вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
22.05.2019м. ДніпроСправа № 904/342/19
За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ, в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Виробничого підрозділу "Дніпровське територіальне управління", філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
до Міського комунального закладу культури "Дніпровська дитяча музична школа №13", м. Дніпро
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача- Управління Державної казначейської служби України в Індустріальному районі м. Дніпра, м. Дніпро
третя особа-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, м. Дніпро
про стягнення заборгованості за договором оренди у розмірі 239 591, 51 грн.
Суддя Суховаров А.В.
За участю секретаря судового засідання Сулими Д.В.
Представники:
від позивача - Семенова О.П., довіреність від 26.02.2019, адвокат
від відповідача - Керенцева С.В., наказ №2/38-ктр від 28.09.2018, в.о. директора
- Ігнатова О.П., довіреність №35 від 20.02.2019, в.о. заступника директора
від третьої особи-1 - Паращенко Ю.О., довіреність № 01-08 від 10.01.2019, головний
спеціаліст-юрисконсульт
від третьої особи-2 - Конох Я.В., довіреність №16 від 25.03.2019, головний спеціаліст відділу
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Виробничого підрозділу "Дніпровське територіальне управління" філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Міського комунального закладу культури "Дніпровська дитяча музична школа № 13" (далі - відповідач) про стягнення суми 32 449, 91 грн. заборгованості зі сплати орендних платежів за період з 01.04.2018 по 01.07.2018, 3 244, 99 грн. 10% штрафу, 1 843, 47 грн. пені, 65 807, 39 грн. заборгованості за договором оренди за період з 01.07.2018 по 01.01.2019 відповідно до п.3.12 Договору, 131 614, 79 грн. неустойки в подвійному розмірі орендної плати відповідно до ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України та п.10.13 договору оренди, 2 501, 60 грн. інфляційних, 2 129,36 грн. 3% річних, 3 593, 87 грн. витрат по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за Договором в частині повного та своєчасного внесення орендних платежів.
Ухвалою суду від 05.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 21.02.2019, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління Державної казначейської служби України в Індустріальному районі м. Дніпра.
05.02.2019 позивач надав клопотання про повернення з Державного бюджету України суми надмірно сплаченого судового збору у розмірі 1 051, 97 грн.
20.02.2019 відповідач подав відзив на позовну заяву, за змістом якого просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення пені, 3% річних, інфляційних та витрат по сплаті судового збору, зазначає, що всі платежі Міського комунального закладу культури "Дніпропетровська дитяча музична школа №13" здійснюються через Управління Державної казначейської служби України в Індустріальному районі м. Дніпра, яке відмовилось реєструвати підписані з позивачем додаткові договори до договору оренди №12/02-3481-ОД від 07.07.2009, починаючи з 16.03.2016, посилаючись на їх невідповідність чинному законодавству, що спричинило несплату орендних платежів відповідача та утворення відповідної заборгованості перед позивачем.
Ухвалою суду від 21.02.2019 залучено до участі у справі у якості третьої особи-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, відкладено підготовче засідання на 14.03.2019.
11.03.2019 позивачем надано відповідь на відзив, за змістом якої позивач наполягає на задоволенні позовних вимог, вказує, що рішеннями у справах №904/11305/16 від 26.04.2017, №904/1701/18 від 22.02.2018 встановлення факт правомірності укладення додаткових угод до Договору. Разом з тим, позивач наполягає на задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача штрафу, пені, 3% річних та інфляційних.
Ухвалою суду від 14.03.2019 продовжено строк підготовчого провадження до 06.05.2019, відкладено підготовче засідання на 09.04.2019.
27.03.2019 відповідачем надано заяву про приєднання до матеріалів справи доказів.
