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судом апеляційної інстанції обгрунтовано взято до уваги те, що автомобіль “Хюндай Соната”, військовий номер НОМЕР_2, який належить позивачу на праві оперативного управління, було пошкоджено внаслідок порушення правил дорожнього руху ОСОБА_6, вина останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України встановлена постановою Дніпровського районного суду м. Києва у справі № 3-12048/08 від 03.04.2008, а також те, що громадянин ОСОБА_6 відповідно до договору страхування ВА 6453545 застрахував свою відповідальність в страховій компанії HACK “OPAHTA”, у зв'язку з чим суди дійшли обгрунтованого висновку про зобов'язання НАСК “Оранта” відшкодовувати завдану позивачу шкоду.
Разом з тим, після звернення позивача до HACK “Оранта”, нею було складено протокол огляду пошкодженого транспортного засобу та складено звіт.
Після надання позивачем документів, що підтверджують затрати на ремонт пошкодженого авто, враховуючи вимоги статті 29 Закону щодо розрахунку вартості ремонту автомобіля з урахуванням зносу, HACK “Оранта” провела розрахунок суми страхового відшкодування, яка склала 11517, 44 грн.
Суд апеляційної інстанції правомірно врахував те, що розрахунок зносу автомобіля здійснювався у порядку, встановленому законодавством з використанням формул, встановлених Методикою товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (зокрема, пункти 3.9, 7.24, 7.25, 8.2), роз'яснення якого було наведено позивачу у листі-відповіді HACK “Оранта” від 10.09.2008 року №09-03-09/24928,
З врахуванням вказаного, а також того, що позивач не заперечував щодо методики обрахунку чи суми зносу у розмірі 7650 грн., та не надавав альтернативного розрахунку, суд апеляційної інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відмову в позові в цій частині.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком судів про відмову у задоволені позову в частині стягнення з відповідача вартості автотоварознавчого дослідження у розмірі 500 грн. на підставі ст. 34 Закон “Про обов'язкове страхування цивільної правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, оскільки на місце ДТП за участю транспортних засобів позивача та гр. ОСОБА_6, здійснював виїзд аварійний комісар страховика НАСК “Оранта”.
З огляду на викладене судові рішення прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права і підстави для їх скасування відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційне подання залишити без задоволення.
Постанову від 22.09.09 Київського апеляційного господарського суду у справі № 4/180 залишити без змін.
Головуючий: Божок В.С.
Судді: Костенко Т. Ф.
Коробенко Г.П.