Справа № 372/1924/19
Провадження № 2-н-459/19
іменем України
03 червня 2019 року Суддя Обухівського районного суду Київської області Тиханський О.Б., розглянувши у приміщенні суду в м. Обухів Київської області заяву Приватного акціонерного товариства «Енергія» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу на стягнення заборгованості за надані послуги на споживання теплової енергії,
29.05.2019 року заявник звернувся до суду з даною заявою обґрунтовуючи її тим, що боржник не виконує належним чином своїх зобов'язань щодо оплати за послуги по централізованому опаленню та постачанню гарячої води, в зв'язку з чим утворилась заборгованість, що підтверджується розрахунком боргу. Тому, заявник просить суд видати судовий наказ, яким стягнути з боржника заборгованість за послуги по централізованому опаленню та постачанню гарячої води та сплачених витрат на оплату судового збору.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Однак, виходячи з наданого ПАТ «Енергія» розрахунку, заявник просить стягнути з боржника заборгованість починаючи з 01.05.2016 року по 01.05.2019 року, тобто, заявлені вимоги виходять за межі строку позовної давності, що визначені ст. 257 ЦК України.
Крім того, як вбачається з розрахунку заборгованості долученого до заяви, в суму боргу включено залишок не стягнутого боргу за рішенням суду в розмірі 8808 грн. 34 коп..
Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» наявність спору про право є підставою для відмови у видачі судового наказу за заявою про видачу судового наказу, якщо з доданих документів вбачається пропуск позовної давності; така вимога може бути розглянута тільки у позовному провадженні.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму норми ЦПК України не передбачають можливості часткового задоволення заяви про видачу судового наказу, оскільки, він видається лише за умови безспірності вимог.
Згідно п.5 ч.1 ст. 165 ЦПК України якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ.
Враховуючи вище зазначене, суд вважає за необхідне відмовити у видачі судового наказу, та роз'яснити заявникові, що відповідно до ч. 2 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 165, 166 ЦПК України, суд,-
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Приватного акціонерного товариства «Енергія» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу на стягнення заборгованості за надані послуги на споживання теплової енергії.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
Суддя О.Б. Тиханський