Рішення від 21.05.2019 по справі 905/2419/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

іменем України

21.05.2019 р. Справа №905/2419/18

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоінвест Трейдінг» (84180, Донецька область, Слов'янський район, м.Миколаївка, вул.Європейська, буд.120, код ЄДРПОУ 38915177)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас» (85400, Донецька область, м.Селидове, вул.Щорса, буд.10, кв.67, код ЄДРПОУ 36982901)

про зобов'язання виконати обов'язок в натурі, стягнення збитків в сумі 26257778,71 грн, інфляційних втрат - 8565269,80 грн та 3% річних - 1927246,88 грн

Суддя: Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Бикова Я.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: Романюха Д.М. - адв., Горянін А.О. - адв., Куркіна І.С. - адв.

від відповідача: Козаченко І.В. - адв.

вільний слухач: Федай О.О. - за пасп.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоінвест Трейдінг», м.Миколаївка звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою (з урахуванням заяви №21/02-1 від 21.02.2018р. про збільшення позовних вимог та заяви №15/04-1 від 15.04.2019р. про зменшення позовних вимог) до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас», м.Селидове про:

1) зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас» виконати обов'язок в натурі та передати у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоінвест Трейдінг» для використання у підприємницькій діяльності вугілля у кількості 15692,418 т на загальну суму 19363380,26 грн, а саме:

- за специфікацією №1 від 10.06.2015р. вугілля марки П 0-200 в кількості 12000 т,

- за специфікацією №2 від 10.07.2015р. вугілля марки П 0-200 в кількості 1450 т,

- за специфікацією №3 від 10.07.2015р. вугілля марки П 0-200 в кількості 536,908 т,

- за специфікацією №4 від 31.07.2015р. вугілля марки П 0-200 в кількості 318,236 т,

- за специфікацією №7 від 03.09.2015р. вугілля марки П 0-200 в кількості 1200,224 т,

- за специфікацією №13Э від 01.12.2015р. вугілля марки П 0-100 в кількості 187,05 т;

2) стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоінвест Трейдінг» збитків в сумі 26257778,71 грн, суми інфляційних втрат - 8565269,80 грн, суми 3% річних - 1927246,88 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем всупереч умов договору №10/06-1 від 10.06.2015р. не було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Енергоінвест Трейдінг» вугілля у кількості 15692,418 т на загальну суму 19363380,26 грн, внаслідок чого позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом про виконання відповідного обов'язку в натурі.

Разом з тим, за твердженням позивача, через невиконання відповідачем умов п.2.4 договору №10/06-1 від 10.06.2015р., Товариству з обмеженою відповідальністю «Енергоінвест Трейдінг» були завдані реальні збитки на суму 22445869,25 грн у вигляді сплачених позивачем сум вартості перевезення (залізничний тариф та винагорода експедитора) за доставку вантажів Товариством з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас».

У зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати збитків, спричинених неналежним виконанням умов договору №10/06-1 від 10.06.2015р. в частині перевезення вугільної продукції до встановленого сторонами місця поставки, позивач також нарахував та заявив до стягнення інфляційні втрати в сумі 8565269,80 грн та 3% річних у розмірі 1927246,88 грн.

Ухвалою суду від 16.01.2019р. за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/2419/18, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

У відзиві №9-юр від 05.02.2019р. (т.3, а.с.149) відповідач проти задоволення позову заперечував та зазначав, що зобов'язання відповідача щодо постачання вугільної продукції за специфікаціями №1 та №2 строком відвантаження червень-липень 2015 року є такими, що припинені в силу положень ст.607 Цивільного кодексу України; такі твердження обґрунтовані посиланнями на обставини проведення антитерористичної операції на окремих територіях Донецької і Луганської областей, положеннями Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, затвердженого наказом №415ОГ від 12.06.2015р. першого заступника керівника антитерористичного центру при Службі безпеки України. Окрім того, відповідач стверджував, що за специфікаціями №3-№18 сторони узгодили постачання вугілля з урахуванням толеранс +/-5% в кількості 420850 тн, тоді як фактичне постачання за цими специфікаціями склало 432257,295 тн.

В частині вимог про стягнення збитків відповідач вказав наступне: позивачем не доведено того, що вартість провізної плати і винагороди експедитора є його збитками; підстави для застосування до відповідача господарських санкцій у вигляді відшкодування збитків відсутні враховуючи, що відповідачем постачання вугільної продукції здійснювалось у відповідності до умов договору; відсутність доказів того, що позивачу не відшкодовані суми провізної плати кінцевим отримувачем вугілля у складі ціни вугілля або у вигляді окремої сплати кінцевим споживачем-отримувачем вугільної продукції на підставі виставлених рахунків позивача; ненастання строку для відшкодування збитків, оскільки позивачем не пред'являлось відповідної вимоги до відповідача в порядку норм ст.530 Цивільного кодексу України.

Також, відповідач зазначив про відсутність підстав для стягнення 3% річних та інфляційних з огляду на відсутність прострочення грошового зобов'язання (відшкодування збитків).

У відзиві Товариством з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас» також заявлено про пропущення позивачем встановленого законом строку позовної давності щодо вимог про постачання вугільної продукції за специфікаціями №1-№4, №7, а також вимог, які могли виникнути у нього до січня 2016 року.

У відповіді на відзив №21/02-3 від 21.02.2018р. (т.4, а.с.76) Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоінвест Трейдінг» проти доводів відповідача заперечувало з посиланням на те, що неможливість виконання відповідачем зобов'язання в частині постачання вугільної продукції за специфікаціями №1 та №2 не підтверджена довідкою Торгово-промислової палати України; крім того, відповідач не надав доказів повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин.

Окрім того, позивач вказував на: відсутність доказів звернення відповідача до позивача або кінцевого споживача з листами щодо включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас» до відповідного додатку до наказу №415ОГ від 12.06.2015р.; підписання специфікації №2 від 10.07.2015р. після опублікування Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, що свідчить про підтвердження відповідачем наявності можливості поставити погоджені обсяги вугільної продукції; відсутність підстав вважати отримання Публічним акціонерним товариством «Донбасенерго» дозволу на перетин лінії розмежування вантажовідправником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас» тільки у серпні 2015 року доказом належної поведінки відповідача.

У відповіді на відзив позивач також наполягав на тому, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення DDP «Інкотермс 2010», внаслідок чого саме відповідач мав нести витрати, які були пов'язані з доставкою вантажу (залізничний тариф та винагорода експедитора).

Щодо пропуску строку позовної давності за специфікаціями №1-№4, №7 позивач вказав, що, на його думку, строки постачання вугілля за специфікаціями №1 (який припадає на 31.07.2015р.), №2 та №3 (який припадає на 31.08.2015р.), №4 (який припадає на 30.09.2015р.), №7 (який припадає на 31.10.2015р.), керуючись вимогами п.9.1 і п.9.2 договору №10/06-1 від 10.06.2015р. підлягають виконанню до кінця дії цього договору - 31.05.2016р. (кінцевої дати поставки вугільної продукції за специфікацією №18, яка є останньою з підписаних сторонами).

Стосовно тверджень відповідача про пропуск строку позовної давності в частині відшкодування збитків позивач зазначав, що таке відшкодування має бути здійснено відповідачем у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги. Виходячи зі змісту доданих до відповіді на відзив документів така вимога надіслана позивачем на адресу відповідача 21.02.2019р.

