ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/24442/18
провадження № 4-с/753/68/19
"03" червня 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Комаревцевої Л.В.
з секретарем - Гаврилюк О.В.
без участі сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Фещука О.А., заінтересована особа: ОСОБА_2 ,
Скаржник ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною скаргою.
Вимоги скарги мотивовано тим, що на виконанні Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, знаходяться матеріали виконавчого провадження № 55772645, які стосуються примусового виконання судового рішення Дарницького районного суду м. Києва від 23.10.2017 щодо сплати аліментів на утримання дитини.
Стягувачем у виконавчому провадженні є ОСОБА_2 , а боржником ОСОБА_1 .
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 23.10.2017 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів задоволено частково.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 14.12.2017 скасовано рішення Дарницького районного суду м. Києва від 23.10.2017. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ј частини з усіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 11.11.2016 і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно розрахунку заборгованості, який складений головним державним виконавцем Фещуком О.А., сума заборгованості ОСОБА_1 станом на 01.06.2018, по сплаті аліментів на утримання свого малолітнього сина ОСОБА_4 , складала 47952,03 гривень.
Процесуальний обов'язок визначення заборгованості у виконавчому провадженні, має саме державний виконавець - як спеціально уповноважена державою особа, в якої на виконанні знаходиться виконавчий лист та яка безпосередньо забезпечує належне виконання судового рішення, на завершальній стадії судового процесу. При цьому, стягувач та боржник у виконавчому провадженні, не можуть самостійно визначати факт наявності чи відсутності заборгованості, Закон України "Про виконавче провадження" не наділяє їх такими правами чи обов'язками.
У виконавчому провадженні № 55772645 скаржник вважає за необхідне зобов'язати головного державного виконавця Фещука О.А. (чи особу яка виконує за неї посадові обов'язки - у разі відсутності останньої), здійснити перерахунок заборгованості по сплаті аліментів боржником ОСОБА_1 з врахуванням фактичного заробітку протягом 2017-2018 років, враховуючи надані довідки.
В судове засідання сторони не з'явились. Про розгляд скарги повідомлені в установленому законом порядку. Заяв про участь у розгляді скарги не надійшло.
Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Враховуючи визначені законом строки розгляду скарги, беручи до уваги принцип достатності доказів, суд приходить до висновку про можливість розгляду скарги за наданими доказами у відсутності сторін.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Згідно ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до вимог ч.5 ст.74 ЗУ «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи на виконанні Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, знаходяться матеріали виконавчого провадження № 55772645, які стосуються примусового виконання судового рішення Дарницького районного суду м. Києва від 23.10.2017, з приводу сплати аліментів на утримання дитини.
Стягувачем у виконавчому провадженні є ОСОБА_2 , а боржником ОСОБА_1 .
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 23.10.2017 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів задоволено частково.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 14.12.2017 скасовано рішення Дарницького районного суду м. Києва від 23.10.2017. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ј частини з усіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 11.11.2016 і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до наданого суду розрахунку заборгованості який складений головним державним виконавцем Фещуком О.А., сума заборгованості ОСОБА_1 станом на 01.06.2018, по сплаті аліментів на утримання свого малолітнього сина ОСОБА_4 , складала 47952,03 гривень.
05.12.2018 скаржник звернувся з заявою до Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві про перерахунок заборгованості. Зокрема вказав, що державний виконавець обчислював розмір заборгованості по аліментам, враховуючи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. Втім доходів боржника за 2017-2018 роки враховано не було.
Як випливає із норм Сімейного кодексу України, судової практики Верховного суду України, заборгованість по сплаті аліментів, повинна вираховуватись виходячи із сум щомісячних платежів. Тобто, орієнтування вирахування заборгованості, повинне виходити із визначення місячної суми боргу (як періодичного платежу) а не самостійно встановленої боржником (як наприклад відбувається в даній ситуації).
Заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом (стаття 195 Сімейного кодексу України - надалі СК). У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів (ч.ч.1,2 ст.196 СК).
За наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. Виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом (ч.ч.2,3,4,8 ст.71 Закону України "Про виконавче провадження").
На допомогу з державного соціального страхування, що виплачується в разі тимчасової непрацездатності та в інших випадках, допомогу по безробіттю та соціальну допомогу інвалідам з дитинства, призначену відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам", стягнення може бути звернено виключно за рішеннями про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника (ч.1 ст.72 ЗУ "Про виконавче провадження").
За викладених обставин, необхідно зробити висновок про те, що процесуальний обов'язок визначення заборгованості у виконавчому провадженні, має саме державний виконавець - як спеціально уповноважена державою особа, в якої на виконанні знаходиться виконавчий лист та яка безпосередньо забезпечує належне виконання судового рішення, на завершальній стадії судового процесу. При цьому, стягувач та боржник у виконавчому провадженні, не можуть самостійно визначати факт наявності чи відсутності заборгованості, Закон України "Про виконавче провадження" не наділяє їх такими правами чи обов'язками.
Відповідно до ст.ст. 12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з вимогами ст. 76-81 ЦПК України засобами доказування у цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З наведених вище обґрунтувань вбачається, що державним виконавцем та стягувачем не було надано жодних належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 76-81 ЦПК України на спростування вимог скарги.
Разом з тим, з наданого суду розрахунку вбачається, що державний виконавець здійснював нарахування заборгованості по аліментах без врахування доходів боржника.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Отже, судом встановлені правовідносини, що виникли між заявником та державним виконавцем щодо нарахування розміру заборгованості по аліментам на утримання дитини.
Беручи до уваги обставини викладені у скарзі, долучені до матеріалів скарги докази, суд вважає за необхідне зобов'язати головного державного виконавця Фещук О.А. (чи особу яка виконує за неї посадові обов'язки - у разі відсутності останньої) у виконавчому провадженні № 55772645, здійснити перерахунок заборгованості по сплаті аліментів боржником ОСОБА_1 за заявою боржника від 05.12.2018, з врахуванням наданих довідок про доходи за період 2017-2018 року.
Відповідно до ч.2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
З огляду на наведене, суд вважає вимоги скарги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи, що провадження з виконання судових рішень є завершальною і невід'ємною частиною (стадією) судового провадження по конкретній справі, в якій провадження за скаргою не відкривається, ні розділом VII ЦПК, ні Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (частина перша статті 3) не передбачено необхідність сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то за подання скарги судовий збір не сплачується.
На підставі статей 450, 451 Цивільного процесуального кодексу України , - суд,-
Скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Фещук О.А., заінтересована особа: ОСОБА_2 - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Фещук О.А. у виконавчому провадженні № 55772645 щодо не здійснення перерахунку заборгованості по аліментах за заявою ОСОБА_1 від 05.12.2018.
Зобов'язати головного державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Фещук О.А., у виконавчому провадженні № 55772645 усунути порушення шляхом здійснення перерахунку заборгованості по аліментах за заявою ОСОБА_1 від 05.12.2018, врахувавши доходи боржника за 2017-2018 роки (за наданими довідками), а саме: за травень 2017 року - 800 грн.; за червень 2017 року - 483.77 грн.; за липень 2017 року - 429.11 грн.; за серпень 2017 року - 4660.00 грн.; за вересень 2017 року - 5590.00 грн.; за жовтень 2017 року - 3222.19 грн.; за листопад 2017 року - 984.38 грн.; за грудень 2017 року - 800.77 грн.; за січень 2018 року - 886.43 грн.; за лютий 2018 року - 2130.75 грн.; за березень 2018 року - 886.43 грн.; за квітень 2018 року - 827.46 грн., за липень 2018 року - 5060.31 грн.; за серпень 2018 року - 5228.98 грн.; за вересень 2018 року - 5228.98 грн.; за жовтень 2018 року 5228.98 грн.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 15 -ти денний строк з дня отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено 03.06.2019
Суддя: Комаревцева Л.В.