ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.05.2019Справа № 910/4811/15-г
За скаргою Державного підприємства «Укржитлосервіс» (м. Київ)
на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві
У справі № 910/4811/15-г
За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (м. Київ)
до Державного підприємства "Укржитлосервіс" (м. Київ)
про стягнення 11.355.883,27 грн.,
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники учасників судового процесу:
від скаржника: Третьяк Н.М.
від позивача: не з'явився
від державного виконавця: не з'явився
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.04.15. позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" задоволено частково; стягнуто з Державного підприємства "Укржитлосервіс" на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" суму основного боргу у розмірі 8.261.860 грн. 01 коп., пеню у розмірі 100.589 грн. 15 коп., 3% річних у розмірі 492.870 грн. 27 коп., інфляційні втрати у розмірі 2.399.974 грн. 69 коп. та судовий збір у розмірі 73.080 грн. 00 коп.
08.05.15. на виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/4811/15-г видано наказ.
24.01.19. до Господарського суду міста Києва через відділ діловодства надійшла скарга Державного підприємства "Укржитлосервіс" на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві, відповідно до якої скаржник просить суд:
- визнати неправомірною постанову про арешт коштів боржника від 15.01.19. ВП № 54469570 в частині накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 в ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень» МФО 380281 в межах виплат на заробітну плату, вихідну допомогу у разі звільнення, компенсації за невикористані відпустки, матеріальну допомогу, лікарняні, допомогу на оздоровлення, допомогу на поховання та інші соціальні виплати та страхових коштів, що надходять від Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також податків, зборів та інших обов'язкових платежів відповідно до вимог чинного законодавства України;
- зобов'язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві зняти арешт з грошових коштів Державного підприємства "Укржитлосервіс", що містяться на рахунку № НОМЕР_1 в ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень» МФО 380281 в межах виплат на заробітну плату, вихідну допомогу у разі звільнення, компенсації за невикористані відпустки, матеріальну допомогу, лікарняні, допомогу на оздоровлення, допомогу на поховання та інші соціальні виплати та страхових коштів, що надходять від Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Скаргу обґрунтовано тим, що поточний рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень» відкритий для сплати заробітної плати, зборів та інших обов'язкових платежів відповідно до вимог чинного законодавства України.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу вказану скаргу передано судді Ващенко Т.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.19. розгляд скарги призначено в судовому засіданні на 16.05.19.
16.05.19. державним виконавцем подано матеріали виконавчого провадження.
16.05.19. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про відкладення судового засідання на 30.05.19.
29.05.19. державним виконавцем подано письмові пояснення із запереченнями проти поданої відповідачем скарги.
В судовому засіданні 30.05.19. скаржник підтримав подану ним скаргу.
Позивач та державний виконавець в судове засідання не з'явились, заяв, клопотань не подали, про причини неявки суд не повідомили.
Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду (ч. 2 ст. 342 ГПК України).
Розглянувши матеріали скарги, Господарський суд міста Києва, встановив:
Постановою від 15.01.19. у ВП № 54469570 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бочковським Тарасом Олександровичем при примусовому виконанні наказів Господарського суду міста Києва, в тому числі і наказу № 910/4811/15-г від 08.05.15. накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 в ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень» МФО 380281 та належать боржнику Державному підприємству «Укржитлосервіс» (ідентифікаційний код 32207896) в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору 35793926,79 грн.
ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень» вказану постанову було прийнято до виконання.
Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Приписами ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначені права та обов'язки виконавців, закріплена обов'язковість вимог виконавців.
Так, згідно з п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Частинами 1-3 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Водночас, згідно з ч. 3 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Відповідно до ч. 2 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", страхувальник відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України. Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку. Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі - окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.
Як роз'яснено у листі НБУ № 25-111/2972-22535 від 14.12.10. "Щодо відкриття страхувальникам-роботодавцям окремих поточних рахунків", відповідно до Закону банк відкриває страхувальнику-роботодавцю окремий рахунок за балансовим рахунком 2604 "Цільові кошти на вимогу суб'єктів господарювання" (План рахунків бухгалтерського обліку банків України, затверджений Постановою НБУ № 280 від 17.06.2004).
Поряд з цим, суд зазначає, що відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України (затвердженого Постановою Правління НБУ № 89 від 11.09.2017) рахунки з балансовим рахунком 2600 мають призначення "Кошти на вимогу суб'єктів господарювання", у той час як рахунки з балансовим рахунком 2604 - "Цільові кошти на вимогу суб'єктів господарювання".
Частиною з ч. 2 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" закріплена заборона на звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
За приписами п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
У відповідності до наданої позивачем довідки ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень» від 27.05.19. скаржнику відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 на підставі договору № 151767 банківського рахунку від 06.12.18.
Вказаному рахунку присвоєно балансовий рахунок 2600, а отже такий банківський рахунок не має спеціального режиму використання.
За таких обставин, зважаючи на те, що поточний рахунок з якого скаржник просить зняти арешт, не має спеціального режиму використання, а грошові кошти, розміщені на ньому, не належать до таких, звернення стягнення на які заборонено законом, суд дійшов висновку про те, що скарга Державного підприємства «Укржитлосервіс» на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Статтею 343 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.
Розподіл витрат, пов'язаних з розглядом скарги в порядку ст. 344 ГПК України не здійснюється, оскільки нормами Закону України «Про судовий збір» не встановлено розміру ставки судового збору за звернення до суду зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, інших витрат пов'язаних з розглядом скарги учасниками судового процесу не заявлено.
Керуючись ст. ст. 234, 235, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України суд
1. Відмовити Державному підприємству «Укржитлосервіс» в задоволенні скарги на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення 30.05.19. та її може бути оскаржено в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Повну ухвалу складено 03.06.19.
Суддя Т.М. Ващенко