Ухвала
22 травня 2019 року
м. Київ
справа № 127/23824/17
провадження № 61-43729св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
треті особи: виконавчий комітет Вінницької міської ради, Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби України у Вінницькій області, міське комунальне підприємство «Архітектурно-будівельний сервіс»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника
ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03 травня 2018 року у складі судді Луценко Л. В. та постанову апеляційного суду Вінницької області від 01 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Медяного В. М., Денишенко Т. О., Сопруна В. В.,
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди.
Позовна заява, з урахуванням уточнень, мотивована тим, що 23 серпня
2001 року ОСОБА_1 уклав в усній формі договір купівлі-продажу металевого гаража, що знаходиться на розі вулиці Хмельницьке шосе та вулиці Лялі Ратушної , в дворі будинку АДРЕСА_5 , з ОСОБА_4 .
Відповідно до умов договору позивач сплатив ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 600,00 доларів США. Про отримання грошових коштів та виконання умов договору ОСОБА_1 ОСОБА_4 написав розписку від 23 серпня
2001 року.
29 липня 2017 року позивач виявив факт зламу замків на вхідних воротах гаража, проникнення в гараж та заміну замків на вхідних воротах гаража, у зв'язку з чим він звернувся із заявою до Вінницького ВП ГУ НП у Вінницькій області, в якій просив прийняти міри відповідно до чинного законодавства.
08 серпня 2017 року заступником начальника ВВП ГУНП Синявським С. О. надано відповідь ОСОБА_1 на його заяву від 29 липня 2017 року, згідно якої замки на металевому гаражі поміняв ОСОБА_2 , який повідомив, що спірний гараж належить йому, що свідчить про цивільно-правові відносини, які потрібно вирішувати в судовому порядку.
ОСОБА_2 не визнаючи права власності на спірний металевий гараж за позивачем, самоуправно, в порушення чинного законодавства, неодноразово зривав замки на вхідних воротах гаража, викотив з гаража автомобіль позивача, викинув на подвір'я всі речі останнього, які знаходились в гаражі, в тому числі і ті, які мали велику матеріальну цінність, та були викрадені невідомими особами.
Гараж, який належить позивачу знаходиться в дворі будинку АДРЕСА_5 , тоді, як біля будинку № 16 по вулиці Лялі Ратушної у місті Вінниці знаходиться значна кількість гаражів, один із яких купив відповідач.
Відповідач незаконно заволодів металевим гаражем, який на праві приватної власності належить позивачу, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
ОСОБА_1 , з урахуванням уточнень, просив витребувати з незаконного володіння відповідача металевий гараж, який знаходиться на розі вулиці Хмельницьке шосе та вулиці Лялі Ратушної в дворі будинку АДРЕСА_5 та на праві приватної власності належить позивачу; припинити незаконні дії відповідача, шляхом зобов'язання негайно звільнити металевий гараж, який знаходиться по вулиці Хмельницьке шосе в дворі будинку АДРЕСА_5 ; не чинити перешкод позивачу в користуванні металевим гаражем, що знаходиться по вулиці Хмельницьке шосе в дворі будинку АДРЕСА_5; стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду, спричинену у зв'язку з незаконним заволодінням відповідачем майном позивача у розмірі 25 000,00 грн, понесений судовий збір у розмірі 2 560,00 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.
Ухвалами Вінницького міського суду Вінницької області від 05 грудня
2017 року та від 23 лютого 2018 року виконавчий комітет Вінницької міської ради, Вінницьку об'єднану державну податкову інспекція Головного управління Державної фіскальної служби України у Вінницькій області та міське комунальне підприємство «Архітектурно-будівельний сервіс»залучено до участі у цивільній справі в якості третіх осіб.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 03 травня
2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не доведено заявлені позовні вимоги.
Постановою апеляційного суду Вінницької області від 01 серпня 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Момота В. Д. залишено без задоволення.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03 травня 2018 року залишено без змін.
Залишаючи апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката
Момота В. Д. без задоволення, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
31 серпня 2018 року представник ОСОБА_1 - адвокат Момот В. Д. через засоби поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Вінницького міського суду Вінницької області
від 03 травня 2018 року та постанову апеляційного суду Вінницької області
від 01 серпня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Верховного Суду вважає, що касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03 травня 2018 року та постанову апеляційного суду Вінницької області від 01 серпня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, підлягає закриттю з огляду на наступне.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на
01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Законом України «Про Державний бюджет України на 2018рік» з 01 січня
2018 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 1 762,00 грн.
Предметом позову у справі № 127/23824/17 є визнання права власності, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди в розмірі 25 000,00 грн.
Отже, справа № 127/23824/17 не є справою з ціною позову, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Справа
№ 127/23824/17 є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK
v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції. Оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження.
З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, а також значення справи для сторін і суспільства, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (Levages Prestations Services
v. France, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez De La Torre v. Spain, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Ураховуючи наведене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області
від 03 травня 2018 року та постанову апеляційного суду Вінницької області
від 01 серпня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_1 до
ОСОБА_2 про визнання права власності, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, підлягає закриттю, оскільки судові рішення не можуть бути оскаржені в касаційному порядку.
Керуючись статтею 389 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03 травня 2018 року та постанову апеляційного суду Вінницької області від 01 серпня 2018 року закрити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. П. Курило
В. М. Коротун
М. Є. Червинська