29.03.2019р. відповідач надав заперечення на відповідь на відзив (т.5, а.с.1), у яких зазначив, що на його думку, в частині покладання витрат на доставку товару сторони договору відійшли від положень базису поставки DDP і домовились про те, що такі витрати несе покупець товару. За твердженням відповідача, у його діях відсутні всі елементи складу цивільного правопорушення, які є необхідними для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків. Зокрема, позивач не довів, що відповідач прострочив поставку вугілля і саме тому Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоінвест Трейдінг» було змушено самостійно організовувати поставку вугілля, укладати договори з експедиторами; позивач не довів, що навантаження вугілля у вагони, подані за вказівкою самого позивача, є неправомірними діями відповідача і суперечать домовленостям сторін; позивач не довів і наявності вини відповідача у ніби-то спричиненні збитків позивачу. Окрім того, як зазначав відповідач, позивачем не доведено, що ним здійснена оплата витрат на доставку вугілля, придбаного у Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас» за договором №10/06-1 від 10.06.2015р. Разом з цим, на думку відповідача, позивач не довів, що грошові кошти, сплачені експедиторам, пов'язані з поставкою вугілля по договору №10/06-1 від 10.06.2015р., а збитки визначені з урахуванням ринкових цін. При цьому, відповідач наполягав на тому, що строк виконання зобов'язання щодо відшкодування збитків для відповідача не настав (за умови, якщо на відповідача такий обов'язок взагалі може бути покладений).

У поясненнях №33-юр від 28.03.2019р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас» наполягало на відсутності підстав для задоволення позову (т.6, а.с.139).

Згідно з поясненнями №04/04-1 від 04.04.2019р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоінвест Трейдінг» наполягало на задоволенні позовних вимог (т.6, а.с.148).

Також, 08.04.2019р. позивач долучив до матеріалів справи докази направлення відповідачу: описів вкладень до цінних листів від 05.04.2019р. щодо направлення відповідачу копій документів до вимог №20/02-1 від 20.02.2019р., №20/02-2 від 20.02.2019р. (клопотання №05/04-10 від 05.04.2019р., т.6 а.с.153).

Ухвалою суду від 15.04.2019р. закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Представники позивача у судових засіданнях 22.04.2019р. та 21.05.2019р. з розгляду справи по суті, а також додаткових поясненнях №19/04-2 від 19.04.2019р. (т.7, а.с.16), №19/04-1 від 19.04.2019р. (т.7, а.с.20), №11/05-3 від 11.05.2019р. остаточні позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача у судових засіданнях 22.04.2019р. та 21.05.2019р. з розгляду справи по суті та поясненнях №41-юр від 19.04.2019р. (т.7, а.с.9) проти задоволення позову заперечував.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як свідчать матеріали справи, 10.06.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоінвест Трейдінг» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас» (постачальник) був укладений договір на постачання вугільної продукції №10/06-1, за змістом п.п.1.1, 1.2 якого постачальник зобов'язується у 2015 році поставити (передати) у власність покупця вугільну продукцію (вугілля) в строки, в кількості, асортименті і з якісними характеристиками, по реквізитах та ціні, погодженими сторонами в цьому договорі та специфікаціях до нього. Покупець приймає вугілля, що поставляється, оплачує його вартість відповідно до умов цього договору.

За правилами п.2.1 договору №10/06-1 від 10.06.2015р. вугілля постачається рівномірно добовими обсягами протягом періоду поставки залізничним транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю або автомобільним транспортом у кузові автомобіля (причепі) на умовах DDP (залізнична станція призначення - при поставці залізничним транспортом або вугільний склад вантажоотримувача - при поставці автомобільним транспортом) згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів «Інкотермс» в редакції 2010 року з урахуванням умов, положень та застережень, передбачених у цьому договорі, за реквізитами покупця або вантажоотримувача, вказаними у цьому договорі.

За змістом п.п.2.1.3, 2.1.4 укладеного позивачем і відповідачем правочину мінімальна норма відвантаження - 4 напіввагони - у разі перевезення вугілля залізничним транспортом. Сторони обумовлюють, що у разі постачання вугілля залізничним транспортом під датою відвантаження розуміється дата, вказана у відбитку штампа залізничної станції відправлення «Укрзалізниці» на залізничній накладній (квитанції), що свідчить про приймання вантажу до перевезення.

Відповідно до п.2.2 договору №10/06-1 від 10.06.2015р. сторони зазначають, що вантажоотримувачами за цим договором є:

1) СО ПАТ «Донбасенерго» Старобешівська ТЕС; станція вантажоодержувача (призначення для залізничних перевезень): «Новий Світ» Донецької залізниці;

2) СО ПАТ «Донбасенерго» Слов'янська ТЕС; станція вантажоодержувача (призначення для залізничних перевезень): «Електрична» Донецької залізниці.

Як визначено у п.2.10 вказаного договору вугілля вважається поставленим постачальником і прийнятим покупцем з моменту прибуття його на станцію призначення, про що свідчить відбиток штемпеля цієї станції на залізничній накладній. Усі ризики втрати або пошкодження вугілля (або його частини) переходять від постачальника до покупця з моменту розкредитування його на станції призначення, про що свідчать належним чином оформлені документи. Право власності на вугілля від постачальника до покупця переходить після підписання та скріплення печатками обома сторонами договору відповідних актів приймання-передачі вугільної продукції. Акт приймання-передачі вугільної продукції підписується між уповноваженими представниками сторін за місцезнаходженням однієї із сторін та повинен містити наступні дані: найменування вантажоотримувача, кількість та вартість вугілля.

Постачальник повинен здійснювати відвантаження (постачання) вугілля рівномірними партіями (частинами) протягом встановленого строку постачання (п.2.11 договору №10/06-1 від 10.06.2015р.).

Ціна вугілля за одиницю і по позиціях вказана в специфікаціях. Ціна вугілля приймається на умовах, викладених в специфікаціях (п.5.1 договору №10/06-1 від 10.06.2015р.).

Строк дії договору встановлюється з дати підписання його уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками до 31.12.2015р., а в частині проведення розрахунків - до повного виконання зобов'язань. В зв'язку з закінченням строку дії договору між сторонами припиняються всі права та обов'язки, крім тих, що залишилися невиконаними, а також відповідальності сторін, передбаченої цим договором.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу приписів п.5 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Відповідно до ст.86 наведеного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, враховуючи зміст ст.129 Конституції України, ст.ст.13, 86, 162 Господарського процесуального кодексу України при зверненні до суду з розглядуваним позовом позивачем повинно бути доведено, зокрема, невиконання відповідачем обов'язку щодо постачання товару в кількості 15692,418 тн згідно з специфікаціями №1 від 10.06.2015р., №2 від 10.07.2015р., №3 від 10.07.2015р., №4 від 31.07.2015р., №7 від 03.09.2015р., №13Э від 01.12.2015р., а також заподіяння відповідачем збитків на заявлену позивачем суму.

