ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.05.2019Справа № 910/13970/18
За позовом Дочірнього підприємства "ПЛАСТМАС" Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПЛАСТМАС-ПРИЛУКИ"
до Фізичної особи-підприємець РИМИК ЄВГЕН ГЕННАДІЙОВИЧ
про стягнення 9 889,14 грн.
суддя Мельник В.І.
за участю секретаря судового засідання Федорової О.В.
Представники сторін:
Від позивача не з'явився
Від відповідача не з'явився
Суть спору:
Дочірнє підприємство "ПЛАСТМАС" Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ПЛАСТМАС-ПРИЛУКИ" подало на розгляд Господарського суду міста Києва позовну заяву до Фізичної особи-підприємця Римик Євгена Геннадійовича про стягнення заборгованості.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2018 відкрито провадження у справі № 910/13970/18 та призначити підготовче засідання на 30.11.2018.
26.11.2018 відділом діловодства суду від позивача отримано заяву про збільшення позовних вимог.
В судове засіданні 30.11.2018 представник позивача з?явився, надав свої усні пояснення.
В судове засіданні 30.11.2018 представник відповідача не з?явився.
Ухвалою суду від 30.11.2018 відкладено підготовче засідання на 25.01.2019.
12.12.2018 відділом діловодства суду від позивача отримано заяву про забезпечення позову.
02.01.2019 відділом діловодства суду від позивача отримано заяву про розгляд справи без участі представника позивача.
25.01.2019 розгляд справи не відбувся, у зв'язку із перебуванням судді Мельника В.І. на лікарняному.
Ухвалою суду від 18.02.2019 розгляд справи призначено на 22.03.2019.
В підготовче судове засіданні 22.03.2019 представники сторін не з?явилися.
Ухвалою суду від 22.03.2019 призначено розгляд справ по суті на 12.04.2019.
12.04.2019 розгляд справи не відбувся, у зв'язку із перебуванням судді Мельника В.І. на лікарняному.
У зв'язку з виходом судді Мельника В.І. з лікарняного, справа підлягає призначенню до розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2019 призначено розгляд справи по суті на 27.05.2019.
В судове засідання 27.05.2019 представники сторін не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом з'ясовано наступне.
Відповідно рахунку на оплату №6288 від 01.06.2018 р. позивачем на користь відповідача було перераховано грошові кошти в розмірі 9000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №10895 від 04.06.2018 та платіжним дорученням №10930 від 05.06.2018.
Відповідач зобов'язувався поставити позивачеві товар, а саме - ВТМ.100.0500 пневмоциліндр ISOI5552 в кількості 1 шт.
Позивач зазначив, що станом на 05.09.2018 товар відповідачем поставлений не був.
04.07.2018 на адресу відповідача позивачем було надіслано лист про повернення грошових коштів на суму 9000 грн., проте відповіді отримано не було, грошові кошти не повернуто.
24.07.2018 на адресу відповідача надіслано повторно лист №905, проте відповіді отримано не було.
Відповідачем до матеріалів справи не надано ніяких доказів чи заперечень які б спростовували зазначене позивачем.
Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до приписів ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення основної заборгованості підлягає задоволенню, в розмірі 9000 грн.
Крім суми основної заборгованості позивач просить суд стягнути із відповідача в зв'язку із порушенням зобов'язання пеню в розмірі 1530,24 грн., 3% річних в розмірі 130,00 грн.
Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з частинами 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Згідно розрахунку позивача сума пені складає 1530,24 грн. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що дії відповідача є порушенням грошового зобов'язання, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.
Перевіривши розрахунок позивача 3% річних з простроченої суми,суд вважає його обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 130,00 грн. - 3% річних підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-
1. Задовольнити позовні вимоги.
2. Стягнути із Фізичної особи-підприємця Римик Євгена Геннадійовича ( АДРЕСА_1 ) ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Дочірнього підприємства «ПЛАСТМАС» Товаристваз обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ ПЛАСТМАС-ПРИЛУКИ» (17500, Чернігівська область, м. Прилуки, вул.. 1 Козачка, 56, ідентифікаційний код 32512498) основну заборгованість в розмірі 9000 (дев'ять тисяч) грн., пеню в розмірі 1530 (одна тисяча п'ятсот тридцять) грн. 24 коп., 3% річних в розмірі 130 (сто тридцять) грн., судовий збір в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.
3. Видати наказ.
Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 29.05.2019
Суддя В.І. Мельник