79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
24.05.2019 Справа № 914/2231/18
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннотека» (пл.Сольни, 14/3, Вроцлав, Польща, 50-062)
до Відповідача: Фізичної особи-підприємця Сороки Остапа Ігоровича ( АДРЕСА_1 ; ідент.код НОМЕР_1 )
про стягнення штрафу у загальній сумі 3000,00 Євро.
Суддя: Стороженко О.Ф.
Секретар: Мазуркевич М.Р.
Представники:
Позивача: Возний Р.Р. - керівник; Яцишин А.В. - Ордер серія ЛВ №111669;
Відповідача: Іськів І.З. - Ордер серія ЛВ №132766.
Процесуальні дії вчинено судом у приміщенні Господарського суду Львівської області: зал судового засідання №11.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Іннотека» подано Позовну заяву з вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Сороки Остапа Ігоровича штрафу у загальній сумі 3000,00 Євро, нарахованого за порушення Відповідачем умов Договору №1-ІТ від 01.07.2016, а саме:
- штрафу у сумі 2000,00 Євро, нарахованого, згідно з умовами п.5.7 Договору, за розголошення конфіденційної інформації, передбаченої умовами п.п.2.9, 2.10.1 Договору;
- штрафу у сумі 1000,00 Євро, нарахованого, згідно з умовами п.5.8 Договору, за порушення умов п.п.8.1-8.3 Договору щодо недопущення конфлікту інтересів.
Також, Позивачем подано Відповідь на відзив.
Відповідачем подано Відзив на позов і Заперечення, у яких викладено обґрунтування безпідставності позовних вимог та, зокрема, зазначено:
-згідно з п. 2.9 Договору про надання послуг № 1-ІТ від 01.07.2016, Замовник передає конфіденційну інформацію Виконавцеві відповідно до п. 2.10 Договору;
- відповідно до п. 2.10.1 Договору: вся інформація про надані послуги та/чи інформація, отримана Виконавцем від Замовника впродовж надання послуг за Договором, є конфіденційною інформацією; Сторони не можуть розголошувати конфіденційну інформацію впродовж терміну дії даного Договору та упродовж двох років після його закінчення; не вважається розголошенням конфіденційної інформації і Виконавець не несе відповідальність згідно з Договором у випадку, якщо конфіденційна інформація, до її отримання від Замовника, була відома Виконавцю без обмеження на її використання чи розкриття;
- Згідно з п. 2.7 Договору, остаточний перелік і обсяг послуг, наданих Виконавцем за один (окремий) календарний місяць, а також вартість послуг, відображаються в Акті виконаних робіт/наданих послуг, підписаному Сторонами (Сторони повинні підписати цей Акт не пізніше восьми робочих днів з дати завершення надання послуг у відповідному місяці);
- Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України «Про інформацію»: конфіденційною є інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень; конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку, відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом; відносини, пов'язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом;
- Позивач стверджує, що для виконання умов Договору про надання послуг (№ 1-1Т від 01.07.2016) Товариством «Іннотека» було передано Відповідачу конфіденційну інформацію АТ «Logitech Europe» (Швейцарія), зокрема: Опис програмного забезпечення Logitech для роботи в магазинах (Інструменту для роботи в магазинах), а також - внутрішню інформацію ТОВ «Norwegian App» (Норвегія), зокрема файли з переліком торгових представників ТОВ «Norwegian App» та магазинів, в яких вони працюють, проте, Позивачем не надано належних, допустимих та достатніх у своїй сукупності доказів у підтвердження доступу до конфіденційної інформації AT «Logitech Europe» та ТОВ «Norwegian App», а також доказів, що Опис програмного забезпечення Logitech для роботи в магазинах (Інструменту для роботи в магазинах) та файли з переліком торгових представників ТОВ «Norwegian App» та магазинів, в яких вони працюють, є конфіденційною інформацією, отриманою Відповідачем (як Виконавцем) від ТзОВ «Іннотека» (Замовника) упродовж надання послуг за Договором від 01.07.2016;
- будь-які двосторонні чи тристоронні договори за участю AT «Logitech Europe», у тому числі Договір про нерозголошення від 27.11.2017, та договори за участю ТОВ «Norwegian App» Відповідачем безпосередньо не укладались та не підписувались;
- у порушення п.2.7 Договору, Позивачем не надано доказів, які б підтверджували факт надання Відповідачем послуг (на виконання умов Договору) клієнтам ТзОВ «Іннотека», зокрема: AT «Logitetech Europe» та ТОВ« Norwegian App».
