03 червня 2019 року
Київ
справа №1540/3743/18
адміністративне провадження №К/9901/14718/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2019 року і постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Любашівського районного сектору Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2019 року позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Любашівського районного сектору Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії - задоволено частково.
Визнано протиправною відмову Любашівського районного сектору Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в оформленні та видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки (на паперових носіях).
Зобов'язано Головне управління Держаної міграційної служби України в Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 та його законного представника ОСОБА_1 щодо оформлення та видачі паспорту громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки (на паперових носіях) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
П'ятий апеляційний адміністративний суд своєю постановою від 17 квітня 2019 року змінив рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2019 року, виклавши третій абзац резолютивної частини цього рішення в такій редакції:
«Зобов'язати ГУ ДМСУ в Одеській області в особі територіального підрозділу Любашівського районного сектору ГУ ДМСУ в Одеській області оформити та видати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у вигляді книжечки зразка 1994 року».
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з наступних підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до якої учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої зазначеної норми процесуального закону визначено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, ухвалені у зазначеній справі, стосуються питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Натомість, скаржник посилається на те, що «судом першої та апеляційної інстанцій прийняті рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки судів не відповідають обставинам справи, а тому підлягають скасуванню».
У свою чергу, пунктом 8 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу до справ незначної складності віднесені, зокрема, типові справи.
Типові адміністративні справи - це справи, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги. Зразкова адміністративна справа - це типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення (пункти 21, 22 частини першої статті 4 КАС України).
Відповідно до частини п'ятої статті 291 КАС України рішення суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду типової справи може бути оскаржено в касаційному порядку виключно з таких підстав:
1) суд першої та (або) апеляційної інстанції при вирішенні типової справи не визнав її типовою справою та (або) не врахував правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи;
2) справа, в якій судом першої та (або) апеляційної інстанції ухвалено рішення з урахуванням правових висновків, викладених у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, не відповідає ознакам типової справи.
Розглядаючи цю справу, суд першої інстанції визнав її типовою, і крім того, ухвалюючи рішення у цій справі, суди попередніх інстанцій врахували правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи.
Так, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 19 вересня 2018 року вже висловила свою правову позицію у зразковій справі № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18) і зазначила, що її висновки у цій зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовом до територіальних органів ДМС України з вимогами видати паспорт громадянина України у формі книжечки, у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.
Отже, ця справа є типовою справою, у якій вже постановлено зразкове рішення Верховним Судом. Також, суди першої та апеляційної інстанцій врахували правові висновки Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи.
Крім того, за частиною п'ятою статті 291 КАС України може бути оскаржене в касаційному порядку лише рішення суду апеляційної інстанції у типовій справі. Натомість, відповідач у своїй касаційній скарзі просить скасувати судові рішення і першої, й апеляційної інстанцій.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового врегулювання і обставин справи Верховний Суд вважає необхідним відмовити у відкритті касаційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2019 року і постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Любашівського районного сектору Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач Н.М. Мартинюк
Судді А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко