29 травня 2019 року
м. Київ
справа № 522/14452/15-ц
провадження № 14-177цс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Ситнік О. М.,
суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянула клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про розгляд у судовому засіданні з викликом сторін і за участі відповідачки та її представника
справи за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі територіальної громади м. Одеси - Одеської міської ради до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння
за заявою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд рішення Апеляційного суду Одеської області від 14 липня 2016 року у складі колегії суддів Гірняк Л. А., Дрішлюка А. І., Сєвєрової Є. С. та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 березня 2017 року у складі колегії суддів Луспеника Д. Д., Журавель В. І., Закропивного О. В., Хопти С. Ф., Штелик С. П., та
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 09 березня 2016 року у складі судді Нікітіної С. Й. у задоволенні позовних вимог заступника прокурора Одеської області відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 14 липня 2016 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову заступника прокурора Одеської області. Витребувано у ОСОБА_1 на користь територіальної громади м. Одеси - Одеської міської ради нежитлові приміщення першого поверху площею 195,3 кв. м, що знаходяться на АДРЕСА_1 .
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 березня 2017 року рішення Апеляційного суду Одеської області від 14 липня 2016 року залишено без змін.
У серпні 2017 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд рішення Апеляційного суду Одеської області від 14 липня 2016 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 березня 2017 року.
Ухвалою судді Верховного Суду України від 18 серпня 2017 року відкрито провадження у справі та витребувано матеріали справи з Приморського районного суду м. Одеси.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України) викладено в новій редакції.
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України в редакції цього Закону провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України в редакції Закону № 2147-VІІІ, заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у цивільних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів.
10 січня 2018 року Верховним Судом України передано заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд рішень судів апеляційної та касаційної інстанцій до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 04 березня 2019 року справу призначено до розгляду Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, якщо цивільна справа за заявою про перегляд судових рішень Верховним Судом України відповідно до правил, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, повинна розглядатися на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України, - така справа після її отримання Касаційним цивільним судом передається на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 березня 2019 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки заява про перегляд подана представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 з підстав неоднакового застосування норм права судами касаційної інстанції різної юрисдикції (цивільної та господарської), тому за правилами статті 360-2 ЦПК України у редакції до 15 грудня 2017 року справа повинна розглядатися на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 04 квітня 2019 року справу прийнято для продовження розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
29 травня 2019 року до Великої Палати Верховного Суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін та за участю відповідачки, посилаючись на те, що її особиста участь у судовому засіданні є вкрай необхідною, оскільки дозволить їй та представнику особисто довести до відома суду усі доводи та суттєві обставини справи, а також захистити свої права та інтереси .
Клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Розділом ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України в редакції Закону № 2147-VІІІ визначено, що заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України розглядаються за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.
За змістом статей 353, 355 ЦПК України в редакції, чинній на момент подання заяви про перегляд судових рішень, Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом. Підстави для подання заяви про перегляд судових рішень є, зокрема неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ; невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
Тобто, Верховний Суд України, здійснюючи перегляд судових рішень, виключно з підстав, передбачених статтею 355 цього Кодексу, діяв як суд права, а не факту і відповідно Велика Палата Верховного Суду, якій з огляду на підпункти 1, 2 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передано на розгляд таку заяву, також не може встановлювати обставини справи, які можуть додатково пояснити її учасники, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку.
Крім того, практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Велика Палата Верховного Суду надає учасникам процесу у справі № 522/14452/15-ц належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, у яких такий рух описаний.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог процесуального законодавства.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Зважаючи на відсутність необхідності виклику сторін для надання пояснень, з огляду на обставини справи, підстави для задоволення вказаного клопотання відсутні.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, підпунктами 1, 2 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про розгляд у судовому засіданні з викликом сторін і за участі відповідачки та її представника справи за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі територіальної громади м. Одеси - Одеської міської ради до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння за заявою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд рішення Апеляційного суду Одеської області від 14 липня 2016 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 березня 2017 року - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. М. Ситнік
Судді: Н. О. Антонюк В. С. Князєв
С. В. Бакуліна Л. М. Лобойко
В. В. Британчук Н. П. Лященко
Ю. Л. Власов О. Б. Прокопенко
М. І. Гриців В. В. Пророк
Д. А. Гудима Л. І. Рогач
Ж. М. Єленіна В. Ю. Уркевич
О. С. Золотніков О. Г. Яновська