- порушення Відповідачем умов Договору щодо заборони розголошення конфіденційної інформації, а саме: щодо нібито передачі вказаних вище файлів третім особам через робочу електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 (до ОСОБА_7 31.01.2018, ОСОБА_8 16.01.2018, ОСОБА_9 05.08.2017) Позивач доводить скріншотами з інтерфейсу електронної пошти, однак, Позивачем не надано належних доказів у підтвердження того, що Відповідачем були здійснені дії, які, в розумінні вимог чинного законодавства, свідчать про передачу та розголошення зазначеної вище конфіденційної інформації;
- Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»: електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа; склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством; електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму; візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною;
- надані Позивачем скріншоти з інтерфейсу електронної пошти не відповідають вимогам до електронного документа у розумінні ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»; обставини, за яких Позивачем були отримані ці докази, не наведені та в достовірний спосіб не підтверджені;
- згідно з п. 8.1 Договору про надання послуг № 1-ІТ від 01.07.2016, Сторони домовились спрямовувати свої дії на недопущення конфлікту інтересів та взяли на себе зобов'язання не здійснювати самостійну чи з ким-небудь у партнерстві та/або через підставних осіб діяльність, що може бути розцінена як конкуренція даному Договору або може негативно вплинути на досягнення цілей, поставлених Сторонами Договору;
- не є належними та допустимими доказами здійснення самостійної чи з ким-небуть у партнерстві та/або через підставних осіб діяльності, що може бути розцінена як конкуренція Договору про надання послуг №1-IT від 01.07.2016, зокрема надані Позивачем електронні листи з посадовими особами «ІРДТРЕВЕЛ АБ» («Інстарум»);
- надання Позивачем роздруківок електронних листів підтверджує про наявність доступу до робочої електронної пошти інших осіб.
- Відповідачем не укладались жодні господарські договори про виконання робіт/надання послуг у сфері інформатизації з «ІРДТРЕВЕЛ АБ» («Інстарум»), а також Сорока О.І. не перебуває та не перебував у трудових відносинах з «ІРДТРЕВЕЛ АБ» («Інстарум»);
- надане Позивачем електронне листування, яке, на його думку, підтверджує, що ФОП Сорока О . І. фактично працював/надавав послуги/ співпрацював із компанією ІРДТРЕВЕЛ АБ («Інстарум») безпосередньо, без згоди Позивача, не може визнаватися належним та допустимим доказом, оскільки: трудовий договір не укладався; відсутній офіційний довідник, відповідно до якого можна було б встановити власника поштової скриньки, оскільки зазначення певної назви юридичної особи або прізвища, ім'я фізичної особи у поштовій скриньці не гарантує відповідності зазначеної інформації та її справжнього власника; за відсутності електронного цифрового підпису неможливо персоніфікувати (ідентифікувати) відправника електронного листа.
01.04.2019 судом, на підставі Ухвали від 20.03.2019, здійснено огляд місця збереження даних у мережі Інтернет (на електронній пошті ІНФОРМАЦІЯ_1) за участю спеціаліста ( ОСОБА_6 ).
У судовому засіданні, відповідно до норми ч.3 ст.87 ГПК України, допитано, як свідка, керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннотека».
Представники Сторін надали пояснення стосовно обставин спору.
Представник Відповідача, перед судовими дебатами, заявив (усно) Заяву про розподіл витрат Підприємця Сороки О.І. на правничу допомогу, які будуть підтверджені після ухвалення Рішення.
Справу, згідно з нормами статей 12, 247 ГПК України, розглянуто за правилами загального позовного провадження.
У ході дослідження обставин спору та поданих доказів, - суд встановив:
01.07.2016 Сторонами укладено Договір №1-ІТ, згідно з умовами якого (п.2.1) Відповідач (Виконавець) зобов'язався надавати Позивачу (Замовник) послуги консультаційної діяльності у сфері інформатизації щодо: розробки детальних технічних завдань; підтримки і супроводу для існуючого програмного забезпечення; аналізу програм на предмет можливої оптимізації алгоритмів та структур даних; вивчення роботи програми під навантаженням; розробки технічної документації до програмного забезпечення.
Умовами п.2.2 Договору визначено певний (але не остаточний) перелік консультаційних послуг, зокрема:
-виїзд до Замовника і надання результатів послуги його представникам за місцем знаходженням Замовника (Польща);
-виїзд до клієнтів Замовника з представниками Замовника (про що Сторони додатково домовляються) для надання консультаційних та інших послуг;
-пряма або опосередкована участь у переговорах з клієнтами Замовника (про що Сторони додатково домовляються) для надання консультаційних та інших послуг;
-консультаційне супроводження процесу виробництва, зокрема: надання консультацій представникам Замовника.
Згідно з умовами п.2.4 Договору, інформація, у рамках обумовлених послуг, повинна надаватись:
-за допомогою інформаційного повідомлення (у тому числі - електронною та/або усною формою спілкування);
-Замовник може надавати інформацію Виконавцю за місцем знаходження Виконавця засобами телефонного, факсового, поштового зв'язку, у тому числі - засобами електронної пошти; Виконавець може передавати Замовнику результати послуг за місцем знаходження Замовника такими ж засобами.
Умовами п.2.7 Договору передбачено, що остаточний перелік і обсяг послуг, наданих Виконавцем, встановлюються щомісячними двосторонніми Актами наданих послуг.
Проте, підставою позову не є обставини щодо виконання (чи невиконання) Відповідачем умов Договору стосовно надання консультаційних послуг, а лише обставини щодо недотримання Виконавцем умов Договору, які встановлюють: заборону розголошення конфіденційної інформації (п.п.5.7, 2.9) та заборону допущення конфлікту інтересів (п.п.5.8, 8.1-8.3), які і визначають предмет доказування у справі (ч.2 ст.76 ГПК України).
Згідно з умовами п.5.7 Договору, Виконавець, у випадку розголошення конфіденційної інформації (визначеної пунктом 2.9), зобов'язаний сплатити Замовнику штраф у розмірі 10% від попередньої вартості послуг, визначеної пунктом 3.1 Договору, що складає 20 000, 00 Євро.
Відповідно до умов п.5.8 Договору, Виконавець, у випадку допущення конфлікту інтересів (п.п.8.1-8.3), зобов'язаний сплатити Замовнику штраф у розмірі 1000,00 Євро за кожне порушення (при наявності документального підтвердження факту порушення).
Умовами п.8.1 Договору Сторони встановили, що спрямовуватимуть свої дії на недопущення конфлікту інтересів, та зобов'язались не здійснювати будь-яку діяльність, що може бути конкуренцією даному Договору.
При цьому, Виконавець зобов'язався (п.п.8.2, 8.5):
- не укладати договори про надання послуг у сфері інформатизації з клієнтами Замовника (упродовж строку дії Договору та одного року після його припинення);
- не бути працівником юридичної особи, що має контрактні зобов'язання з клієнтами Замовника;
- не надавати послуги (ідентичні тим, які визначені даним Договором) будь-яким іншим особам та не шукати у них працевлаштування;
- не виконувати роботу чи інші дії, визначені даним Договором, для власних потреб.
Умовами п.9.1 встановлено, що Договір (від 01.07.2016) діє до 31.12.2016, проте, умовами п.7.4 передбачено можливість продовження дії Договору (на тих самих умовах і на той самий строк) у випадку відсутності відповідної відмови Сторін.
Ствердження Позивача, що Договір припинив дію (з моменту відкриття судом провадження у даній справі), не підтверджено жодними доказами.
За ствердженням Відповідача, дія Договору триває.
