ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.06.2019Справа № 910/4318/19
За позовом Приватного акціонерного товариства "Азовкабель" (Запорізька обл., м. Бердянськ)
До Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ)
Про стягнення 154.123,01 грн.
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники сторін: не викликались
Приватне акціонерне товариство "Азовкабель" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 154.123,01 грн., з яких: 129.600,00 грн. основного боргу, 18.151,10 грн. пені, 1.512,59 грн. 3% річних, 4.859,32 грн. інфляційних втрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки № ПЗ/НХ-181286/НЮ від 15.08.18.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.19. відкрито провадження у справі № 910/4318/19, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), встановив учасникам судового процесу строки на подання відзиву, заперечень на відзив, додаткових письмових пояснень, клопотань, заяв.
Відповідачем у встановлений судом строк письмового відзиву на позов не подано, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надано.
При цьому судом встановлено, що відповідачу ухвалу суду про відкриття провадження в даній справі було направлену на адресу, визначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань рекомендованим повідомленням № 0103049691398 10.04.19. та вручено 15.04.19., що рекомендованим повідомленням про вручення.
Отже, відповідач належним чином повідомлені про розгляд справи № 910/4318/19.
У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).
Положеннями ст. 248 ГПК України унормовано, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
За приписами ч. 6 ст. 233 ГПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. (ст. 712 Цивільного кодексу України).
15.08.18. між позивачем (Постачальник) та відповідачем (Покупець) було укладено Договір поставки № ПЗ/НХ-181286/НЮ (Договір), за умовами якого (п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4) Постачальник зобов'язується у 2018 році поставити і передати у власність покупцю певну продукцію (далі - Товар) відповідно до Специфікації № 1 (Додаток № 1), а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити Товар на умовах Договору. Найменування Товару кабель (виготовлення у 2018 році0. Виробник Товару - позивач. Кількість та асортимент Товару визначається відповідно до Специфікації № 1 (Додаток № 1 до Договору).
У відповідносто до Специфікації № 1 до Договору поставляється Кабель КВВГ 7*2,5 ГОСТ 1508-78 код по класу МТР 116489 у кількості 3000 м загальною вартістю 129.600,00 грн. з ПДВ, що становить загальну суму поставки.
Строк дії Договору сторонами погоджено пунктом 13.1 з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.18. включно.
З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у третьої особи та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків з постачання товару.
За своїм змістом та правовою природою Договір є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Статтею 663 Цивільного Кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Постачальник здійснює поставку товару на умовах DDP відповідно до вимог Інкотермс 2010 року. Датою поставки Товару вважається дата підписання Покупцем видаткової накладної та акта приймання-передачі. (пункти 5.1, 5.7 Договору).
У відповідності до наявної в матеріалах справи видаткової накладної № 1073 від 28.09.18., складеної на виконання зобов'язань за Договором, позивачем було поставлено відповідачу Товар на суму 129.600,00 грн. Вказана видаткова накладна підписана позивачем і відповідачем без зауважень чи заперечень.
Оцінюючи представлені позивачем в обґрунтування викладених в позовній заяві обставин щодо поставки Товару відповідачу докази, суд виходить з наступного.
У відповідності до ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Статтею 688 Цивільного кодексу України на покупця покладено обов'язок повідомити продавця про порушення умов договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.
Жодних заперечень з приводу отримання Товару відповідачем суду надано не було.
Крім того, судом встановлено, що позивач щодо спірних господарських операції склав на ім'я відповідача податкову накладну, яку зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підтвердження чого надав до суду Витяг з реєстру податкових накладних.
Таким чином, на суму нарахованого податку на додану вартість позивач надав відповідачу відповідні податкові накладні, у зв'язку з чим у відповідача виникло право на формування податкового кредиту, проте як у позивача виникло зобов'язання по податку на додану вартість.
Факт акцепту податкової накладної по спірним операціям та їх використання відповідачем у своєму оподаткуванні в якості податкового кредиту з ПДВ, додатково свідчить про те, що операції були здійснені реально, що також підтверджується наявними в матеріалах справи розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.
Відповідачем не надано доказів не включення податку на додану вартість до податкового кредиту за спірною операцією, також, доказів того, що ним не заявлялася до відшкодування відповідна сума податку, не подано.
З вказаних дій сторін щодо відображення у податковій звітності даних про спірні господарські операції, вбачається підтвердження відповідачем отримання від позивача товару за видатковою накладною № 1073 від 28.09.18. суму 129.600,00 грн.
Отже, суд при розгляді справи приймає до уваги відсутність у відповідача, як Покупця за Договором, будь-яких заперечень та претензій щодо належного виконання Постачальником прийнятих за Договором зобов'язань з передання Товару на суму 129.600,00 грн.
Зважаючи на викладені вище обставини та виходячи з положень ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, представлена до матеріалів справи видаткова накладна та податкова накладна є належними доказами передачі Товару відповідачу, а отже виконання позивачем своїх зобов'язань з поставки Товару на суму 129.600,00 грн. в межах Договору здійснено належним чином.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
В ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 4.1 Договору сторони погодили, що оплата за кожну партію поставленого Товару по Договору здійснюється Покупцем не пізніше 20 банківських днів після дати поставки партії Товару та при наявності податкової накладної, оформленої та зареєстрованої у відповідності до вимог чинного законодавства України.
За приписами ст. ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
За таких обставин, враховуючи наведені вище умови спірного Договору, та враховуючи дату поставки Товару, суд дійшов висновку, що строк оплати Товару на суму 129.600,00 грн. настав 26.10.18.
Оскільки грошові кошти від відповідача позивачу не надійшли, то вказане зумовило звернення Приватного акціонерного товариства "Азовкабель" з даним позовом до суду.
Згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Твердження позивача з боку відповідача належними та допустимими у розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами не спростовані.
З огляду на вказане, борг відповідача перед позивачем за представленими до матеріалів справи документами становить 129.600,00 грн., з огляду на що вказана сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Таким чином, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.
Також позивачем пред'явлено до стягнення 1.512,59 грн. 3% річних, 4.859,32 грн. інфляційних втрат за період з 08.11.18. по 29.03.19.
Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом здійснено перерахунок та встановлено, що розмір 3% річних, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача становить 1.512,59 грн., розмір інфляційних втрат, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача становить4.859,32 грн., внаслідок чого вказані суми підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.
Щодо вимог про стягнення 18.151,10 грн. пені суд відзначає наступне.
Відповідно до п. 8.2.1 Договору у разі порушення строків оплати покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення включаючи день оплати.
Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов'язання, здійснено перерахунок пені і встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 18.151,10 грн. пені, а позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору в сумі 2.311,85 грн. відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, ч. 9 ст. 165, ст. ст. 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, б. 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства "Азовкабель" (71100, Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Промислова, б. 2-1; ідентифікаційний код 31600918) 129.600 (сто двадцять дев'ять тисяч шістсот) грн. 00 коп. основного боргу, 18.151 (вісімнадцять тисяч сто п'ятдесят одну) грн. 10 коп. пені, 1.512 (одну тисячу п'ятсот дванадцять) грн. 59 коп. 3% річних, 4.859 (чотири тисячі вісімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 32 коп. інфляційних втрат, 2.311 (дві тисячі триста одинадцять) грн. 85 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Суддя Т.М. Ващенко