вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"04" квітня 2019 р. м. Київ Справа№ 925/446/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Тищенко А.І.
Михальської Ю.Б.
при секретарі судового засідання Вайнер Є.І.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 04.04.2019
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрікор Холдинг" на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.09.2018 (повний текст складено 20.09.2018)
у справі № 925/446/18 (суддя Васянович А.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрікор Холдинг"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Грано СВ"
про стягнення 461 305,00 грн.
В судовому засіданні 04.04.2019 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрікор Холдинг" звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Грано СВ" про відшкодування збитків.
Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання транспортно-експедиторських послуг №11/12/17 від 11 грудня 2017.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 13.09.2018 у справі №925/446/18 в позові відмовлено.
Рішення обґрунтовано недоведеністю позивачем порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором, а також втрату вантажу саме з вини відповідача при його перевезенні залізничним транспортом в пункт призначення.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, позивач 23.10.2018 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову.
Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин справи.
Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі:
- внаслідок неналежного виконання відповідачем покладених на нього договором від 11.12.2017 зобов'язань по організації перевезення соєвих бобів та виникненням нестачі сої в кількості 35,485 тонн, позивачу було завдано 461 305,00 грн. матеріальних збитків;
- судом не було прийнято до уваги ряд обставин справи та не надано належної оцінки діям відповідача;
- суд не взяв до уваги вимоги чинних Правил видачі вантажів, які не зобов'язують ні залізницю, ні вантажоодержувача проводити переважування вантажу, який надійшов у непошкоджених вагонах і з непошкодженими ЗПП, та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю № П-6;
- судом не взято до уваги, що жодний пункт договору не припиняв встановлених договором зобов'язань відповідача, в тому числі щодо здійснення контролю перевезення вантажу до моменту його передачі вантажоодержувачеві та не звільняв відповідача від відповідальності за збереження вантажу після підписання актів приймання - передачі виконаних робіт (наданих послуг);
- судом надано невірну оцінку змісту п. 3.5 договору від 11.12.2017, на який посилається відповідач, як на підставу не виконання в подальшому своїх зобов'язань за договором;
- судом не взято до уваги той факт, що на момент підписання сторонами актів приймання - передачі виконаних робіт (наданих послуг), відповідно 27 та 31 грудня 2017, позивач не був повідомлений Експедитором (відповідачем) та не володів інформацією щодо фактичної ваги доставленого вантажу та наявності нестачі сої, що виключає можливість складання акта про недоліки наданих послуг;
- визнання судом факту підписання позивачем акту приймання - передачі виконаних робіт (наданих послуг) без зауважень та без складання двостороннього акту із зазначенням виявлених недоліків як підстави вважати зобов'язання відповідача за договором виконаними в повному обсязі, без урахування інших положень договору, не відповідає завданням господарського судочинства щодо справедливого та неупередженого вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави;
- судом було прийнято до уваги хибне твердження відповідача щодо неправильного визначення позивачем розміру, передбачених п. 4.6 договору нормативних витрат вантажу (0,5 %), що вплинуло на загальний розмір збитків, які підлягають відшкодуванню позивачеві.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Заперечуючи проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, представник відповідача зазначає, що позивачем не доведено порушення ТОВ "Компанія Грано СВ" своїх зобов'язань, а також наявність збитків.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача 07.11.2018 передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Тищенко А.І., Разіна Т.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2018 апеляційну скаргу позивача повернуто скаржнику на підставі п.1 ч.5 ст.260 ГПК України.
24.11.2018 скаржник повторно звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Відповідно до витягу протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді та витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 26.11.2018 апеляційну скаргу позивача передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2018 у справі №925/446/18 апеляційну скаргу позивача залишено без руху, з огляду на неподання доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
22.12.2018 від позивача надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано, зокрема, платіжне доручення №9803 від 14.12.2018 про сплату 747,45 грн. судового збору.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2018 у справі №925/446/18 поновлено позивачу строк на апеляційне оскарження, відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено на 21.02.2019.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2019 відкладено розгляд справи на 04.04.2019, приймаючи до уваги неявку представника відповідача та задоволення клопотання позивача про відкладення розгляду справи.
