ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 755/18995/18
провадження № 2/753/5448/19
про відмову у забезпеченні позову
"27" травня 2019 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Сирбул О.Ф., розглядаючи заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «Імексбанк», третя особа Державний реєстратор Київської філії Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «Добробут-Гарант» Пушкіна Крістіна Вікторівна, про визнання недійсними договорів відступлення (купівлі-продажу) права вимоги та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ПАТ «Імексбанк», третя особа Державний реєстратор Київської філії КП Вишеньківської сільської ради «Добробут-Гарант» Пушкіна К.В., про визнання недійсними договорів відступлення (купівлі-продажу) права вимоги та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Ухвалою судді Дарницького районного суду м.Києва від 27.05.2019 року вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем даної ухвали.
Також, позивачем подана заява про забезпечення позову, в якій ОСОБА_1 просить суд накласти арешт на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 ; заборонити користуватись вказаною квартирою всім третім особам (крім ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ) та заборонити здійснювати реєстрацію місця проживання будь-яких осіб у квартирі.
Заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 мотивує тим, що він був власником квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Між ПАТ "Імексбанк" та ОСОБА_2 14.03.2018 року укладено договір №77 про відступлення (купівля-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ОСОБА_2 отримав право вимоги до ОСОБА_1 , що належало ПАТ "Імексбанк" на підставі договору кредиту №24-07 від 23.03.2007 року.
Крім того, між ПАТ "Імексбанк" та ОСОБА_2 14.03.2018 року укладено договір про відступлення (купівля-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ОСОБА_2 отримав право вимоги до ОСОБА_1 , що належало ПАТ "Імексбанк" на підставі договору іпотеки.
В подальшому, 18.05.2018 року ОСОБА_2 задовольнив свої вимоги за договором іпотеки, відповідно до іпотечного застереження, шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, а саме: квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказані договори, на думку ОСОБА_1 є незаконними та вчиненими з грубим порушенням чинного законодавства України.
На підставі викладеного, враховуючи, що відчуження належної ОСОБА_1 на праві власності квартири сталось без його участі, поза його волею, з грубим порушенням норм чинного законодавства України, ОСОБА_1 вважає, що вказану квартиру можуть повторно перепродати іншим особам, а отже, об'єктивно існують обставини, що в майбутньому можуть значно ускладнити виконання рішення суду або взагалі унеможливити його виконання.
Суддя, вивчивши матеріали позову та заяви про забезпечення позову вважає її такою, що задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами
Згідно п.п. 1, 2, 10 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини
Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (з відповідними змінами) забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Пленум Верховного Суду України у вказаній постанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» , а саме: у п. 4 роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Також, у п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вказано, що, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Згідно п. 3 наведеної Постанови Пленуму Верховного Суду України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб.
Оскільки предметом даного позову є немайнові вимоги лише про визнання недійсними договорів відступлення (купівлі-продажу) права вимоги та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що незабезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі.
Зі змісту Цивільного процесуального кодексу Українив бачається, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
За таких обставин, з огляду на зміст позовних вимог, заява позивача про забезпечення позову ґрунтується лише на припущеннях, а ініційований позивачем вид забезпечення позову не є співмірними із заявленими позовними вимогами і суперечать змісту заходів забезпечення та меті їх застосування, яка полягає в захисті інтересів учасників процесу, а не в позбавленні (порушенні) прав інших осіб.
Керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд,
В задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «Імексбанк», третя особа Державний реєстратор Київської філії Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «Добробут-Гарант» Пушкіна Крістіна Вікторівна, про визнання недійсними договорів відступлення (купівлі-продажу) права вимоги та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги через Дарницький районний суд м. Києва до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя: