Ухвала від 30.05.2019 по справі 697/2684/18

Справа № 697/2684/18

Номер провадження 1-кп/697/33/2019

УХВАЛА

Іменем України

30 травня 2019 року Канівський міськрайонний суд Черкаської області

у складі: головуючого - судді ОСОБА_1

за участю секретаря с/з - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3 , ОСОБА_4

особи , стосовно якої передбачається застосування

примусових заходів виховного характеру - ОСОБА_5

захисника особи, стосовно якої передбачається застосування

примусових заходів виховного характеру - ОСОБА_6

законного представника особи, стосовно якої передбачається застосування

примусових заходів виховного характеру - ОСОБА_7

потерпілого - ОСОБА_8

законного представника потерпілого- ОСОБА_9

представника служби у справах дітей та сім'ї Канівської

районної державної адміністрації - ОСОБА_10

провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Канів Черкаської області судове засідання по матеріалах кримінального провадження №12017250160000648 від 14.09.2017 відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Келеберда, Канівського району, Черкаської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, учня 1 курсу ДНЗ «Канівське ВПУ», раніше не судимого,

у вчиненні суспільно небезпечне діяння, передбаченого ст.128 КК України,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_5 13.09.2017 близько 12.00 год., перебуваючи поряд з приміщенням Келебердянського НВК, який розташований по вул. Гайдара, 44, в с. Келеберда, Канівського району, Черкаської області, не передбачаючи можливості нанесення ОСОБА_11 середньої тяжкості тілесних ушкоджень, та не розглядаючи можливості отримання ним таких тілесних ушкоджень як один із можливих наслідків своєї поведінки, хоча - при виявленні необхідної за даних конкретних обставин обачності - міг і повинен був передбачити такий результат розвитку подій, необережно зробив підніжку ОСОБА_8 та штовхнув його в спину, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді травми правого передпліччя, з переломом обох кісток передпліччя в середній третині, що згідно висновку експерта № 02-01/215 від 21.02.2018, відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_5 з участю законного представника ОСОБА_7 показав, що восени 2017 року він навчася у 9 класі Келебердянського НВК, в той день під час перерви вони вийшли погратися на подвір'ї школи у боротьбу із 7 класом, гра полягала у покладанні особи на спину або на лопатки. Він боровся із ОСОБА_8 , штовхнув його у спину, від чого той невдало впав і зламав руку, його відвели на ФАП, а він пішов на уроки. Вважає, що це сталося через те, що він фізично був сильніший порівняно із ОСОБА_8 , штовхнув ОСОБА_12 , тому що це була боротьба, і ОСОБА_8 нападав на нього, а він захищався, але не хотів таких наслідків. У скоєному щиро кається.

Допитаний у судовому засіданні неповнолітній потерпілий ОСОБА_8 з участю його законного представника ОСОБА_9 показав, що восени 2017 року на перерві у Келебердянському НВК він грався на подвір'ї школи в гру з іншими дітьми, під час якої ОСОБА_5 зробив йому підніжку і штовхнув у плече, в результаті чого він впав і зламав руку. Матеріальних та моральних претензій до ОСОБА_5 вони не мають, не заперечують щодо застосування до ОСОБА_5 примусових заходів виховного характеру у виді застереження.

Допитаний у судовому засіданні неповнолітній свідок ОСОБА_13 за участю його законного представника ОСОБА_14 показав, що він є однокласником ОСОБА_8 .. В той день, восени 2017 року на подвір'ї школи ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та інші діти гралися у боротьбу і сталося так, що у грі ОСОБА_8 почав боротися із ОСОБА_5 , на що ОСОБА_5 штовхнув ОСОБА_8 , який впав і зламав руку. Він підбіг до ОСОБА_12 і допоміг піднятися та дійти до ФАПу.

Допитаний у судовому засіданні неповнолітній свідок ОСОБА_17 за участю його законного представника ОСОБА_18 та класного керівника ОСОБА_19 показав, що навчається у 8 класі Келебердянського НВК, вказує, що восени 2017 року під час перерви діти вийшли на стадіон школи погратися в гру на «лопатки». В його команді було 6 осіб, в іншій команді 3 особи. ОСОБА_8 був в радіусі 3-4 метрів до інших, біля нього в момент падіння найближче був ОСОБА_5 , а інші трохи далі. Коли ОСОБА_8 встав і кричав від болю в руці, всі діти перелякалися, ОСОБА_20 допоміг дійти ОСОБА_8 до ФАПу, деякі діти пішли до вчителів, а він дивився у слід.