Явка представників сторін
Представник позивача в судовому засідання апеляційної інстанції 04.04.2019 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених в ній, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 04.04.2019 заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
11 грудня 2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Грано СВ" (експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрікор Холдинг" (клієнт) було укладено договір про надання транспортно-експедиторських послуг за №11/12/17.
Згідно п. 1.1. договору за цим договором експедитор зобов'язався за плату та за рахунок клієнта організувати виконання транспортно-експедиторських послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу клієнта залізничним транспортом у внутрішньодержавному та міжнародному сполученні (надалі - послуги), а також здійснювати інші дії, необхідні для виконання зобов'язань за цим договором, та узгоджених з клієнтом, відповідно до заявок клієнта.
Згідно п. 2.1.1. договору відповідач зобов'язаний представляти інтереси позивача у взаємовідносинах з перевізниками, експедиторами, залізницями, митними органами та іншими підприємствами з усіх питань щодо перевезення, завантаження (вивантаження) належного позивачу вантажу.
Відповідно до п.п. 2.1.7. та 2.1.20. договору, відповідач зобов'язаний здійснювати при навантаженні/розвантаженні контроль за відповідністю якості (за результатами досліджень спеціалізованих лабораторій) та кількості товару покажчикам, зазначеним у правовстановлюючій документації на вантаж, заявці та інструкціях клієнта (позивача).
Також відповідач зобов'язаний забезпечити присутність свого представника при завантаженні (вивантаженні) вагонів, контролювати зважування тари, брутто вагонів, забезпечити закриття, пломбування вагонів шляхом встановлення запірно-пломбовочних пристроїв (ЗПП) (п. 2.1.9. договору).
Пунктом 2.1.11. договору на відповідача були покладені також обов'язки по здійсненню оформлення перевізної документації у відповідності із Статутом залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 № 457 та інструкціями позивача.
Умовами договору передбачено, що, якщо під час завантаження чи розвантаження будуть виявлені пошкодження вантажу, невідповідність його кількості або якості правовстановлюючій документації або заявці, відповідач зобов'язаний негайно повідомити про це позивача та в подальшому діяти згідно його вказівок. Уповноважені представники сторін зобов'язані скласти відповідний акт виявлених втрат або пошкоджень вантажу (п. 2.1.21. Договору).
Погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта здійснюється шляхом укладення сторонами додаткової угоди до даного договору (п. 1.2. договору).
Відповідно до укладеної сторонами додаткової угоди №1 від 11 грудня 2017 до договору №11/12/17, відповідач зобов'язувався протягом грудня 2017 організувати виконання транспортно-експедиторських послуг, пов'язаних з перевезенням залізничним транспортом вантажу сої за маршрутом ст.Прилуки Південної залізниці - Одеса-порт експорт Одеської залізниці в кількості 31 вагона (1 960,000 тонн +/- 10%). Місцем навантаження, згідно вказаної додаткової угоди, є Товариство з обмеженою відповідальністю "Елеватор Агро" (с. Івківці Прилуцького р-ну), вантажоодержувачем - ПрАТ "Укрелеваторпром".
12 грудня 2017 сторонами було укладено додаткову угоду №2 до договору №11/12/17, якою передбачалися зобов'язання відповідача організувати транспортно-експедиторські послуги, пов'язані з перевезенням вантажу сої в кількості 54 вагона (3410,00 тонн +/- 10%) за тим же маршрутом на аналогічних умовах.
Всього на умовах укладеного договору відповідач зобов'язувався організувати транспортно-експедиторські послуги по перевезенню бобів сої в кількості 5 370,000 тонн +/-10%, або 85 вагонів, що підтверджується додатковими угодами №№ 1 та 2.
На виконання умов договору та додаткових угод до нього відповідачем протягом періоду із 17 по 31 грудня 2017 за заявкою позивача надано транспортно-експедиторські послуги при перевезенні залізничним транспортом сільськогосподарської продукції - бобів соєвих з території елеватора Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеватор Агро" до ДП "Одеський морський торговельний порт" (м. Одеса).
Продукція відвантажувалася позивачем згідно контракту купівлі-продажу №233 від 18 вересня 2017, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрікор Холдинг" та А-Gгаіn Еesti OU, на умовах СРТ- ДП "Одеський морський торговельний порт", Україна, вантажоодержувач - ПрАТ "Укрелеваторпром", ТОВ "ТЕК "Зектер", ТОВ "ЗПК Інзерноекспорт" (п. 6 контракту).