Виходячи зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, постачання вугілля на Слов'янську ТЕС СО ПАТ «Донбасенерго» (станція призначення «Електрична» Донецької залізниці) було узгоджено сторонами за наступними специфікаціями та визначиними у них умовами:

- №1 від 10.06.2015р.:

базис поставки: DDP - залізнична станція призначення (Інкотермс 2010),

строк відвантаження вугілля: червень 2015 року,

строк постачання вугілля: червень-липень 2015 року,

ціна однієї тони вугілля кам'яного марки П 0-200 (без врахування залізничного тарифу) становить - 1220 грн, у тому числі ПДВ (20%) 203,33 грн,

постачається вугілля кам'яне марки П 0-200 в кількості: 12000 тн (+/-) 5% на суму 14640000 грн, у т.ч. ПДВ (20%) - 2440000 грн;

- №2 від 10.07.2015р.:

базис поставки: DDP - залізнична станція призначення (Інкотермс 2010),

строк відвантаження вугілля: липень 2015 року,

строк постачання вугілля: липень-серпень 2015 року,

ціна однієї тони вугілля кам'яного марки П 0-200 (без врахування залізничного тарифу) становить - 1220 грн, у тому числі ПДВ (20%) 203,33 грн,

постачається вугілля кам'яне марки П 0-200 в кількості: 1450 тн (+/-) 5% на суму 1769000 грн, у т.ч. ПДВ (20%) - 294833,33 грн;

- №5 від 14.08.2015р.:

базис поставки: DDP - залізнична станція призначення (Інкотермс 2010),

строк відвантаження вугілля: серпень 2015 року,

строк постачання вугілля: серпень-вересень 2015 року,

ціна однієї тони вугілля кам'яного марки Пр 0-200 (без врахування залізничного тарифу) становить - 1220 грн, у тому числі ПДВ (20%) 203,33 грн,

постачається вугілля кам'яне марки Пр 0-200 в кількості: 5000 тн (+/-) 5% на суму 6100000 грн, у т.ч. ПДВ (20%) - 1016666,67 грн;

- №5/1 від 19.08.2015р.:

базис поставки: DDP - залізнична станція призначення (Інкотермс 2010),

строк відвантаження вугілля: серпень-вересень 2015 року,

строк постачання вугілля: серпень-вересень 2015 року,

ціна однієї тони вугілля кам'яного марки Пр 0-200 (без врахування залізничного тарифу) становить - 1220 грн, у тому числі ПДВ (20%) 203,33 грн,

постачається вугілля кам'яне марки Пр 0-200 в кількості: 18000 тн (+/-) 5% на суму 21960000 грн, у т.ч. ПДВ (20%) - 3660000 грн;

- №6 від 25.08.2015р.:

базис поставки: DDP - залізнична станція призначення (Інкотермс 2010),

строк відвантаження вугілля: серпень 2015 року,

строк постачання вугілля: серпень-вересень 2015 року,

ціна однієї тони вугілля кам'яного марки АШ (0-6) збагаченого (без залізничного тарифу) становить - 1220 грн, у тому числі ПДВ (20%) 203,33 грн,

постачається вугілля кам'яне марки АШ (0-6) збагачене в кількості: 5500 тн (+/-) 5% на суму 6710000 грн, у т.ч. ПДВ (20%) - 1118333,33 грн;

- №8 від 15.09.2015р.:

базис поставки: DDP - залізнична станція призначення (Інкотермс 2010),

строк відвантаження вугілля: вересень 2015 року,

строк постачання вугілля: вересень-жовтень 2015 року,

ціна однієї тони вугілля кам'яного марки П 0-200 (без врахування залізничного тарифу) становить - 1290 грн, у тому числі ПДВ (20%) 215 грн,

постачається вугілля кам'яне марки П 0-200 в кількості: 36000 тн (+/-) 5% на суму 46440000 грн, у т.ч. ПДВ (20%) - 7740000 грн;

- №9 від 30.09.2015р.:

базис поставки: DDP - залізнична станція призначення (Інкотермс 2010),

строк відвантаження вугілля: жовтень 2015 року,

строк постачання вугілля: жовтень-листопад 2015 року,

ціна однієї тони вугілля кам'яного марки П 0-200 (без врахування залізничного тарифу) становить - 1290 грн, у тому числі ПДВ (20%) 215 грн,

постачається вугілля кам'яне марки П 0-200 в кількості: 27000 тн (+/-) 5% на суму 34830000 грн, у т.ч. ПДВ (20%) - 805000 грн;

- №11 від 30.10.2015р.:

базис поставки: DDP - залізнична станція призначення (Інкотермс 2010),

строк відвантаження вугілля: листопад 2015 року,

строк постачання вугілля: листопад-грудень 2015 року,

ціна однієї тони вугілля кам'яного марки АШ (0-6) збагаченого (без залізничного тарифу) становить - 1220 грн, у тому числі ПДВ (20%) 203,33 грн,

постачається вугілля кам'яне марки АШ (0-6) збагачене в кількості: 8000 тн (+/-) 5% на суму 9760000 грн, у т.ч. ПДВ (20%) - 1626666,67 грн;

- №13Э від 01.12.2015р.:

базис поставки: DDP - залізнична станція призначення (Інкотермс 2010),

строк відвантаження вугілля: грудень 2015 року,

строк постачання вугілля: грудень 2015 року - січень 2016 року,

ціна однієї тони вугілля кам'яного марки П 0-100 (без врахування залізничного тарифу) становить - 1290 грн, у тому числі ПДВ (20%) 215 грн,

постачається вугілля кам'яне марки П 0-100 в кількості: 6000 тн (+/-) 5% на суму 7740000 грн, у т.ч. ПДВ (20%) - 1290000 грн;

- №13кз від 01.12.2015р.:

базис поставки: DDP - залізнична станція призначення (Інкотермс 2010),

строк відвантаження вугілля: грудень 2015 року,

строк постачання вугілля: грудень 2015 року - січень 2016 року,

ціна однієї тони вугілля кам'яного марки АШ (0-6) збагаченого (без залізничного тарифу) становить - 1290 грн, у тому числі ПДВ (20%) 215 грн,

постачається вугілля кам'яне марки АШ (0-6) збагачене в кількості: 11000 тн (+/-) 5% на суму 14190000грн, у т.ч. ПДВ (20%) - 2365000 грн;

- №14 від 14.12.2015р.:

базис поставки: DDP - залізнична станція призначення (Інкотермс 2010),

строк відвантаження вугілля: грудень 2015 року - січень 2016 року,

строк постачання вугілля: грудень 2015 року - січень 2016 року,

ціна однієї тони вугілля кам'яного марки П 0-100, Пр 0-200 (без врахування залізничного тарифу) становить - 1290 грн, у тому числі ПДВ (20%) 215 грн,

постачається вугілля кам'яне марки П 0-100, Пр 0-200 в кількості: 60000 тн (+/-) 5% на суму 77400000 грн, у т.ч. ПДВ (20%) - 12900000 грн;

- №15 від 26.01.2016р.:

базис поставки: DDP - залізнична станція призначення (Інкотермс 2010),

строк відвантаження вугілля: січень 2016 року,

строк постачання вугілля: січень-лютий 2016 року,

ціна однієї тони вугілля кам'яного марки П 0-100, Пр 0-200 (без врахування залізничного тарифу) становить - 1290 грн, у тому числі ПДВ (20%) 215 грн,

постачається вугілля кам'яне марки П 0-100, Пр 0-200 в кількості: 18500 тн (+/-) 5% на суму 23865000 грн, у т.ч. ПДВ (20%) - 3977500 грн;

- №16 від 29.01.2016р.:

базис поставки: DDP - залізнична станція призначення (Інкотермс 2010),

строк відвантаження вугілля: лютий 2016 року,

строк постачання вугілля: лютий-березень 2016 року,

ціна однієї тони вугілля кам'яного марки П 0-100, П 0-200 (без врахування залізничного тарифу) становить - 1290 грн, у тому числі ПДВ (20%) 215 грн,

постачається вугілля кам'яне марки П 0-100, П 0-200 в кількості: 19000 тн (+/-) 5% на суму 24510000 грн, у т.ч. ПДВ (20%) - 4085000 грн;

- №17 від 29.02.2016р.:

базис поставки: DDP - залізнична станція призначення (Інкотермс 2010),

строк відвантаження вугілля: березень 2016 року,

строк постачання вугілля: березень-квітень 2016 року,

ціна однієї тони вугілля кам'яного марки П 0-100, П 0-200 (без врахування залізничного тарифу) становить - 1290 грн, у тому числі ПДВ (20%) 215 грн,

постачається вугілля кам'яне марки П 0-100, П 0-200 в кількості: 85000 тн (+/-) 5% на суму 109650000 грн, у т.ч. ПДВ (20%) - 18275 грн;

- №18 від 29.03.2016р.:

базис поставки: DDP - залізнична станція призначення (Інкотермс 2010),

строк відвантаження вугілля: квітень 2016 року,

строк постачання вугілля: квітень-травень 2016 року,

ціна однієї тони вугілля кам'яного марки П 0-100, П 0-200 (без врахування залізничного тарифу) становить - 1290 грн, у тому числі ПДВ (20%) 215 грн,

постачається вугілля кам'яне марки П 0-100, П 0-200 в кількості: 54000 тн (+/-) 5% на суму 69660000 грн, у т.ч. ПДВ (20%) - 11610000 грн;

Постачання вугілля на Старобешівську ТЕС СО ПАТ «Донбасенерго» (станція призначення «Новий світ» Донецької залізниці) було узгоджено сторонами за наступними специфікаціями та визначиними у них умовами:

- №3 від 10.07.2015р.:

базис поставки: DDP - залізнична станція призначення (Інкотермс 2010),

строк відвантаження вугілля: липень 2015 року,

строк постачання вугілля: липень-серпень 2015 року,

ціна однієї тони вугілля кам'яного марки П 0-200 (без врахування залізничного тарифу) становить - 1320 грн, у тому числі ПДВ (20%) 220 грн,

постачається вугілля кам'яне марки П 0-200 в кількості: 10000 тн (+/-) 5% на суму 13200000 грн, у т.ч. ПДВ (20%) - 2200000 грн;

- №4 від 31.07.2015р.:

базис поставки: DDP - залізнична станція призначення (Інкотермс 2010),

строк відвантаження вугілля: серпень 2015 року,

строк постачання вугілля: серпень-вересень 2015 року,

ціна однієї тони вугілля кам'яного марки П 0-200 (без врахування залізничного тарифу) становить - 1320 грн, у тому числі ПДВ (20%) 220 грн,

постачається вугілля кам'яне марки П 0-200 в кількості: 11000 тн (+/-) 5% на суму 14520000 грн, у т.ч. ПДВ (20%) - 2420000 грн;

- №7 від 03.09.2015р.:

базис поставки: DDP - залізнична станція призначення (Інкотермс 2010),

строк відвантаження вугілля: вересень 2015 року,

строк постачання вугілля: вересень-жовтень 2015 року,

ціна однієї тони вугілля кам'яного марки П 0-200 (без врахування залізничного тарифу) становить - 1320 грн, у тому числі ПДВ (20%) 220 грн,

постачається вугілля кам'яне марки П 0-200 в кількості: 11000 тн (+/-) 5% на суму 14520000 грн, у т.ч. ПДВ (20%) - 2420000 грн;

- №10 від 30.09.2015р.:

базис поставки: DDP - залізнична станція призначення (Інкотермс 2010),

строк відвантаження вугілля: жовтень 2015 року,

строк постачання вугілля: жовтень-листопад 2015 року,

ціна однієї тони вугілля кам'яного марки П 0-200 (без врахування залізничного тарифу) становить - 1320 грн, у тому числі ПДВ (20%) 220 грн,

постачається вугілля кам'яне марки П 0-200 в кількості: 18000 тн (+/-) 5% на суму 23760000 грн, у т.ч. ПДВ (20%) - 3960000 грн;

- №12 від 01.11.2015р.:

базис поставки: DDP - залізнична станція призначення (Інкотермс 2010),

строк відвантаження вугілля: листопад 2015 року,

строк постачання вугілля: листопад-грудень 2015 року,

ціна однієї тони вугілля кам'яного марки П 0-200 (без врахування залізничного тарифу) становить - 1320 грн, у тому числі ПДВ (20%) 220 грн,

постачається вугілля кам'яне марки П 0-200 в кількості: 40000 тн (+/-) 5% на суму 52800000 грн, у т.ч. ПДВ (20%) - 8800000 грн;

Будь-які інші специфікації за договором №10/06-1 від 10.06.2015р. у матеріалах справи відсутні та за поясненнями сторін не складались.

За таких обставин, приймаючи до уваги зміст підписаних сторонами на виконання умов договору №10/06-1 від 10.06.2015р. специфікацій, відповідачем на користь позивача мало бути поставлено:

1) на Слов'янську ТЕС СО ПАТ «Донбасенерго» (станція призначення «Електрична» Донецької залізниці) - 366450 тн вугілля, що за вирахуванням 5% толеранс становить - 348127,50 тн, з яких:

- марка П 0-200 - 76450 тн, що за вирахуванням 5% толеранс становить - 72627,50 тн,

- марка Пр 0-200 - 23000 тн, що за вирахуванням 5% толеранс становить - 21850 тн,

- марка АШ (0-6) збагачене - 24500 тн, що за вирахуванням 5% толеранс становить - 23275 тн,

- марка П 0-100 - 6000 тн, що за вирахуванням 5% толеранс становить - 5700 тн,

- марки П 0-100, Пр 0-200 - 78500 тн, що за вирахуванням 5% толеранс становить - 74575 тн,

- марки П 0-100, П 0-200 - 158000 тн, що за вирахуванням 5% толеранс становить - 150100 тн,

2) на Старобешівську ТЕС СО ПАТ «Донбасенерго» (станція призначення «Новий світ» Донецької залізниці) - 90000 тн, що за вирахуванням 5% толеранс становить - 85500 тн.

За твердженнями позивача, проти яких відповідач заперечує, зобов'язання з поставки вугілля було виконано Товариством з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас» не у повному обсязі. Зокрема, відповідач недопоставив вугілля у кількості 15692,418 т на загальну суму 19363380,26 грн, а саме:

- за специфікацією №1 від 10.06.2015р. вугілля марки П 0-200 в кількості 12000 тн,

- за специфікацією №2 від 10.07.2015р. вугілля марки П 0-200 в кількості 1450 тн,

- за специфікацією №3 від 10.07.2015р. вугілля марки П 0-200 в кількості 536,908 тн,

- за специфікацією №4 від 31.07.2015р. вугілля марки П 0-200 в кількості 318,236 тн,

- за специфікацією №7 від 03.09.2015р. вугілля марки П 0-200 в кількості 1200,224 тн,

- за специфікацією №13Э від 01.12.2015р. вугілля марки П 0-100 в кількості 187,05 тн.

Під час розгляду справи позивач звернувся до відповідача з вимогою №20/02-2 від 20.02.2019р. про виконання зобов'язань щодо поставки вугільної продукції за договором №10/06-1 від 10.06.2015р., яка залишена позивачем без задоволення.

Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 вказаного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За змістом ст.610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як встановлено ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст.663 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.3.1.1 договру №10/06-1 від 10.06.2015р. сторони узгодили, що постачальник зобов'язаний здійснити постаку вугілля у кількості, що визначена в цьому договорі та/або у відповідній специфікації до нього.

За приписами п.4.17 укладеного позивачем і відповідачем правочину сторони узгоджують, що фактична кількість вугілля, що надійшло від постачальника та прийнято покупцем, відображається в акті приймання-передачі вугільної продукції.