27.03.2019 третя особа-2 надала пояснення, за змістом яких просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначає про неправомірне укладення додаткової угоди від 18.03.2016 до Договору. Також, третя особа-2 зазначає, що наказом ПАТ «Українська залізниця» від 10.02.2016 №071 «Про деякі питання щодо майна ПАТ «Українська залізниця» заборонено вчиняти дії щодо передання в оренду, зокрема, спірного майна. Разом з тим, зазначає, що ПАТ «Українська залізниця» не надано доказів переходу права власності на спірне майно до ПАТ «Українська залізниця».
02.04.2019 третьою особою-2 надано клопотання про заміну сторони її правонаступником.
03.04.2019 позивачем надано відповідь на пояснення третьої особи-2 від 01.04.2019, за змістом яких позивач зазначає, що правомірність заміни сторони у Договорі встановлено судовими рішеннями, які набрали законної сили, у аналогічних справах. Разом з тим, позивач вказує, що власником орендованого майна є ПАТ «Українська залізниця».
В підготовчому засіданні третя особа-2 надала пояснення щодо клопотання про заміну сторони її правонаступником.
Ухвалою суду від 09.04.2019 замінено третю особу-2 у справі №904/342/19 Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській області на його правонаступника - Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях.
Ухвалою суду від 24.04.2019 підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті на 22.05.2019.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 22.05.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Дніпропетровській області (орендодавець/третя особа-2) та Міським комунальним закладом культури 2Дніпропетровська дитяча музична школа №13» (орендар/відповідач) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №12/02-3481-ОД від 07.07.2009 (далі - Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме нерухоме майно - нежитлове вбудоване приміщення площею 312,8 кв.м., що розміщене за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Семафорна, 42, на 3-4 поверсі, що перебуває на балансі ДП «Придніпровська залізниця» (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку/актом оцінки на 09.06.2009 і становить за незалежною оцінкою/залишковою вартістю 1 535 960 грн.
Майно передається в оренду з метою розміщення навчального закладу, що фінансується з міського бюджету (п. 1.2 Договору).
Розділом 3 Договору визначено, зокрема, розмір орендної плати, випадки зміни її розміру, строки оплати, пропорції перерахування орендної плати до держаного бюджету та балансоутримувачу.
Згідно пункту 3.12 Договору у разі припинення (розірвання) договору орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору не звільняє орендаря від обов'язку сплатити до державного бюджету та балансоутримувачу заборгованість за орендною платою в повному обсязі та санкції.
Положеннями пункту 5.2 Договору, визначено обов'язок орендаря щодо повної та своєчасної сплати орендних платежів.
Відповідно до пункту 10.1 Договору, цей договір укладено строком на 1 рік, що діє з 07.07.2009 до 06.07.2010 включно.
Строк дії Договору неодноразово продовжувався, шляхом укладення додаткових угод до договору, а саме: додатковою угодою від 12.07.2010 - по 06.07.2012 включно; додатковою угодою від 17.09.2012 - по 06.07.2013 включно; додатковою угодою від 06.06.2013 - по 06.07.2014 включно; додатковою угодою від 07.07.2014 - по 31.03.2015 включно; додатковою угодою від 31.03.2015 - по 31.07.2015; додатковою угодою від 21.10.2015 - з 01.08.2015 до моменту створення (реєстрації) Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», але не більш ніж по 31.12.2015.
18.03.2016 між позивачем та відповідачем укладений додатковий договір до Договору оренди №12/02-3481-ОД від 07.07.2009, згідно якого орендодавцем майна, визначеного договором оренди №12/02-3481-ОД від 07.07.2009, є ПАТ "Укрзалізниця".
Згідно з п. 3.1 Додаткового договору від 18.03.2016 орендна плата, визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995, за базовий місяць розрахунку - листопад 2015 року становить 7508 грн.18коп.(без ПДВ).
Відповідно до п. 3.6 Додаткового договору від 18.03.2016, орендна плата 100% перераховується на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним. Одержувач коштів структурний підрозділ "Дніпропетровське будівельно-монтажне експлуатаційне управління" регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця".
