Справа № 909/1278/15
про задоволення вимог кредитора
28.05.2019 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Назарчук І. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрорітет Консалтинг" (вх. № 191/16 від 06.01.2016) про визнання кредитором з вимогами до боржника на суму 2 035 534, 00 гривень у справі
за заявою: Компанії Naran advisory corporation
до: Приватного акціонерного товариства "Агро-Союз"
про банкрутство,
за участі:
розпорядника майна: Величка Віктора Юрійовича ,
від ініціюючого кредитора та боржника: представник в судове засідання не з'явився,
від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрорітет Консалтинг": представник в судове засідання не з'явився,
у провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебуває справа за заявою Компанії Naran advisory corporation про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Агро-Союз".
03.12.2015 порушено провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Агро-Союз" та прийнято заяву до розгляду; визнано безспірні грошові вимоги Компанії Naran advisory corporation до Приватного акціонерного товариства "Агро-Союз" в сумі 600 000, 00 гривень; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника до закінчення провадження у справі; введено процедуру розпорядження майном боржника Приватного акціонерного товариства "Агро-Союз" строком на 115 календарних днів (до 28.03.2016 року); призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Черевача Миколу Михайловича.
08.12.2015 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет оприлюднено оголошення про порушення справи про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Агро-Союз".
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрорітет Консалтинг" направило на адресу суду заяву (вх. № 191/16 від 06.01.2016) про визнання кредитором з вимогами до боржника на суму 2 035 534, 00 гривень
08.01.2015 вказану заяву призначено до розгляду в засіданні суду на 17.05.2016.
13.10.2017 звільнено арбітражного керуючого Черевача Миколу Михайловича від виконання повноважень розпорядника майна Приватного акціонерного товариства "Агро-Союз" за його заявою та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Величка Віктора Юрійовича.
06.11.2017 розпорядник майна надав суду клопотання (вх. № 17493/17), в якому просить суд затвердити реєстр вимог кредиторів боржника та долучити до матеріалів справи результати розгляду заяв з грошовими вимогами до боржника, зокрема, Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрорітет Консалтинг". В повідомленні розпорядник майна зазначав, що вимоги кредитора підлягають визнанню в повному обсязі та включенню до реєстру вимог кредиторів боржника: 2 436, 00 гривень, як вимоги першої черги, 2 033 098, 00 гривень, як вимоги четвертої черги.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2018, справу № 909/1278/15 передано на розгляд судді Михайлишину В. В.
27.08.2018 суд прийняв до розгляду справу № 909/1278/15 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Агро-Союз". Поновив провадження у справі та призначив попереднє засідання на 11.09.2018. Призначив до розгляду в попередньому засіданні суду клопотання арбітражного керуючого Величка В. Ю. про затвердження реєстру вимог кредиторів (вх. № 17493/17 від 06.11.2017); заяву арбітражного керуючого Черевача М. М. про затвердження звіту про понесені і відшкодовані витрати (вх. № 17482/17 від 06.11.2017) та заяви кредиторів.
27.08.2018 за вх. № 1260/18 до суду надійшов лист - вимога про направлення матеріалів справи № 909/1278/15 до Львівського апеляційного господарського суду для долучення до касаційної скарги ТОВ "Камаз-Україна" на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 20.11.2017 та подальшого скерування на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для здійснення касаційного провадження.
28.08.2018 суд зупинив провадження у справі № 909/1278/15 до перегляду Касаційним господарським судом у складі Верховного суду ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 20.11.2017 та повернення матеріалів справи до Господарського суду Івано-Франківської області.
10.12.2018 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Камаз-Україна" на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 20.11.2017 у справі № 909/1278/15.
02.01.2019 справа повернулась до Господарського суду Івано-Франківської області.
14.01.2019 поновлено провадження у справі, призначено попереднє засідання на 05.02.2019; призначено до розгляду в попередньому засіданні суду на 05.02.2019 клопотання арбітражного керуючого Величка В. Ю. про затвердження реєстру вимог кредиторів (вх. № 17493/17 від 06.11.2017); заяву арбітражного керуючого Черевача М. М. про затвердження звіту про понесені і відшкодовані витрати (вх. № 17482/17 від 06.11.2017), та заяви кредиторів.
04.02.2019 відмовлено у задоволенні клопотання представника боржника - Приватного акціонерного товариства "Агро-Союз" (вх. № 2185/19 від 01.02.2019) про направлення справи № 909/1278/15 до Західного апеляційного господарського суду та зупинення провадження у справі № 909/1278/15.
