707/878/19
2-а/707/16/19
27 травня 2019 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючої судді Соколишиної Л.Б.
при секретарі Римській Я.О.
за участю позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника 3 особи Котуха М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти № 1 Батальйону управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Щербінської Людмили Олегівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Департамент патрульної поліції Національної поліції України про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, -
Позивач звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 27 березня 2019 року відносно нього відповідачкою було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 334529, відповідно до якої до нього було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП. Зазначає, що згідно з постановою він 27 березня 2019 року о 13 год. 18 хв., рухаючись автодорогою Н-16, керуючи транспортним засобом Skoda Octavia А5, державний номерний знак НОМЕР_1 , у населеному пункті с. Благодатне рухався зі швидкістю 77 км/год., однак наголошує, що дана інформація не відповідає дійсності та не підтверджується належними і допустимими доказами. Вважає дану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки, на його думку при її складенні відповідачкою було грубо порушено норми чинного законодавства, а саме: не були роз'ясненні права, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП України, порушено процесуальний порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення. Наголошує, що відповідачка не оголосила, яка справа підлягає розгляду, хто притягується до адміністративної відповідальності, не роз'яснила йому права і обов'язки, не оголосила протокол про адміністративне правопорушення, не дослідила докази і не надала йому можливості заявити жодних клопотань. Указує, що перед складанням оскаржуваної постанови відповідачкою було продемонстровано фотографії, які через їх недостатню якість не дозволяють достовірно встановити, який саме транспортний засіб на них зображений та неможливо ідентифікувати державний номерний знак. Просить скасувати указану постанову про накладення на нього адміністративного стягнення.
Від відповідачки до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона зазначила, що 27 березня 2019 року о 13 год. 18 хв. вона несла службу по забезпеченню публічної безпеки і порядку та виконувала службові обов'язки відповідно до повноважень, передбачених Законом України «Про Національну поліцію». У цей час, на автодорозі Н-16 "Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань" 12-й км + 300 м, за допомогою лазерного вимірювача швидкості ТruСаm LТІ 20/20 (серійний номер ТС000570), було зафіксовано, що водій транспортного засобу Skoda Octavia, державний номерний знак НОМЕР_1 , який є позивачем по справі, в межах населеного пункту рухався зі швидкістю 77 км/год, при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху на 27 км/год., чим порушив п. 12.4 ПДР України, на підставі чого, керуючись ч. 1 ст. 35 ЗУ "Про Національну поліцію", автомобіль було зупинено. Вона, звертаючись до позивача, який був за кермом автомобіля, представилася: назвала своє прізвище, посаду, спеціальне звання, проінформувала про зазначене порушення ПДР України, за яке передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Надалі оголосила законні вимоги щодо пред'явлення посвідчення водія. Після перевірки документів відповідно до вимог ст. 279 КУпАП, з урахуванням ст. 280 КУпАП, здійснила розгляд справи про адміністративне правопорушення, при цьому роз'яснила позивачеві права та обов'язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, що підтверджується відеозаписом зі службового відеореєстратора, який було додано до відзива. Під час розгляду справи позивач факту вчинення правопорушення не визнавав. Розглянувши справу, вона склала постанову серії НК № 334529 за ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно позивача та наклала на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. Після чого ознайомила позивача зі змістом постанови по справі про адміністративне правопорушення та вручила її копію. Також, позивачу було роз'яснено зміст ст. ст. 307, 308 КУпАП щодо порядку виконання постанови про накладення штрафу та ст. 289 КУпАП, щодо порядку оскарження постанови. Оскільки розгляд даної справи віднесено до компетенції Національної поліції протокол не складався. Постанова була складена у двох екземплярах, один з яких вручено позивачу. Щодо застосування лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20, на підставі даних якого було складено постанову про адміністративне правопорушення відносно позивача, указує, що цей прилад здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак та особу водія. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м. При фіксації перевищення встановленої швидкості руху прилад здійснює фотографування транспортного засобу порушника, про що свідчить повторний звук високого тону. Після цього поліцейський відпускає спусковий гачок та вживає заходи до зупинки порушника. Всі прилади, що використовуються працівниками Департаменту патрульної поліції, пройшли повірку. Вважає, що викладені позивачем доводи не є належним чином обґрунтуваними та не спростовують наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а тому просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та пояснив, що він 27 березня 2019 року рухався по автодорозі Н-16 зі швидкістю 70 км/год. У той день був мокрий сніг, у зв'язку з чим дорожні знаки про здійснення відеофіксації та про населений пункт були заліплені ним, на що працівники поліції сказали, що вони не є дорожньою службою і не відповідають за це. Зазначив, що повернувся до місця розташування дорожних знаків, щоб сфотографувати їхній стан, однак не може надати фотографії у судовому засіданні, пославшись на те, що декілька днів тому у нього викрали мобільний телефон, на якому такі фотографії були збережені. Також указав, що працівниками поліції було зазначено, що штраф за перевищення ним швидкості невеликий, складає 255 грн., однак його матеріальний стан не перевірявся. Крім того, вважає, що у нього було невелике перевищення швидкості. Наголосив, що на приладі, яким було зафіксовано перевищення швидкості, не було видно державного номерного знаку його автомобіля. Крім того, зазначив, що на його думку, цей прилад працівники поліції не мали права використовувати при поганих погодних умовах, які були у той день.