Ціна товару 355 доларів США за одну метричну тону (п.5 контракту).
Позивач у своєму позові зазначав, що відповідно до вимог до п. 2.1.9 договору, завантаження вагонів та їх опломбування на території товариства з обмеженою відповідальністю "Елеватор Агро" проводилося в присутності уповноваженого представника відповідача. Ним же, згідно п.п. 2.1.11. та 2.1.12. договору, здійснювалося оформлення та отримання перевізної документації на вантаж.
Таким чином, на виконання додаткових угод №№ 1 та 2 до договору, відповідачем було організовано відправлення вантажу зі станції Прилуки Південної залізниці до станції призначення - Одеса-Порт (експ.) Одеської залізниці для наступного експорту до Швейцарії за квотою "АДМ Інтернешенал Сарл" згідно наступних залізничних накладних:
- № 43406172 від 17 грудня 2017 (8 вагонів загальною масою вантажу 517,080 тонн (нетто));
- № 43414630 від 18 грудня 2017 (6 вагонів загальною масою вантажу 370,300 тонн (нетто));
- №43409143 від 18 грудня 2017 (8 вагонів загальною масою вантажу 506,940 тонн (нетто));
- № 43414473 від 18 грудня 2017 (2 вагони загальною масою вантажу 123,020 тонн (нетто));
- № 43418334 від 19 грудня 2017 (8 вагонів загальною масою вантажу 492,960 тонн (нетто));
- № 43533538 від 31 грудня 2017 (47 вагонів загальною масою вантажу 3025,990 тонн (нетто).
Всього відправлено бобів сої в кількості 5 036,290 тонн в 79-ти залізничних вагонах (насипом).
Дата завантаження та вага вантажу по кожному окремому вагону при завантаженні зазначені в перелічених вище накладних з відомостями вагонів до них.
Відповідно до залізничних накладних, власником вантажу (експортер) є Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрікор Холдинг", а вантажовідправником - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Грано СВ". Одержувач вантажу - ПрАТ "Укрелеваторпром" (код ЄДРПОУ 31640002, 65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 52/1).
26 березня 2018 діяльність ПрАТ "Укрелеваторпром" як юридичної особи припинено, його правонаступником є Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрелеваторпром" ідентифікаційний код 31640002, місцезнаходження: 65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 52/1, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 15561120034008820), що підтверджується копією Виписки з ЄДРПОУ від 27 березня 2018, наданою товариству з обмеженою відповідальністю "Укрелеваторпром".
Позивач зазначав, що при вивантаженні в пункті призначення (Одеський морський торговельний порт) залізничних вагонів у загальній кількості 79 одиниць та прийманні доставленого вантажу вантажоодержувачем було проведено переважування прибулого вантажу та встановлено, що його вага на момент вивантаження складає 4 977,350 тонн.
Вага перевезеної відповідачем сільськогосподарської продукції - бобів сої при завантаженні та при переважуванні в пункті призначення по кожному із залізничних вагонів окремо наведена в Таблиці № 1 Додатку № 1 до позовної заяви - Розрахунку збитків (далі - Розрахунок збитків (а.с. 16-19).
В зв'язку з чим позивач зазначає, що при переважуванні в пункті призначення виявлена різниця між кількістю завантаженого та доставленого вантажу - бобів сої, яка складає 58,940 тонн, а саме:
по накладній № 43406172 - 2,130 тонн;
по накладній № 43414630 - 1,600 тонн;
по накладній № 43409143 - 2,140 тонн;
по накладній № 43414473 - 0,420 тонн;
по накладній № 43418334 - 5,110 тонн;
по накладній № 43533538 - 47,54 тонн.
Позивач вказує, що дати розвантаження та вага вантажу при його переважуванні в пункті призначення, а також різниця між вагою завантаженого та отриманого вантажу по кожному окремому вагону за накладними №№3406172, 43414630, 43409143, 43414473 та № 43418334 підтверджуються листом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрелеваторпром" за вих. № 286/2.1 від 05 квітня 2018.
Також позивач зауважував, що згідно копії листа Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ Трейдінг Україна" щодо вивантаження вагонів із соєю за вих. № 200218/1 від 20 лютого 2018, у зв'язку з необхідністю формування запланованої до відвантаження суднової партії товару 47 вагонів з вантажем сої, що прибули зі станції Прилуки згідно накладної №43533538 від 31 грудня 2017, були переадресовані з терміналу "Укрелеваторпром" на термінал "Новотех".