15.04.2019р. позивач надав до матеріалів справи висновок експерта №02/04-19 від 12.04.2019р. Машиніченко О.А., згідно з яким, загальна кількість вугільної продукції не поставленої за специфікаціями №1 від 10.06.2015р., №2 від 10.07.2015р., №1 від 10.07.2015р., №4 від 31.07.2015р., №7 від 03.09.2015р., №13Э від 01.12.2015р., №17 від 29.02.2016р. склала 15692,418 тн загальною вартістю 19363380,26 грн, чим підтверджуються відомості наведені в довідці Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоінвест Трейдінг» №05/04-1 від 05.04.2019р. (т.6, а.с.233).

При цьому, як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору сторони підписали наступні акти-приймання-передачі вугільної продукції:

1) щодо постачання товару на Слов'янську ТЕС СО ПАТ «Донбасенерго»:

- №21-8 від 21.08.2015р. - 2519 тн (вугілля кам'яне марки П 0-200),

- №28-8 від 28.08.2015р. - 3428 тн (вугілля кам'яне марки П 0-200),

- №9-9 від 09.09.2015р. - 11616,58 тн (вугілля кам'яне марки П 0-200),

- №9/1-9 від 09.09.2015р. - 3525 тн (вугілля кам'яне марки АШ (0-6) збагачене),

- №17-9 від 17.09.2015р. - 2870 тн (вугілля кам'яне марки П 0-200),

- №17-9 від 17.09.2015р. - 1680 тн (вугілля кам'яне марки Пр 0-200),

- №17/2-9 від 17.09.2015р. - 1940 тн (вугілля кам'яне марки АШ (0-6) збагачене),

- №23-9 від 23.09.2015р. - 2379 тн (вугілля кам'яне марки П 0-200),

- №29-9 від 29.09.2015р. - 15246,32 тн (вугілля кам'яне марки Пр 0-200),

- №30-9 від 30.09.2015р. - 4936 тн (вугілля кам'яне марки П 0-200),

- №30/3-9 від 30.09.2015р. - 69 тн (вугілля кам'яне марки АШ (0-6) збагачене),

- №12-1/10 від 12.10.2015р. - 11581,48 тн (вугілля кам'яне марки Пр 0-200),

- №12-2/10 від 12.10.2015р. - 12346,676 тн (вугілля кам'яне марки Пр 0-200),

- №29-10 від 29.10.2015р. - 15013,704 тн (вугілля кам'яне марки Пр 0-200),

- №31-1/10 від 31.10.2015р. - 884,48 тн (вугілля кам'яне марки Пр 0-200),

- №31-2/10 від 31.10.2015р. - 473,076 тн (вугілля кам'яне марки Пр 0-200),

- №28-1 від 28.12.2015р. - 7732 тн (вугілля кам'яне марки АШ (0-6) збагачене),

- №31-2 від 31.12.2015р. - 1463 тн (вугілля кам'яне марки АШ (0-6) збагачене),

- №31-3 від 31.12.2015р. - 3240,150 тн (вугілля кам'яне марки П 0-100),

- №31-4 від 31.12.2015р. - 3765 тн (вугілля кам'яне марки АШ (0-6) збагачене),

- №31-5 від 31.12.2015р. - 1526 тн (вугілля кам'яне марки АШ (0-6) збагачене),

- №31-6 від 31.12.2015р. - 2162 тн (вугілля кам'яне марки АШ (0-6) збагачене),

- №25-1 від 25.01.2016р. - 2272,8 тн (вугілля кам'яне марки П 0-100),

- №25-2 від 25.01.2016р. - 1396 тн (вугілля кам'яне марки АШ (0-6) збагачене),

- №27-1 від 27.01.2016р. - 351 тн (вугілля кам'яне марки АШ (0-6) збагачене),

- №31-1 від 31.01.2016р. - 44252 тн (вугілля кам'яне марки П 0-200),

- №31-2 від 31.01.2016р. - 21533,056 тн (вугілля кам'яне марки П 0-200),

- №31-3 від 31.01.2016р. - 4191,085 тн (вугілля кам'яне марки П 0-200),

- №05-1 від 05.02.2016р. - 419 тн (вугілля кам'яне марки П 0-200),

- №23-1 від 16.02.2016р. - 4950 тн (вугілля кам'яне марки П 0-200),

- №33-1 від 22.02.2016р. - 9381 тн (вугілля кам'яне марки П 0-200),

- №68-1 від 29.02.2016р. - 8018 тн (вугілля кам'яне марки П 0-200),

- №21 від 22.03.2016р. - 37810 тн (вугілля кам'яне марки Пр 0-200),

- №22 від 22.03.2016р. - 1203 тн (вугілля кам'яне марки Пр 0-200),

- №23 від 24.03.2016р. - 7079 тн (вугілля кам'яне марки Пр 0-200),

- №24 від 24.03.2016р. - 6547 тн (вугілля кам'яне марки Пр 0-200),

- №42 від 31.03.2016р. - 15066 тн (вугілля кам'яне марки Пр 0-200),

- №43 від 31.03.2016р. - 13317 тн (вугілля кам'яне марки Пр 0-200),

- №24 від 11.04.2016р. - 2110 тн (вугілля кам'яне марки Пр 0-200),

- №25 від 11.04.2016р. - 1755 тн (вугілля кам'яне марки Пр 0-200),

- №36 від 11.04.2016р. - 9320 тн (вугілля кам'яне марки Пр 0-200),

- №37 від 11.04.2016р. - 10043 тн (вугілля кам'яне марки Пр 0-200),

- №46 від 25.04.2016р. - 720 тн (вугілля кам'яне марки Пр 0-200),

- №48 від 25.04.2016р. - 17570,68 тн (вугілля кам'яне марки Пр 0-200),

- №50 від 25.04.2016р. - 11912 тн (вугілля кам'яне марки Пр 0-200),

- №56 від 30.04.2016р. - 1460 тн (вугілля кам'яне марки Пр 0-200),

- №57 від 30.04.2016р. - 810 тн (вугілля кам'яне марки Пр 0-200);

2) щодо постачання товару на Старобешівську ТЕС СО ПАТ «Донбасенерго»:

- №31-7 від 31.07.2015р. - 8616,092 тн (вугілля кам'яне марки П 0-200),

- №31-8/1 від 31.08.2015р. - 347 тн (вугілля кам'яне марки П 0-200),

- №31-8/2 від 31.08.2015р. - 10131,764 тн (вугілля кам'яне марки П 0-200),

- №30/1-9 від 30.09.2015р. - 7652,776 тн (вугілля кам'яне марки П 0-200),

- №30/2-9 від 30.09.2015р. - 1597 тн (вугілля кам'яне марки П 0-200),

- №31-3/10 від 31.10.2015р. - 18024 тн (вугілля кам'яне марки П 0-200),

- №30-1/11 від 30.11.2015р. - 39118,576 тн (вугілля кам'яне марки П 0-200),

- №31-1 від 31.12.2015р. - 901 тн (вугілля кам'яне марки П 0-200).

За таких обставин, приймаючи до уваги зміст підписаних сторонами на виконання умов договору №10/06-1 від 10.06.2015р. специфікацій та актів приймання-передачі вугільної продукції, відповідач фактично поставив на користь позивача товар у наступній кількості:

1) на Слов'янську ТЕС СО ПАТ «Донбасенерго» (станція призначення «Електрична» Донецької залізниці) - 343883,087 тн вугілля, з яких:

- марки П 0-200 - 120492,721 тн,

- марки Пр 0-200 - 193948,416 тн,

- марки АШ (0-6) збагачене - 23929 тн,

- марки П 0-100 - 5512,95 тн;

2) на Старобешівську ТЕС СО ПАТ «Донбасенерго» (станція призначення «Новий світ» Донецької залізниці) - 86388,208 тн вугілля кам'яного марки П 0-200.

