Справа № 761/49088/18
Провадження №: 2/752/4328/19
21 травня 2019 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Хоменко В.С.
при секретарі Павлюх П.В.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
у грудні 2018 року ТОВ «ФК «Дінеро» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії № AG1636496 від 18.05.2018 року, а також судових витрат.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що між ТОВ «ФК «Дінеро» та ОСОБА_1 18.05.2018 року укладено договір кредитної лінії № AG1636496, на умовах якого останньому була надана сума кредиту в розмірі 3 400,00 грн. з відсотковою ставкою в день для початково зазначеної тривалості кредиту (підлягає оплаті до дати повного погашення) - 1,71%,відсоткова ставка в день для періоду, що перевищує початково зазначену тривалість кредиту (починається з наступного дня після дати повного погашення) - 1,5%, з реальною річною відсотковою ставкою - 623,11% строком до 01.06.2018 року.
Однак, ОСОБА_1 станом на 05.12.2018 року умов договору не виконав та взагалі не сплатив грошові кошти на виконання умов договору кредитної лінії № AG1636496 від 18.05.2018 року, окрім сплати 1 122,00 грн. комісії за організацію продовження.
Внаслідок вказаних дій за ОСОБА_1 рахується заборгованість, суму якої просить стягнути з останнього, з якої: 3 400,00 грн. - сума кредиту; 813,00 грн. - відсотки за користування кредитом; 1 683,00 грн. - пеня; 1 530,00 грн. - відсотки за користування кредитом після початково зазначеного періоду, а також 1 762,00 грн. судового збору.
Ухвалою суду від 19.03.2019 року відкрито провадження у справі з проведенням розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у цивільній справі без повідомлення сторін (а.с. 32-33).
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Позивач подав до заяву те, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Отже суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу з постановленням заочного рішення, проти чого не заперечує позивач, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 638, ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Аналіз вищенаведених норм права дає підстави для висновку про те, що віднесення кредитних договорів до договорів приєднання за тією ознакою, що позичальник позбавлений можливості запропонувати свої умови договору, можливе у разі укладення такого договору між банком (іншою фінансовою установою) та фізичною особою, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності. При цьому предметом такого договору є споживче кредитування.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Судом встановлено, що на умовах, визначених Законом України «Про електронну комерцію», 18.05.2018 року між ТОВ «ФК «Дінеро» та ОСОБА_1 укладені Спеціальні умови для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії № AG1636496, на умовах якого останньому була надана сума кредиту в розмірі 3 400,00 грн. з відсотковою ставкою в день для початково зазначеної тривалості кредиту (підлягає оплаті до дати повного погашення) - 1,71%,відсоткова ставка в день для періоду, що перевищує початково зазначену тривалість кредиту (починається з наступного дня після дати повного погашення) - 1,5%, з реальною річною відсотковою ставкою - 623,11% строком до 01.06.2018 року (а.с. 6-15).
Згідно ст. ст. 526, 530, 610 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди ( ст. 611 ЦК України).
За змістом ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. (ч. 2 ст. 615 ЦК України).
Кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів на суму кредиту у розмірах і в порядку, що встановлені договором. Якщо договір не містить умови про розмір процентів, він визначається обліковою ставкою банківського процента (ставкою рефінансування), встановленою Національним банком України. У разі відсутності іншої угоди проценти виплачуються щомісяця до дня повернення суми кредиту.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Станом на 05.12.2018 року умов договору не виконав та взагалі не сплатив грошові кошти на виконання умов договору кредитної лінії № AG1636496 від 18.05.2018 року, окрім сплати 1 122,00 грн. комісії за організацію продовження.
Внаслідок вказаних дій за ОСОБА_1 рахується заборгованість, з якої: 3 400,00 грн. - сума кредиту; 813,00 грн. - відсотки за користування кредитом; 1 683,00 грн. - пеня; 1 530,00 грн. - відсотки за користування кредитом після початково зазначеного періоду.
Доказів на підтвердження зворотного в розпорядження суду не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Разом з тим, слід зазначити, що однією з засад судочинства є, зокрема, визначена ст. 12 ЦПК України змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, з врахуванням вищенаведеного, суд вважає, що позов ТОВ «ФК «Дінеро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії, слід задовольнити у повному обсязі.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача в рахунок судових витрат судовий збір у розмірі 1 762,00 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 81, 89, 141, 274-279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд, -
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» заборгованість за договором за договором кредитної лінії № AG1636496 від 18.05.2018 року, а саме: 3 400,00 грн. (три тисячі чотириста гривень 00 копійок) - сума кредиту; 813,00 грн. (вісімсот тринадцять гривень 00 копійок) - відсотки за користування кредитом; 1 683,00 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят три гривні 00 копійок) - пеня; 1 530,00 грн. (одна тисяча п'ятсот тридцять гривень 00 копійок) - відсотки за користування кредитом після початково зазначеного періоду.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» судовий збір у розмірі 1 762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок).
Відомості щодо учасників справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро», код ЄДРПОУ 41350844, адреса: вул. Сурикова, буд. 3, літера А, м. Київ, 03035.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.С. Хоменко