ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
03.06.2019Справа № 910/6905/19
Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В. розглянувши
позовну заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву
до Громадської організації «Автоклуб Національного авіаційного університету»
про стягнення 961,79 грн, -
Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Громадської організації «Автоклуб Національного авіаційного університету» (далі - відповідач) про стягнення 961,79 грн.
Суд відзначає, що позовну заяву подано без додержання вимог статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У статті 4 Закону України "Про судовий збір" (далі також - Закон) зазначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1 921 грн.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимогу майнового характеру (стягнення 961,79 грн заборгованості).
Отже, за подання даної позовної заяви позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 1 921,00 грн (1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Проте, як вбачається з матеріалів позовної заяви, доказів оплати судового збору за подання даного позову у встановленому порядку та розмірі позивачем не надано.
В той же час, позивачем до матеріалів позовної заяви додано клопотання про відстрочення сплати судового збору до набрання законної сили рішення першої інстанції. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що згідно з п. 15 Положення про Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 15.05.2012 № 678 (далі - Положення) Регіональне відділення Фонду державного майна по місту Києву утримується за рахунок коштів Державного бюджету України. Крім того, позивач зазначає, що у нього недостатньо коштів на оплату судового збору за подання позовної заяви про стягнення заборгованості, який потрібно сплачувати з 01.11.2011 відповідно до Закону України "Про судовий збір", а також посилається на важке фінансове становище.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, статтею 8 Закону передбачено можливість відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, однак лише за вичерпних умов, а саме приписами цієї статті визначено суб'єктів звернення щодо яких можна здійснити відстрочення та розстрочення сплати судового збору.
Оскільки позивач є юридичною особою, то у відповідності до частини другої статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд не може відстрочити сплату судового збору.
Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд в ухвалі від 03.07.2018 у справі №906/437/16.
Обставини, на які посилається позивач, не є тими обставинами, за яких можливе надання відстрочки сплати судового збору за подання позовної заяви.
Позивачем також при зверненні до суду з цим позовом не враховано, що за приписами ч. 1 ст. 8 Закону суд може своєю ухвалою за клопотанням сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Крім того, позивач не навів суду обґрунтованих доказів того, що у нього у майбутньому з'являться кошти для сплати судового збору.
При цьому, під час розгляду клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору суд також враховує позицію, викладену у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі «Пелевін проти України» та від 30.05.2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України», в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Таким чином, розглянувши клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні.
Частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин, оскільки заявником не дотримано вимог, встановлених ст.ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити зазначену позовну заяву без руху та надати заявнику строк для усунення допущених недоліків.
Суд звертає увагу, що відповідно до ч.3 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, ст. 8 Закону України "Про судовий збір", Господарський суд міста Києва, -
1. В задоволенні клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву про відстрочення сплати судового збору відмовити.
2. Залишити позовну заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву без руху.
3. Встановити заявнику строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.
4. Встановити Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання доказів сплати судового збору за подання позовної заяви в установленому порядку (за платіжними реквізитами Господарського суду міста Києва) та розмірі (1 921,00 грн).
5. Роз'яснити заявнику, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.
6. Згідно ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Нечай О.В.