Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"03" червня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1004/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Новікової Н.А.
без виклику учасників справи
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегагаз Постач", 61022, м. Харків, вул. Сумська, 39, оф. 125, код ЄДРПОУ 40292876;
до Відділу освіти Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області, 64309, Харківська область, м. Ізюм, пл. Джона Леннона, 8, код ЄДРПОУ 02146110;
про стягнення вартості поставленого газу у розмірі 66197,38 грн.
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегагаз Постач" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Відділу освіти Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області про стягнення вартості поставленого газу у розмірі 66197, 38 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем було укладено договір №45 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів, яку було розірвано 21.09.2018, однак після розірвання договору відповідно до Розпорядження КМУ №717-р від 03.10.2018 «Деякі питання опалювального сезону 2018/2019 року» операторам ГРМ заборонено відключення споживачів від систем розподілу газу в опалювальний сезон, у зв'язку з чим, останнім було поставлено відповідачу 5,409 тис. куб. м. газу, вартість якого визначалась відповідно до прейскуранту цін на газ ПАТ «НАК Нафтогаз України», однак відповідач оплату згідно рахунку та акту не здійснив, у зв'язку з чим останній звернувся до суду.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження, розгляд справи визначено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачеві, згідно ст. 250, 251 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву та заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Позивачеві, згідно ст. 251 ГПК України, встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання.
25.04.2019 від відповідача надійшов відзив на позов (вх. №10370 від 25.04.2019), в якому відповідач визнає позов частково у розмірі 27869,21грн. та вказує, що останнім дійсно було отримано від позивача газ у розмірі 5,409 тис. куб. м., однак останній заперечує проти визначеної вартості газу згідно прейскурантом ПАТ «НАК Нафтогаз України», у зв'язку з чим, останній вказує, що вартість газу повинна вираховуватись відповідно до умов договору.
Позивач свої правом, передбаченим ст. 166 та ст. 252 ГПК України, не скористався та не надіслав до суду відповідь на відзив. Водночас, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.Разом з тим, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлені позовні вимоги об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.
03 квітня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕГАГАЗ ПОСТАЧ» та Відділом освіти Ізюмської районної державної адміністрації було укладено Договір № 45 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (далі, Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору 1, Постачальник зобов'язується передати у власність Споживачу у 2018 році природний газ (далі - газ), код ДК 021:2015: 09120000 - 6 - газове паливо (природний газ) а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.
Місце поставки - газові котельні навчальних закладів Ізюмського району. Харківської області.
Відповідно до п.5.2.2. Договору, ТОВ «МЕГАГАЗ ПОСТАЧ» зобов'язується забезпечувати подання всіх необхідних документів для підтвердження Оператором ГТС необхідного Споживачу обсягу природного газу за умови, що Споживач виконав власні обов'язки перед Постачальником, для замовлення необхідного Споживачу обсягу природного газу.
Згідно п. 3.2. ціна газу становить 6250 грн. за 1000 куб. м., крім того ПДВ 1250 грн., всього з ПДВ - 7500 грн.».
Відповідно до п. 3.6 договору визначено, що загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу поставленого споживачеві за даним договором і становить 2445900,00грн. з ПДВ.
Відповідно до п. 10.1 договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2018, а в частині не виконаних зобов'язань - до їх повного виконання.
Позивач поставляв природний газ за цією ціною, а відділ освіти здійснював розрахунки за цією ціною в повному обсязі.
04.05.2018 між відповідачем та позивачем укладено додаткову угоду №1 до договору на постачання газу для потреб не побутових споживачів №45 від 03.04.2018, згідно якої сторони обумовили, що відповідно до п. 1.2. договору Постачальник передає Споживачу газ в обсягах 220120 куб.м., в тому числі по місяцях: квітень 35000, жовтень 56500, листопад 61000, грудень 67620. Крім цього узгодили, що відповідно до п. 3.6 договору загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу поставленого споживачеві за даним договором і становить 1650900,00грн. з ПДВ
20.09.2018 року у відповідності до умов Договору з урахуванням додаткової угоди від 04.05.2018 р. № 1 до Договору, в якій визначені об'єми постачання газу, Позивач надав номінацію оператору ГТМ - AT «Укртрансгаз» на споживача - відділ освіти Ізюмської районної державної адміністрації на жовтень 2018 року.
21.09.2018 року між відповідачем та позивачем укладено додаткову угоду №2 про розірвання договору на постачання газу для потреб не побутових споживачів №45 від 03.04.2018, згідно п. 1 якої, у звязку з тим, що позивач не може виконати свої зобов'язання за договором, зокрема, вимоги п. 3.2 договору, дійшли згоди розірвати договір на постачання газу для потреб не побутових споживачів №45 від 03.04.2018.
