Дата документу 29.05.2019 Справа № 554/4582/19
Провадження №1-кс/554/7687/2019
іменем України
29 травня 2019 року м.Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м.Полтави ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
заявників - адвокатів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтава скаргу адвокатів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, в порядку ст.303 КПК України,-
24 травня 2019 року заявники звернулись до суду зі скаргою на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, в порядку ст.303 КПК України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Скарга мотивована тим, 17.05.2019 року заявники звернулись до ТУ ДБР у м.Полтаві із заявою про вчинення суддею Московського районного суду м.Харкова ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.374 КК України. Зазначили, що у провадженні Московського районного суду м.Харкова знаходиться обвинувальний акт по кримінальному провадженню №1201722047005365 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України. На думку заявників, 22.03.2019 року під час судового засідання були грубо порушені Конституція України, норми кримінального процесуального законодавства, рішення Європейського суду з прав людини та умисно було порушено право обвинувачених на захист, а саме: не було допущено адвокатів до участі в судовому засіданні, розглянуто клопотання прокурора про продовження відсторонення від посади ОСОБА_6 , не забезпечивши участь нових захисників та допустивши грубі порушення процесуального законодавства.
Однак, станом на 20.05.2019 року письмового повідомлення про внесення відомостей вказаної заяви до ЄРДР заявники не отримали, чим, на їх думку, грубо порушено вимоги ст.214 КПК України. Вважають, що відомості, викладені в заяві повинні були негайно, але не пізніше 24 годин після подання заяви вноситись до ЄРДР. Посадовими особами ТУ ДБР в м.Полтаві всупереч ст.214 КПК України допущено бездіяльність, на підставі чого заявники просять скаргу задовольнити; визнати незаконною бездіяльність слідчого (уповноваженої посадової особи) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, щодо невнесення до ЄРДР заяви адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_3 від 17.05.2019 року; зобов'язати слідчого (уповноважену посадову особу) Територіального управління ДБР, розташованого у м.Полтаві, внести відомості до ЄРДР за заявою адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_3 від 17.05.2019 року про вчинення суддею Московського районного суду м.Харкова ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.374 КК України, розпочати розслідування та надати потерпілим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 пам'ятки про права та обов'язки потерпілих у відповідності до вимог ст.52 КПК України, а заявникам витяг із ЄРДР.
У судовому засіданні, заявники адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_3 скаргу підтримали в повному обсязі та просили задовольнити з підстав, викладених у скарзі.
Причини неявки слідчого суду невідомі.
Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності слідчого.
Заслухавши пояснення заявників, дослідивши матеріали справи в їх сукупності та взаємозв'язку, суд вважає відмовити у задоволенні скарги з таких підстав.
Положеннями ч.1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст.303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Згідно з ч.1 ст.214 КПК України бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
При цьому, виходячи зі змісту ст.214 КПК України, повноваженнями щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий, прокурор.
Як вбачається з матеріалів скарги, та встановлено в судовому засіданні, заявники звернулись до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, із заявою від 17.05.2019 року про вчинене кримінальне правопорушення в порядку ст.214 КПК України та просили внести до ЄРДР вказану заяву та провести досудове розслідування за фактами, викладеними у заяві, зокрема, щодо можливого вчинення кримінального правопорушення суддею Московського районного суду м.Харкова ОСОБА_5 за ознаками ст.374 КК України, що полягало, на переконання заявників у грубому порушенні права обвинувачених на захист. Відповідно до змісту вказаної заяви в судовому засіданні головуючий у судовому засіданні під час розгляду клопотань не допустила до участі у розгляді обвинувального акту як захисників - адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , яких обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 замінили для подальшої участі в судовому процесі, а від попередніх захисників - адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відмовились. Проте, як вказують заявники, судом продовжено судовий розгляд, а також було розглянуто клопотання прокурора про продовження відсторонення від посади щодо обвинуваченого ОСОБА_6 за участі попередніх адвокатів, від яких обвинувачені на той час відмовились, не заслухано думку нових захисників, чим порушено право на захист.
У зв'язку з цим, заявники просили внести відомості до ЄРДР, а також провести досудове розслідування за фактами, викладеними в заяві (а.с.7-10).
Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, отримано заяву адвокатів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 17.05.2019 року (а.с.7).
Підставами вважати заяву такою, що містить відомості про злочин, є наявність в ній об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то обставини викладені в них не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язковими для внесення до ЄРДР.
Системний аналіз положень ст.ст. 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні, і вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Пунктом 1.2 розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України №69 від 17.08.2012 року, встановлено, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5 статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. До Реєстру підлягають внесенню відомості, які характеризують кримінальне правопорушення (п.2.2 розділу ІІ положення).
Положення ст.214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст.2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Зазначені положення кримінального процесуального закону та закону про кримінальну відповідальність свідчать про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення (злочин).
Отже, критерієм, що дає змогу вважати заяву про злочин такою, що підлягає внесенню до ЄРДР, є наявність в ній об'єктивних даних, які дійсно свідчать про вчинення кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ст.7 КПК України в якості загальної засади кримінального провадження проголошено змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Заявники вказували на те, що зазначені в заяві дії посадової особи судді Московського районного суду м.Харкова щодо можливого, на їх думку, порушення права на захист обвинувачених підлягають кваліфікації за ч.1 ст.374 КК України.