В пункті 6 Додаткового договору від 18.03.2016 сторони узгодили, що термін дії договору оренди продовжено до 31.03.2016р. включно.
За приписами пункту 9 Додаткового договору від 18.03.2016 сторони домовились, що умови цього додаткового договору поширюються на взаємовідносини сторін, що виникли з 01.12.2015р.
На виконання умов вказаного додаткового договору позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нерухоме майно: нежитлове вбудоване приміщення площею 312,8кв.м., розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Семафорна, 42, на 3-4 поверхах, про що було складеного акт приймання-передачі від 18.03.2016р.
Додатковим договором від 15.12.2017 до Договору оренди №12/02-3481-ОД від 07.07.2009р. сторони внесли зміни до преамбули договору та реквізитів орендодавця, передбачили сплату орендної плати протягом 01.04.2016-31.12.2016 без застосування індексу інфляції, визначили строк дії договору по 31.12.2017р. включно.
Додатковим договором від 07.05.2018 до Договору оренди №12/02-3481-ОД від 07.07.2009 встановлено строк дії Договору оренди №12/02-3481-ОД від 07.07.2009 з 01.04.2018 року по 30.06.2018 року.
Позивач вказує, що внаслідок порушення відповідачем умов Договору в частині повного та своєчасного внесення орендних платежів у відповідача утворилась заборгованість по орендній платі перед позивачем на загальну суму 98 257, 30 грн., з якої: 32 449, 91 грн. - заборгованість зі сплати орендних платежів за період з 01.04.2018 по 01.07.2018, 65 807, 39 грн. - заборгованість зі сплати орендних платежів з 01.07.2018 по 01.01.2019 відповідно до п.3.12 Договору.
З огляду на те, що відповідачем не сплачено заборгованість за Договором, об'єкт оренди у визначений договором строк не повернуто, позивач звернувся з даним позовом до суду про сплату заборгованості з орендних платежів.
Разом з тим, позивач нарахував до сплати відповідачу неустойку у розмірі 131 614, 79 грн. згідно ст.785 ЦК України.
Крім того, за змістом позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача суму 1 843, 47 грн. пені за період з 01.04.2018 по 01.07.2018, 2 501, 60 грн. інфляційних за період з квітня 2018 по вересень 2018, 2 129, 36 грн. 3% річних за період з 01.05.2018 по 01.01.2019.
На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми заборгованості.
Суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець (позивач у справі) передає або зобов'язується передати наймачеві (відповідач у справі) майно у користування за плату на певний строк.
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст. 762 ЦК України).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2017 у справі №904/11305/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Дніпро до Міського комунального закладу культури "Дніпровська дитяча музична школа №13" м. Дніпро за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області м. Дніпро, Управління Державної казначейської стягнуто з Міського комунального закладу культури "Дніпровська дитяча музична школа №13" м. Дніпро на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Київ в особі Виробничого підрозділу "Дніпровське територіальне управління" м. Дніпро Філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Київ заборгованість зі сплати орендної плати за договором №12/02-3481-ОД від 07.07.2009 в розмірі 139 847, 42 грн. за період з листопада 2015 року по березень 2017 року, пеню у розмірі 21,63 грн., штраф у розмірі 139,85 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 339,93 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2018 по справі №904/1701/18 за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Київ в особі Виробничого підрозділу "Дніпровське територіальне управління" м. Дніпро Філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Київ до Міського комунального закладу культури "Дніпровська дитяча музична школа №13" м. Дніпро за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління Державної казначейської служби України в Індустріальному районі м. Дніпра, Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській області м. Дніпро про стягнення суми основної заборгованості за договором оренди №12/02-3481-ОД від 07.07.2009 у розмірі 115008, 81 грн., штрафу у розмірі 11500, 88 грн., пені у розмірі 7651, 28 грн., інфляційних у розмірі 4728, 73 грн., 3% річних у розмірі 1650, 47 грн.; стягнення суми основної заборгованості за договором №ПР/БМЕУ-1-17-004/НКМ-В від 17.05.2017р. про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю по договору оренди №12/02-3481-ОД у розмірі 1815, 36 грн., пені у розмірі 1603, 65 грн., інфляційних у розмірі 15, 25 грн., 3% річних у розмірі 3,13 грн. стягнуто з Міського комунального закладу культури "Дніпровська дитяча музична школа №13" м. Дніпро на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Київ в особі Виробничого підрозділу "Дніпровське територіальне управління" м. Дніпро Філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Київ суму боргу зі сплати орендної плати в розмірі 115 008, 81 грн., 3% річних в розмірі 1 351, 86 грн., інфляційні у розмірі 3 444, 89 грн., штраф в розмірі 1, 00 грн., пеню в розмірі 1, 00 грн., судовий збір в розмірі 2 085, 65 грн.