У судовому засіданні відповідачка позовні вимоги не визнала та пояснила, що відповідно до приписів ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі. Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачено накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 грн. 27 березня 2019 року були несприятливі погодні умови, йшов мокрий сніг, однак це не вплинуло на те, що позивач міг побачити дію дорожніх знаків. Вони перевірялися нею та колегами перед виїздом на місце дислокації, оскільки перевірка чи не пошкоджені дорожні знаки входить до їхніх службових обов'язків. Згідно зі ст. 279 КУпАП позивачу було оголошено, яка справа розглядається, за що позивач притягується до адміністративної відповідальності, його права та обов'язки, досліджено докази правопорушення, зафіксовані лазерним вимірювачем швидкості ТruСаm, що підтверджується відеозаписом. Жодних клопотань під час розгляду справи від позивача не надходило. По камері ТruСаm інколи важко розглянути номерні знаки, а технічної можливості перенести на великий екран на місці немає. Оскільки позивач про таке не просив, нічого зроблено не було, інакше б вона врахувала його клопотання. Просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Згодом у судовому засіданні позивачем було визнано, що відповідачкою було оголошено яка справа розглядається, за що останній притягується до адміністративної відповідальності, роз'яснено йому його права та обов'язки при складенні постанови.
Представник третьої особи у судовому засіданні пояснив, що перед дислокацією усі інспектори проїжджають і перевіряють чи є дорожні знаки 5.45 «Початок населеного пункту», 5.70 «Фото-, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху», оскільки останнім часом траплялося багато випадків їх знищення невідомими особами. На його думку, позивач повинен був подати докази залипання снігом дорожніх знаків до суду, однак він цього не зафіксував і до суду доказів на надав. На доводи позивача, що той не бачить номерного знаку свого автомобіля, зазначив, що патрульний не зобов'язаний це сприймати, як єдиний доказ, а повинен оцінити усі обставини справи у сукупності при прийнятті рішення. На доводи позивача щодо використання вимірювача швидкості TruCam при поганих погодніх умовах, зазначив, що снігу безпосередньо під час фіксації не було, а поганими погодніми умовами вважається туман. Просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши письмові матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 334529 від 27 березня 2019 року, складеної відповідачкою, ОСОБА_1 , який є позивачем по справі, 27 березня 2019 року о 13 год. 18 хв. на автодорозі Н-16, Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань, 12 + 300 км, керуючи транспортним засобом Skoda Oktavia, державний номерний знак НОМЕР_2 , в населеному пункті с. Благодатне, позначене відповідним знаком 5.45; 5.46, рухався зі швидкістю 27 км/год., та порушив встановлену швидкість на 27 км/год., чим порушив п. 12.4 ПДР України, (швидкість руху автомобіля вимірювалася приладом TruCam 000570), за що ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, у зв'язку з чим до позивача було застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.
Згідно з п. 12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Статтею 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, одними з яких є порушення правил дорожнього руху, передбачені ч. 1 ст. 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Оскільки позивачем у судовому засіданні було визнано, що відповідачка дотрималася порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 279 КУпАП, а саме оголосила позивачу його права та обов'язки, яка справа розглядається, за що останній притягується до адміністративної відповідальності, суд вважає даний факт встановленим та таким, що не потребує доказування.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до чинного законодавства, відповідачем було розглянуто справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії НК № 334529 від 27 березня 2019 року.
У статті 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення наведено перелік випадків, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
У випадках, передбачених частинами першою та другою ст. 258 КУпАП, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу (ч. 4 ст. 258 КУпАП).
