Справа №463/2691/19
Провадження №3/463/706/19
30 травня 2019 року суддя Личаківського районного суду м. Львова Жовнір Г. Б., з участю захисника Босак Р.І., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 30 березня 2019 року о 23:00 год. на вул.Богданівській,3 керував автомобілем марки «Hyundai Elantra» д.н.з НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у пристуності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що дійсно 30 березня 2019 року він на автомобілі «Hyundai Elantra» д.н.з НОМЕР_1 віз свого друга, який перебував в стані алкогольного сп'яніння. На вул.Богданівській,3 в м.Львові його безпідставно зупинили працівники поліції, які попросили пред'явити документи, а в подальшому запропонували пройти огляд на встановлення стану сп'яніння за допомогою алкотестера «Драгер», оскільки алкотестер був не сертифікований він від проходження огляду на місці зупинки відмовився, крім того, вказав, що пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я працівники поліції йому не пропонували. Також зазначив, що свідки, які засвідчили його відмову від проходження огляду на встановлення стану сп'яніння не були присутніми під час його безпосереднього спілкуванння з поліцейським з приводу огляду на стан сп'яніння, оскільки стояли на відстані від них. Вважає, складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення є безпідставним, оскільки він автомобілем у стані сп'яніння не керував.
Захисник ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 складено з порушенням відповідної процедури, зокрема останньому не надавалось направлення на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, крім того, при складанні протоколу не було свідків.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з ч.2 та 3 ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
З оглянутого в судовому засіданні відеозапису з нагрудних камер відеоспостереження вбачається, що за вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення обставин ОСОБА_1 на пропозицію поліцейського в присутності двох свідків відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують реакцію та швидкість реакції, як за допомогою алкотестера «Drager» так і у закладі охорони здоров'я. Відтак суд не приймає до уваги посилання ОСОБА_1 на те, що алкотестер «Drager» є не сертифікований, оскільки від проходження огляду в закладі охорони здоров'я він також відмовився.
Крім того, факт відмови Москаля від проходження огляду на стан сп'яніння як за допомогою алкотестера «Drager» так і у закладі охорони здоров'я так свідки ствердили в своїх письмових поясненнях (а.с.3-4).
Також суд критично оцінює посилання захисника на те, що ОСОБА_1 не надавалось направлення на огляд у заклад охорони здоров'я та на те, що при складанні протоколу не було свідків, оскільки як зазначалось вище свідки при відмові останнього від огляду на стан сп'яніння були присутніми і від проведення такого ОСОБА_1 відмовився.
Враховуючи вище наведені обставини суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Беручи до уваги, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, а також тяжкість скоєного, вважаю, що правопорушнику слід обрати адміністративне стягнення у межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП.
Разом з тим, відповідно до ст.40-1 КпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно із п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 384,20 грн.
Керуючись ч.1 ст. 130, ст.ст. 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10200,0 гривень (десять тисяч двісті гривень) в дохід держави з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 384,20 гривень судового збору.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Жовнір Г. Б.