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
За змістом наведеної норми, неодмінною умовою її застосування є один і той самий склад сторін як у справі, що розглядається господарським судом, так і у справі (або справах) зі спору, що вирішувався раніше, і в якій встановлено певні факти, що мають значення для розглядуваної справи.
Преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.
На час розгляду справи №904/342/19 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2017 по справі №904/11305/16 та від 22.08.2018 по справі №904/1701/18 набрало законної сили, що, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для звільнення учасників справи від доказування обставин, встановлених під час розгляду справи №904/342/17.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, неналежне виконання відповідачем умов Договору в частині повного та своєчасного внесення орендної плати, спричинило утворення заборгованості зі сплати орендних платежів у розмірі 98 257, 30 грн. (32 449, 91 грн. - заборгованість зі сплати орендних платежів за період з 01.04.2018 по 01.07.2018, 65 807, 39 грн. - заборгованість зі сплати орендних платежів з 01.07.2018 по 01.01.2019 відповідно до п.3.12 Договору), що є підставою для задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості.
У задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача неустойки відмовляється судом з наступних підстав.
Згідно приписів ч.4 ст.284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Згідно приписів ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час.
На підтвердження факту порушення відповідачем умов Договору в частині несвоєчасного звільнення орендованого приміщення, позивач зазначає про неодноразові попередження відповідача щодо закінчення терміну дії Договору та необхідності звільнення відповідачем орендованого приміщення.
Так, листом №ТУБМЕС-1/07/2265 від 03.05.2018 позивач повідомив відповідача щодо припинення 30.06.2018 року терміну дії Договору оренди від 07.07.2009 №12/02-3481-ОД. Також, вказаним листом відповідача попереджено про те що, у випадку невиконання орендарем обов'язку щодо повернення майна після припинення договору, на підставі п. 10.13 договору оренди орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки в розмірі подвійної орендної плати за останній повний місяць оренди за весь час, що розраховується від дати припинення або розірвання договору до підписання акта приймання-передачі, що підтверджує фактичне повернення орендованого майна.
Позивач вказує, що у визначений листом від 03.05.2018 строк позивачем не повернуто орендоване майно.
Актом від 05.10.2018 зафіксовано факт перебування відповідача в орендованому приміщенні.
Листом №ТУБМЕС-1/07/6963 від 12.12.2018 позивачем повідомлено відповідача щодо припинення 30.06.2018 року строку дії Договору оренди від 07.07.2009 №12/02-3481-ОД та запропоновано звільнити приміщення та передати майно за актом прийому-передачі.
Актом від 27.12.2018 зафіксовано факт перебування відповідача в орендованому приміщенні.
Між тим, суд зазначає, що в матеріалах справи наявний договір №18 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю до договору оренди від 07.07.2009 №12/02-3481-ОД, укладений 27.06.2018 між ПАТ «Українська залізниця» та Міським комунальним закладом культури "Дніпровська дитяча музична школа №13" щодо обслуговування майна, яке знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Семафорна, 42 загальною площею 312,8 кв.м.
