Справа № 752/1073/15-ц
Провадження №: 4-с/752/160/19
17.05.2019 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Хоменко В.С.
при секретарі Павлюх П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця Голосіївського РВДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Задорожної Тетяни Андріївни, заінтересована особа: ОСОБА_2 , -
27.03.2019 року до суду надійшла скарга ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця Голосіївського РВДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Задорожної Тетяни Андріївни, в котрій останній з урахуванням уточнень просив суд:
- поновити йому процесуальний строк на оскарження бездіяльності державного виконавця;
- визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Голосіївського РВДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Задорожної Т.А., яка полягає у винесенні 29.01.2019 року постанови про скасування постанови зняття арешту з майна боржника у виконавчому провадженні № 46686325;
- визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Голосіївського РВДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Задорожної Т.А., яка полягає у винесенні 29.01.2019 року постанови про закінчення виконавчого провадження № 46686325;
- скасувати постанову від 29.01.2019 року про закінчення виконавчого провадження № 46686325;
- скасувати постанову від 29.01.2019 року про скасування постанови зняття арешту з майна боржника у виконавчому провадженні № 46686325;
- зобов'язати головного державного виконавця Голосіївського РВДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Задорожню Т.А . внести відомості про зняття арешту з рухомого та нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 , до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Свої вимоги мотивував тим, що в провадженні Голосіївського РВДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві перебувало виконавче провадження № 46686325 з виконання ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 12.02.2015 року про накладення арешту на його рухоме та нерухоме майно, котра була постановлена в рамках цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.
Вказана справа тривалий час розглядалась судовими інстанціями і остаточно постановою Київського апеляційного суду від 06.12.2018 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
28.01.2019 року він звернувся з письмовою заявою до начальника Голосіївського РВДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві про зняття арешту з його майна.
Тривалий час відповіді від виконавчої служби не надходило. Згодом він отримав постанову від 29.01.2019 року, котрою було знятий арешт з його майна, проте, 22.03.2019 року з даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно він дізнався, що арешт не знятий.
В подальшому, з'ясовано, що того 29.01.2019 року головним державним виконавцем Задорожною Т.А. було скасовано постанову від 29.01.2019 року про зняття арешту та закінчено виконавче провадження № 46686325, про що його в установленому законом порядку повідомлено не було.
Ухвалою від 29.03.2019 року відкрито провадження у справі (т. 9 а.с. 162).
Скаржник в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд скарги за його відсутності та зазначенням того, що вимоги останньої підтримує та просить їх задовольнити.
Суб'єкт оскарження та представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явились, про день та час розгляду скарги повідомлені належним чином, причина неявки суб'єкта оскарження суду не відома, відзив не подано.
Заінтересована особа в судове засідання не з'явилась, про день та час розгляду скарги повідомлена належним чином, причина неявки суду не відома, пояснень не надано.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що в провадженні Голосіївського РВДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві перебувало виконавче провадження № 46686325 з виконання ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 12.02.2015 року про накладення арешту на його рухоме та нерухоме майно, котра була постановлена в рамках цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.
Постановою Київського апеляційного суду від 06.12.2018 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
28.01.2019 року ОСОБА_1 звернувся з письмовою заявою до начальника Голосіївського РВДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві про зняття арешту з його майна.
Постанову від 29.01.2019 року було знятий арешт з майна ОСОБА_1 , накладений згідно ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 12.02.2015 року, на підставі ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не внесено.
Крім того, 29.01.2019 року головним державним виконавцем Задорожною Т.А. було скасовано постанову від 29.01.2019 року про зняття арешту та закінчено виконавче провадження № 46686325.
Статтею 1291 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Діяльність суб'єктів владних повноважень врегульовано законами та підзаконними нормативно-правовими актами, ці правові документи дають суб'єктам владних повноважень можливість користування певною свободою розсуду при вирішенні питань і встановлюють лише межі такої свободи, тобто наділяють їх дискреційними повноваженнями.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх самостійно, визначено Закон України "Про виконавче провадження".
Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців (ст. 2 Закону).
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ст. 18 Закону).
Згідно ч. 1 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Виконавче провадження підлягає закінченню у разі:
1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення;
2) затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення;
3) припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника;
4) прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;
5) скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;
6) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі або оплатно вилучена;
7) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів;
8) визнання боржника банкрутом;
9) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом;
10) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ;
11) надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону;
12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини;
13) непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 41 цього Закону;
14) якщо стягнені з боржника в повному обсязі кошти не витребувані стягувачем протягом року та у зв'язку з цим перераховані до Державного бюджету України;
15) якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна (за виконавчим документом про звернення стягнення на заставлене майно), недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя, а також якщо майно, яке є предметом іпотеки, передано іпотекодержателю або придбано ним відповідно до вимог Закону України "Про іпотеку" за виконавчим документом про звернення стягнення на майно, яке є предметом іпотеки;
16) погашення, списання згідно із Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", її дочірньою компанією "Газ України", Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), перед постачальниками електричної енергії за спожиту електричну енергію, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням.
Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.
У випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14, 15 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.
Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої цієї статті, разом з виконавчим документом надсилається до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстави, передбаченої пунктом 8 частини першої цієї статті, разом з виконавчим документом надсилається до господарського суду, який прийняв постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури (ст. 39 Закону).
Згідно ст. 40 Закону у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримав оскаржувані постанови лише у травні 2019 року. Останні не містять відомостей про зняття арешту, як того вимагає ст. 40 Закону, та відомості про внесення даних до Державного реєстру прав на нерухоме майно. Виконавцем до суду останні також не направлялись. Належних доказів зворотного державним виконавцем надано не було.
Тому, на думку суду, такі дії головного державного виконавця Задорожної Т.А. є неправомірними, оскільки порушують права сторони виконавчого провадження, в даному випадку - боржника ОСОБА_1
Крім того, аналіз вимоги скарги ОСОБА_1 , котрі обґрунтовані відсутністю підстав для накладення арешту на його майно, дає підстави суду для висновку про те, що оскаржувані постанови також підлягають скасуванню, оскільки були винесені за відсутності передбачених Законом України "Про виконавче провадження" підстав і не без врахування вимог ст. ст. 39, 40, 56 Закону.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Згідно ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
За вказаних вище обставин, суд надходить до висновку про можливість поновлення скаржнику строку на подання скарги.
На підстав викладеного, керуючись ст. ст. 260, 268, 354, 447, 451 ЦПК України, суд, -
поновити ОСОБА_1 строк для подання скарги щодо оскарження бездіяльності головного державного виконавця Голосіївського РВДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Задорожної Тетяни Андріївни, заінтересована особа: ОСОБА_2 .
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця Голосіївського РВДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Задорожної Тетяни Андріївни, заінтересована особа: ОСОБА_2 - задовольнити.
Визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Голосіївського РВДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Задорожної Т.А., яка полягає у винесенні 29.01.2019 року постанови про скасування постанови зняття арешту з майна боржника у виконавчому провадженні № 46686325.
Визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Голосіївського РВДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Задорожної Т.А., яка полягає у винесенні 29.01.2019 року постанови про закінчення виконавчого провадження № 46686325.
Скасувати постанову від 29.01.2019 року про закінчення виконавчого провадження № 46686325.
Скасувати постанову від 29.01.2019 року про скасування постанови зняття арешту з майна боржника у виконавчому провадженні № 46686325.
Зобов'язати головного державного виконавця Голосіївського РВДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Задорожню Т.А . внести відомості про зняття арешту з рухомого та нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 , до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва.
Суддя В.С. Хоменко