ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
31 травня 2019 року Справа № 923/233/19
Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши справу, порушену
за позовом Гладківської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, с.Гладківка Голопристанського району Херсонської області,
до Головного управління Держспоживслужби в Херсонській області, м. Херсон
про визнання права власності.
За участю представників сторін:
від позивача - Бушма Ю.В., адвокат, довіреність б/н від 15.02.2019р.;
від відповідача - Скрипаль С.О., довіреність 08-8/707 від 16.04.19р.
встановив:
Гладківська сільська рада Голопристанського району Херсонської області звернулась до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Головного управління Держспоживслужби в Херсонській області про визнання права власності на Трактор Т-40 1990 року випуску, який належить позивачу відповідно до інвентарних даних та інвентаризаційного опису.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 01.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи № 923/233/19 визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Для забезпечення реалізації всіма учасниками процесу своїх процесуальних прав і обов'язків, з метою повного, об'єктивного, всебічного розгляду справи, суд ухвалою від 02.05.2019 року відклав судове засідання для повторного виклику представника відповідача.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 01.04.2019 та ухвала про відкладення судового засідання були направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача.
30 травня 2019 року до суду через відділ документального забезпечення господарського суду Херсонської області надійшов від відповідача відзив на позовну заяву.
За приписами частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Так, в ухвалою про відкриття провадження у справі суд запропонував відповідачу надіслати (надати) до суду: відзив на позовну заяву (одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) іншим учасникам справи копію відзиву та доданих до нього документів, а відповідні докази представити суду), належним чином завірені копії статутних та реєстраційних документів - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 26.04.2019р.
Відповідно до статті 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Судом встановлено, що відповідачем отримано ухвалу суду від 01.04.2019 року - 04 квітня 2019 року, що підтверджено повернутим на адресу суду поштовим повідомленням, п'ятнадцятиденний строк закінчується -19 квітня 2019 року, судом встановлено відповідачу кінцевий строк для подачі відзиву до 26 квітня 2019.
У відповідності до положень статті 118 господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин, враховуючі, що відповідачем не надано обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного процесуального строку для надання відзиву на позовну заяву з зазначенням причин пропуску встановленого строку, суд залишає наданий відповідачем 30 травня 2019 відзив на позовну заяву без розгляду та долучає його до матеріалів справи .
Представником позивача у судовому засіданні 31 травня 2019 подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій на підставі ч.2 ст. 46 ГПК України просить викласти позовні вимоги в наступній редакції: "Визнати за Гладківською сільською радою Голопристанського району Херсонської області право власності на Трактор Т-40 1990 року випуску, шасі № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2, який належить Позивачу відповідно до інвентарних даних та інвентаризаційного опису".
У судовому засіданні представник позивача підтримав та просив задовольнити заяву про уточнення позовних вимог.
Представник відповідача у судовому засіданні не заперечив проти задоволення вказаної заяви.
Так, Верховний Суд у постанові від 27.06.2018 у справі № 910/18802/17 зазначив, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:
- подання іншого (ще одного) позову, чи
- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи
- об'єднання позовних вимог, чи
- зміну предмета або підстав позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі
Згідно п. 3.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
За таких обставин суд розцінює заяву позивача про уточнення позовних вимог, як заяву про зміну предмета позову.
Згідно з прохальною частиною заяви про зміну предмету позову вбачається, що підстави позову, обставини якими обґрунтовуються позовні вимоги, докази, покладені в основу позову, позивачем не змінюються. Тобто, підприємство лише реалізує свої процесуальні права на подання заяв та клопотань, пояснення суду, своїх доводів, міркувань щодо питань, які виникають під час судового розгляду, які передбачені ст.42 ГПК України.
При цьому, суд вказує, що подана заява не містить додаткових підстав позову, які виходять за рамки предмету доказування у цій справі, а викликана необхідністю уточнення позиції позивача.
З огляду на зазначене вище, беручи до уваги додержання позивачем процедури звернення з даною заявою (надано докази її направлення відповідачеві), стадію розгляду (підготовче провадження), суд вважає за можливе прийняти дану заяву позивача до розгляду, після чого предмет позову вважається викладеним у запропонованій позивачем редакції.
При досліджені наданих сторонами доказів на підтвердження своїх правових позицій, з метою повного та всебічного розгляду справи та прийняття законного рішення у справі, виникла необхідність у надані відповідачем додаткової інформації, а саме - реєстраційних даних щодо спірного майна.
Згідно пункту 4 частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах, встановлених цим кодексом строків, у випадку необхідності витребування нових доказів.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
У зв'язку з необхідністю надання відповідачем додаткової інформації, суд не має можливості з'ясувати всі питання, визначені ч. 2 ст. 182 ГПК України, за таких обставин, суд відкладає підготовче судове засідання.
Разом з цим, суд зазначає про те, що строки підготовчого засідання спливають 31.05.2019, за приписами ч.3 ст. 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Відповідно до частини 1статті 195 ГПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.
Враховуючі значне навантаження судді, а також перебуванням судді у плановій відпустці з 10.06.2019р. по 17.07.2019р. включно, суд продовжує строк підготовчого провадження поза межами строків визначених ГПК України.
Відповідно до ст. 8 Конституції України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23.02.2006, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: правова та фактична складність справи, поведінка заявника, інших учасників справи та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (справи "Фрідлендер проти Франції", "Федіна проти України", "Матіка проти Румунії", "Літоселітіс проти Греції").
Критерій розумності строку розгляду справи визначений у листі Верховного Суду України від 25.01.2006, № 1-5/45 "Щодо перевищення розумних строків розгляду справ", в якому зазначено, що критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає в разі нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при переданні або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів для дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторного направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" зазначив, що [. . .] очевидно, для кожної справи буде свій прийнятний строк, і встановлення кількісного обмеження, чинного для будь-якої ситуації, було б штучним. Суд неодноразово визнавав, що неможливо тлумачити поняття розумного строку як фіксовану кількість днів, тижнів тощо (рішення у справі "Штеґмюллер проти Авторії"). Таким чином, у кожній справі постає питання оцінки, що залежатиме від конкретних обставин.
З огляду на вищезазначене, у зв'язку з необхідністю забезпечення реалізації всіма учасниками процесу своїх процесуальних прав і обов'язків, з метою повного, об'єктивного, всебічного розгляду справи, беручи до уваги неможливість призначення розгляду справи по суті, підготовче засіданні підлягає відкладенню, а строк підготовчого провадження продовженню.
На підставі викладено, керуючись ст.ст. 46, 182, 183, 202, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Залишити без розгляду відзив відповідача на позовну заяву (вх. № 5073/18 від 30.05.2019).
2. Прийняти до розгляду та задовольнити заяву позивача про зміну предмета позову.
3. Продовжити строк проведення підготовчого засідання у справі № 923/233/19.
4. Підготовче засідання у справі відкласти.
5. Призначити розгляд справи у підготовчому судовому засіданні на 30 липня 2019 року на 14:30 год., яке відбудеться в залі судових засідань № 207 господарського суду (м. Херсон, вул. Театральна, 18).
6. Зобов'язати відповідача в строк до 23.07.2019р. надіслати (надати) до суду відомості щодо реєстраційних даних на Трактор Т-40 1990 року випуску, шасі № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2.
7. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає окремо від рішення.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за наступною адресою: http://ks.arbitr.gov.ua.
Ухвалу підписано 03.06.2019р.
Суддя С.В. Нікітенко