Вказаний договір укладено між позивачем та відповідачем до 31.12.2018 року.
Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що укладаючи договір №18 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю до договору оренди від 07.07.2009 №12/02-3481-ОД з відповідачем після звернення до нього з листом від 03.05.2018 на строк до 31.12.2018., позивачем погоджено факт подальшого користування відповідачем орендованим приміщенням та, відповідно, продовжено дію договору на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
За викладених обставин, позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт порушення відповідачем умов договору в частині несвоєчасного повернення майна після закінчення строку дії договору, а тому у суду відсутні підстави для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача неустойки згідно ст. 785 Цивільного кодексу України.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 843, 47 грн. та штрафу у розмірі 3 244, 99 грн. суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).
У відповідності з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до пункту 3.8 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
За прострочення виконання зобов'язання позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 1 843, 47 грн. за період з 01.04.2018 по 01.07.2018.
Відповідно до пункту 3.9 Договору у разі якщо на дату орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.
Так, позивач нарахував до сплати відповідачу штраф в розмірі 10% від суми боргу, що становить суму 3 244, 99 грн.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені та штрафу, суд дійшов висновку щодо його обґрунтованості.
Між тим, відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій на 99% з огляду на відсутність його вини у простроченні виконання грошового зобов'язання за договором.
Згідно частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається наявність спору між Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях та Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" щодо належного орендодавця за спірним договором. Адже на адресу відповідача надсилалися листи та претензії з вимогами сплатити орендну плату за спірний період як на користь позивача, так і на користь третьої особи-2.
Існування вказаного спору також підтверджується правовими позиціями позивача та третьої особи-2 у даній справі, кожний з яких вважають себе належним орендодавцем за спірним договором оренди.
Суд дійшов висновку щодо відсутності вини у виникненні спору. Крім того, відповідач здійснював дії щодо визначення належного орендодавця, з метою належного виконання своїх обов'язків, але отримував суперечливі відповіді та вимоги від позивача та третьої особи-2 одночасно.
Таким чином, оскільки затримка виконання грошового зобов'язання відповідачем обґрунтовується доказами, які надані до матеріалів справи, які свідчать про поважність причин несвоєчасного виконання розрахунків з позивачем, і частково викликана наявністю зазначених вище та встановлених під час розгляду даної справи об'єктивних обставин, а отже свідчать про часткову вину відповідача у неналежному виконанні своїх зобов'язань перед позивачем, суд вважає за можливе на підставі статті 551 Цивільного кодексу України зменшити розмір пені з 1 843,47 грн. до 1,00 грн. та зменшити розмір штрафу з 3 244, 99 грн. до 1,00 грн.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних, суд дійшов висновку щодо його обґрунтованості, а отже вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період з 01.05.2018 по 01.01.2019 у розмірі 2 129, 36 грн. та інфляційних за період з квітня 2018 по вересень 2018 у розмірі 2 501, 60 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Заперечення третьої особи-1,-2 спростовуються наступними обставинами.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" №4442-VI від 23.02.2012 та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" №200 від 25.06.2014 передбачено утворення на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування ПАТ "Українська залізниця", 100% акцій якого закріплюються в державній власності.
В пункті 2 вищевказаної постанови встановлено, що статутний капітал товариства формується шляхом внесення до нього майна Укрзалізниці, підприємств, зазначених у додатку 1, крім майна, яке закріплюється за товариством на праві господарського відання згідно із Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" №4442-VI від 23.02.2012, та іншого майна, яке відповідно до законодавства не може бути включене до статутного капіталу.
Згідно з відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, запис про проведення державної реєстрації юридичної особи ПАТ "Укрзалізниця" вчинено 21.10.2015.
З 01.12.2015 розпочало фінансово-господарську діяльність Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця".
Згідно зі статтею 329 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.
Відповідно статті 85 Господарського кодексу України, статті 115 Цивільного кодексу України господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.