Допитаний у судовому засіданні неповнолітній свідок ОСОБА_21 за участю його законного представника ОСОБА_18 та класного керівника ОСОБА_19 показав, що він навчається у 8 класі Келебердянського НВК, вказує, що під час перерви діти вийшли погратися в гру на «лопатки», а саме, ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_17 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 .. Коли відвернувся почув, що ОСОБА_8 кричав від болю та коли встав побачив перелом руки, біля нього поряд був ОСОБА_5 , всі інші діти були неподалік, тому побіг до школи, а ОСОБА_13 допомагав ОСОБА_8 йти до ФАП, усі діти перелякалися, деякі пішли до вчителів.

Допитаний у судовому засіданні неповнолітній свідок ОСОБА_23 за участю його законного представника ОСОБА_24 та психолога школи ОСОБА_25 показав, що навчається у 8 класі Келебердянського НВК, вказує, що жодних неприязних стосунків у ОСОБА_5 із ОСОБА_8 не було, вийшли на перерву погратися на подвір'я, де були ОСОБА_5 , ОСОБА_17 , ОСОБА_21 , ОСОБА_16 .. Як саме ОСОБА_8 упав він не бачив, бачив лише, як він встав і пішов, стверджує, що травму отримав від падіння;

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_26 показала, що вона працює вчителем української мови і літератури Келердянського НВК, в той час була класним керівником неповнолітнього учня ОСОБА_5 . Стверджує, що в той день, восени 2018 року діти прибігли до неї і повідомили, що під час гри ОСОБА_5 ненавмисно зробив підніжку ОСОБА_8 , який впав і зламав руку.

Витягом з ЄРДР внесеного 14.09.2017 о 09.23 год. за кримінальним провадженням № 12017250160000643 (а.с.56) вбачається, що 13.09.2017 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи поряд з приміщенням Келебердянського НВК, отримав тілесні ушкодження.

Протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 13.09.2017 (а.с.57) вбачається, що 13.09.2017 ОСОБА_9 повідомила, що 13.09.2017 близько 12 год., ОСОБА_27 ненавмисно наніс тілесні ушкодження її сину ОСОБА_8 .

Ухвалою слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_28 №697/178/18 від 02.02.2018 (а.с.59) вбачається, що у кримінальному провадженні за №12017250160000643 надано тимчасовий доступ до медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_8 , що зберігається у КЗ "Черкаська обласна дитяча лікарня".

Висновком експерта КУ «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» №02-01/215/ (а.с.60) вбачається, що у ОСОБА_8 , згідно даних медичної карти, мали місце ушкодження: травма правого передпліччя, з переломом обох кісток передпліччя в середній третині, вказані ушкодження виникли від дії тупих предмета, по давності виникнення можуть відповідати часу вказаному в медкарті, тобто 13.09.2017 та відносяться: до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

Оцінюючи покази ОСОБА_5 , даними ним у судовому засіданні та зібрані по кримінальному провадженню докази в їх сукупності, в результаті повного і всебічного дослідження їх у судовому засіданні суд вважає, що мало місце суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України, як необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке вчинене неповнолітнім ОСОБА_5 у віці від 11 років до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив застосувати до неповнолітнього ОСОБА_5 примусові заходи виховного характеру у виді застереження, оскільки мало місце суспільно небезпечне діяння, яке було вчинене ОСОБА_5 у віці 14 років, який на момент вчинення суспільно небезпечного діяння не досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність за це діяння.

У судовому засіданні захисник особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів виховного характеру - ОСОБА_6 вважає, що не має підстав для застосування примусових заходів виховного характеру з огляду на позитивну характеристику ОСОБА_5 та те, що у грі ОСОБА_5 не міг передбачити таких наслідків, як тілесних ушкоджень.

Законний представник неповнолітнього ОСОБА_7 не заперечувала проти застосування до ОСОБА_5 примусових заходів виховного характеру.

Законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_9 не заперечує щодо задоволення клопотання прокурора.

Представник служби у справах дітей та сім'ї Канівської районної державної адміністрації ОСОБА_10 не заперечував щодо задоволення клопотання прокурора.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, суд вважає, що клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ст.485 КК України під час судового розгляду кримінальних правопорушень, вчинених неповнолітніми з'ясовуються: повні і всебічні відомості про особу неповнолітнього: його вік (число, місяць, рік народження), стан здоров'я та рівень розвитку, інші соціально-психологічні риси особи, які необхідно враховувати при індивідуалізації відповідальності; ставлення неповнолітнього до вчиненого ним діяння; умови життя та виховання неповнолітнього, наявність дорослих підбурювачів та інших співучасників кримінального правопорушення.

ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Келеберда, Канівського району, Черкаської області (а.с.61 ), про що свідчить копія паспорта громадянина України № НОМЕР_1 .