Довідкою по розвантаженню транспортних засобів за вих. №515 від 12 квітня 2018, наданою Товариством з обмеженою відповідальністю "Новотех-Термінал", підтверджуються дати розвантаження та вага вантажу, доставленого в пункт призначення за накладною № 43533538 від 31 грудня 2017, а також різниця між вагою завантаженого та отриманого вантажу по кожному окремому вагону.
Крім того, позивач вказує, що різниця у вазі завантаженого та прийнятого в пункті призначення вантажу підтверджуються додатками до зазначеного вище листа Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ Трейдінг Україна"; актом експертизи № УТЗ-2218/243, складеним експертом Одеської регіональної торгово-промислової палати 26 грудня 2017 (вагон №95389870 за накладною №43418334), актом переважування вагонів від 9 січня 2018, складеним представниками товариства з обмеженою відповідальністю "Новотех-Термінал" (42 вагони згідно переліку за накладною №43533538) та актом переважування вагонів від 10 січня 2018 (вагони №№95453767, 95797635, 95646253, 95677472. 95391827 за накладною № 43533538).
Згідно п. 4.6. договору вантаж вважається доставленим без втрати, якщо різниця між вагою, переданою до перевезення, визначеною на вагах у пункті відвантаження, і вагою, визначеною в пункті призначення, при перевезенні залізничним транспортом для зернових і олійних культур становить 0,5% від кількості (вантажу).
Позивач вказує, що допустимі (нормативні) втрати вантажу по кожному вагону окремо, розраховані, згідно умов п. 4.6. договору, виходячи із ваги нетто вантажу в пункті відправлення, та показані в рядках 1-79 графи 9 Таблиці № 1 Розрахунку збитків.
Загальний розмір допустимих (нормативних) втрат вантажу складає 25,181 тонн.
Крім того позивач вказує, що шляхом проведених розрахунків встановлено перевищення допустимих (нормативних) втрат, які мали місце при перевезенні вантажу сої, по 54 вагонах із сімдесяти, що в цілому складає 35,485 тонн та становить нестачу вантажу.
В зв'язку з чим позивач зазначає, що при перевезенні насіння сої з території Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеватор Агро" до місця призначення, яке здійснювалося відповідачем, внаслідок перевищення передбачених договором №11/12/17 допустимих (нормативних) втрат вантажу (0,5% від кількості відправленого вантажу), у Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрікор Холдинг" виникла нестача сої в загальній кількості 35,485 тонн, що підтверджується відомостями бухгалтерського обліку Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрікор Холдинг", а саме карткою рахунку бухгалтерського обліку товариства з обмеженою відповідальністю "Агрікор Холдинг" № 271 за 06 квітня 2018.
Пунктом 10 зовнішньоекономічного контракту (а.с. 28-33) було передбачено, що датою поставки є дата на штампі ж/д або автотранспортної накладної, поставлена в порту призначення.
Водночас позивач стверджує, що визначені у п. п. 2.1.7., 2.1.9,.2.1.20, 2.1.21 та 2.1.26 договору зобов'язання відповідачем у повному обсязі виконано не було.
В ході надання транспортно-експедиторських послуг відповідач належного контролю за доставкою і вивантаженням вантажу та відповідністю кількості доставленого вантажу правовстановлюючим документам при його вивантаженні не здійснював.
Також позивач вказує, що копії електронних листів облікової групи Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотех-Термінал" від 09 січня 2018, наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "АДМ Трейдінг Україна", підтверджують, що відповідач був повідомлений засобами електронного зв'язку про значну різницю між початковою вагою вантажу, що доставлявся згідно накладної № 43533538, та його вагою при переважуванні в пункті призначення, проте актів про виявлені втрати вантажу протягом всього періоду вивантаження сої, яка прибула за даною накладною, як і при вивантаженні вантажу за рештою накладних, не складав, при цьому позивача про наявну нестачу вантажу належним чином не повідомив, чим порушив вимоги п.п. 2.1.7., 2.1.9,.2.1.20, 2.1.21 та 2.1.26 договору.