Проте, важливо, що обставини стосовно кінцевого терміну дії Договору не входять у предмет доказування у справі і, відповідно, - не підлягають встановленню судом.
Позивачем, для забезпечення виконання договірних зобов'язань щодо надання послуг, було створено Відповідачу робочу адресу електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 на обліковому записі ІНФОРМАЦІЯ_2.
Керівник Товариства «Іннотека», у Заяві свідка від 28.03.2019 та наданих поясненнях, зазначив:
- Відповідач особисто користувався створеною йому робочою адресою електронної пошти і жодна інша особа не використовувала зазначену адресу;
- доступ Відповідачу до робочої адреси електронної пошти припинено у червні місяці 2018 року (після отримання інформації про порушення Відповідачем умов Договору).
Відповідачем не надано будь-яких доказів використання його робочої адреси електронної пошти іншими особами. Крім цього, про такі факти Відповідач жодного разу не повідомляв Позивача.
Також, Відповідачем не зазначено про факт розкриття ним іншим особам паролю доступу до його робочої адреси електронної пошти.
Згідно з нормою ч.2 ст.21 Закону України «Про інформацію», конфіденційною є інформація, доступ до якої обмежено юридичною особою; і така інформація може поширюватися або за згодою (бажанням) відповідної особи у визначеному нею порядку, або в інших випадках, визначених законом. Конфіденційна інформація є інформацією з обмеженим доступом.
Зазначені у позові обставини щодо порушення Відповідачем умов п.п.2.9, 2.10.1, 5.7 Договору стосовно нерозголошення конфіденційної інформації підтверджено паперовими копіями електронних листів, надісланих Остапом Сорокою третім особам зі створеної йому робочої адреси електронної пошти, зокрема:
1)Позивач надав Лист Остапа Сороки від 16.01.2018, надісланий на електронну пошту ОСОБА_8, у якому Відповідач просить зазначену особу не розголошувати інформацію, передану із доданим (до Листа) файлом.
Додатком до зазначеного Листа була Специфікація (Logitech Instore Execution), надана Позивачу відповідно до умов укладеного ним Договору (від 27.11.2017) із іноземною Компанією «Logitech Europe S.A.»
У Заявах свідка від 22.02.2019 та 28.03.2019 ОСОБА_8 зазначив про наявність факту особистого спілкування з Сорокою Остапом Ігоровичем 15 або 16 січня 2018 року та факту отримання з його електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 (на свою електронну пошту) електронного Листа з проханням про нерозголошення інформації та прикріпленим файлом «Logitech Instore Execution Software RFP brief.pdf» («Опис програмного забезпечення Logitech для роботи в магазинах. Запит пропозицій. pdf»).
Доказів наявності у Відповідача правових підстав передання зазначеній третій особі конфіденційної інформації Позивача - не надано.
Отже, наявний факт розголошення Відповідачем конфіденційної інформації, наданої Позивачу його Контрагентом, яка стосувалась роботи Компанії «Logitech», що є порушенням умов п.п.2.9,2.10.1 Договору.
Зазначене, згідно з умовами п.5.7 Договору, є підставою для стягнення з Відповідача штрафу за розголошення конфіденційної інформації у розмірі 2000,00 Євро (10 % від 20 000,00 Євро).
2)Позивачем надано два електронні Листи від 05.08.2017, надіслані Відповідачем, з робочої адреси електронної пошти, ОСОБА_9 (дружині) зі зразками трьох «CSV файлів для імпорту» та порадами щодо їх відкриття.
Електронні Листи із файлами оглянуто судом за участю спеціаліста у підготовчому засіданні 01.04.2019. Зазначені файли містять інформацію про магазини, де працює іноземна Компанія - Контрагент Позивача.
Тобто, Відповідачем, з робочої адреси електронної пошти (створеної йому Позивачем для роботи за двостороннім Договором №1-ІТ від 01.07.2016), при відсутності будь-яких правових підстав, надсилалась конфіденційна інформація його дружині, що є порушенням умов п.2.9, 2.10.1 Договору.