Відповідно до п. 2 додаткової угоди №2 сторони обумовились, що згідно п.1.2 договору, позивач передає споживачу газ в обсягах 7154 куб.м. в тому числі по місяцях квітень 7154.
Згідно п. 3 додаткової угоди №2 загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу поставленого споживачеві за даним договором і становить 53655,00грн. з ПДВ.
Відповідно до п. 4 додаткової угоди №2 з моменту набуття чинності даної угоди сторони не вважають себе пов'язаними будь-якими правами та обов'язками. Дана угода вступає в силу з моменту підписання її сторонами.
При цьому, як позивач у своєму позові так і відповідач вказують на те, що станом на жовтень 2018 року, відповідачем здійснена переплата за договором №45 у розмірі 12464,99грн.
Як вказує позивач та визнає відповідач, не дивлячись на розірвання договору, ТОВ «Мегагаз Постач» відповідно до Розпорядження КМУ №717-р від 03.10.2018 поставив відповідачу газ у жовтні 2018 року в об'ємі 5,409 тис.куб.м..
Водночас, як вказує позивач 05.10.2018 року ТОВ «МЕРАГA3 ПОСТАЧ» отримав довідку Харківської ТПП № 1051/18 про ціну природного газу для споживачів, які не підпадають під дію ППСО з 1 жовтня 2018 року.
07.11.2018 року ТОВ «МЕГАГАЗ ПОСТАЧ» надіслав Споживачу лист з вимогою підписання Акту приймання-передачі природного газу та оплати за фактично спожитий природний газ за жовтень 2018 року на суму 67 423,12 гривень, за тендерною ціною реалізації у жовтні 2018 року.
Листом від 15.11.2018 року № 01-30/2451 позивачем отримано відповідь про відсутність договірних підстав на підписання акту приймання-передачі природного газу та на оплату рахунку. У зв'язку з чим, Акт приймання-передачі фактично поставленого природного газу в обсязі 5,409 тис. куб м на суму 67 423,12 гривень з ПДВ не підписаний, у зв'язку з відмовою Споживача щодо укладання даного акту.
Відповідно до Листа Харківської торгово-промислової компанії № 1051/18 від 05.10.2018 р., повідомлено, що згідно до прейскуранта НАК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» ціна природного газу, як товару з урахуванням ПДВ, для споживачів, які не підпадають під дію Положення про ПСО на суб'єктів ринку природного газу, з 1 жовтня 2018 року відповідно складає: 14 586,00 гривень за 1 000 м куб.
У зв'язку з чим, позивач здійснює розрахунок вартості поставленого газу виходячи з ціни згідно до прейскуранта НАК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ», а тому, враховуючи наявність переплати відповідача у розмірі 12464,99грн., просить стягнути з відповідача вартість поставленого газу у розмірі 66197,38грн.
Відповідач, заперечує проти доводів позивача щодо здійснення розрахунку за газ відповідно до прескуранта ПАТ «НАК Нафтогаз України» і вказує, що вартість поставленого газу яка підлягає стягненню повинна розраховуватись відповідно до ціни на газ визначеної п.3.2 Договору №45 та з урахуванням наявної переплати стягненню підлягає 27869,21грн..
Відповідно до п. 39 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" суб'єктами ринку природного газу є оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про ринок природного газу" ринок природного газу функціонує на засадах вільної добросовісної конкуренції, крім діяльності суб'єктів природних монополій, та за принципами відповідальності суб'єктів ринку природного газу за порушення правил діяльності на ринку природного газу та умов договорів.
Пунктами 6, 17 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" встановлено, що газорозподільна система - це технологічний комплекс, що складається з організаційно і технологічно повязаних між собою обєктів, призначених для розподілу природного газу від газорозподільних станцій безпосередньо споживачам; оператор газорозподільної системи - це субєкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників).
Оператор газорозподільної системи відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи, якою він користується на законних підставах (ст. 37 Закону України "Про ринок природного газу").
Відповідно до ст. 38 Закону України "Про ринок природного газу" права та обов'язки оператора газорозподільної системи визначаються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, кодексом газотранспортної системи, кодексом газорозподільних систем, а також договором розподілу природного газу.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 р. № 717-р "Деякі питання опалювального сезону 2018/19 року", з метою забезпечення своєчасного початку та сталого проходження опалювального сезону 2018/19 року, операторам газорозподільних мереж заборонено відключення та обмеження енергопостачання об'єктів теплогенеруючих та теплопостачальних організації від системи розподілу газу в опалювальний сезон нижче технологічного мінімуму споживання природного газу. Місцевим держадміністраціям та виконавчим органам сільських, селищних та міських рад рекомендовано першочергово розпочати опалювальний сезон у закладах загальної середньої та дошкільної освіти, закладах охорони здоров'я та інших закладах соціальної сфери, обладнаних автономними системами опалення.
