Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"30" травня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1133/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальнікової Г.І.
при секретарі судового засідання Кучко А.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А)
до Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" (61023, м. Харків, вул. Мироносицька, 99 А-3)
про стягнення 65582,38 грн.
за участю представників:
від позивача - не прибув
від відповідача - Коваленко А.О, довіреність №3251 від 20.12.2018
Судові процедури.
На розгляд Господарського суду Харківської області подано позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" до Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" про стягнення 65582,38 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін та призначено розгляд справи по суті на 20.05.2019 о 10:45.
11.05.2019 через загальний відділ діловодства господарського суду Харківської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (за вх. № 11355), в якому відповідач зазначає про те, що 08.01.2019 одержав від позивача претензію за вих. 21 щодо сплати суми відшкодування в порядку ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", проте до вказаної претензії не було додано жодних з додатків, визначених у останньому розділі вказаної претензії, про що представниками ТДВ "МСК" було складено відповідний акт відсутності документів у поштовому відправленні від 08.01.2019, та до матеріалів справи позивачем не надано доказів направлення (опису поштового вкладення тощо) відповідачу вказаних документів. 15.01.2019 відповідачем на адресу позивача був направлений лист (запит) за вих. № 14 з пропозицією надати додатково додатки, визначені претензією та вказано, що питання щодо виплати страхового відшкодування буде розглянуто після надання вказаних документів у встановлений законом строк, однак документи, зазначені в запиті від позивача не надійшли, тому відсутність вказаних документів (договору страхування, страховий акт, платіжне доручення про сплату відшкодування тощо) позбавило відповідача можливості прийняти відповідне рішення щодо виплати відшкодування або відмови у його задоволенні.
Відзив на позовну заяву (вх. №11355 від 11.05.19) з доданими до нього документами досліджено та приєднано до матеріалів справи.
Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 20.05.2019 на підставі ч. 1 ст. 216 ГПК України розгляд справи відкладено на 30.05.2019 о 10:00.
20.05.2019 через загальний відділ діловодства господарського суду Харківської області від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 12281), в якій повністю заперечив проти аргументів відповідача, які викладені останнім у відзиві на позовну заяву, та зазначено про те, що відповідач створює для потерпілих осіб перешкоди у врегулюванні випадків, не виконує взяті на себе зобов'язання та затягує строки прийняття рішень по пред'явленим вимогам.
Відповідь на відзив (вх. №12281 від 20.05.19) досліджено та приєднано до матеріалів справи.
Позивач у судове засідання 30.05.2019 не з'явився, натомість 27.05.2019 через загальний відділ діловодства господарського суду Харківської області від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника, мотивоване відсутністю можливості представника прийняти участь у судовому засіданні (за вх. № 12840).
Відповідач у судове засідання 30.05.2019 з'явився, проти позову заперечив повністю з підстав, викладених у поданому раніше відзиві на позовну заяву. В обґрунтування своїх заперечень наголосив про недотримання позивачем порядку, визначеного ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" щодо надсилання документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди (договору страхування, страховий акт, платіжне доручення про сплату відшкодування тощо), що позбавило відповідача можливості прийняти відповідне рішення щодо виплати відшкодування або відмови у його задоволенні, тому без надання відповідачу відповідних додатків до претензії, останній не мав можливості прийняти рішення відносно заяви позивача про виплату відшкодування, з урахуванням чого, відповідачем наголошено про те, що позивач передчасно звернувся з даним позовом до суду, оскільки його права та охоронювані законом інтереси з боку відповідача порушені не були. Окремо відповідачем у засіданні 30.05.2019 зауважено про те, що з огляду на подані позивачем до суду докази на підтвердження розміру заявленої шкоди, визначена позивачем сума страхового відшкодування є обґрунтованою, тому у разі, якщо позивачем у встановленому законом порядку були надіслані відповідачу вказані документи, з боку відповідача вказані кошти були б сплачені у добровільному порядку, однак з огляду на недотримання позивачем порядку, встановленого вимогами ст. 35 Закону України "Про страхування", позивач у даному разі передчасно звернувся з даним позовом до суду, оскільки його права та охоронювані законом інтереси з боку відповідача порушені не були, тому підстави для примусового стягнення коштів з відповідача з подальшим покладанням на останнього витрат зі сплати судового збору - відсутні.
Враховуючи те, що норми статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлюють принципи диспозитивності та рівності усіх учасників судового процесу перед законом та судом, беручи до уваги приписи статті 129 Конституції України, які визначають одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі матеріалами і документами.
Положеннями частини 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
З'ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши у відкритому судовому засіданні аргументи відповідача, господарський суд встановив наступне:
Обставини справи.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 30.09.2018 між позивачем - Приватним акціонерним товариством "СК "Уніка" (страховик) та Мякотним Д.Є. (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування №030229/4630/0000018 (далі - договір) (а.с. 18),
Згідно зазначеного вище договору, позивачем було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані із володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом, а саме: автомобілем марки КІА Sportage, реєстраційний номер НОМЕР_1 на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (надалі - «ДТП»).
