Номер провадження 1-кп/754/166/19
Справа№754/8000/17
Вирок
Іменем України
30 травня 2019 року Деснянський районний суд м. Києва в складі :
судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участі:
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
потерпілого - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12016100030013325 відносно обвинуваченого
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Брянки, Луганської області, українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, одруженого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
13.10.2015 року Голосіївським районним судом м. Києва за ст..263ч.1 КК України на 3 роки позбавлення волі, із застосуванням ст..75 КК України, з іспитовим строком 2 роки
у вчиненні кримінального правопорушення передбачених ст.262ч.1 КК України
Судом визнано доведеним, що обвинувачений ОСОБА_6 вчинив викрадення вогнепальної зброї, за таких обставин.
Так, 07.11.2016 року приблизно о 05.30год. обвинувачений ОСОБА_6 перебуваючи за місцем проживання потерпілого ОСОБА_5 у квартирі АДРЕСА_3 побачив нарізний самозарядний мисливський карабін «Форт 202» № НОМЕР_1 , який знаходився у чохлі, який належав ОСОБА_5 , після чого у нього виник умисел на викрадення нарізної вогнепальної зброї. Реалізуючи свій злочинний намір направлений на викрадення вогнепальної зброї, ОСОБА_6 впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, викрав нарізний самозарядний мисливський карабін «Форт 202» № НОМЕР_1 , вартістю 12000грн., який знаходився у чохлі, вартістю 500грн., загальною вартістю 12500грн., після чого з місця вчинення злочину зник, а викраденою зброєю розпорядився на власний розсуд.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав, та показав, що дійсно за пропозицією раніше не знайомого ОСОБА_5 , він разом зі своїм знайомим ОСОБА_7 07.11.2016 року прийшли в гості до ОСОБА_5 у квартиру АДРЕСА_3 . Останній був зі своїм товаришем ОСОБА_8 . Вони розпивали спиртні напої. У квартирі він бачив велику кімнату у якій знаходився сейф. Зброю та чохол до зброї він у квартирі не бачив. Після розпивання спиртних напоїв він перший вийшов з квартири та пішов додому, де раніше проживав по АДРЕСА_4 . В той день йому зателефонував ОСОБА_5 та розповів про зникнення зброї, на що він йому повідомив, що зброю знайде і йому поверне. Він став розшукувати ОСОБА_9 . В цей час йому зателефонували працівники поліції, які при зустрічі розповіли, що розслідують злочин про викрадення зброї, і він зобов'язався їм зброю повернути. 18.11.2016 року він зателефонував ОСОБА_10 , зустрівся з ним біля будинку де той проживає, забрав зброю та зателефонував працівникам поліції, що зброя у нього і він направляться до поліції, щоб її здати. Біля магазину «АТБ» його зупинили два працівники поліції, які викликали слідчо-оперативну групу, яка вилучила у нього зброю, яку він видав добровільно. Вказав, що вогнепальну зброю з квартири де проживає ОСОБА_5 він не викрадав.
Незважаючи не невизнання своєї вини, встановлені судом обставини підтверджуються наступними дослідженими в суді доказами, а саме показами в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_5 з яких вбачається, що вранці 07.11.2016 року приблизно о 05.00год.-06.00год. він познайомився з ОСОБА_6 , який перебував зі своїм товаришем на ім'я ОСОБА_11 , та запросив їх до себе додому для розпивання спиртних напоїв. В подальшому до нього квартиру АДРЕСА_3 прийшли ОСОБА_6 , його товариш ОСОБА_11 та ОСОБА_8 , його, ОСОБА_12 , давній товариш. Перебуваючи на кухні вони вживали спиртні напої, а саме пляшку коньяку. Потім ОСОБА_6 сказав, що хоче відпочити, після чого він, ОСОБА_12 , відвів його у кімнату, та повернувся на кухню. Через деякий час він пішов подивитись, як там ОСОБА_13 , ОСОБА_14 і зайшовши у кімнату побачив відчинену шафу, біля якої стояв ОСОБА_6 . Він повідомив останньому, що у квартирі немає коштовностей та грошей, та разом з ОСОБА_6 повернулись на кухню, де продовжили вживати спиртні напої. Через незначний проміжок часу, ОСОБА_6 знову пішов у кімнату, щоб відпочити, та приблизно через півгодини повідомив, що йде додому та вийшов з квартири. В подальшому він, ОСОБА_12 , також пішов спати, а на кухні залишились ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , які потім також розійшлись кожний по своїм справам. Цього ж дня ввечері, приблизно о 18.00год.