Постановою Кабінету Міністрів України №735 від 02.09.2015 року затверджений Статут ПАТ "Українська залізниця" (далі - Статут). В пункті 2 Статуту вказано, що товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту та підприємств залізничного транспорту.
Відповідно до пункту 20 Статуту товариство має у власності майно, що внесене до його статутного капіталу, та/або інше майно, набуте ним на підставах, що не заборонені законодавством. Товариство здійснює володіння, користування та розпорядження таким майном згідно з метою своєї діяльності з урахуванням вимог законодавства та цього Статуту
Згідно пункту 32 Статуту товариство, здійснюючи право власності, володіє, користується та розпоряджається належним йому майном і вчиняє стосовно нього будь-які дії, що не суперечать законодавству, Статуту та меті діяльності підприємства.
Як вбачається із Зведеного переліку майна державного підприємства "Придніпровська залізниця", що вноситься до статутного капіталу ПАТ "Укрзалізниця", затвердженого Міністром інфраструктури України 18.08.2015р., нежитлове вбудоване приміщення площею 312,8кв.м., розміщене за адресою: м. Дніпро, вул.Семафорна , 42 (інвентарний №8100010), включене до статутного капіталу ПАТ "Укрзалізниця".
Таким чином, орендоване відповідачем відповідно до умов договору нерухоме майно (нежитлове вбудоване приміщення площею 312,8 кв.м., розміщене за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Семафорна, 42, на 3-4 поверхах) включено до статутного капіталу ПАТ "Укрзалізниця".
Відповідно до ч. 4 статті 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Разом з тим, частиною 3 статті 4 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" №4442-VI від 23.02.2012р., який є спеціальним законом, порівняно з загальними нормами Цивільного кодексу України, передбачено, що внесення нерухомого майна залізничного транспорту до статутного капіталу товариства може здійснюватися на підставі обліку майна на балансах Державної адміністрації залізничного транспорту України, підприємств залізничного транспорту відповідно до законодавства без попередньої державної реєстрації права власності на таке майно.
Відповідно до ч.2 ст.5 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" №4442-VI від 23.02.2012 переоформлення правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна, внесені до статутного капіталу товариства, здійснюється протягом двох років з дня державної реєстрації товариства; державна реєстрація прав на нерухоме майно, внесеного до статутного капіталу товариства, здійснюється на підставі передавального акту та акту оцінки майна залізничного транспорту, внесеного до статутного капіталу товариства. Передавальний акт та/або акт оцінки майна залізничного транспорту є документами, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на майно, внесене до статутного капіталу товариства.
Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 07.06.2017р. за ПАТ "Українська залізниця" зареєстровано право власності на нежитлову прибудову літ. А {1}-8 до житлового будинку літ.А-9, загальною площею 1750,7кв.м, ганки літ. а, а1}, а2} за адресою м. Дніпро, вул. Семафорна, буд.42.
Відповідно до пункту 10.7 Договору перехід права власності на майно третім особам, не є підставою для зміни або припинення чинності цього договору, і він зберігає свою чинність для нового власника орендованого майна (його правонаступника).
За приписами ч. 1 ст.770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.
Аналогічні положення закріплено і в ч.2 ст.15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №98/95-ВР від 14.03.1995 (із змінами та доповненнями), яка передбачає, що у разі зміни власника майна, переданого в оренду, до нового власника переходять права і обов'язки за договором оренди.
Враховуючи викладене, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" є правонаступником прав і обов'язків за спірним договором оренди, укладеним регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області.
Решта заперечень учасників справи відхиляються судом, з огляду на встановлені обставини щодо правомірного укладення спірного договору та додаткових угод до нього, що встановлено за результатом розгляду справи №904/1701/18 та №904/11305/16, рішення у яких, станом на час розгляду даної справи, набрали законної сили.
Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог частин 1 і 7 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.
В силу положень статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.
