вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"29" травня 2019 р. Справа№ 910/10316/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Жук Г.А.
суддів: Мальченко А.О.
Дикунської С.Я.
за участю секретаря судового засідання Костяк В.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу б/н від 26.12.2018 (вх. №09.1-04.1/211/19 від 15.01.2019) Приватного акціонерного товариства «Айбокс Банк» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2018
у справі №910/10316/18 (суддя - Баранов Д.О.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва»
до Приватного акціонерного товариства «Айбокс Банк»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Ротормаш»
про стягнення 64 759, 29 грн
за участю представників сторін:
від позивача: Прокопчук М.О., довіреність б/н від 17.04.2019
від відповідача: Прусов В.М., довіреність №15 від 12.03.2019
від третьої особи: не з'явились,
Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Айбокс Банк» про стягнення 64 759,29 грн, з яких 64 600,00 грн основного боргу та 159,29 грн 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань, передбачених банківською гарантією №1173-0318/RMS5.1t.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2018 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Ротормаш».
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.12.2018 позов задоволено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Айбокс Банк» на користь Приватного акціонерного товариства «Українська залізниця» суму основного боргу у розмірі 64 600,00 грн, 3% річних у розмірі 159,29 грн та судовий збір у розмірі 1 762,00 грн.
Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд, встановивши обставини порушення відповідачем обов'язку виплатити позивачу банківської гарантії у сумі 64 600,00 грн, посилаючись на приписи ст. ст. 561, 562 ЦК України, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач - Приватне акціонерне товариство «Айбокс Банк», 26.12.2018 подав апеляційну скаргу б/н від 26.12.2018 (вх. №09.1-04.1/211/19 від 15.01.2019), в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 у справі №910/10316/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального права та при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи. Скаржник вказує на те, що вимоги позивача №ЦЗВ-20/1729 від 24.04.2018 та №ЦЗВ-20/1897 від 15.05.2018 були підписані неуповноваженими особами. Також, на думку відповідача, копія довіреності, додана позивачем до вимог в якості підтвердження повноважень підписантів, посвідчена особою, яка не мала права на засвідчення вірності копій документів. Апелянт вважає, що оскільки позивач не пред'явив належним чином оформлену вимогу про виконання гарантом взятого зобов'язання в межах строку дії гарантії, строк дії гарантії закінчився.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2019 відмовлено Приватному акціонерному товариству «Айбокс Банк» у задоволенні клопотання про відстрочку сплати судового збору до закінчення розгляду справи. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Айбокс Банк» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 у справі №910/10316/18 залишено без руху на підставі ст. ст. 174, 260 ГПК України у зв'язку з відсутністю доказів сплати судового збору. Скаржнику надано строк для усунення вказаних недоліків.
31.01.2019, з урахуванням встановленого судом строку, скаржник подав до суду клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги та надав докази сплати судового збору у встановленому законом розмірі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою б/н від 26.12.2018 (вх. №09.1-04.1/211/19 від 15.01.2019) Приватного акціонерного товариства «Айбокс Банк» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 у справі №910/10316/18. Позивачу встановлено процесуальний строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також надано сторонам строк на подання заяв, клопотань, пояснень.
18.02.2019 від Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач заперечує проти вимог апеляційної скарги та зазначає, що повноваження особи, яка завірила копії документів, є підтвердженими нотаріально посвідченою довіреністю. Крім того, позивач стверджує, що до вимоги від 15.05.2018 були додані належними чином засвідчені копії довіреності на підтвердження повноважень осіб, які підписали вимогу - в.о. директора філії ОСОБА_1. та заступника директора філії ОСОБА_5.
Третя особа не скористалася правом, визначеним ч. 1 ст. 263 ГПК України, не подала суду письмового відзиву на апеляційну скаргу, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 справу №910/10316/18 призначено до розгляду на 24.04.2019.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 розгляд справи №910/10316/18 відкладено на 29.05.2019 у зв'язку з неявкою у судове засідання представника третьої особи.
Представник третьої особи в судове засідання 29.05.2019 не з'явився, про дату,час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення установи поштового зв'язку за кодом 0411627748493 про вручення рекомендованого поштового відправлення третій особі 07.05.2019 (вх. №09.2-04/52831/19).
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
У відповідності до п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Згідно ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції з метою дотримання розумних строків розгляду апеляційної скарги на рішення суду, враховуючи те, що явка представників учасників справи судом обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника третьої особи, який належним чином повідомлений про судовий розгляд справи апеляційним господарським судом.
Представник відповідача у судовому засіданні 29.05.2019 вимоги апеляційної скарги підтримав та просив оскаржуване рішення скасувати.