Разом з тим, як встановлено, фіксуючи обсяги поставленого вугілля, сторони обрали спосіб, згідно з яким у актах містились посилання на договір №10/06-1 від 10.06.2015р. без зазначення конкретної специфікації, на виконання якої відбувається приймання-передача вугілля.

Відтак, з урахуванням наданих до матеріалів справи актів, зважаючи на те, що судом не прийнятий до уваги акт №49 від 25.04.2016р., який поданий відповідачем на стадії розгляду справи по суті, приймаючи до уваги визначений сторонами у договорі норматив відхилення від кількості поставки на рівні +/-5%, за наявними у матеріалах справи документами, недопоставка на Слов'янську ТЕС становила 4244,413 тн. Недопоставка на Старобешівську ТЕС відсутня.

Розрахунки сторін та судового експерта побудовані на критеріях дати складання акту та визначеному у ньому обсягу постачання з розбивкою на Слов'янську та Старобешівську ТЕС.

При цьому, за умови відсутності у актах приймання-передачі посилань на певну специфікацію наявність або відсутність недопоставки по договору може бути визначена виключно загалом по договору та всіма специфікаціями з розбивкую на Слов'янську та Старобешівську ТЕС.

З огляду на наведене, суд не приймає до уваги наданий позивачем висновок експерта №02/04-19 від 12.04.2019р. Машиніченко О.А., а також розрахунки сторін.

З цих підстав, суд не погоджується з твердженнями відповідача відносно того, що поставка за специфікаціями №1 від 10.06.2015р. та №2 від 10.07.2015р. не відбувалась.

Виходячи з того, що як специфікації так і акти містили відомості про постачання вугілля певної марки, суд зазначає, що договір №10/06-1 від 10.06.2015р. не виключає можливості взаємозаміни одних марок вугілля іншими.

Зокрема, за змістом п.3.1.2 укладеного сторонами правочину постачальник постачає покупцю вугілля зазначене у специфікаціях до цього договору (вугілля кам'яне для пиловидного спалювання на ТЕС), а саме вугілля: групи П (марки П-0-100, П0-200, Пр0-200); групи А (марки АШ 0-6 збаг., АШ 0-6 конц., АШ 0-6 відс., АШ 0-6, А 0-100, Ар 0-200); групи А1 (марки АШ 0-6 відс. з граничними показниками зольності в межах діапазону 35%-50%).

Відповідно до п.3.2 договору №10/06-1 від 10.06.2015р. постачальник з обов'язковою попередньою письмовою згодою покупця, має право здійснювати взаємозаміну одних марок вугілля іншими, східними по генетичним та технологічним характеристикам.

Як зазначалось, за всіма специфікаціями до договору №10/06-1 від 10.06.2015р. сторони узгодили наступні обсяги постачання вугілля (з урахуванням толеранс 5%):

1) на Слов'янську ТЕС СО ПАТ «Донбасенерго» (станція призначення «Електрична» Донецької залізниці) - 348127,50 тн, з яких:

- марка П 0-200 - 72627,50 тн,

- марка Пр 0-200 - 21850 тн,

- марка АШ (0-6) збагачене - 23275 тн,

- марка П 0-100 - 5700 тн,

- марок П 0-100, Пр 0-200 - 74575 тн,

- марок П 0-100, П 0-200 - 150100 тн,

2) на Старобешівську ТЕС СО ПАТ «Донбасенерго» (станція призначення «Новий світ» Донецької залізниці) - 85500 тн.

При цьому, відповідач поставив, а позивач прийняв товар у наступній кількості:

1) на Слов'янську ТЕС СО ПАТ «Донбасенерго» (станція призначення «Електрична» Донецької залізниці) - 343883,087 тн вугілля, з яких:

- марки П 0-200 - 120492,721 тн,

- марки Пр 0-200 - 193948,416 тн,

- марки АШ (0-6) збагачене - 23929 тн,

- марки П 0-100 - 5512,95 тн;

2) на Старобешівську ТЕС СО ПАТ «Донбасенерго» (станція призначення «Новий світ» Донецької залізниці) - 85487,208 тн вугілля кам'яного марки П 0-200.

Відтак, марки узгодженого та фактично поставленого вугілля та його обсяг не є тотожними, що свідчить про застосування сторонами умов п.п.3.1.2, 3.2 договору №10/06-1 від 10.06.2015р. та неможливість врахування марки вугілля, як критерію для співвідношення певної специфікації з певним актом приймання-передачі вугілля.

Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку, що недопоставка на Слов'янську ТЕС становила 4244,413 тн, на Старобешівську ТЕС - 12,792 тн. Проте, така недопоставка мала місце фактично за останніми специфікаціями по договору за кожним з об'єктів постачання, а саме №18 від 29.03.2016р. та №12 від 01.11.2015р.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, виходячи з того, що недопоставка відбулась за специфікаціями №18 від 29.03.2016р. та №12 від 01.11.2015р., тоді як позовні вимоги ґрунтуються на специфікаціях №1 від 10.06.2015р., №2 від 10.07.2015р., №3 від 10.07.2015р., №4 від 31.07.2015р., №7 від 03.09.2015р., №13Э від 01.12.2015р., позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоінвест Трейдінг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас» про зобов'язання виконати обов'язок в натурі та передати у власність позивача для використання у підприємницькій діяльності вугілля у кількості 15692,418 т на загальну суму 19363380,26 грн, підлягають залишенню без задоволення.

В частині вимог позивача про стягнення збитків суд зазначає наступне:

Згідно з ч.4 ст.267 Господарського кодексу України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Виходячи зі змісту договору №10/06-1 від 10.06.2015р. та специфікацій до нього сторони погодили поставку товару на базисній умові DDP (залізнична станція призначення - при поставці залізничним транспортом або вугільний склад вантажоотримувача - при поставці автомобільним транспортом) згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів «Інкотермс» в редакції 2010 року з урахуванням умов, положень та застережень, передбачених у цьому договорі.

Тобто, сторони погодили, що основні умови поставки товару визначаються ними відповідно до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс-2010. Проте, з урахуванням умов, положень та застережень, передбачених у договорі.

Правила Інкотермс представляють скорочені за першими трьома літерами торгівельні терміни, які відображають підприємницьку практику в договорах міжнародної купівлі-продажу товарів. Правила Інкотермс визначають в основному обов'язки, вартість і ризики, що виникають при доставці товару від продавців до покупців.

За змістом Інкотермс-2010 усі терміни для зручності в користуванні, що визначають умови поставки, поділяються на чотири групи: Е, F, C, D.

Термін «D» означає, що продавець відповідає за постачання товару у призначене місце - пункт на кордоні або країні імпортера. Продавець несе усі ризики та витрати з доставки до моменту передачі вантажу. Згідно термінам «D», за виключенням DDP, продавець не зобов'язаний доставляти товар, очищений для імпорта в країні призначення.

До групи D входить термін DDP (Delivered Duty Paid - постачання з оплатою мита), який означає, що продавець вважається тим, хто виконав свої обов'язки з моменту надання товару в узгодженому пункті в країні ввезення. Продавець несе всі ризики і витрати, пов'язані з ввезенням товару, включаючи оплату податків, мита та інших зборів, які справляються при ввезенні товарів. Термін «Поставка з оплатою мита» припускає максимальні обов'язки продавця.

Як зазначалось, на підставі вказаного договору в період з серпня 2015 року по квітень 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас» здійснювало постачання вугілля Товариству з обмеженою відповідальністю «Енергоінвест Трейдінг».