Як вказує позивач, не дивлячись на розірвання договору №45, ТОВ «МЕГАГАЗ ПОСТАЧ» не вчинив дії з припинення/обмеження Відділу освіти Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області з надання послуг з постачання природного газу, шляхом зняття лімітів, у зв'язку з чим, позивач поставив відповідачу газ у жовтні 2018 року в об'ємі 5409 куб.м..
Згідно ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач вказує на те, що останній поставив відповідачу газ у жовтні 2018 в об'ємі 5409 куб.м., для підтвердження вказаних обставин останній посилається на те, що вказаний об'єм газу був погоджений з оператором ГРМ - ТОВ «Укртрансгаз», у зв'язку з чим і був поставлений відповідачу, при цьому останній вказує на те, що договір №45 на постачання природного газу було розірвано додатковою угодою №2 з підстав неможливості виконання умов договору.
Приймаючи до уваги, що договір №45 припинив свою дію з 21.09.2018, суд вважає, що умови вказаного договору не розповсюджуються на відносини, які виникли між сторонами в подальшому.
Постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. № 2494, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015р. за № 1379/27824, затверджено Кодекс газорозподільних систем (надалі - Кодекс ГРС), який визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем (п. 2 гл. 1 розділу І Кодексу ГРС).
Дія цього Кодексу поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об'єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників. Крім того, цим Кодексом регулюються взаємовідносини: між оператором газорозподільної системи і газодобувними підприємствами та виробниками біогазу або інших видів газу з альтернативних джерел, які підключені (приєднуються) до газорозподільної системи; між оператором газорозподільної системи та несанкціонованими споживачами, які втручаються в роботу газорозподільної системи, у тому числі шляхом самовільного під'єднання несанкціонованого газопроводу (п. 3 гл. 1 розділу І Кодексу ГРС).
Відповідно до п. 3 глави 2 розділу І Кодексу ГРС основними функціями оператора ГРМ є, зокрема: забезпечення балансування між об'ємами і обсягами передачі природного газу до ГРМ (від ГРС, ГДП, ВБГ, інших ГРМ) та об'ємами і обсягами передачі природного газу з ГРМ (споживачам, для транзиту в інші ГРМ); формування добових, декадних, місячних, квартальних та річних показників фактичного об'єму та обсягу передачі (розподілу, споживання) природного газу по об'єктах суб'єктів ринку природного газу, які знаходяться на ліцензованій території Оператора ГРМ та/або які замовили розподіл природного газу ГРМ у відповідному періоді.
Згідно з п. 1 глави 3 розділу VI Кодексу договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об'єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ.
Відповідно до пункту 1 розділу 2 Правил постачання природного газу, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг N 2496 від 30.09.2015 р., підставою для постачання природного газу споживачу є: наявність у споживача, об'єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб'єкту ринку природного газу; наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов; наявність підтвердженого обсягу природного газу на відповідний розрахунковий період для потреб споживача.
За відсутності у Споживача договору постачання природного газу та/або виділених його постачальником підтверджених обсягів для потреб споживача на відповідний календарний період споживач не має права використовувати (споживати) природний газ із газорозподільної системи.
Оператор ГРМ здійснює обмеження/припинення розподілу природного газу у разі відсутності номінацій, тобто підтвердженого обсягу природного газу Споживача на розрахунковий період.
Водночас, підставою для споживання природного газу з газорозподільної системи можливе за виконання певних умов, однією з яких є наявність підтвердженого обсягу природного газу на відповідний розрахунковий період. У разі її відсутності оператор газорозподільної системи зобов'язаний обмежити/припинити відбір газу.
Пунктом 1 розділу II Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2496 ( далі - Правила № 2496 ), однією з підстав для постачання природного газу Споживачу вказано наявність підтвердженого обсягу природного газу на відповідний розрахунковий період для потреб Споживача.
Враховуючи вимоги чинного законодавства України, що регулюють ринок природного газу, ТОВ «МЕГАГАЗ ПОСТАЧ» 20.09.2018 р. Оператору ГТМ - AT «УКРТРАНСГАЗ» була надана номінація на Споживача з обсягами природного газу на жовтень 2018 р. кількістю 2,000 тис. куб. м.
Номінація - попереднє повідомлення, надане замовником послуг транспортування оператору газотранспортної системи, стосовно обсягів природного газу, які будуть, подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу (Кодекс газотранспортної системи, затверджений постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2019 р.)
В главі 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2493 (далі-Кодекс ETC) містяться визначення понять номінація та місячна номінація.
Так, місячна номінація - заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом місяця в розрізі кожної доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності ).
Номінація - заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного тазу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі, у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку ( за необхідності)
Відповідно до п. п. 1 - 3 Глави 1 розділу XI Кодексу ETC для отримання послуг із транспортування (фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою) замовник послуг транспортування подає оператору газотранспортної системи номінації та/або місячну номінацію по точках входу та точках виходу в установленому цим розділом порядку.