-19.00год. він побачив відсутність у кімнаті за дверима чохла від карабіна. Знайшовши ключі від сейфу, які були не на своєму місці, він відчинив сейф і побачив відсутність карабіну. Він одразу зателефонував ОСОБА_6 . В ході розмови він зрозумів, що ОСОБА_6 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, і на його запитання де карабін, той відповів, що поверне його. Вони домовились про зустріч, однак на заплановану зустріч ОСОБА_6 не прийшов, телефон ОСОБА_6 був відключений, після чого він виклав поліцію. Вказав, що впевнений, що крадіжку карабіну вчинив ОСОБА_6 , оскільки ОСОБА_8 та ОСОБА_11 постійно перебували в полі його зору на кухні, та крім того, в ході телефонної розмови, ОСОБА_6 не заперечував, що це він взяв карабін; аналогічними показами в судовому засіданні свідка ОСОБА_8 , який також уточнив, що товариш ОСОБА_6 на ім'я ОСОБА_11 постійно перебував в полі його зору, вони перебували разом на кухні. В подальшому він провів ОСОБА_11 до дверей, вивів його з квартири та зачинив за ним двері, при цьому в руках у останнього нічого не було; показами в судовому засіданні свідка ОСОБА_15 , який показав, що 18.11.2016 року він разом ще з одним чоловіком були понятими при вилученні у ОСОБА_6 карабіна, який знаходився у чохлі. При вилученні зброї ОСОБА_6 не заперечував факту її викрадення; даними, що містяться у протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 07.11.2016 року, згідно якого ОСОБА_5 повідомив, що 07.11.2016 року за місцем його проживання невідома особа викрала зброю «Форт 202»; даними, що містяться у протоколі огляду місця події від 18.11.2016 року, згідно якого біля магазину «АТБ» по проспекту Лісовому,28 в м. Києві у сумці було виявлено та вилучено зброю марки «Форт 202» № НОМЕР_1 . Біля вказаної сумки знаходився громадянин ОСОБА_6 , який повідомив, що вищевказану зброю він раніше викрав по проспекту Лісовому,8 в м. Києві; даними, що містяться у висновку судово-балістичного експерта №1253 від 20.02.2017 року, згідно якого надаваний на дослідження карабін «Форт 202» № НОМЕР_1 належить до нарізної вогнепальної зброї, є багато цільовим, самозарядним карабіном, калібру 7,62+39мм.; показами у судовому засіданні свідка ОСОБА_16 , з яких вбачається, що станом на листопад 2016 року він працював у карному розшуку Деснянського УПГУНП в м. Києві. Вони виконували доручення слідчого по заяві потерпілого ОСОБА_5 про те, що у нього викрали карабін «Сайга». При цьому потерпілий описав особу яку він підозрював у викраденні та надав номер мобільного телефону. Оперативним шляхом було встановлено, що цією особою є ОСОБА_6 , якого було запрошено до Деснянського УПГУНП в м. Києві, який не заперечував факту викрадення зброї, однак вказав, що на момент його опитування зброю він віддав іншій особі, яку у категоричній формі відмовився повідомляти. Було прийнято рішення ОСОБА_6 відпустити, який у свою чергу зобов'язався зброю повернути, і 18.11.2016 року біля магазину «АТБ» по проспекту Лісовому в м. Києві у ОСОБА_6 було вилучено викрадений карабін; показами в судовому засіданні свідка ОСОБА_17 , про те, що 18.11.2016 року він працював слідчим Деснянського УПГУНП в м. Києві і перебував на добовому чергуванні. Черговий по райвідділу повідомив, що оперативні працівники зупинили особу з викраденою зброєю і її необхідно вилучити. По приїзду на проспект Лісовий,28 в м. Києві, він побачив двох працівників карного розшуку, а також ОСОБА_6 . На парапеті магазину «АТБ» була сумка, у якій знаходився карабін «Форт 202». ОСОБА_6 не заперечував, що карабін, який знаходився у сумці був ним викрадений, і він цей карабін добровільно видає працівникам поліції. Виходячи з дій працівників карного розшуку та пояснень ОСОБА_6 , він, ОСОБА_18 , зрозумів, що проводить слідчу дію огляд місця події в рамках розслідування кримінального провадження по факту викрадення зброї.