Строк дії Договору: з 30.09.2018 по 29.09.2019 (п. 1.2.7. договору).
17.11.2018 о 12:45 год. в м. Ірпінь по вул. Джерельна ОСОБА_2 керуючи автомобілем Acura д.н.з. НОМЕР_2 , заїжджаючи на територію парковки не переконався, що не буде безпечно для інших учасників дорожнього руху, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем КІА Sportage д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
За наслідками дорожньо-транспортної пригоди, старшим інспектором з дорожнього нагляду Ірпінського відділу поліції ГУНП в Київській області Національної поліції України Лісовським С.І. було складено довідку №3018323637766738 про дорожньо-транспортну пригоду, яка підтверджує факт скоєння ДТП (а.с.16).
Постановою Ірпінського міського суду Київської області у справі 367/8291/18 від 03.12.2018 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 37).
Відповідно до акту огляду пошкодженого транспортного засобу від 28.11.2018 (а.с. 29) та ремонтної калькуляції №00279485 від 17.11.2018, вартість відновлюваного ремонту автомобіля складає 71352,68 грн. (а.с. 30 - 31).
У відповідності до звіту про оцінку КТС № 03-05/12 від 05.12.2018, складеного ФОП Куліш О.В. , розмір відновлювального ремонту та матеріального збитку становить 71352, 68 грн. (а.с. 25 - 28). Крім цього, згідно Рахунку-фактури № СЧ-0061762 від 05.12.2018 від ТОВ "Автомобільний центр Голосіївський", загальна вартість ремонтних робіт склала 71282,38 грн. (а.с. 35).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем було затверджено страховий акт № 00279485 від 07.12.2018 та зроблено розрахунок суми страхового відшкодування, згідно яких розмір такого відшкодування становить 66582,38 грн. (а.с. 13). 07.12.2018 у зв'язку з настанням страхового випадку позивачем затверджено наказ № 00279485 від 07.12.2018 про виплату гр. ОСОБА_4 страхового відшкодування згідно розрахунку суми збитку у розмірі 66582,38 грн. шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок Автомобільний центр Голосіївський ТОВ. Документи, що надійшли з цього приводу до ПрАТ "СК "УНІКА" і підтверджують факт настання страхової події та суми збитку приєднати до справи (а.с. 12).
Позивач на підставі страхового акта № 00279485 від 07.12.2018 здійснив виплату страхового відшкодування у сумі 66582,38 грн. в рахунок ремонту транспортного засобу КІА Sportage д.н.з. НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням № 058516 від 11.12.2018 (а.с. 36).
При цьому, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки Acura реєстраційний номер НОМЕР_2 (винуватця в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди) на момент скоєння вищезазначеної ДТП, була застрахована у товаристві з обмеженою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/4518334 (а.с. 40).
Позивач, звертаючись до господарського суду з даним позовом зазначив, що посилався на вимоги ст. 993 ЦК України та вказував на те, що отримав право вимоги у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування, оплаченого потерпілій особі.
Відповідач повністю заперечив проти позову, наголосив про неотримання від позивача документів (договору страхування, страховий акт, платіжне доручення про сплату відшкодування тощо) які були зазначені додатком у заяві на виплату страхового відшкодування, що позбавило відповідача можливості прийняти відповідне рішення щодо виплати відшкодування або відмови у його задоволенні, тому без надання відповідачу відповідних документів, останній не мав можливості прийняти рішення відносно заяви позивача про виплату відшкодування, з урахуванням чого, відповідачем наголошено про те, що позивач передчасно звернувся з даним позовом до суду, оскільки його права та охоронювані законом інтереси з боку відповідача порушені не були.
Оцінка суду.
Вимогами статі 27 Закону України "Про страхування", яка кореспондується зі ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.
Приписами статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" законодавцем було передбачено випадки, з настанням яких страховик набуває правових підстав для відмови у здійсненні такої виплати, зокрема, у випадку, коли потерпілим чи особою, яка має право на отримання відшкодування, не було протягом року з моменту скоєння ДТП подано заяви про виплату страхового відшкодування.
Отже, право кредитора (потерпілого) на отримання відшкодування завданої йому шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ узятих на себе зобов'язань не є безумовним, а пов'язується, з поданням до такого страховика заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування) в порядку, який визначено ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", що у свою чергу законодавець обмежує річним строком з моменту скоєння відповідної ДТП.