Номінація повинна визначати обсяг природною газу по кожній точці входу та виходу (що може бути як фізичною, так і віртуальною), які замовляються замовником послуг транспортування. При цьому, якщо замовником послуг транспортування є постачальник, подана номінація повинна містити планові (замовлені) обсяги постачання природного газу у розрізі його споживачів та їх точок комерційного обліку (за необхідності) з визначенням їх ЕІС-кодів. Місячна номінація додатково містить аналогічну інформацію як для номінації, але у розрізі кожної доби.
Згідно з п. 2 глави 2 розділу XI Кодексу TTC місячна номінація на наступний газовий місяць приймається оператором газотранспортної системи в період з 15 по 20 число місяця (включно), що йде перед газовим місяцем транспортування. Оператор газотранспортної системи повинен повідомити замовника послуг транспортування про підтвердження або відхилення місячної номінації у строк до 25 числа (включно) місяця, що йде перед газовим місяцем транспортування.
Виходячи з аналізу вказаних норм, суд дійшов висновку, що постачання природного газу здійснюється на підставі укладеного договору в порядку визначеному чинним законодавством, водночас, для узгодження розмірів поставки газу, постачальник, споживач та оператор ГРМ погоджують відповідні номінації, згідно яких встановлюються місячні ліміти щодо розподілення природного газу споживачам.
Як вказує позивач, номінація на поставку відповідачу газу у відповідному об'ємі у жовтні 2018 було погоджено оператором ГТМ - АТ «Укртрансгаз», у зв'язку з чим і здійснювалось розподілення природного газу відповідачу у жовтні 2018.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивачем в порушенням ст. 74 ГПК України не надано суду жодних первинних документів, які б підтверджували наявність погодженої номінації оператором ГТМ, а також документів, які б підтверджували поставку природного газу позивачем відповідачу, у зв'язку з чим, суд вважає, що позивачем не доведено обставин щодо здійснення поставки природного газу згідно номінації. Разом з цим, доводи позивача, що разом з позовом не можуть бути подані акти прийому-передачі розподіленого у жовтні 2018 року газу, не можуть бути прийняті судом, оскільки, останнім не наведено підстав, які унеможливлюють чи перешкоджають поданню вказаних доказів в порядку визначеному чинним ГПК України, крім цього позивач не був обмежений у праві звернутись до суду з клопотанням про витребування доказів та витребувати докази, які не взмозі подати самостійно.
При цьому, лист ТОВ «Мегагаз Постач» вих. №739 від 07.11.2018 та відповідь відповідача вих. №01-3-/2451 від 15.11.2018, які надані позивачем за для підтвердження обставин щодо здійснення поставки газу, суд вважає неналежними та недостатнім доказами, оскільки дані листи підтверджують лише обставини щодо існуванням між сторонами відносин з підписання акту приймання-передачі природного газу, а не відносин щодо здійснення позивачем поставки природного газу відповідачу у жовтні 2018.
Водночас, доводи відповідача щодо визнання позовних вимог в частині 27869,21грн. та визнання обставин щодо отримання природного газу у об'ємі 5406 куб.м., суд оцінює критично, оскільки останнім не надано жодних доказів, які б підтверджували обставини щодо узгодження відповідних номінацій на поставку природного газу у жовтні 2018 та відповідно його прийняття в обсязі визначеному номінацією, у зв'язку з чим, суд вважає, що останнім не доведено обставин щодо фактичного споживання природного газу, що унеможливлює здійснення перевірки судом обсягу фактичного спожитого відповідачем газу.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується українськими судами як джерело права.
Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини зокрема згідно Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» (Заява № 63566/00) п.1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23).
Приймаючи до уваги вищенаведене, зважаючи на те, що позивачем не доведено обставин щодо здійснення поставки природного газу відповідачу у жовтні 2018 в об'ємі 5406 куб.м., з огляду, що сторонами не доведено обставин щодо узгодження номінації, на підставі якої визначається ліміт поставки газу та відповідно розподіляється газ, враховуючи, що сторонами не надано первинних бухгалтерських документів щодо приймання-передачі газу, суд дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог, а відтак відмовляє в задоволенні позову.
Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст. 129 ГПК України, відповідно до якої, у разі відмови у задоволенні позовних вимог судові витрати покладаються на позивача.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 13-15, 41- 46, 74, 75, 76, 77, 80, 86, 129, 207, 233, 237-241 ГПК України, суд, -
В позові відмовити повністю.
Судові витрати покласти на позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегагаз Постач" (61022, м. Харків, вул. Сумська, 39, оф. 125, код ЄДРПОУ 40292876).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з врахуванням п. 17.5 Перехідних Положень ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 03.06.2019.
Суддя Н.А. Новікова