Викладене є підставою для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Щодо заявленого позивачем клопотання про повернення суми надмірно сплаченого суми судового збору у розмірі 1 501, 97 грн. суд зазначає наступне.
Згідно частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до господарського суду встановлено наступний розмір та порядок сплати судового збору: за позовними заявами майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за позовними заявами немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З 01.01.2019 набрав чинності Закон України "Про державний бюджет України на 2019 рік", ст. 7 якого встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1 921, 00 грн.
Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, які визначено цією статтею і перелік яких є вичерпним.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
З огляду на те, що розмір позовних вимог становить суму 239 591,51 грн., судовий збір, який підлягає сплаті позивачем за розгляд даного позову становить суму 3 593, 87 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4 645, 84, 00 грн.
За викладених обставин, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення клопотання позивача та повернення позивачу з Держаного бюджету України судового збору у розмірі 1 051, 97 грн., сплаченого позивачем згідно платіжного доручення №20 від 17.01.2019 року.
Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код юридичної особи 40075815) в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03035, м. Київ, вул. Льва Толстого, 61, ідентифікаційний код юридичної особи 41149437) в особі Виробничого підрозділу "Дніпровське територіальне управління", філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49124, м. Дніпро, вул. Магаданська, 43, ідентифікаційний код юридичної особи 41149437) до Міського комунального закладу культури "Дніпровська дитяча музична школа №13" (49022, м. Дніпро, вул. Сортувальна, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 02215957) про стягнення суми 98 257, 30 грн. заборгованості, 3 244, 99 грн. 10% штрафу, 1 843, 47 грн. пені, 131 614, 79 грн. неустойки, 2 501, 60 грн. інфляційних, 2 129, 36 грн. 3% річних, 3 593, 87 грн. витрат по сплаті судового збору задовольнити частково.
Стягнути з Міського комунального закладу культури "Дніпровська дитяча музична школа №13" (49022, м. Дніпро, вул. Сортувальна, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 02215957) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код юридичної особи 40075815) в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03035. м. Київ, вул. Льва Толстого, 61, ідентифікаційний код юридичної особи 41149437) в особі Виробничого підрозділу "Дніпровське територіальне управління", філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49124, м. Дніпро, вул. Магаданська, 43, ідентифікаційний код юридичної особи 41149437) суму 98 257, 30 грн. заборгованості, 1, 00 грн. штрафу, 1,00 грн. пені, 2 501, 60 грн. інфляційних, 2 129,36 грн. 3% річних, 1 619, 65 грн. витрат по сплаті судового збору.
В частині позовних вимог Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код юридичної особи 40075815) в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03035. м. Київ, вул. Льва Толстого, 61, ідентифікаційний код юридичної особи 41149437) в особі Виробничого підрозділу "Дніпровське територіальне управління", філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49124, м. Дніпро, вул. Магаданська, 43, ідентифікаційний код юридичної особи 41149437) до Міського комунального закладу культури "Дніпровська дитяча музична школа №13" (49022, м. Дніпро, вул. Сортувальна, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 02215957) про стягнення суми 1 842, 47 грн. пені, 3 243, 99 грн. штрафу, 131 614, 79 грн. неустойки, 1 974, 22 грн. витрат по сплаті судового збору відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Винести ухвалу про повернення з Державного бюджету України Акціонерному товариству "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код юридичної особи 40075815) в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03035, м. Київ, вул. Льва Толстого, 61, ідентифікаційний код юридичної особи 41149437) в особі Виробничого підрозділу "Дніпровське територіальне управління", філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49124, м. Дніпро, вул. Магаданська, 43, ідентифікаційний код юридичної особи 41149437) суму судового збору в розмірі 1 051, 97 грн., зарахованого на підставі платіжного доручення №20 від 17.01.2019 року про сплату судового збору в розмірі 4 645, 84 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 розділу ХІ ГПК України
Повне рішення складено 03.06.2019.
Суддя А.В. Суховаров