Згідно змісту статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, установлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 27 Закону України "Про страхування", яка кореспондується з статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Аналізуючи зазначене, суд дійшов до висновку про те, що з виконанням страховиком на підставі договору добровільного майнового страхування свого обов'язку з відшкодування на користь потерпілого завданої йому внаслідок ДТП шкоди відповідно до приписів статті 512 ЦК України відбувається фактична заміна кредитора у таких зобов'язаннях: деліктному зобов'язанні винуватця; зобов'язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ здійснити відшкодування завданої шкоди, адже відповідні права потерпілого як кредитора переходять до страховика за договором добровільного майнового страхування.
В такому випадку перехід прав кредитора від потерпілого до страховика за договором добровільного майнового страхування не зумовлює виникнення нових зобов'язань винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, а відбувається виключно заміна кредитора як сторони у вже існуючих правовідносинах (в існуючих зобов'язаннях з відшкодування завданої шкоди: деліктному зобов'язанні винуватця; зобов'язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ).
У силу приписів статі 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора (потерпілого) у відповідному зобов'язанні саме на тих умовах, які існували в останнього, що в цьому випадку полягає в набутті права отримати відшкодування завданої шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ узятих на себе зобов'язань виключно за умови виконання встановлених Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вимог, в т.ч. щодо подання йому у визначений законодавством строк заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування) та пов'язаного з цим ризику, який полягає у можливості реалізації страховиком наданого йому положеннями підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" права на відмову у виплаті страхового відшкодування в разі неподання відповідної заяви про страхове відшкодування впродовж установлених строків.
При цьому, закріплюючи в положеннях указаної норми відповідні правові наслідки, законодавець не ставив їх настання в залежність від суб'єкта звернення із заявою до страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ про здійснення страхового відшкодування, а навпаки, презюмував те, що з відповідною заявою має звернутися потерпілий або інша особа, яка має право на отримання відшкодування, що закріплено в положеннях статті 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
З огляду на викладене вбачається, що закріплене в положеннях підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" право страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ відмовити у здійсненні виплати страхового відшкодування у випадку пропуску встановленого строку на звернення до нього із заявою про виплату страхового відшкодування не залежить від суб'єкта звернення з відповідною заявою, тобто, підлягає застосуванню, в тому числі у випадку, коли з такою заявою звертається не безпосередньо потерпілий, а особа, яка здійснила відшкодування потерпілому завданої внаслідок пошкодження належного йому транспортного засобу шкоди на підставі договору добровільного майнового страхування.
Зазначеної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи №910/7449/17З.
За змістом п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування. У разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування, подані з порушенням строку, встановленого цим
Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.
Отже, настання строку здійснення відповідачем виплати страхового відшкодування за договором (полісом) обумовлене закінченням дев'яностоденного строку з дня отримання ним заяви про страхове відшкодування та документів, визначених статтею 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Відповідно до ст. ст. 73,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Господарським судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази надіслання позивачем чи первісним кредитором документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, в порядку, визначеному ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а подана до суду разом із позовом копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 39) не доводить та не підтверджує, що вказані документи були надіслані та отримані відповідачем.
Відтак, суд дійшов до висновку про те, що визначений вимогами статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" строк на прийняття рішення щодо здійснення виплати страхового відшкодування на підставі договору (полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за наслідками настання дорожньо- транспортної пригоди, зумовленої порушенням водієм забезпеченого за вказаним полісом транспортного засобу, а саме: автомобілем Acura реєстраційний номер НОМЕР_2 , Правил дорожнього руху України, як і строк здійснення відповідної виплати не настав.
При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що в даному випадку право позивача на звернення до суду не обмежується, оскільки позовні вимоги було прийнято господарським судом до розгляду.
Виходячи з положень ст. 4 ГК України, ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, важливою умовою застосування судом обраного позивачем способу захисту права або інтересу є його доведення останнім факту порушення такого права чи інтересу.
З матеріалів справи вбачається, що на момент звернення позивача до суду строк виконання відповідачем грошового зобов'язання не настав внаслідок недотримання позивачем визначеного чинним законодавством України порядку реалізації свої прав у спірних правовідносинах, а відтак, підстави вважати наявним порушене право позивача щодо отримання спірної суми страхового відшкодування відсутні.
В даному випадку звернення позивача з даним позовом до суду є передчасним, оскільки матеріали справи не містять доказів настання обставин, з якими чинне законодавство України регулює спірні правовідносини, надає можливість для висновку про існування порушених прав позивача, що не позбавляє його можливості звернутися до відповідача у визначеному Законом порядку щодо виплати спірного страхового відшкодування і у випадку не здійснення ним такої виплати у визначені строки або повідомлення про прийняття рішення щодо відмови у її виплаті повторно звернутися з позовом до суду.
Згідно зі статтею 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
У рішенні Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 визначено, що відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовчу діяльність.
Враховуючи викладене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" до Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" про стягнення 65582,38 грн. задоволенню не підлягають.
Оскільки, у задоволенні позову відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подання позову до суду покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "03" червня 2019 р.
Суддя Г.І. Сальнікова