29 травня 2019 року
м. Київ
справа № 201/12879/17
провадження № 61-7978ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Олійник А. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 липня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Сіті ТК» Афанасьєвої Вікторії Станіславівни про зобов'язання ліквідатора розглянути кредиторські вимоги, визнання недійсним проміжного ліквідаційного балансу,
12 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 липня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2019 року з пропуском строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 квітня 2019 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків. Зокрема, заявнику необхідно було надати заяву про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, у якій зазначити поважні причини, що перешкоджали їй подати касаційну скаргу до 11 квітня 2019 року, надати належні та допустимі докази на підтвердження цих обставин.
На виконання ухвали суду ОСОБА_1 надіслала заяву, в якій просила визнати поважними причини пропуску строку та поновити строк на касаційне оскарження посилаючись на те, що Дніпровський апеляційний суд не вчасно вніс до ЄДРСР оскаржувану постанову. На думку заявниці, строк подачі касаційної скарги має обчислюватися з 14 березня 2019 року.Проте жодного доказу на підтвердження вказаних обставин до заяви не додано.
Крім того, у своїй заяві ОСОБА_1 звертає увагу суду на те, що в судовому засіданні, яке відбулось 12 березня 2019, року суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови, а повний текст вона отримала через свого представника в суді першої інстанції під розписку 14 травня 2019 року. Жодного доказу на підтвердження дати отримання оскаржуваної постанови заявник не надала.
Згідно із частинами першою, другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
У рішенні від 29 жовтня 2015 року (заява №32053/13) у справі «Устименко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив: «Суд повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі «Рябих проти Росії» від 03 грудня 2003 року). Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків ( рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року).
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком осіб, які беруть участь у справі і безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи вищевикладене суд касаційної інстанції не може вирішити питання щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки належних та допустимих доказів, які підтверджують поважність зазначених заявником обставин суду не надано.
Отже, станом на 29 травня 2019 року ухвала Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 квітня 2019 року заявником не виконана, тому суд не може вирішити питання про відкриття касаційного провадження.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 липня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Сіті ТК» Афанасьєвої Вікторії Станіславівни про зобов'язання ліквідатора розглянути кредиторські вимоги, визнання недійсним проміжного ліквідаційного балансуповернути.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. С. Олійник