У зв'язку з вищенаведеним, позивач вказує, що внаслідок неналежного виконання відповідачем покладених на нього договором зобов'язань по організації перевезення соєвих бобів та виникнення нестачі сої в кількості 35,485 тонн позивачу було завдано матеріальних збитків у розмірі 461 305,00 грн.
Крім того позивач зазначає, що доданими до позовної заяви доказами повністю підтверджується протиправна поведінка відповідача, яка полягає в протиправній бездіяльності, а саме: в неналежному представленні інтересів позивача з усіх питань щодо перевезення, завантаження (вивантаження) належного позивачеві вантажу, в незабезпеченні присутності свого представника при розвантаженні вагонів та контролю за відповідністю показників вантажу по кількості показникам, зазначеним у правовстановлюючій документації на вантаж, не повідомленні позивача про виникнення нестачі сої. Шкідливим результатом такої бездіяльності позивача стало виникнення під час перевезення та вивантаження нестачі сої та спричинення матеріальних збитків позивачеві. Причинний зв'язок між протиправною бездіяльністю відповідача та виникненням збитків полягає в неналежному виконанні відповідачем умов укладеного договору.
Вина відповідача полягає в тому, що виконуючи обов'язки за договором як професійний експедитор, він не забезпечив належного надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню належного позивачеві вантажу; пояснень щодо неналежного виконання зобов'язань за договором про надання транспортно-експедиторських послуг відповідачем не надавалося.
Таким чином, позивач вважає, що у діях відповідача наявний повний склад цивільного правопорушення, що є підставою для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків.
06 лютого 2018 позивачем направлено до відповідача претензію за вих. № 140 про відшкодування збитків у сумі 428 083,58 грн.
Відповідачем у задоволенні вимог позивача було відмовлено на підставі того, що укладеним договором на відповідача не покладено зобов'язань щодо контролю ваги товару після його одержання вантажоодержувачем (лист-відповідь на претензію за вих. 150218-6 від 15 лютого 2018).
Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивачем не було доведено порушення відповідачем його зобов'язань, а також втрату вантажу саме з вини відповідача при його перевезенні залізничним транспортом в пункт призначення.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такими висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 929 ЦК України визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.
Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).
Відповідно до ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Відповідно до п. 9 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю № П-6 (чинної на момент прийняття товару вантажоодержувачем) приймання продукції проводиться в наступний термін:
а) продукції, що надійшла без тари, у відкритій тарі і в ушкодженій тарі, - у момент одержання її від постачальника або зі складу органу транспорту або в момент розкриття опломбованих і розвантаження неопломбованих транспортних засобів і контейнерів, але не пізніше строків, установлених для їх розвантаження;
б) продукції, що надійшла у справній тарі:
по вазі брутто й кількості місць - у строки, зазначені підп. "а" даного пункту;
по вазі нетто й кількості товарних одиниць у кожному місці одночасно з розкриттям тари, але не пізніше 10 днів, а по швидкопсувній продукції не пізніше 24 год. з моменту одержання продукції - при доставці продукції постачальником або при вивозі її одержувачем зі складу постачальника й з моменту видачі вантажу органом транспорту - у всіх інших випадках.
Також п. 16 Інструкції П-6 передбачено, що якщо при прийманні продукції буде виявлена недостача, то одержувач зобов'язаний призупинити подальше приймання, забезпечити схоронність продукції, а також вжити заходів до запобігання її змішування з іншої однорідною продукцією.
Про виявлену недостачу продукції складається акт за підписами осіб, що проводили приймання продукції.
Умови Інструкції водночас передбачають одночасно з призупиненням приймання продукції обов'язок отримувача викликати для участі в продовженні приймання продукції та складання двостороннього акту представника відправника.
Дана Інструкція застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, основними й особливими умовами поставки або іншими обов'язковими правилами не встановлений інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення й товарів народного споживання по кількості.
Згідно вимог п. 2.1.9 договору експедитор зобов'язаний забезпечити присутність свого представника при завантаженні (вивантаженні) вагонів та контролювати зважування тари, брутто вагонів.
Відповідно до п.п. 2.1.7. та 2.1.20 договору, експедитор зобов'язаний здійснювати контроль за відповідністю якості та кількості товару покажчикам, зазначеним у правовстановлюючій документації на товар, заявці та інструкціях клієнта.
