Ухвала
03 червня 2019 року
м. Київ
справа № 200/5537/17
провадження № 61-10578ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Литвиненко І. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 01 березня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк», третя особа - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», про визнання договору іпотеки недійсним,
24 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верхового Суду із касаційною скаргою на рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 01 березня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2019 року, в якій, зокрема просив поновити строк на касаційне оскарження зазначених судових рішень, посилаючись на те, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду він отримав 07 травня 2019 року. Проте, жодних доказів в обґрунтування наведених у заяві обставин не надав.
Згідно із частинами першою, другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Дніпровським апеляційним судом постанову прийнято 12 березня 2019 року, тому останній день строку на касаційне оскарження (з урахуванням вихідних днів) припадав на 11 квітня 2019 року.
Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частини п'ятої статті 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Твердження заявника про те, що повний текст постанови Дніпровського апеляційного суду ним отримано саме 07 травня 2019 року належними та допустимими доказами не підтверджені.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А . проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком осіб, які беруть участь у справі і безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справі «Устименко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сама концепція «поважних причин» не є чіткою, тому для національних судів ще важливішим було вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника.
Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Отже, заявнику необхідно надати належні та допустимі докази, які свідчать про дату отримання постанови Дніпровського апеляційного суду, оскільки безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 01 березня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2019 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначеного вище недоліку строк до 01 липня 2019 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали у відкритті касаційного провадження у справі буде відмовлено.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Литвиненко