печерський районний суд міста києва
Справа № 757/24722/19-к
22 травня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу управління процесуального керівництва Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, -
17 травня 2019 у провадженні слідчого судді Печерського районного суду м. Києва
ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу управління процесуального керівництва Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , про обрання підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що Слідчим управлінням Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42018000000000675 від 22.03.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.
У вказаному провадженні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 підозрюється в участі в організованій ОСОБА_7 злочинній організації, вчиненні у її складі тяжкого злочину у сфері службової діяльності, що заподіяло тяжкі наслідки у вигляді матеріальної шкоди державі у великому розмірі, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.
Враховуючи викладене 29.05.2017 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.
06.03.2018 йому повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри. Дані повідомлення здійснювались у кримінальному провадженні № 42016000000003536 від 18.11.2016.
13.03.2018 матеріали досудового розслідування з вказаного кримінального провадження виділено в окреме провадження, якому присвоєно номер 42018000000000563, та з якого 22.03.2018 в окреме провадження виділено матеріали у тому числі щодо ОСОБА_6 . Даному провадженню присвоєно номер 42018000000000675.
Таким чином, орган досудового розслідування, повідомивши ОСОБА_6 про підозру, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; може знищити, сховати будь-які документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом погодження показань з особами, причетними до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, вважає за необхідне застосувати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Обставинами, що дають підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень є наявність в матеріалах досудового розслідування достатніх об'єктивних доказів.
Обставинами, які дають підстави зробити висновки про наявність вищевказаних ризиків є:
-відповідно до ст. 12 КК України злочини, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , є тяжким та особливо тяжким і передбачають можливість призначення покарання на строк до дванадцяти років позбавлення волі, що вже саме по собі може бути вагомою підставою і мотивом для підозрюваного переховуватися від слідства та суду;
- ОСОБА_6 підозрюється в участі в період з лютого 2011 року по теперішній час у організованій ОСОБА_7 злочинній організації, вчиненні у її складі особливо тяжкого злочину проти державної власності, на даний час органом досудового розслідування не встановлені всі члени вказаної злочинної організації, а деякі з них активно переховуються від органу досудового розслідування та суду, що зумовлює підвищені ризики невиконання покладених на підозрюваного ОСОБА_6 процесуальних обов'язків як з метою уникнення власної кримінальної відповідальності, так і сприяння в уникненні такої відповідальності іншими учасниками злочину, без обмеження себе для цього в жодних, у тому числі протиправних засобах (ризик змови);
- продовження злочинної діяльності та намагання приховати вже вчинені злочини вказує і характер вчинених підозрюваним ОСОБА_6 злочинів, а саме вчинення злочину у складі чітко структурованої злочинної організації із задіянням значної кількості фізичних та матеріальних ресурсів, тривалість їх вчинення (протягом майже 5-ти років), продуманість схеми вчинення злочинів із чітким розподілом функцій кожного співучасника, відкритий і цинічний характер злочинних дій, стійкість сформованих злочинних намірів та нехтування будь-яких суспільних інтересів, окрім власних та інших членів злочинної організації матеріальних та владних інтересів;
- досудовим слідством на даний час не викрито всі фіктивні підприємства, які були створені під керівництвом ОСОБА_8 та решти співучасників злочину для побудови схем розкрадання бюджетних коштів шляхом незаконного відшкодування податку на додану вартість, що надає їм можливість продовжувати свою злочинну діяльність;
- ОСОБА_6 як колишня посадова особа, що входила до керівного складу територіального управління ДПС України, має можливість впливати на свідків у справі, зокрема на співробітників Державної фіскальної служби України, її структурних та територіальних підрозділів;
Зазначені ризики є суттєвими і їм неможливо запобігти у разі застосування до підозрюваного ОСОБА_6 будь-яких інших запобіжних заходів, що не пов'язані з виключними запобіжниками у комунікації та переміщеннях підозрюваного, крім тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор внесене клопотання підтримав з викладених у ньому підстав, просив обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник в судовому засіданні проти клопотання заперечував, просив відмовити так як, воно є необгрунтованим та безпідставним.
Заслухавши обґрунтування клопотання сторони обвинувачення, заперечення сторони захисту, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, надані докази захисником, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 підозрюється в участі в організованій ОСОБА_7 злочинній організації, вчиненні у її складі тяжкого злочину у сфері службової діяльності, що заподіяло тяжкі наслідки у вигляді матеріальної шкоди державі у великому розмірі, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.
