Справа № 263/6319/19
Провадження № 3/263/1825/2019
30 травня 2019 року Суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Папаценко Павло Ілліч, розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , який не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 3 ст. 130 КУпАП,-
ОСОБА_1 , будучи раніше притягнутим до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, повторно, скоїв аналогічне правопорушення.
24 квітня 2019 року о 03 год. 25 хв.. ОСОБА_1 , в районі будинку № 61 по вул.Троїцькій у Центральному районі міста Маріуполя, керував автомобілем «ВАЗ 2107» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці, які не реагують на світло, сповільнена жвавість, неприродна блідість) та від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України.
Правопорушник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи був сповіщений належним чином, про причини не явки суду не відомі.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та, враховуючи, що ОСОБА_1 не з'являється в судові засідання, визнано можливим розгляд справи у його відсутність, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Обставини справи підтверджуються:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 404023 від 24.04.2019 року, де викладені обставини скоєння правопорушником ОСОБА_1 адміністративного правопорушення;
-відеозаписом з нагрудної камери поліцейського;
-письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , їх даними при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, про те, що в їх присутності водій ОСОБА_1 відмовився пройти медичний огляд з метою виявлення стану сп'яніння;
-рапортом працівника поліції від 24.04.2019 року, де викладені обставини скоєння правопорушником ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП;
-карткою обліку адміністративного правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_1 05.06.2018 року постановою Приморського районного суду Донецької області було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення та 25.07.2018 року, 12.09.2018 року, 05.10.2018 року, 01.11.2018 року, 14.11.2018 року, 22.11.2018 року постановами Жовтневого районного суду міста Маріуполя було визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачені ч.1,2,3 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення;
-копією постанови Приморського районного суду міста Маріуполя від 05.06.2018 року, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.2 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу розміром 20400 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки;
-копією постанови Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 25.07.2018 року, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу розміром 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік;
-копією постанови Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 12.09.2018 року, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.3 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу розміром 40800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 років без оплатного вилучення транспортного засобу;
- копією постанови Приморського районного суду міста Маріуполя від 01.11.2018 року, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.3 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу розміром 40800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 років без оплатного вилучення транспортного засобу;
-копією постанови Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 14.11.2018 року, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.3 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу розміром 40800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 років;
-копією постанови Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 22.11.2018 року, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.3 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу розміром 40800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 років.
Дослідивши наявні докази, вважаю, що ОСОБА_1 винний в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, як управління транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння, або під впливом лікарських препаратів, які знижують їх увагу і швидкість реакції, а також передача управління транспортним засобом особі, яка знаходиться в стані такого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка управляє транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння, або відносно вживання лікарських препаратів, що знижують увагу і швидкість реакції, скоєне двічі протягом року.
Призначаючи вид адміністративного стягнення, враховую характер і міру громадської небезпеки скоєного, особу правопорушника, те, що ОСОБА_1 не спростував факти, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та не надав суду відомостей, про оскарження обставин адміністративного правопорушення та кваліфікацію його дій, враховуючи те, що він раніше притягувався до адміністративної відповідальності, в тому числі і за аналогічне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП та враховуючи суспільну небезпеку скоєного ним правопорушення, що могли бути завдані його діями збитки або настанням негативних тяжких наслідків, вважаю можливим призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Згідно з вимогами ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягненню.
Керуючись статями 221, 173, 280-284 КпАП України, суддя -
ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП і піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 10 (десять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), на користь держави судовий збір у розмірі 384 гривні 20 грн.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.
Суддя П.І. Папаценко