Доводи обвинуваченого ОСОБА_6 в тому, що він не причетний до викрадення вогнепальної зброї, суд вважає неправдивими, розцінює як бажання уникнути покарання за вчинене кримінальне правопорушення, оскільки про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення переконливо свідчать приведені вище докази, зокрема покази потерпілого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_8 .
Твердження обвинуваченого ОСОБА_6 що він з квартири потерпілого ОСОБА_5 карабін «Форт 202» № НОМЕР_1 не викрадав, що крадіжку зброї вчинила інша особа на ім'я ОСОБА_7 були предметом ретельної перевірки судом та свого об'єктивного підтвердження не знайшли.
Про наявність свідка ОСОБА_9 обвинувачений ОСОБА_6 заявив майже через два роки слухання справи у суді, під час досудового розслідування про наявність вищезазначеного свідка не заявляв.
В судовому засіданні стороні захисту, на підтвердження доводів про викрадення карабіну особою на ім'я ОСОБА_7 , надавався тривалий час для забезпечення вказаної особи у судове засідання для допиту у якості свідка. Сторона захисту не надала за цей час суду жодного належного та допустимого доказу про те, що особа на ім'я ОСОБА_7 дійсно проживає за вказаною ОСОБА_6 адресою, дану особу не було опитано та не здійснено відкриття доказів сторонам кримінального провадження, а тому суд вважає ці доводи ОСОБА_6 надуманими, метою яких є затягування судового розгляду та уникнення від кримінальної відповідальності.
Стороною захисту не надано жодного доказу, який би свідчив та очевидно підтверджував факт викрадення ОСОБА_19 зброї 07.11.20016 року з квартири АДРЕСА_3 , а так само беззаперечних доказів непричетності ОСОБА_6 до цього.
Покази потерпілого ОСОБА_5 , свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , які стверджували, що при розмові ОСОБА_6 не заперечував факту викрадення ним вогнепальної зброї, зобов'язався її повернути, був затриманий з викраденою зброєю, у своїй сукупності підтверджують, що саме ОСОБА_6 вчинив викрадення вогнепальної зброї у ОСОБА_5 .
Суд вважає, що покази обвинуваченого ОСОБА_6 у судовому засіданні не можуть беззаперечно свідчити про його невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.262ч.1 КК України, а тим більше бути підставою для його виправдання за вказаним обвинуваченням.
З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що обвинувачений ОСОБА_6 своїми умисними діями вчинив викрадення вогнепальної зброї, а тому його дії необхідно кваліфікувати за ст.262ч.1 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини справи, особу винного, який раніше судимий, задовільно характеризується за місцем проживання.
Обставин, що пом'якшує покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Обставиною що обтяжує покарання обвинуваченого судом визнано рецидив злочинів.
Враховуючи обставини справи, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, ухилявся від суду, вчинив новий злочин в період іспитового строку відбування покарання, в провадженні Деснянського районного суду м. Києва перебуває на розгляді кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 за ст.186ч.1 КК України, а тому суд призначає останньому покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та перевиховання, а також для попередження вчинення нових злочинів у вигляді позбавлення волі, яке він з врахуванням особи і тяжкості скоєного злочину має відбувати в ізоляції від суспільства. При цьому правових підстав для застосування ст.69,75 КК України суд не вбачає, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.
З врахуванням того, що ОСОБА_6 був засуджений 13.10.2015 року Голосіївським районним судом м. Києва за ст.263ч.1 КК України на 3 роки позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України, з іспитовим строком на 2 роки, та вчинив злочин в період іспитового строку, суд при призначенні покарання керується вимогами ст.71 КК України.
Питання з речовими доказами суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати за залучення експерта під час досудового розслідування підлягають стягненню з обвинуваченого.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -
ОСОБА_6 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ст.262ч.1 КК України і призначити йому покарання у вигляді трьох років шести місяців позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України до покарання призначеного за даним вироком, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 13.10.2015 року за ст.263ч.1 КК України, та остаточно ОСОБА_6 призначити покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_6 обчислювати з 30.05.2019 року.
Запобіжний захід ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні не обирався.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати за залучення експерта під час досудового розслідування в розмірі 3521грн.00коп.
Речові докази по справі: самозарядний мисливський карабін «Форт 202» № НОМЕР_1 передати законному володільцю.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Суддя