Справа № 752/5634/19
Провадження №: 2/752/4386/19
16 травня 2019 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Хоменко В.С.
з участю секретаря Павлюх П.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей,-
19.03.2019 року ОСОБА_1 звернулась до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_4. , третя особа: ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей.
Свої вимоги мотивувала тим, що з 24.06.1995 року вона перебуває у шлюбі з ОСОБА_1 , котрий не розірвано. Проте, вони не проживають разом, не ведуть спільного господарства та не мають спільного бюджету.
Від шлюбу вони мають неповнолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повнолітню доньку - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зазначила, що ОСОБА_1 ухиляється від свого обов'язку по утриманню неповнолітньої дитини, а також повнолітньої доньки, яка продовжує навчання у Національній академії Служби безпеки України, є непрацездатною та потребує матеріальної допомоги.
У зв'язку з цим просила стягнути з ОСОБА_4 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня пред'явлення позову, а також аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно і до досягнення нею 23 років.
Ухвалою від 22.03.2019 року відкрито провадження у справі з призначенням проведення розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у цивільній справі без повідомлення сторін (а.с. 12-13).
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Отже суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу з постановленням заочного рішення, проти чого не заперечує позивач, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Сторони по справі перебувають у зареєстрованому шлюбі з 24.06.1995 року (а.с. 6).
Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повнолітню доньку - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 7, 8).
Як вбачається з копії довідки № 1451 від 15.02.2019 року, повнолітня донька сторін - ОСОБА_2 проходить військову службу (навчання) в Національній академії СБ України (а.с. 10).
Відповідач не виконує свого обов'язку щодо утримання неповнолітньої дитини, не надає коштів для утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Отже, предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Пунктом 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 6 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі, і виплачуються щомісячно.
Відповідно до положень ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину відповідно до ст. 182 СК України не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Крім того, відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Судом встановлено, що діти проживають разом з позивачем, знаходяться лише на її вихованні та утриманні, що порушує принцип рівності обов'язків батьків з утримання своїх дітей.
Враховуючи те, що діти перебувають на повному утриманні позивача, суд визнає, що несплата аліментів відповідачем негативно впливає на достатній рівень для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку останніх.
Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дітей, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей або непрацездатних дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення (ст. 182 СК України).
В ході розгляду справи встановлено, що відповідач є фізично здоровою та працездатною особою, на утриманні інших дітей чи батьків не має, отже, на думку суду, може утримувати дітей.
Докази на підтвердження зворотного в матеріалах справи відсутні.
На підставі викладеного, суд надходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, через що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо визначення розміру аліментів, суд з урахуванням вимог чинного законодавства та того, що відповідачем відзиву на позовну заяву не подано, доводи позивача не спростовано, вважає за необхідне на підставі ст. 183 СК України визначити їх розмір у частці заробітку (доходу) відповідача, стягнувши з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини аліменти у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття. Також, суд вважає необхідним стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення нею 23 років, з огляду на те, що вказаний розмір з урахуванням обов'язку по утриманню дітей й з боку матері, з якою проживають, в умовах сьогодення є необхідним та достатнім для повноцінного та гармонійного фізичного та морального розвитку дітей.
На підставі ст. 141 СК України з відповідача стягується на користь держави судовий збір в розмірі 1536,80 грн.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 75, 80, 84, 180-184, ч. 1 ст. 191, 199 СК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 133 ,141, 200, 206, 211, 247, 259, 263-265, 268, 274-279, 352, 354, п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд,-
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей,- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня пред'явлення до суду позовної заяви, тобто з 19.03.2019 року, і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка продовжує навчання, в розмірі 1/3 заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня пред'явлення до суду позовної заяви, тобто з 19.03.2019 року, і до досягнення нею 23 років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 включно.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 1 536,80 грн. (одна тисяча п'ятсот тридцять шість гривень 80 копійок).
Рішення про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка м. Біла Церква Київської області, ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Відповідач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець м. Нойштрелітц Німеччина, ІПН НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.С. Хоменко