Враховуючи викладене 29.05.2017 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.
06.03.2018 йому повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри.
На виклик слідчого ОСОБА_6 до Генеральної прокуратури України не з'явивсь. У зв'язку з не встановленням місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_6 , останнього 29.05.2017 оголошено у розшук та 11.02.2019 оголошено у міжнародний розшук.
Згідно відомостей з інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформацією щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон України «ГАРТ-1/П» Державної прикордонної служби України 14.06.2016 ОСОБА_6 перетнув Державний кордон України, і до теперішнього часу в Україну не повернулася.
Відповідно до ч. 1 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, за скоєння вказаних злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , передбачено основне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку,встановлених законом.
Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Наряду з вказаним, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), а відтак слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя не погоджується з доводами сторони захисту та вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, інкримінованих йому стороною обвинувачення.
Прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема ОСОБА_6 буде продовжувати переховуватися від органу досудового розслідування та суду, може знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя також враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та надходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний буде продовжувати переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні вважає недостатньою застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Обов'язковою умовою для здійснення міжнародного розшуку з метою екстрадиції є чинне процесуальне рішення про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що передбачено нормою національного законодавства, а саме статтею 575 КПК України передбачено, що видача особи в Україну може бути запитана лише на підставі ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо така видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності.
Разом з цим, зазначена вимога міститься і у ч. 2 ст. 58 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року, згідно з якою до запиту про видачу особи для здійснення кримінального переслідування в обов'язковому порядку повинна долучатись завірена постанова про взяття під варту. Аналогічні вимоги передбачені Європейською конвенцією про видачу правопорушників 1957 року.
Так, згідно Інструкції про порядок використання правоохоронними органами можливостей Національного центрального бюро Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів, затвердженої наказом МВС України, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Держкомкордону, Державної митної служби України від 09.01.1997 року №3/1/2/5/2/2, підставою для міжнародного розшуку громадян України є запит правоохоронного органу надісланий до НЦБ. НЦБ вивчає одержані матеріали, при потребі запитує в ініціатора додаткові відомості і, за прийнятими Інтерполом правилами, надсилає запит до Генерального секретаріату Інтерполу або в Національне центральне бюро Інтерполу відповідної країни. Про здійснений запит НЦБ письмово інформує ініціатора, який після цього зобов'язаний негайно повідомляти нові відомі факти щодо розшукуваних для коригування розшукових заходів за кордоном.
Частина 6 статті 193 КПК України містить імперативну норму, з якої слідує, що слідчий суддя обирає запобіжний захід за відсутності підозрюваного, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статей Конвенції випадків до процедури, встановленої законом.
При вирішення питання щодо визначення запобіжного підозрюваному, слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, особливу тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винним у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, його репутацію та інші дані про особу, зокрема, наявні у нього сталі зв'язки, в тому числі і в податкових органах, що забезпечують йому додаткові можливості позапроцесуального впливу на учасників процесу, а також розмір майнової шкоди складає 2 883 659 447 грн. (шість мільярдів шістсот вісімдесят шість мільйонів триста сорок п'ять тисяч сорок сім гривень), у завданні яких ОСОБА_6 підозрюється.
З огляду на вищевикладене слідчий суддя вбачає наявність достатніх підстав для задоволення клопотання прокурора, так як матеріалами клопотання обґрунтовано та прокурором в судовому засіданні доведено обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 особливо тяжких злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, та наявність ризиків, а саме, те що підозрюваний має можливість переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду та фактично вже переховується від слідства; може знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; схильний вчинити інше кримінальне правопорушення, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні вважає недостатньою обрання більш м'якого запобіжного заходу та наряду з вказаним доведено, що підозрюваний перебуває у міжнародному розшуку.
Питання щодо доведеності вини підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 2, 40, 131, 132, 176-178, 183, 184, ч. 6 ст. 193, 194, 575 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу управління процесуального керівництва Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України - задовольнити.
Обрати відносно оголошеного у міжнародний розшук ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженого в м. Донецьку, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, запобіжний захід - тримання під вартою.
Роз'яснити, що у такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування запобіжного обраного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1