А тому, чинне законодавство у данному випадку не зобов'язує відповідача складати відповідний протокол до постанови.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається з карти місця розташування дорожних знаків 5.45 та 5.70 на автомобільній дорозі Н 16 - дорожній знак 5.70 «Фото-, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху» знаходиться на відмітці - 11 км+ 500 м а/д Н-16 "Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань", який інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього рухуУкраїни за допомогою спеціальних технічних засобів. На 11 км+600 м встановлено знак 5.45 «Початок населеного пункту», де відповідно до вимог п. 12.4 Правил дорожнього руху допустима швидкість руху автомобіля не більше 50 км/год.
Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Суд критично відноситься до твердження позивача, що указані дорожні знаки були заліплені снігом, оскільки останнім на підтвердження даного факту жодного доказу надано не було.
У судовому засіданні встановлено, що автомобіль позивача було зупинено на відстані близько 700 метрів від дорожнього знаку 5.45 на 12 км + 300 м а/д Н-16 "Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань", що є достатньою відстанню для зменшення швидкості руху транспортного засобу до дозволеної в населеному пункті.
Дослідивши у судовому засіданні фотоматеріали справи, суд констатує, що на фотознімках, зроблених під час складення постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача по справі, чітко видно державний номерний знак НОМЕР_2 на автомобілі Skoda Oktavia, що належить позивачу.
Посилання позивача на той факт, що відповідачем не показано фото на великому екрані не є підставою для твердження про допущення порушення відповідачем, оскільки на місці події можливості у патрульної поліції здійснити виведення фото на великий екран немає, а клопотання про надання такої можливості у подальшому позивачем не заявлялося.
Щодо доводів позивача стосовно неправомірності використання приладу TruCam 000570, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29 серпня 2012 року № UA-MI/1-2903-2012 на підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam», який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3197-12. Контроль метрологічних характеристик вимірювачів швидкості автотранспортних засобів лазерних LTI 20/20 TruCam під час випуску з виробництва здійснює метрологічна служба виробника, акредитована національною метрологічною службою СІІІА.
Використання лазерного вимірювача швидкості TruCam органами Національної поліції України, а саме працівниками управлінь патрульної поліції Департаменту патрульної поліції започатковано листом першого заступника начальника ДПП Білошицького O.E. від 04 жовтня 2018 року.
Місце для роботи з приладом позначено відповідними дорожніми знаками з метою інформування учасників дорожнього руху про проведення вимірювання швидкісного режиму.
Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/13562, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 14 грудня 2018 року та чинного до 14 грудня 2019 pоку, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTI 20/20 № ТС000570, є придатним до застосування.
Можливість використання виробу «TruCam LTI 20/20», виробництва Laser Technology Inc., також підтверджується наявністю виданого державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України експертного висновку від 27 вересня 2018 року № 04/02/03/-3008, у якому зазначено про правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування AES відповідно до ДСТУ ISO/IEС 18033-3:2015 та забезпечення конфіденційності, цілісності та автентичності зареєстрованих даних.
Отже, на підставі викладеного, у суду не виникає сумнівів щодо достовірності даних вимірювального приладу TruCam, за допомогою якого 27 березня 2019 року о 13 год. 18 хв. на території населеного пункту с. Благодатне було зафіксовано факт перевищення швидкості позивачем на 27 км/год.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Таким чином, з огляду на викладене в діях позивача є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Інспектор мала всі законні підстави для зупинки транспортного засобу позивача, розгляду справи на місці вчинення правопорушення, нею дотримана процедура розгляду справи, постанова серії НК № 334529 від 27 березня 2019 року обгрунтована, складена на підставі та у порядку, передбаченому законодавством. Доводи позивача щодо необхідності її скасування не підкріплені належними доказами та нормами законодавства.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що викладені позивачем доводи не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні щодо порушення відповідачем норм матеріального чи процесуального права та не спростовують наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП. А тому, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 242-246, 286 КАС України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до поліцейського роти № 1 Батальйону управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Щербінської Людмили Олегівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Департамент патрульної поліції Національної поліції України про скасування рішення суб'єкта владних повноважень - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складення повного судового рішення - апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасовано.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 . ІК НОМЕР_3.
Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2
3 особа: Департамент патрульної поліції Національної поліції України, вул.Ф.Ернста,3, м. Київ, код ЄДРПОУ 40108646
Повне судове рішення складено 31 травня 2019 року.
Суддя: Л. Б. Соколишина