проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"27" травня 2019 р. Справа № 905/34/19
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Слободін М.М., суддя Сіверін В.І. , суддя Терещенко О.І.
за участю секретаря судового засідання Мальченко О.О.
за участю представників сторін:
прокурора - Ногіна О.М.
1-го позивача - не з'явився
2-го позивача - не з'явився
відповідача - Овчинніков О.В., адвокат Гончарова І.Т., адвокат Федорова В.П.
розглянувши апеляційну скаргу Слов'янської місцевої прокуратури (вх.№1281Д/2) на ухвалу господарського суду Донецької області від 28.03.2019 у справі №905/34/19 (повний текст ухвали складено 01.04.2019 у приміщенні господарського суду Донецької області суддею Матюхіним В.І.)
за позовом Слов'янської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Слов'янської міської ради, м. Слов'янськ, та Відділу культури Слов'янської міської ради, м. Слов'янськ,
до громадської організації "Центр танцю "Грація", м.Слов'янськ,
про розірвання договору оренди і повернення комунального майна, -
Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.03.2019 у справі №905/34/19 позов керівника Слов'янської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Слов'янської міської ради, Відділу культури Слов'янської міської ради Донецької області до Громадської організації "Центр танцю Грація" про розірвання договору оренди і повернення комунального майна, залишено без розгляду. Повернуто прокуратурі Донецької області з Державного бюджету України 9778,75 грн сплаченого судового збору.
Слов'янська місцева прокуратура з ухвалою суду першої інстанції не погодилася та звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 28.03.2019 у даній справі та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Стягнути з відповідача на користь прокуратури Донецької області судовий збір у розмірі 1921,00 грн. Про дату та час розгляду апеляційної скарги повідомити Слов'янську місцеву прокуратуру та прокуратуру Харківської області.
В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо повернення позовної заяви без розгляду з посиланням на ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано положення ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо вимог про заборону «здійснення представництва прокурором інтересів держави в суді у всіх без винятків правовідносинах, пов'язаних з діяльністю громадських об'єднань».
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2019 відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою. Учасникам справи встановлено строк для подання відзивів. Призначено справу до розгляду на 27.05.2019.
У судовому засіданні 27.05.2019 представники позивачів не з'явились, хоча у відповідності до вимог чинного законодавства про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.
20.05.2019 від відділу культури Слов'янської міської ради надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
Враховуючи належне повідомлення учасників справи про час та місце засідання суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу позивача за відсутності зазначених представників, за наявними у матеріалах справи доказами.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи сторони, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 269 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, виходячи з наступного.
Залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції з посиланням на ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» зазначив, що у прокурора відсутня процесуальна дієздатність щодо подання позову при здійсненні представництва інтересів держави в судах у правовідносинах пов'язаних зі створенням та діяльністю громадського об'єднання. При цьому судом вказано, що Закон не містить у собі винятків, за яких прокурор має право представляти інтереси держави в суді у правовідносинах, пов'язаних із створенням та діяльністю громадського об'єднання.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками місцевого суду з огляду на наступне.
Як вбачається з позовної заяви, між відділом культури Слов'янської міської ради та громадською організацією «Танцевальньїй клуб «Грація» укладено договір оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Слов'янська від 07.11.2013 №188 на комунальне майно - 37/100 ідеальних часток, площею 657,6 кв.м нежитлової будівлі кінотеатру «Мрія» загальною площею 1767,2 кв.м, яке розташоване за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Батюка, 24 «б».
Предметом спору у даній справі є вимога прокурора, заявлена в інтересах держави в особі Слов'янської міської ради та відділу культури Слов'янської міської ради до громадської організації «Танцевальньїй клуб «Грація» про розірвання договору оренди комунального майна, на підставі положень статей 651, 783 Цивільного кодексу України.
Вказане свідчить, що сторони договору (юридичні особи) є учасниками цивільних відносин, між ними існує договір, порядок виконання та відповідальність за порушення умов якого регламентує ЦК України.
Згідно зі ст. 53 Господарського процесуального кодексу України визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.
Саме на наведену вище норму щодо заборони представництва послався місцевий господарський суд, обґрунтовуючи залишення позову без розгляду.
Колегія суддів, в свою чергу, оцінюючи положення ч.3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», зазначає, що використаний законодавцем термін «пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань», в силу своєї загальності може мати найширше тлумачення, яке тільки забажають учасники конкретного спору і суд.
Однак, колегія суддів, здійснюючи тлумачення наведеної норми закону, приймає до уваги загальний принцип, відповідно до якого обмеження права на суд не повинне знищувати саме право.
Так, в постанові Великої Палати ВС від 2018.05.23 № 243/6674/17 зазначено, що «Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Проте такі обмеження повинні застосовуватися з легітимною метою та зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення ЄСПЛ «Воловік проти України», «Креуз проти Польщі», «Подбіельські та ППУ Полпуре проти Польщі»).
Обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не має законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю мети, яку прагнуть досягти (рішення ЄСПЛ «Тіннеллі та сини, Лтд та ін.», «Мак-Елдуф та інші проти Сполученого Королівства»).
Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів зазначає про те, ч.3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» не забороняє прокурору здійснювати представництво інтересів держави в орендних правовідносинах за участю ГО, оскільки будь-яке інше тлумачення цієї норми означало б, що прокурор позбавляється права представляти інтереси держави у всіх випадках, де стороною правовідносин є громадська організація. Очевидно, що норма ч.3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» не спрямована на унеможливлення участі прокурора у всіх без виключення справах, де стороною є громадська організація чи громадське об'єднання.
Позов поданий Слов'янською місцевою прокуратурою не є позовом про заборону діяльності громадських об'єднань (організацій), не зачіпає правовідносин зі створення громадської організації ГО «Центр танцю «Грація», проведення установчих зборів, реєстрації, заборони здійснення діяльності щодо організації танцювальних занять, заборони членам організації здійснювати заняття, тощо, в силу чого колегія суддів не вбачає підстав до застосування ч.3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру».
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора та скасування оскаржуваної ухвали.
Керуючись статтями 129, 269, п.2, ч.1 ст.275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу Слов'янської місцевої прокуратури на ухвалу господарського суду Донецької області від 28.03.2019 у справі №905/34/19 задовольнити.
Ухвалу господарського суду Донецької області від 28.03.2019 у справі №905/34/19 скасувати.
Справу № 905/34/19 передати на розгляд суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова суду може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з дня її проголошення.
Повний текст постанови складено та підписано 03.06.2019.
Головуючий суддя М.М. Слободін
Суддя В.І. Сіверін
Суддя О.І. Терещенко