При цьому, незважаючи на узгоджений сторонами у договорі базис поставки DDP, позивач самостійно сплатив залізничний тариф та послуги експедиторів у зв'язку з постачанням торвару на підставі договору №10/06-1 від 10.06.2015р.

На переконання позивача, сплачені ним у зв'язку з постачанням товару залізничний тариф та послуги експедиторів є збитками покупця, зважаючи на визначені сторонами умови постачання вугілля, які мають бути відшкодовані Товариством з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас». Під час розгляду справи позивач звернувся до відповідача з вимогою №20/02-1 від 20.02.2019р. про виконання грошових зобов'язань щодо відшкодування збитків, які виникли у Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоінвест Трейдінг» внаслідок сплати провізної плати замість Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас» за договором №10/06-1 від 10.06.2015р., яка залишена відповідачем без задоволення.

При цьому, як вказує відповідач, виконуючи договір сторони відступили від умов, визначених базисною умовою DDP згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів «Інкотермс» в редакції 2010 року, внаслідок чого підстави для покладенням цих витрат на відповідача відсутні.

Кожна із сторін надала експертні висновки щодо тлумачення умов договору в цій частині. Зокрема, 26.02.2019р. позивач надав суду консультативний висновок №001-АНО/19 від 22.02.2019р. комісійного науково-правового дослідження Центру судової експертизи та експертних досліджень Державного підприємства «Інформаційні судові системи» (т.4, а.с.47) про наступне:

1) нормами договору №10/06-1 від 10.06.2015р. чітко визначено та узгоджено зобов'язання постачальника (Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас») щодо організації перевезення вантажу, в тому числі, сплати вартості послуг з перевезення згідно умови DDP (залізнична станція призначення - при поставці залізничним транспортом або вугільний склад вантажоотримувача - при поставці автомобільним транспортом);

2) виходячи з умов поставки DDP «Інкотермс 2010», передбачених договором №10/06-1 від 10.06.2015р., витрати з транспортування продукції, понесені покупцем (Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоінвест Трейдінг»), які виникли внаслідок неналежного виконання постачальником Товариством з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас» умов договору №10/06-1 від 10.06.2015р. в частині оплати вартості послуг з перевезення, є такими, що покладаються на постачальника (Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас»);

3) оскільки постачальником (Товариством з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас») не було вчасно укладено договір перевезення, виконання умов договору в обумовлені строки стало неможливим. Відповідно, витрати, понесені Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоінвест Трейдінг» слід вважати необхідними для забезпечення виконання умов договору №10/06-1 від 10.06.2015р. в повному обсязі;

4) покладання витрат на перевезення вугільної продукції на покупця є зміною вартості постачань та інших умов взаєморозрахунків сторін, визначених у специфікаціях, що в свою чергу змінюють узгоджений договором №10/06-1 від 10.06.2015р. порядок розрахунків. Наданими на дослідження специфікаціями до договору №10/06-1 від 10.06.2015р. порядок розрахунків та умови постачання вугільної продукції не змінені, обов'язки щодо оплати вартості транспортування вугільної продукції підлягають сплаті за рахунок постачальника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас»;

5) постачальник (Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас») має компенсувати покупцю (Товариству з обмеженою відповідальністю «Енергоінвест Трейдінг») витрати, покладені договором №10/06-1 від 10.06.2015р. на постачальника, але фактично понесені покупцем.

14.03.2019р. відповідач надав до суду науково-правовий експертний висновок №б15/2019 від 13.03.2019р., складений Київським регіональним центром Національної академії правових наук України, щодо тлумачення умов договору і застосування звичаїв ділового обороту (т.5, а.с.72), згідно з яким визначено наступне: умови договору, якими встановлюються або деталізуються права і обов'язки його сторін, порядок їх реалізації має пріоритетне застосування проти відповідних положень прийнятих звичаїв ділового обороту з наведеного питання. При цьому, укладання одного договору, в якому сторона має обов'язки, який знаходиться в колізії з положеннями іншого договору з цією ж стороною щодо предмету договірного зобов'язання, нівелюється завчасним і належним виконанням такого договору. Надані для аналізу документи підтверджують волевиявлення та конкретні правомірні дії сторін, скеровані на відступлення ними від умов DDP (Delivered Duty Paid) Інкотермс-2010 при виконанні договору постачання вугільної продукції від 10.06.2015р. №10/06-1 підтверджується документально. Тобто, сторонами договору на постачання вугільної продукції від 10.06.2015р. №10/06-1 через укладання інших правочинів щодо предмету цього договору, відступили від умов DDP (Delivered Duty Paid), встановлених ним.

26.03.2019р. позивач надав суду експертний висновок №004-АНО/19 від 25.03.2019р. комісійного науково-правового дослідження Центру судової експертизи та експертних досліджень Державного підприємства «Інформаційні судові системи» (т.6, а.с.93) про наступне:

1) немає підстав вважати, що через характер правовідносин (дострокове та безперервне постачання вугільної продукції залізничним транспортом для забезпечення роботи енергогенеруючої компанії), Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас» конклюдентними діями прийняло зміну умов договору №10/06-1 від 10.06.2015р. в частині DDP в бік FCS (Free Carrier) згідно Інкотермс-2010, оскільки пропозиції про такі зміни від Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоінвест Трейдінг» не надходили. Тим більше, що умов поставки FCS (Free Carrier) в Інкотермс-2010 не існує. Тому не можуть вважатись зміненими та узгодженими будь-які умови письмового договору №10/06-1 від 10.06.2015р. внаслідок вчинення означених у запиті дій сторін;

2) не можуть вважатися конклюдентними діями у відношенні до договору №10/06-1 від 10.06.2015р. листування між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоінвест Трейдінг» та експедиторами: ТОВ «МТП», ТОВ «ТНТК», ТОВ «ТЕК «Енерготранс», яке відбувалося в рамках інших договорів, укладених з експедиторами для забезпечення транспортування вугільної продукції по договору №10/06-1 від 10.06.2015р., а також укладання та виконання позивачем договорів перевезення вантажу з експедиторами начебто свідчить про узгоджене відступлення сторонами від умов поставки;

3) сторонами не вносились зміни в договір №10/06-1 від 10.06.2015р. щодо обсягу прав та обов'язків сторін цього договору через забезпечення Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоінвест Трейдінг» транспортування вугільної продукції та вчиненням інших дій (в тому числі листування). Внесення змін до означеного договору шляхом вчинення конклюдентних дій не відбувалось;

4) умовами договору №10/06-1 від 10.06.2015р. не передбачені зобов'язання покупця на перевезення вугільної продукції. Внесення змін до договору в цій частині має бути відповідним чином, визначеним в законодавстві, оформлено. Враховуючи виписані у договорі №10/06-1 від 10.06.2015р. зобов'язання постачальника в межах DDP та неналежного виконання ним умов договору, останній зобов'язаний компенсувати витрати покупця, пов'язані із перевезенням. Строк пред'явлення вимоги такої компенсації починає перебіг після початку розгляду судом справи щодо стягнення заборгованості і якщо строк виконання грошового зобов'язання настав до прийняття рішення по суті справи. Враховуючи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоінвест Трейдінг» направило на адресу відповідача вимогу та рахунок-фактуру №920/02-1 від 20.02.2019р. щодо відшкодування сум витрат, понесених за перевезення вантажів Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас» за договором №10/06-1 від 10.06.2015р., що відбулося після відкриття провадження у справі №905/2419/18, то означена вимога підлягає виконанню.

Відповідач надав клопотання №34-юр від 28.03.2019р. (т.6, а.с.132), згідно з яким просив не приймати до уваги при винесенні рішення у справі зазначений висновок.