05.02.1019 відмовлено у задоволенні клопотання представника боржника - Приватного акціонерного товариства "Агро-Союз" (вх. № 1978/19 від 05.02.2019) про передачу справи № 909/1278/15 за встановленою виключною підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.
05.02.2019 зупинено провадження у справі № 909/1278/15, справу передано для вирішення питання про відвід судді Михайлишина В. В. у порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями справу № 909/1278/15, в частині розгляду заяви про відвід судді, передано на розгляд судді Неверовській Л. М.
08.02.2019 суд (у складі судді Неверовської Л. М.) відмовив у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Агро-Союз" про відвід судді Михайлишина В. В. у даній справі.
18.02.2019 поновлено провадження у справі та призначено попереднє засідання на 20.03.2019; призначено до розгляду в попередньому засіданні суду на 20.03.2019 клопотання арбітражного керуючого Величка В. Ю. про затвердження реєстру вимог кредиторів (вх. № 17493/17 від 06.11.2017); заяву арбітражного керуючого Черевача М. М. про затвердження звіту про понесені і відшкодовані витрати (вх. № 17482/17 від 06.11.2017), та заяви кредиторів.
Однак, 20.03.2019 судове засідання не відбулось у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності судді Михайлишина В. В.
25.03.2019 призначено попереднє засідання на 18.04.2019, призначено до розгляду в попередньому засіданні суду на 18.04.2019 клопотання арбітражного керуючого Величка В. Ю. про затвердження реєстру вимог кредиторів (вх. № 17493/17 від 06.11.2017); заяву арбітражного керуючого Черевача М. М. про затвердження звіту про понесені і відшкодовані витрати (вх. № 17482/17 від 06.11.2017) та заяви кредиторів.
18.04.2019 справу № 909/1278/15 передано для вирішення питання про відвід судді Михайлишина В. В. у порядку встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.
22.04.2019 судом (у складі судді Шіляк М. А.) відмовлено у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Агро-Союз" (вих. № б/н від 18.04.2019; вх. № 6818/19 від 18.04.2019) про відвід судді Михайлишина В.В. у справі № 909/1278/15.
23.04.2019 призначено попереднє судове засідання.
26.04.2019 призначено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрорітет Консалтинг" (вх. № 191/16 від 06.01.2016) про визнання кредитором з вимогами до боржника на суму 2 035 534, 00 гривень до розгляду в попередньому судовому засіданні на 28.05.2019.
Представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрорітет Консалтинг", ініціюючого кредитора та боржника в судове засідання не з'явились, причин неявки суду не повідомили.
Розпорядник майна в засіданні суду зазначав, що вимоги кредитора підлягають визнанню в повному обсязі та включенню до реєстру вимог кредиторів боржника: 2 436, 00 гривень, як вимоги першої черги, 2 033 098, 00 гривень, як вимоги четвертої черги.
В силу приписів частини 1 статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Як визначено в частини 1 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство.
В силу статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
На підставі положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у справі про банкрутство спір не вирішується по суті, а лише встановлюються грошові вимоги кредиторів на підставі поданих документів.
Відповідно до вимог статей 13, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом, належними та допустимими доказами.
Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства, заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися або первинними документами, що свідчить про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору. При цьому суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.
Отже, аналіз норм права дозволяє зробити висновок, про те що спеціальне законодавство про банкрутство визначає особливий порядок розгляду грошових вимог кредитора у процедурі банкрутства шляхом їх визнання (відхилення) внаслідок розгляду по суті.
Відповідно до частини 10 статті 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з метою виявлення усіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, 08.12.2015 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет (№ 25954).
Розглянувши подану заяву, суд встановив таке.
07.03.2013 між Приватним акціонерним товариством "Агро-Союз" (замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрорітет Консалтинг" (виконавцем) укладено договір № 2013/1.
Відповідно до пункту 2.1. договору виконавець зобов'язався за плату, в порядку та на умовах встановлених договором виконати, з замовник - прийняти і оплатити комплекс робіт і послуг, а саме: діагностика молочно - товарного комплексу і розробка планів у відповідності до додатку № 1 до договору; консультаційні послуги в області управління молочно - товарним виробництвом і розробка додатків до стандарту МТК; вимоги до структури стандарту МТК і умов його розробки визначаються додатком № 2 до договору; забезпечення реалізації планів, розроблених відповідно до додатку № 1, у відповідності з додатком № 3 до договору.
На виконання умов договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрорітет Консалтинг" виконано роботи та надано послуги на суму 2 033 098, 00 гривень. Даний факт підтверджується актами здачі - приймання робіт та наданих послуг по договору № 2013/1 від 07.03.2013, які підписані сторонами та скріплені печатками (копії яких знаходяться в матеріалах справи).