Отже, у даному випадку також наявні підстави для застосування умов пункту 5.7 Договору, яким передбачено сплату Відповідачем штрафу за розголошення конфіденційної інформації у сумі 2000,00Євро (10% від 20000,00 Євро).
Надані (Позивачем) електронні Листи Остапа Сороки, надіслані ним (з робочої адреси електронної пошти) ОСОБА_7, який працював у Позивача і якому також було створено робочу адресу електронної пошти на обліковому записі ІНФОРМАЦІЯ_2, не є достовірними доказами порушення Відповідачем умов п.п.2.9, 2.10.1 Договору, так як не доведено, що поширення зазначеної у Листах інформації не пов'язано з виконанням зобов'язань за Договором від 01.07.2016.
Інші електронні Листи, надіслані Відповідачем третім особам, не містять чітких даних щодо розголошення конфіденційної інформації.
Проте, зазначені електронні Листи, надіслані ( Остапом Сорокою) ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , згідно з нормою ч.1 ст.96 ГПК України, є належними, допустимими та достатніми доказами (електронними доказами) порушення Відповідачем зобов'язань, передбачених умовами п.п.2.9, 2.10.1, 5.7 Договору, щодо нерозголошення конфіденційної інформації, оскільки містять необхідні дані про обставини, що входять у предмет доказування у справі.
При цьому, важливо, що подання Позивачем електронних доказів у паперових копіях відповідає нормі ч.3 ст.96 ГПК України.
Згідно з нормою ч.1 ст.96 ГПК України, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема:
-електронні документи, у тому числі: текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи, тощо;
-вебсайти (сторінки);
-текстові, мультимедійні та голосові повідомлення;
-метадані;
-бази даних;
-інші дані в електронній формі.
Нормою ч.1 ст.96 ГПК встановлено також, що зазначені дані можуть зберігатися, зокрема, на:
-портативних пристроях (картах пам'яті, стільникових телефонах, тощо);
-серверах;
-системах резервного копіювання;
-інших місцях збереження даних в електронній формі, у тому числі - в мережі Інтернет.
Отже, відповідно до зазначених норм ч.1 ст.96 ГПК України, електронними доказами є не лише електронні документи, а й інша інформація в електронній формі, яка зберігається за допомогою певних технічних засобів.
Тому, надані Позивачем паперові копії електронних доказів, розміщених в мережі Інтернет, є належними та достовірними електронними доказами, частина яких, крім цього, оглянута судом за участю спеціаліста.
Відповідно, підстави для застосування до спірних правовідносин Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» - відсутні.
Також, важливо, що факт володіння Відповідачем конфіденційною інформацією, яка була наявною у Товариства «Іннотека» (у зв'язку з отриманням такої інформації від Контрагента), підтверджує факт отримання її саме від Позивача, так як Підприємець Сорока О.І. не надав доказів, що зазначена інформація була відома йому (від певних осіб) ще до часу укладення двостороннього Договору №1-ІТ.
Враховуючи зазначений факт неодноразового розголошення конфіденційної інформації, позовна вимога про стягнення з Відповідача, на підставі п.5.7 Договору, штрафу у сумі 2000,00 Євро - повністю обґрунтована та відповідає нормам статей 509, 526, 546-549, 610, 611, 629 Цивільного кодексу України, а також - умовам Договору від 01.07.2016.
Зазначені Позивачем обставини щодо порушення Відповідачем умов п.п.8.1-8.3 Договору та стягнення штрафу у сумі 1000,00 Євро (на підставі п.5.8 Договору) належно не доведені, так як:
1)Низка електронних Листів Відповідача, надісланих представниками Контрагента Позивача - іноземної Компанії «IRDTRAVEL AB» (Швеція) до часу розірвання (30.05.2018) Договору від 17.11.2017, укладеного Позивачем з такою Компанією, підтверджує лише факт надання Відповідачем певних консультаційних послуг.
Жодних доказів, що такі послуги надавались Відповідачем усупереч умовам Договору №1-ІТ від 01.07.2016, не надано.