Аналогічні вимоги передбачає і п. 2.1.21 договору, в якому зазначено: якщо під час завантаження чи розвантаження будуть виявлені пошкодження вантажу, невідповідність його кількості або якості правовстановлюючій документації або заявці, експедитор зобов'язаний негайно повідомити про це клієнта та у подальшому діяти згідно його вказівок. Уповноважені представники сторін зобов'язані скласти відповідний акт виявлених втрат або пошкоджень вантажу.
За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1 ст. 22, ст. 611, ч. 1 ст. 623 ЦК України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Відповідно до ч. 2 ст. 623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Згідно з ч. 3 ст. 225 ГК України при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.
Позивач при нарахуванні збитків зазначає, що середня ринкова ціна бобів сої на умовах поставки СРТ-порт Одеса станом на 16 квітня 2018 в національній валюті складає 13 000,00 грн. (з урахуванням ПДВ (20%), що підтверджується довідкою Аграрної біржі №38 від 16 квітня 2018.
З довідки (а.с. 68) вбачається, що станом на 16 квітня 2018 середня ринкова ціна бобів сої на умовах поставки СРТ-порт Одеса в національній валюті складає 13 000,00 грн. (з урахуванням ПДВ (20%), а в іноземній валюті - 426,50 дол. США. Тобто курс національної валюти до долара США становить - 30,4806.
Проте, офіційний курс НБУ національної валюти до долара США станом 16 квітня 2018 становив 26,124909 грн., а не 30,4806 грн. за один долар США як фактично зазначено в довідці.
Крім того, позивач звернувся до суду з позовом не 16 квітня 2018, а 04 травня 2018.
Офіційний курс НБУ національної валюти до долара США станом на 04 травня 2018 (день звернення позивача до суду) складає 26,191470 грн. за 1 дол. США.
Як уже зазначалося, ціна товару за контрактом складає 355 доларів США за одну тону.
Позивач вказує, що до відшкодування підлягає вартість 35,485 тонн втрачених бобів сої.
Проте, 0,5% від кількості вантажу переданого до перевезення становить 25,181 тонн.
За доводами позивача різниця між кількістю завантаженого та доставленого вантажу складає 58,940 тонн.
Таким чином 58,940 тонн - 25,181 тонн = 33,759 тонн, а не 35,485 тонн як вказує позивач.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду, що розрахунок збитків здійснено позивачем невірно.
Водночас, відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Відповідно до ч. 2 названої норми Закону, під збитками розуміються, зокрема, витрати, зроблені управненою стороною, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Матеріали справи не містять доказів того, що покупець товару за контрактом - компанія А-Gгаіn Еesti OU, або вантажоодержувач не розрахувався з постачальником товару - позивачем за всю партію отриманого товару.
В листі вантажоодержувача від 05 квітня 2018 № вих. 286/2.1 (а.с. 46) зазначається, що розвантаження товару відбулося 25-27 грудня 2017.
Отже, вказаний лист складено вантажоодержувачем через три з половиною місяці після поставки товару залізницею і розвантаження товару та не містить даних, що він направлявся саме позивачу, як претензія з приводу неналежного виконання позивачем своїх зобов'язань з поставки.
За змістом ст. 218 ГК України підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, у т.ч. у вигляді відшкодування збитків, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Таким чином, підставою для настання господарсько-правової відповідальності, передбаченої ст. 224 ГК України, є правопорушення, що включає в себе певні елементи: збитки, протиправність поведінки особи, яка заподіяла збитки; причинний зв'язок між ними; вина.
Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.
Як вже зазначалося, згідно укладених між сторонами додаткових угод до договору отримувачем вантажу є ПрАТ "Укрелеваторпром".
Відповідно до вантажних накладних (а.с. 109-126) електронно-цифровим підписом уповноваженої особи підтверджено отримання насіння сої вантажоодержувачем ПрАТ "Укрелеваторпром" без зауважень щодо кількості товару та даних зазначених в накладних (графа 53 накладних).
Відповідно до ст.ст. 22, 48, 110, 125 Статуту залізниць України за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, який після прибуття на станцію призначення вантажу несе відповідальність перед залізницею щодо цього перевезення. Залізниця несе відповідальність за вантаж до моменту видачі вантажоодержувачу, про що одержувач розписується в дорожній відомості.
Згідно п. п. 11, 12, 22, 29, 31 Правил видачі вантажів (далі - Правила) при передаванні завантажених вагонів і контейнерів сторони зобов'язані зовнішнім оглядом пересвідчитись у справності кузова вагона (контейнера), наявності та цілісності пломб, запірно-пломбувальних пристроїв (ЗПП), відповідності відтиску на них даним, зазначеним у перевізних документах. При перевезенні вантажів на відкритому рухомому складі сторони переконуються у відсутності слідів утрати й пошкодження вантажу.
Якщо при передаванні вагонів чи контейнерів буде виявлено їх пошкодження, ознаки недостачі, псування або пошкодження вантажу на відкритому рухомому складі або в критих вагонах без пломб, коли таке перевезення передбачено Правилами, несправність пломб (ЗПП), їх відсутність, якщо у перевізних документах є відмітка про їх накладання, видача вантажу провадиться за участю представника залізниці із складанням у відповідних випадках комерційного акта.
При наявності на станції призначення або в одержувача вагонних ваг залізниця може здійснювати перевірку маси вантажів, що перевозяться навалом і насипом і прибули без ознак утрати, відповідно до договору між залізницею і одержувачем.
Перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.
У разі недостачі всі обставини зазначаються в комерційному акті складеному до видачі вантажу одержувачу. У разі оформлення наслідків перевірки вантажу комерційним актом, на вимогу одержувача, станція зобов'язана зробити в накладній відмітку, де зазначається про що складено акт, номер та дата його складання.
Згідно п. 7 Правил вантаж разом з накладною видається на станції призначення одержувачу, зазначеному в накладній, після внесення ним усіх належних залізниці платежів. Видача імпортних вантажів провадиться після митного оформлення.
В пункті 8 Правил вказано, що датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.
У разі вивантаження на місцях загального користування вимога щодо перевірки маси вантажів може бути заявлена одержувачем до початку вивантаження. Вимога щодо перевірки маси вантажу у вагонах, що подаються на під'їзну колію, може бути заявлена письмово в момент приймання вагонів у пункті, встановленому договором (п. 23 Правил).
Однак позивачем не було додано до матеріалів справи належних та допустимих доказів перевірки вантажоодержувачем маси вантажу під час його приймання від перевізника.
Умовами договору не передбачено обов'язку відповідача контролювати вагу товару після його одержання вантажоодержувачем та подальших поставок товару іншим особам.
Згідно залізничних накладних експедитором в порту є ДП "Юран".
В листі Товариство з обмеженою відповідальністю "АДМ Трейдінг Україна" зазначало щодо вивантаження вагонів із соєю за вих. №200218/1 від 20 лютого 2018, у зв'язку з необхідністю формування запланованої до відвантаження суднової партії товару 47 вагонів з вантажем сої, що прибули зі станції Прилуки згідно накладної № 43533538 від 31 грудня 2017, були переадресовані з терміналу "Укрелеваторпром" на термінал "Новотех".
Довідкою по розвантаженню транспортних засобів за вих. №515 від 12 квітня 2018, наданою Товариством з обмеженою відповідальністю "Новотех-Термінал", підтверджуються дати розвантаження та вага вантажу, доставленого в пункт призначення за накладною № 43533538 від 31 грудня 2017, а також різниця між вагою завантаженого та отриманого вантажу по кожному окремому вагону.
Проте, вказані юридичні особи не є сторонами спірних правовідносин, а тому посилання позивача на вказані докази не підтверджують факту завдання збитків позивачу саме відповідачем у зв'язку з виконанням останнім своїх обов'язків, передбачених договором.
Крім того, сторонами було підписано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27 та від 31 грудня 2017, згідно яких сторони підтвердили, що відповідачем (виконавцем) були проведені роботи (послуги) з перевезення сої зі станції Прилуки на станцію призначення Одеса -порт в кількості 79 вагонів. Сторони одна до одної претензій не мають.
Тобто позивач самостійно підтвердив виконання позивачем обов'язків, передбачених умовами договору про надання транспортно-експедиторських послуг від 11 грудня 2017 за №11/12/17.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що підтверджують порушення відповідачем своїх зобов'язань, а також втрату вантажу саме з вини відповідача при його перевезенні залізничним транспортом в пункт призначення.
Також, матеріали справи не містять доказів того, що вантажоодержувачем здійснювалося переважування вантажу на станції призначення Одеса -порт в момент отримання товару від перевізника і при переважуванні було виявлено нестачу маси вантажу.
