печерський районний суд міста києва
Справа № 757/22994/19-к
21 травня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши судове провадження за заявою ОСОБА_3 про відвід слідчого центрального апарату Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 від участі у кримінальному провадженні №49019000000000478,-
08.05.2019 у провадження Печерського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_3 про відвід слідчого центрального апарату Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 від участі у кримінальному провадженні №49019000000000478.
Заявлений відвід мотивований тим, що слідчий не можу брати участь у здійсненні досудового розслідування, у зв'язку з тим, що воно не підслідне Державному бюро розслідування та на думку заявника слідчий є зацікавлений в результатах досудового розслідування у кримінальному провадженні №49019000000000478, що свідчить про його необ'єктивність і упередженість.
Заявник в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду вказаного питання повідомлявся належним чином. Окрім цього, слідчий суддя звертає увагу, що судове засідання в режимі відеоконференції не вдалось провести з технічних причин.
Слідчий у судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду заяви повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Слідчим суддею з урахуванням принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, визнано можливим розгляд заяви у відсутність нез'явившихся осіб.
Вивчивши заяву, заслухавши позицію заявика, дослідивши матеріали заяви та клопотання, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Положеннями ст. 80 КПК України розкрито поняття заяви про відвід, а саме частиною 5 вказаної статті передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим, тобто має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Вимога мотивувати відвід означає, що особа, яка його заявила, повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов'язує необхідність усунення слідчого від здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Законодавцем передбачено, а саме ч. 5 ст. 40 КПК України, що слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
Судовим розглядом встановлено, що слідчим центрального апарату Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42019000000000478 від 02.03.2019, за ознаками вчинення кримінального правопорушення ч. 3 ст. 157 КК України.
В рамках вказаного провадження, 07.03.2019 ОСОБА_3 та ОСОБА_5 було повідомлено про підозру.
Так, ОСОБА_3 зазначає, що у відповідності до ч. 4 ст. 216 КПК України визначено повноваження слідчих ДБР, у зв'язку з чим у слідчого не було компетенції здійснювати досудове розслідування, так як, ч. 3 ст. 157 КПК України не відноситься до злочинів проти встановленого порядку несення військової служби.
Враховуючи вказані обставини, у заявника виникли сумніви щодо особистої зацікавленості слідчого у результаті досудового розслідування.
Статтею 77 КПК України передбачено вичерпний перелік підстав для відводу слідчого, а саме: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язанні всебічно, повно і неупереджено дослідити усі обставини кримінального провадження. Лише за такої умови можливе виконання завдань кримінального судочинства. Усебічність дослідження обставин кримінального провадження означає, по-перше, висунення і дослідження всіх можливих версій щодо характеру події, що має ознаки кримінального правопорушення, винуватість особи; а-по друге, однаково ретельне встановлення і перевірку як обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують особу. Повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, компетентна особа у будь-якому випадку не має права брати участь в здійсненні кримінального провадження, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в її неупередженості та об'єктивності.
Положеннями ст. 80 КПК України розкрито поняття заяви про відвід, а саме частиною 5 вказаної статті передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим.
Враховуючи викладене слідчий суддя приходить до висновку, що заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав відводу, що передбачені вищевказаними нормами КПК України, оскільки вищевказане зводиться лише до того, що слідчий немає права здійснювати досудове розслідування, у зв'язку з порушенням правил підслідності, яке в даному питанні не підлягає вирішенню та не входить до компетенціїї слідчого судді, так як, у відповідності до ч. 5 ст. 218 КПК України спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що зазначений відвід не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 77, 80, 81 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого центрального апарату Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 від участі у кримінальному провадженні №49019000000000478, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1