Номер провадження 2/754/3931/19
Справа №754/124/19
Іменем України
03 червня 2019 року м.Київ
Деснянський районний суд міста Києва
під головуванням судді Бабко В.В.
за участю секретаря судового засідання Козловець К.П.
за участю позивача ОСОБА_1
за участю відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суд з позовом про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що вони проживають окремо, не підтримують шлюбно-сімейні відносини, вважає, що сумісне життя і збереження сім'ї неможливе, просить позов задовольнити.
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначила, що строк на примирення не надав результатів, примирення не можливе, а тому просила задовольнити вимогу про розірвання шлюбу.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердив, що строк на примирення результатів не надав, примирення не відбулося, не заперечує проти задоволення позову.
Згідно із ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до ч. 5,6 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній. (ст. 55 Сімейного кодексу України).
Згідно положень ч. 3 та ч. 4 ст. 56 Сімейного кодексу України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Стаття 112 Сімейного кодексу України передбачає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Суд установив, що з 14 грудня 2014 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб, серія НОМЕР_1 , видане Лівобережним відділом реєстрації шлюбів м.Києва з Державним Центром розвитку сім'ї.
Від шлюбу сторони мають двох дітей: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження, Серія НОМЕР_2 , видане Відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м.Києві та дочку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до Свідоцтва про народження, Серія НОМЕР_3 , видане Відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м.Києві.
Подружжя проживає окремо, спільного господарства не ведуть, строк на примирення результатів не надав, примирення не відбулося, мають бажання розірвати шлюб, при цьому суд враховує позицію відповідача, який в межах розгляду даної справи визнав позов, не заперечує факт припинення сімейно-шлюбних відносин між подружжям.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення позивача про розірвання шлюбу є виваженим та свідомим, причини з яких позивач наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, поновлювати сімейно-шлюбні відносини сторони наміру не мають.
Крім того, суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України, тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно ст.141 Цивільного процесуального кодексу України, ухвалюючи рішення суд присуджує стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 704,80грн, які сплачено позивачем при зверненні з цим позовом до суду.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 24, 55, 56, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, статтями 2, 4, 12, 76-81, 89, 141, 142, 206, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 14 грудня 2014 року, Лівобережним відділом реєстрації шлюбів м.Києва з Державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис № 2933 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 704,80грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання через Деснянський районний суд міста Києва.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_5 .
Повний текст рішення складено та підписано 03.06. 2019 року.
Суддя В.В. Бабко