Розділом 4 договору сторонами погоджено ціну робіт (послуг) і порядок розрахунків.
В силу пункту 4.3. договору, датою виконання замовником грошового зобов'язання по договору є дата зарахування грошових коштів та поточний рахунок виконавця.
Боржник в порушення умов договору не оплатив за виконані роботи (надані послуги), що призвело до виникнення заборгованості, що становить 2 033 098,00 гривень. Доказів погашення боргу суду не надано.
Норми права, якими керувався суд при постановленні ухвали.
Із змісту статті 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, із договору.
В силу приписів статей 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З аналізу норм права та положень договору № 2013/1 від 07.03.2013, суд прийшов до висновку, що між сторонами виникли правовідносини за договором про надання послуг, наслідком чого є застосування до них саме тих норм права, якими визначаються особливості, притаманні для договорів даного виду. Оскільки, під послугами слід розуміти дії виконавця, спрямовані на досягнення певного корисного ефекту не у вигляді створення уречевленого результату, а у вигляді діяльності самої по собі. За договором про надання послуг цінність для замовника становлять самі дії виконавця, навіть якщо вони спрямовані на досягнення певних результатів, невід'ємних від самої роботи. Крім того, послуги не завжди мають матеріальний результат, вони не можуть бути передані замовнику по акту з фіксацією кількості та якості.
Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Приписами частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (стаття 509 Цивільного кодексу України, стаття 173 Господарського кодексу України).
В силу положень статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України, частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється належним чином проведеним виконанням.
При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що боржник взяті на себе зобов'язання за договором не виконав, тобто не виконав визначені на розсуд сторонами і погоджені ними умови договору, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Боржник порушив договірні зобов'язання що стосуються оплати за надані послуги. Боржником вимоги доказами не спростовано, борг не погашено. Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрорітет Консалтинг" доведено обставини, на які воно посилалося, щодо стягнення боргу в сумі 2 033 098, 00 гривень.
Розпорядник майна вимогу кредитора на суму 2 033 098, 00 гривень визнав в повному обсязі.
Приписами частин 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Як наслідок кредитор правомірно звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області із заявою про визнання грошових вимог до боржника.
Приписами статті 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено черговість задоволення вимог кредиторів.
Як вбачається із матеріалів справи, ухвалу про порушення справи про банкрутство боржника від 03.12.2015 оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 08.12.2015 (№ 25954), кредитором заява подана до суду 06.01.2016, тобто в строк встановлений статтею 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Таким чином, грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрорітет Консалтинг" до боржника в сумі 2 033 098, 00 гривень слід визнати та включити до реєстру вимог кредиторів боржника, зокрема: 2 033 098, 00 гривень, як вимоги четвертої черги та 2 436, 00 гривень, як вимоги першої черги.
Разом із цим, розпоряднику майна Величку В. Ю. слід внести визнану судом вимогу кредитора до реєстру вимог кредиторів боржника.
Керуючись статтями 9, 23, 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрорітет Консалтинг" (вх. № 191/16 від 06.01.2016) про визнання кредитором з вимогами до боржника Приватного акціонерного товариства "Агро-Союз" на суму 2 035 534, 00 гривень - задовольнити.
2. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрорітет Консалтинг" до Приватного акціонерного товариства "Агро-Союз" в розмірі 2 033 098, 00 гривень, як вимоги четвертої черги та 2 436, 00 гривень, як вимоги першої черги.
3. Арбітражному керуючому (розпоряднику майна) Величку В. Ю . внести вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрорітет Консалтинг" до реєстру вимог кредиторів боржника.
4. Дану ухвалу направити:
1) Ініціюючому кредитору: Компанії Naran advisory corporation (реєстраційний номер 156732, 60 пл. Маркет, а/с 364, м. Беліз, Беліз);
2) Представнику ініціюючого кредитора: ОСОБА_1. ( АДРЕСА_1 );
3) Боржнику: Приватному акціонерному товариству "Агро-Союз" (вул. Герцена, буд.16 А, с. Майське, Синельниківський район, Дніпропетровська область, 52511);
4) Розпоряднику майна: Величку В. Ю. (пр. Д. Яворницького, буд. 89, оф. 11, м. Дніпро, 49000);
5) Кредитору: Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрорітет Консалтинг" (вул. Нижньодніпровська, буд. 1, смт. Ювілейне, Дніпропетровська область, 52005).
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення - 28.05.2019.
6. Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку статті 256 Господарського процесуального кодексу України.
7. Повний текст ухвали складено 31.05.2019.
Суддя В. В. Михайлишин