При цьому, заявниками в поданій заяві наводяться виключно власні міркування та припущення щодо вчинення порушень суддею, оскільки злочинність таких дій не підтверджується достатніми об'єктивними даними, обґрунтованими та допустимими доказами.
В даному контексті варто враховувати, що основним складовим елементом об'єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об'єктивними і суб'єктивними ознаками інших правопорушень (адміністративних, дисциплінарних та інших).
Більш того, у своїй заяві заявники зазначають про обставини, які стосуються процедури судового розгляду справи суддею Московського районного суду м.Харкова.
Відповідно до положень ст.48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Частиною 2 ст.126 Конституції України визначено гарантії незалежності і недоторканності суддів, згідно з якими вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється, що означає заборону будь-яких дій стосовно суддів незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, установ, організацій, громадян та їх об'єднань, юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов'язків чи схилити їх до винесення неправосудного рішення. Заборона впливу на суддів у будь-який спосіб поширюється на весь час обіймання ними посади судді.
Як зазначено в п.10. Постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 року №8 «Про незалежність судової влади» відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всі території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийняті позовів та заяв з таким предметом.
Верховний Суд України в постанові від 15.04.2008 року у справі №21-319во07 зазначив: «законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суду, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю. Намагання зробити це в конкретній справі шляхом подання окремого позову проти суду чи судді є протиправним втручанням у здійснення правосуддя і посяганням на процесуальну незалежність суду».
Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним порядком у справі не допускається.
Втручанням у діяльність судових органів слід розуміти вплив на суддю у будь-якій формі (прохання, вимога, вказівка, погроза, підкуп, насильство, критика судді в засобах масової інформації до вирішення справи у зв'язку з її розглядом тощо) з боку будь-якої особи з метою схилити його до вчинення чи невчинення певних процесуальних дій або ухвалення певного судового рішення. При цьому не має значення, за допомогою яких засобів, на якій стадії процесу та в діяльність суду якої інстанції здійснюється втручання (пункти 10 і 11).
Заявники, звернувшись із заявою до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, та оскаржуючи бездіяльність посадових осіб вказаного органу, фактично намагаються оскаржити відповідні процесуальні дії судді, вчиненні при здійсненні правосуддя, поза передбаченим процесуальним законом порядком, що може мати наслідком втручання у діяльність судді, з використанням механізму оскарження бездіяльності слідчого, передбаченого ст.303 КПК України, оскільки судовий розгляд у кримінальному провадженні №1201722047005365 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, на теперішній час триває.
Крім того, доводи заяви зводяться до непогодження із процесуальними рішеннями суду, що не може слугувати підставами для внесення відомостей до ЄРДР, а порядок оскарження таких судових рішень передбачений КПК України.
Між тим, з питань можливих порушень при здійсненні своєї професійної діяльності як судді, на чому наголошується у скарзі, то такі вимоги становлять самостійний предмет оскарження в порядку дисциплінарного провадження з питань можливої протиправності дій судді у зв'язку з обставинами, наведеними заявниками, за наявності для цього підстав дисциплінарної відповідальності судді.
Таким чином, доводи заявників у заяві від 17.05.2019 року є їх особистою оцінкою дій вказаної особи і ґрунтуються лише на припущеннях щодо можливої протиправності дій, а тому не відповідають вимогам ст.214 КПК України.
Таким чином, незважаючи на те, що заявники вважають заяву від 17.05.2019 року повідомленням про вчинення вищевказаною посадовою особою кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.374 КК України, проте остання за своїм змістом не містить фактичних даних, які вказують на ознаки складу вищезазначеного злочину. А тому така заява, з огляду на її зміст, в даному випадку не є підставою для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що, в свою чергу, унеможливлює автоматичне внесення відомостей до ЄРДР за вказаною кваліфікацією дій, про що просять заявники.
Також слід зауважити, що посилання заявників на вимоги ч.4 ст.214 КПК України, відповідно до якої відмова у прийнятті та реєстрації заяви про кримінальне правопорушення не допускається, не є підставою для обов'язкового внесення відомостей до ЄРДР, якщо така заява не відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства, оскільки ця норма стосується лише процедури прийняття такої заяви.
Отже, згідно наведених вище норм законодавства за таким повідомленням про внесення відомостей до ЄРДР Територіальним управлінням ДБР, розташованим у місті Полтаві, не порушено вимог кримінального процесуального законодавства, що регламентують порядок розгляду заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення.
Згідно з вимогами ст.307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого слідчим суддею постановляється ухвала про скасування рішення слідчого, зобов'язання припинити дію, зобов'язання вчинити певну дію, відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи вищезазначене, слідчий суддя дійшов до висновку про відсутність законодавчо визначених підстав для внесення заяви адвокатів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від 17.05.2019 року до ЄРДР, а тому в задоволенні скарги на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303-307 КПК України, слідчий суддя
Відмовити у задоволенні скарги адвокатів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, в порядку ст.303 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 03.06.2019 р.
Слідчий суддя: ОСОБА_1