Натомість, з матеріалів справи вбачається, що відповідач належним чином організував виконання транспортно-експедиторських послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу клієнта залізничним транспортом у внутрішньодержавному сполученні та забезпечив відправку та отримання вантажу відповідно до умов договору і заявки клієнта.
Твердження позивача про те, що представник відповідача брав участь у переважуванні вагонів 10 січня 2018 документально не підтверджується, оскільки на вказаному акті відсутній підпис представника відповідача.
Крім того, вказаний акт складено представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотех-Термінал", а не одержувачем товару.
Пунктом 2.1.26 договору на експедитора покладено зобов'язання здійснювати контроль за відповідністю ваги тари, брутто та нетто вагонів на залізничних вагах.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає в діях відповідача складу правопорушення, передбаченого ст. 224 ГК України.
Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного позивачем в апеляційній скарзі
Доводи апелянта, що внаслідок неналежного виконання відповідачем покладених на нього договором від 11.12.2017 зобов'язань по організації перевезення соєвих бобів та виникненням нестачі сої в кількості 35,485 тонн позивачу було завдано 461 305,00 грн. матеріальних збитків є недоведеними.
Згідно п. 3.5 укладеного Договору та п. 5. Додаткових угод до нього, зобов'язання експедитора за кожною окремою Заявкою вважаються виконаними з підписанням Сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг.
Акт приймання - передачі наданих послуг складається і підписується Експедитором, після чого передається на підписання Клієнту. Клієнт зобов'язаний підписати Акт приймання-передачі наданих послуг в триденний строк з моменту отримання чи у той же строк направити Експедитору мотивовану відмову. У випадку, якщо при прийманні - передачі наданих послуг виявлені недоліки, Сторонами цього договору складається двосторонній акт із зазначенням виявлених недоліків, порядку і термінів їх усунення, а також умови взаєморозрахунку.
Пункт 3.5. договору досить конкретно визначає статус акту приймання - передачі наданих послуг та не дозволяє двозначної трактовки щодо виконання сторонами своїх зобов'язань.
Відповідно до п. 3.3. Договору, договірна ціна за конкретною заявою Клієнта визначається видом та обсягом наданих послуг і встановлюється у Додатках до Договору та відповідно до виставленого рахунку (п.3.1 Договору).
Таким чином, неприпустимим є посилання апелянта на те, що підписані сторонами акти здачі-прийняття послуг є лише підставою для оплати, оскільки такі підстави були у позивача до підписання вказаних актів.
З урахуванням викладеного, сторони передбачили, що Клієнт визнає, що акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) є підтвердженням факту виконання та отримання ним послуг, підписання акта представником Клієнта є підтвердженням відсутності претензій до виконавця.
Після отримання товару вантажоодержувачем та підписання сторонами актів прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), експедитор не зобов'язаний контролювати подальшу поставку товару.
Згідно інформації з отриманих заявок, в порту Одеси вантаж супроводжує інший експедитор. Про переадресацію отриманого ПрАТ «Укрелеваторпром» у січні 2018 вантажу на різні термінали Одеського морського порту вказує і сам позивач у своїх письмових поясненнях.
Згідно листа від 05.04.2018 ТОВ «Укрелеваторпром» самостійно виявлено нестачу товару, при цьому ні представник позивача, ні представник відповідача та залізниці не запрошувались для складання спільного акту.
Крім того, договором не покладено на відповідача зобов'язань щодо контролю ваги вантажу після його одержання вантажоодержувачем та підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), тому позивач не має права вимагати у відповідача їх виконання. Такі послуги клієнтом не замовлялись, про що свідчать матеріали справи.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303-А, п.29).
За таких обставин решту аргументів позивача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про задоволення позову.
Доводи відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає обґрунтованими з вищевикладених підстав.
Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрікор Холдинг" на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.09.2018 у справі № 925/446/18.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрікор Холдинг" на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.09.2018 у справі № 925/446/18 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 13.09.2018 у справі №925/446/18 залишити без змін.
3. Матеріали справи №925/446/18 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст постанови підписано 03.06.2019 після виходу членів колегії суддів з тривалих відпусток.
Головуючий суддя І.М. Скрипка
Судді А.І. Тищенко
Ю.Б.Михальська