Згідно акту обстеження житлово-побутових умов неповнолітнього (а.с.74-75) вбачається, що ОСОБА_5 проживає в повній сім'ї, має належні житлово-побутові умови та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно характеристики з місця навчання в ДНЗ «Канівське ВПУ» (а.с.71) вбачається, що ОСОБА_5 навчається з 03.09.2018 в ДНЗ «Канівське ВПУ» по професії «Кухар. Офіціант. Бармен», за час навчання зарекомендував себе з позитивної сторони.

Згідно характеристики з місця навчання - випускника 9 класу Келебердянського НВК № 71 від 20.11.2018 (а.с.72) вбачається, що ОСОБА_5 за період навчання зарекомендував себе з позитивної сторони.

Згідно повідомлення сектору превенції Канівського ВП Золотоніського ВП ГУ НП в Черкаській області (а.с.63) вбачається, що ОСОБА_5 на обліку у вказаному підрозділі не перебуває.

Згідно повідомлення служби у справах дітей Канівської районної державної адміністратрації №210/01-28 від 23.11.2018 (а.с.76) вбачається, що ОСОБА_5 на обліку в службі у справах дітей райдержадміністрації не перебуває і не перебував раніше.

Згідно повідомлення Канівської ЦРЛ №4456/01-03 від 21.11.2018 ( а.с.77) вбачається, що ОСОБА_5 у Канівській ЦРЛ у лікаря-психіатра та лікаря -нарколога на обліку не перебуває.

Згідно повідомлення КЗ «Канівський центр первинної медико-санітарної допомоги» №1472/01-03 від 27.11.2018 (а.с.78) вбачається, що ОСОБА_5 26.11.2018 оглянутий лікарем загальної практики-сімейної медицини амбулаторії ЗПСМ с.Ліпляве, заключення: соматично здоровий.

Відповідно до вимог ч.5 ст.499 КПК України - за відсутності підстав для закриття кримінального провадження прокурор затверджує складене слідчим або самостійно складає клопотання про застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру і надсилає його до суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.498 КПК України - кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється внаслідок вчинення особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до вимог ст.97 КК України, суд застосовує примусові заходи виховного характеру, передбачені ч.2 ст.105 КК України, до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого особливою частиною Кримінального кодексу України.

Згідно п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру» від 15 травня 2006 року №2 примусові заходи виховного характеру можна застосовувати до особи, яка у віці від 14 до 18 років учинила злочин невеликої або середньої тяжкості, а також до особи, котра у період від 11 років до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, учинила суспільно небезпечне діяння, що має ознаки дії чи бездіяльності, передбачених Особливою частиною Кримінального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 105 КК України, до неповнолітнього застосовуються такі примусові заходи виховного характеру:

1) застереження; 2) обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього; 3) передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання; 4) покладення на неповнолітнього, який досяг п'ятнадцятирічного віку і має майно, кошти або заробіток, обов'язку відшкодування заподіяних майнових збитків; 5) направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує трьох років.

За загальними правилами та особливостями, визначеними нормами кримінального права, метою застосування заходів виховного характеру щодо неповнолітніх, перш за все, має бути забезпечення інтересів самого неповнолітнього.

Відповідно до ч.2 ст.484 КПК України, під час кримінального провадження щодо неповнолітнього, в тому числі під час провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд та всі інші особи, що беруть у ньому участь, зобов'язані здійснювати процесуальні дії в порядку, що найменше порушує звичайний уклад життя неповнолітнього та відповідає його віковим та психологічним особливостям, роз'яснювати суть процесуальних дій, рішень та їх значення, вислуховувати його аргументи при прийнятті процесуальних рішень та вживати всіх інших заходів, спрямованих на уникнення негативного впливу на неповнолітнього.

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.501 КПК України під час постановлення ухвали в кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру суд з'ясовує, чи слід застосувати до нього примусовий захід виховного характеру якщо слід, то який саме.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне застосувати до неповнолітнього ОСОБА_5 примусовий захід виховного характеру, передбачений п.1 ч.2 ст.105 КК України, у виді застереження.

Керуючись ст. ст.22, 97,105 КК України, ст. ст.284,292,301,498-501,392-395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру стосовно неповнолітнього ОСОБА_5 - задовольнити.

Застосувати до неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи виховного характеру у виді застереження.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Черкаської області протягом тридцяти днів з дня її оголошення.

Суддя Канівського

міськрайонного суду ОСОБА_1

Попередній документ
82141805
Наступний документ
82141808
Інформація про рішення:
№ рішення: 82141806
№ справи: 697/2684/18
Дата рішення: 30.05.2019
Дата публікації: 16.02.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Канівський міськрайонний суд Черкаської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження