печерський районний суд міста києва
Справа № 757/17243/17-ц
03.06.2019 суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І. В., розглянувши заяву про відвід головуючого судді Остапчук Тетяни Володимирівни від розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «АК «Київводоканал» про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної внаслідок залиття квартири,
30 травня 2019 року у провадження судді для розгляду надійшла вказана заява про відвід головуючого судді Остапчук Т. В. від розгляду вказаної справи, в обґрунтування якої вказано, що суд, упереджено ставлячись до заперечень відповідача, надаючи перевагу стороні позивача, без достатніх для цього підстав визнав належним наданий позивачем без жодних ідентифікуючих ознак речовий доказ, що не може бути належним у даній справі, оскільки не пов'язаний із предметом доказування в ній. Окрім того, під час судового засідання, у якому було постановлено ухвалу про призначення експертизи 21 вересня 2017 року, надану позивачем деталь не було долучено до матеріалів справи і на час призначення судом експертизи будь-які об'єкти дослідження у матеріалах справи були відсутні, і вже після його закінчення суддя сказала позивачу, щоб він подав до канцелярії письмове клопотання про долучення деталі. На підстав сформульованих судом у відповідній ухвалі питань експертом за результатами дослідження було надано відповідь на питання з означенням належності наданої деталі до квартири, однак сам експерт у своєму висновку взагалі нічого не згадує про походження деталей та посилається на адресу, за якою мешкає позивач, уже надаючи відповідь на поставлені судом питання, в яких сам суд визначив таку належність деталей, які не містять ідентифікуючих ознак /а. с. 173а-173в/.
У відповідності до частини третьої статті 40 ЦПК України, якщо суд доходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першої статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Ухвалою суду від 19 квітня 2019 року провадження у справі зупинено, на підставі частини третьої статті 40 ЦПК України, і передано заяву для розгляду у порядку частини першої статті 33 ЦПК України /а. с. 177/.
На підставі частини восьмої статті 40 ЦПК України, заява про відвід судді розглядається без повідомлення учасників справи.
Суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу за наявності на те підстав (обставин), вичерпний перелік яких визначений у статті 36 ЦПК України, що виключає можливість їх розширеного тлумачення.
Згідно з положеннями пунктів 1-5 частини першої статті 36 ЦПК України, суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи, а також якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Європейський суд з прав людини у рішеннях зазначає, що найголовнішою є існування довіри, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, § 48).
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, пункт 46).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
Представником відповідача не наведено, а судом не встановлено обставин, які б безпосередньо свідчили про упередженість головуючого судді щодо сторони та обставин цієї справи, а також інших підстав, передбачених статтею 36 ЦПК України, які унеможливлювали б розгляд справи суддею та викликали необхідність його відводу.
Згідно з частиною четвертою ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Відповідно до ст.ст. 126, 129, 129-1 Конституції України, ст.ст. 6, 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України; здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
Зважаючи на доводи заяви про відвід, суд приходить до висновку, що обґрунтування, наведені у ній, не можуть бути підставою для відводу судді у справі, являються суб'єктивним сприйняттям обставин, і не свідчать про необ'єктивність або упередженість головуючого судді по суті справи.
Керуючись ст.ст. 1-19, 36-40, 352-353 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Відмовити у задоволенні заяви про відвід головуючого судді Остапчук Тетяни Володимирівни від розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «АК «Київводоканал» про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної внаслідок залиття квартири.
Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно після її підписання суддею, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя І. В. Литвинова