№2-а-93/10
09 березня 2010 року м. Сімферополь
Суддя Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим Заболотна Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Автономної Республіки Крим про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії. Свої вимоги позивач мотивує тим, що має статус «дитина війни» та згідно зі ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання 30% підвищення до пенсії, яка відповідно до ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Проте, йому підвищення до пенсії не сплачується в розмірі передбаченому законом, у зв'язку з чим просить позов задовольнити та визнати дії Управління пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим щодо невиконання вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.2006 року протиправними, зобов'язати відповідача провести перерахунок недоотриманого підвищення до пенсії з розрахунку 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01.01.2006 року.
Позивач - ОСОБА_2 та Головне управління Пенсійного фонду України в Автономної Республіки Крим подали до суду клопотання про розгляд справи у їх відсутність.
У письмових запереченнях на позов відповідач зазначив, що відповідно до п.41 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, дітям війни встановлена надбавка до пенсії в розмірі підвищення учасникам війни - 10 % прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року встановлена сума виплати надбавки дітям війни в розмірі: з 22.05.2008 року - 48,10 грн., з 01.07.2008 року - 48,20 грн., з 01.10.2008 року - 49,80 грн. Встановлений Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком застосовується лише для визначення розміру пенсій, призначених відповідно із цим Законом і не може бути застосований при розрахунку підвищення до пенсії, передбаченого Законом України «Про соціальний захист дітей війни». На цей час відсутній механізм реалізації виплати підвищення, передбаченого статтею 6 названого Закону. Реалізація нормативних розпоряджень та пенсійних програм здійснюється шляхом фінансування пенсійних виплат за рахунок чітко визначених дохідною частиною бюджету доходів та відповідно з конкретними направленнями витратної частини бюджету пенсійного фонду України, який щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України. Проте, будь-які зміни до бюджету щодо фінансування вказаних виплат не вносилися. Зазначив, що позивач отримував щомісячну допомогу, як дитина війни з 22.05.2008 року - 48,10 грн., з 01.07.2008 року - 48,20 грн., з 01.10.2008 року - 49,80 грн., та отримує у вказаному розмірі підвищення по теперішній час. Просив застосувати позовну давність та відмовити в задоволенні позову.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус "дитина війни", Головне управління Пенсійного фонду України в АР Крим у 2006 -2007 роках не виплачувало йому передбаченого Законом України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії, з 22.05.2008 року підвищення до пенсії виплачується позивачу в розмірі 48,10 грн., з 01.07.2008 року - 48,20 грн., з 01.10.2008 року - 49,80 грн.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" №2195-IV від 18.11.2004 року, в редакції, яка діяла з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Законом України від 19.01.2006 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» пункт 17 статті 77 виключено та статтею 110 установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 01.01.2006 року, а статтею 6 - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Цей закон набрав чинності 2 квітня 2006 року. З огляду на те, що встановлені законодавством умови підвищення до пенсії або щомісячного довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, дітям війни у 2006 році не настали, у задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.
Пунктом 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 року №489-V зупинена на 2007 рік дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням статті 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Статтею 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 року №489-V встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Відповідно до положень статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Конституційний Суд України у своєму рішенні № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29,36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7,9,12,13,14,23,29,30,39,41,43,44,45,46 статті 71, статей 98, 101,103,111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян) зазначив, що зупинення Закону України "Про Державний бюджет України", інших законів України, щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1,3 ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 8, ч. 2 ст. 19, ст.ст. 21,22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам 1,2,3 статті 95 Конституції України. Зазначеним рішенням визнані неконституційними положення, зокрема: пункту 12 статті 71, статті 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI від 28.12.2007 текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладений в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни".
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 п.п.2 п. 41 розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI від 28.12.2007 визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року діє у редакції, згідно з якою дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Оскільки дії відповідача з 01.01.2007 року до 09.07.2007 року та з 01.01.2008 року до 22.05.2008 року відповідали вимогам закону, в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання перерахувати недоплачене підвищення до пенсії у вказані періоди необхідно відмовити.
Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Положення частини 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до розрахунку інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті визначення розміру мінімального розміру пенсії за віком.
Мінімальна пенсія в розмірі 19,91 грн., встановлена для нарахування соціальних надбавок Постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2002 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету", не підлягає застосуванню для соціальної допомоги дітям війни, яка виплачується до пенсії, оскільки виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, суперечить нормам діючого законодавства.
Право на отримання державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" №2195-ІV від 18.11.2004 року, не залежить від розміру доходів отримувача, наявності механізму реалізації чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.
Таким чином, з урахуванням того, що Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та від 22.05.2008 року визнані неконституційними відповідно пункт 12 статті 71, стаття 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та п.п.2 п. 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", виплата підвищення з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року позивачу мала виплачуватися в розмірі 30% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 5 своєї постанови від 1 листопада 1996 року №9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", судам при розгляді справи необхідно виходити з того, що нормативно - правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження КМУ, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції так і Закону.
Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини. У зв'язку з чим Постанова Кабінету Міністрів України від № 530 від 28.05.2008 року не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Згідно зі статтями 99,100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду , які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідач в запереченнях на позов наполягав на застосуванні положень статей 99,100 Кодексу адміністративного судочинства України в частині відмови в задоволенні позову у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Строк звернення до суду про нарахування недоплаченого підвищення до пенсії з 09.07.2007-31.12.2007 роки та з 22.05.2008 року до 02.10.2008 року позивачем пропущений. Доказів поважності пропуску строку на звернення до суду позивачем не надано. Посилання позивача на пункт 2 статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» безпідставні. Таким чином, в задоволенні позовних вимог про перерахування підвищення до пенсії за вказані періоди необхідно відмовити у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Вимоги про визнання дій відповідача протиправними задоволенню не підлягають, оскільки відповідач здійснював виплати підвищення до пенсії в межах виділеного фінансування.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність в розрахунку на місяць у 2008 році складав: з 01.07.2008 - 482 гривні, з 01.10.2008 - 498 гривень.
Статтею 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних демографічних груп населення установлено в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» з 1 листопада 2009 року встановлений прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність в розмірі 573 грн.
З довідки Головного Управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим вбачається, що позивачу з 22.05.2008 року підвищення до пенсії виплачується позивачу в розмірі 48,10 грн., з 01.07.2008 року - 48,20 грн., з 01.10.2008 року - 49,80 грн.
Таким чином, розмір недоплаченого підвищення, яке має бути виплачено позивачу складає:
у 2008 році: з 02 жовтня - 99,6 (20%) х 3 місяці = 298,80 гривень;
у 2009 році: з 01 січня - 99,6 (20%) х 10 місяців = 996,00 гривень;
з 01 листопада 2009 року до 01 березня 2010 року - 114,60 (20%) х 4 місяця = 458,40 гривень. + (57,30-49,8) х 4)= 488,40 гривень, а всього 1783 грн. 20 коп.
Суд, згідно з положеннями частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача виплатити позивачу недоплачене підвищення до пенсії в розмірі 1783 грн. 20 коп.
На підставі вищевикладеного, керуючись Конституцією України, Законом України "Про соціальний захист дітей війни", Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, ст.ст. 9-12,17,18,71,72,99 ч.2, 94 ч.3, 162, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної державної допомоги - задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим перерахувати та виплатити ОСОБА_2 недоплачене підвищення до пенсії за період з 02.10.2008 року до 01.03.2010 року в розмірі 1783 (однієї тисячі сімсот вісімдесят три) гривні 20 копійок.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
На постанову може бути подана апеляція в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Центральний районний суд м. Сімферополя у порядку ст. 186 КАС України шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Заболотна Н.М.