В свою чергу, у запереченнях №04/04-2 від 04.04.2019р. (т.6, а.с.164) Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоінвест Трейдінг» просило суд не брати до уваги клопотання відповідача, а прийняти до уваги вказаний експертний висновок.

Крім того, 14.03.2019р. позивач надав до суду висновок судового експерта Машиніченка О.А. №07/03-19 від 13.03.2013р. (т.5, а.с.101), згідно з яким дослідженням наданих експерту бухгалтерських документів, проведеним з урахуванням висновку комісійного науково-правового дослідження №001-АНО/19 від 22.02.2019р. в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас» компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Енергоінвест Трейдінг» витрати, понесені на транспортування вугільної продукції в рамках договору №10/06-1 від 10.06.2015р. та відомостей про фактичний стан розрахунків між сторонами, зазначена в позові сума витрат підтверджується в розмірі 26257778,70 грн.

Відповідач надав клопотання №30-юр від 25.03.2019р. (т.6, а.с.122), згідно з яким просив не приймати до уваги при винесенні рішення у справі зазначений висновок.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоінвест Трейдінг» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас» збитків в сумі 26257778,71 грн не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Таким чином, з урахуванням вимог вказаної статті, відшкодування збитків є видом господарських санкцій, під якими розуміються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування котрих для нього настають несприятливі економічні наслідки. Одночасно, для учасника господарських відносин, який потерпів від правопорушення, відшкодування збитків є способом захисту його прав та законних інтересів.

За приписом ст.22 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування збитків, які їй було завдано в результаті порушення її цивільного права.

Збитками є:

- втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Одночасно, відповідно до ст.225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відшкодування збитків є наслідком порушення зобов'язання. За таких обставин, можливість використовувати відшкодування збитків як засіб захисту порушених прав виникає у юридичних осіб із самого факту невиконання обов'язку, порушення цивільних прав.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника і збитками, вина боржника. Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань.

Як встановлено, під збитками Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоінвест Трейдінг» розуміє залізничний тариф та послуги експедиторів.

Проте, з огляду на приписи вказаних норм законодавства та з урахуванням змісту позовних вимог у цій частині, заявлена до стягнення сума у розмірі 26257778,71 грн не може вважатись збитками покупця. Зокрема, залізничний тариф та послуги експедиторів є платою за організацію та здійснення перевезення вантажів, оплата яких здійснюється у порядку та за визначеною учасниками перевезень ставкою. Наявність вказаних обставин виключає можливість задоволення позовних вимог у цій частині з наведених заявником позову підстав.

Зважаючи на підстави позову в цій частині суд зазначає, що відповідач правомірно посилався на недоведеність позивачем складу цивільного правопорушення, встановлення наявності якого є необхідною передумовою для стягнення збитків.

Разом з тим, суд зазначає, що метою Інкотермс є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі, а сторони у договорі врегулювали умови поставки на внутрішньоторгівельному ринку країни. За терміном DDP продавець безпосередньо погоджується зробити те, що випливає з самої розшифровки назви терміна - «Доставлено, мито оплачене», тобто очистити товар для імпорту і сплатити будь-які збори, що випливають із цього. В той же час, позивач наполягає на наявності у відповідача обов'язку оплатити залізничний тариф та послуги експедиторів у зв'язку з посиланням у договорі на цей термін.

Слід зазначити, що міжнародні правила тлумачення торгівельних термінів «Інкотермс» в редакції 2010 року не визнані в Україні обов'язковими до виконання.

При цьому, положення договору №10/06-1 від 10.06.2015р. не містять беззаперечного визначення обов'язків постачальника щодо оплати залізничного тарифу та послуг експедиторів, окрім посилань на базис поставки DDP міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів «Інкотермс» в редакції 2010 року.

Так, договір містить наступні положення щодо вирішення питання витрат, пов'язаних з доставкою вантажу:

- п.2.1.1 розділу «Базові умови та строки поставки»: «Сторони узгоджують, що у додаткових угодах до договору можуть бути узгоджені інші умови поставки вугілля. Сторони обумовлюють, що у разі узгодження сторонами по договору інших умов постаки вугілля, витрати по доставці вугілля у будь-яке узгоджене сторонами місце поставки відшкодовується постачальнику покупцем»;

- п.2.4 розділу «Базові умови та строки поставки»: «Покупець може відшкодувати постачальнику вартість провізної плати. У разі постачання товару залізничним транспортом, оплата здійснюється в розмірі залізничного тарифу для вагонів парку залізниць, який встановлений «Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги», затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009р. №317, а також витрат постачальника на оплату експедиційних послуг в розмірі не вище 2% від вартості перевезення вугілля»;

- п.6.8 розділу «Відповідальність сторін»: «У випадку, якщо постачальник приймає рішення про повернення/переадресацію вагонів до моменту іх прибуття на станцію призначення (ТЕС), усі витрати, пов'язані з транспортуванням вугілля на адресу ТЕС та поверненням/переадресацією, у тому числі залізничний тариф, послуги експедитора та інші, сплачуються постачальником самостійно або відшкодовуються постачальником покупцю чи будь-якій третій особі, за рахунок якої здійснювалось таке транспортування, повернення, переадресація. Зазначені витрати сплачуються постачальником покупцю/або третій особі протягом 15 днів з дня отримання рахунку. При цьому, згодою постачальника на таке відшкодування вважається зазначення ним в листі про повернення/переадресацію до прибуття вагонів на ТЕС платника залізничного тарифу».

Жоден із вказаних пунктів договору не встановлює обов'язк постачальника здійснювати оплату витрат, які пов'язані з доставкою вантажу.

Зі змісту п.2.4 розділу «Базові умови та строки поставки» договору №10/06-1 від 10.06.2015р. можна дійти висновку, що сторони домовились про альтернативу у питанні відшкодування спірних витрат (як за рахунок постачальника, так і за рахунок покупця). Відтак, зважаючи на те, що позивач самостійно сплатив витрати, пов'язані з перевезенням вантажів за укладеним сторонами правочином, підстави для відшкодування цих сум за рахунок відповідача відсутні.

При цьому, судом враховано, що постачання вугільної продукції відбувалось у період з серпня 2015 року по квітень 2016 року. Проте, на час існування правовідносин сторін з постачання товару жодних вимог, претензій тощо відносно оплати витрат, пов'язаних з перевезенням вантажів, від позивача на адресу відповідача не надходило. Доказів протилежного суду не представлено.

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоінвест Трейдінг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас» про стягнення збитків в сумі 26257778,71 грн не підлягають задоволенню.

У задоволенні вимог про стягнення суми інфляційних втрат - 8565269,80 грн, суми 3% річних - 1927246,88 грн слід відмовити, оскільки вони мають похідний характер від вимог про стягнення збитків.

Окрім того, щодо вимог в цій частині суд зазначає про наступне:

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Одночасно, обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором, повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів, оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Зважаючи на наведене, сума збитків не може слугувати базою для нарахування 3% річних та інфляційних втрат.

Всі інші клопотання та заяви, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані та такі, що не впливають на висновки суду щодо розгляду справи по суті.

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоінвест Трейдінг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас» слід відмовити у повному обсязі.

З огляду на висновки суду про відмову у задоволенні позовних вимог заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас» про застосування строку позовної давності залишається судом без задоволення.

Згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 672350 грн підлягає віднесенню на позивача.

На підставі викладеного та керуючись керуючись ст.ст.46, 86, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Вступну та резолютивну частини рішення складено та підписано 21.05.2019р.

Повний текст рішення складено та підписано 31.05.2019р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.О.Паляниця