2)Низка електронних Листів Відповідача, надісланих представнику вказаної Компанії після часу розірвання 30.05.2018 Договору від 17.11.2017 (укладеного Позивачем та цією Компанією), підтверджує лише факт продовження надання Відповідачем певних консультаційних послуг.
При цьому, важливо, що Позивачем не надано жодного доказу повідомлення Відповідача про факт розірвання Договору, укладеного з Компанією «IRDTRAVEL AB», а це унеможливлює встановлення судом обставин, що мають значення для правильного вирішення спору (стосовно стягнення штрафу у сумі 1000,00 Євро), зокрема:
-чи Відповідач надавав такі консультаційні послуги (після розірвання Договору від 17.11.2017, укладеного Позивачем та іноземною Компанією) відповідно до умов Договору №1-ІТ від 01.07.2016, як продовження виконання своїх договірних зобов'язань, при відсутності у нього інформації про факт розірвання Позивачем та іноземною Компанією укладеного ними Договору;
-чи, можливо, Відповідач надавав послуги іноземній Компанії усупереч умовам п.п.8.1-8.3 Договору №1-ІТ від 01.07.2016, знаючи про факт розірвання Договору, укладеного Позивачем та іноземною Компанією.
Недоведеність факту допущення Відповідачем конфлікту інтересів зумовлює відсутність правових підстав для застосування умов п.5.8 Договору та стягнення з Відповідача штрафу у сумі 1000,00 Євро.
Також, важливо, що Позивачем не доведено факту наявності будь-яких договірних відносин (домовленості) безпосередньо між Відповідачем та іноземною Компанією «IRDTRAVEL AB», що унеможливлює встановлення факту порушення ним умов п.п.8.1-8.3 Договору від 01.07.2016.
Зазначений у Позовній заяві Лист Відповідача від 05.06.2018, надісланий Позивачу електронною поштою, - не надано.
Обставини щодо порушення іноземною Компанією «IRDTRAVEL AB» своїх зобов'язань за двостороннім Договором від 17.11.2017, укладеним із Позивачем, не входять у предмет доказування у даній справі (враховуючи склад Учасників справи та предмет позову).
Згідно з нормами ст.96 ГПК України, надані Відповідачем, із Відзивом, додатки не є жодними доказами, так як не є паперовими копіями електронних доказів. Крім цього, Відповідач не пояснив джерела їх походження, враховуючи, що у червні місяці 2018 року Позивачем було припинено йому доступ до робочої адреси електронної пошти.
Тобто, Відповідачем не підтверджено жодними доказами обставин, на які він посилався як на підставу своїх заперечень щодо позову.
Враховуючи факт виникнення спору внаслідок неправильних дій Відповідача, який допустив неодноразове порушення умов Договору №1-ІТ від 01.07.2016, наявні підстави для застосування судом норми ч.9 ст.129 ГПК України та покладення на Фізичну особу-підприємця Сороку Остапа Ігоровича у повному обсязі судових витрат Сторін у даній справі.
Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 2, 12-14, 73-80, 86, 91, 96, 129, 232, 233, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, - суд
Вирішив:
1.Позов задоволити частково.
2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Сороки Остапа Ігоровича ( АДРЕСА_1 ; ідент.код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннотека» (пл.Сольни, 14/3, Вроцлав, Польща, 50-062) штраф у сумі 2000,00 Євро (що еквівалентно 58 670, 72 грн), а також - витрати на судовий збір у сумі 1762,00 грн.
3.У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
4.Застосувати норму ч.9 ст.129 ГПК України та покласти на Відповідача усі судові витрати у справі.
Дане Рішення набирає законної сили відповідно до норм статей 240, 241, 254, 256, 257 ГПК України, а саме:
- у випадку відсутності апеляційного оскарження - після закінчення 20-денного строку, встановленого на подання апеляційної скарги (до Західного апеляційного господарського суду), який обчислюється з дня складення повного Рішення;
- у випадку апеляційного оскарження (у 20-денний строк) і відсутності факту скасування - після ухвалення Західним апеляційним господарським судом відповідного судового рішення.
Повне Рішення складено 29.05.2019.
Суддя Стороженко О.Ф.