Представник позивача у судовому засіданні 29.05.2019 заперечив проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
Частиною 10 статті 270 ГПК України передбачено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до абз. 1 ч. 10 ст. 270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Абзацом 2 частини 10 статті 270 ГПК України передбачено, що з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.03.2018 Приватним акціонерним товариством «Айбокс банк» (гарант, відповідач у справі) було видано гарантію №1173-0318/RMS5.1t, згідно з якою, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Ротормаш» (принципал, третя особа у справі) подає пропозицію за процедурою відкритих торгів на закупівлю: 34630000-2 - частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу, обладнання для контролю залізничного руху (запасні частини до пасажирських вагонів) згідно з тендерною документацією, затвердженою рішенням тендерного комітету філії «ЦЗВ ПАТ «Укрзалізниця» 14.03.2018 та згідно з оголошенням №UA-2018-03-02-00055-b, оприлюдненого на веб-порталі уповноваженого органу, які оголосила та проводить філія «ЦЗВ ПАТ «Укрзалізниця» (бенефіціар, позивач у справі), Приватне акціонерне товариство «Айбокс Банк» прийняло на себе безвідкличні та безумовні зобов'язання сплатити повну суму тендерного забезпечення у розмірі 64 600,00 грн у випадку настання обставин, які передбачені цією гарантією.
Такими випадками, відповідно до змісту гарантії є, зокрема, ненадання переможцем тендеру у строк, визначений в абзаці другому частини третьої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі».
Відповідно до Протоколу розгляду тендерних пропозицій №1591/71/18-Т від 11.04.2018 тендерну пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Ротормаш» визнано такою, що відповідає технічним та якісним вимогам до предмету закупівлі, встановленому в тендерній документації; Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Ротормаш» визнано переможцем процедури закупівлі UA-2018-03-02-000558-b та вирішено направити повідомлення про намір укласти договір на суму 1 884 000,00 грн (т. 1 а.с. 21).
Протоколом розгляду тендерних пропозицій №1591/99/18-Т від 18.04.2018 зафіксовано, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Ротормаш» не було надано документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі», які переможець процедури закупівлі має надати замовнику у строк, що не перевищує 5 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, а тому замовником було відхилено тендерну пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Ротормаш» (т. 1 а.с. 23-24).
24.04.2018 Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» звернулося до Приватного акціонерного товариства «Айбокс Банк» з вимогою №ЦЗВ-20/1729 протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання цієї вимоги сплатити суму забезпечення тендерної пропозиції у розмірі 64 600,00 грн. До вимоги були додані, зокрема, копії довіреностей на підтвердження повноважень в.о. директора філії ОСОБА_1 та заступника директора філії О.М. Онисимюк, які підписали вказану вимогу (т. 1 а.с. 25).
Листом №1103/12-б/б-01 від 03.05.2018 відповідач повідомив позивача про те, що вимога Приватного акціонерного товариства «Українська залізниця» не може бути задоволена оскільки не відповідає умовам гарантії, зокрема не надано належного підтвердження повноважень підписантів вимоги (т. 1 а.с. 28).
15.05.2018 позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою сплатити протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання цієї вимоги суму забезпечення тендерної пропозиції у розмірі 64 600,00 грн (т. 1 а.с. 29-30), яку підписано в.о. директора філії ОСОБА_1 та заступником директора філії ОСОБА_5.
Листом вих. №1606/12-б/б-01 від 25.06.2018 відповідач повідомив позивача про те, що вимога Приватного акціонерного товариства «Українська залізниця» не може бути задоволена, оскільки додані до вимоги копії довіреностей не підтверджують повноважень підписантів вимоги (т. 1 а.с. 33).
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно зі ст. 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 Господарського кодексу України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.
Відповідно до п. 2 Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Національного банку України 15.12.2004 № 639 гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-гарант (банк, який надає гарантію на користь бенефіціара) бере на себе грошове зобов'язання перед бенефіціаром (особа, на користь якої надається гарантія) сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов'язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач вказує на те, що в осіб, які підписали вимоги від імені позивача, був відсутній необхідний обсяг цивільної дієздатності, про що, на думку відповідача, свідчить той факт, що в момент вчинення відповідного правочину в осіб, які діяли від імені Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», були відсутні повноваження на представництво інтересів саме філії «Центр забезпечення виробництва» у взаємовідносинах з банком. Однак, зазначене твердження судовою колегією відхиляється, виходячи з наступного.
Згідно з п. 2.1. Положення про філію «Центр забезпечення виробництва», затвердженого наказом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» №100 від 24.02.2017 філія діє від імені товариства та в його інтересах, здійснює делеговані Товариством функції відповідно до мети, завдань та предмету діяльності Товариства.
Відповідно до п. 5.3. Положення директор філії діє на підставі довіреності, виданої Товариством у порядку, передбаченому статутом Товариства та цього положення. У довіреності визначаються межі та обсяг повноважень директора філії на виконання дій від імені Товариства.
Пунктом 3 довіреності від 02.05.2018 уповноважено в.о. директора філії ОСОБА_1 та заступника директора філії ОСОБА_5 діяти від імені довірителя, представляти інтереси довірителя, в тому числі філії, її структурних підрозділів, у всіх підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності, зокрема, банках.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у ОСОБА_1 та ОСОБА_5 був достатній обсяг цивільної дієздатності для підписання вимог про сплату банківської гарантії в порядку ч. 1 ст. 530 ЦК України.
В апеляційній скарзі скаржник вважає, що отримані ним вимоги не відповідають умовам гарантії, а саме підписані не уповноваженими на те особами. Відповідач вказує на те, що отримавши вимогу від 15.05.2018, він був позбавлений можливості ідентифікувати підписантів вимог. Так, відповідач зазначає, що вимоги підписані в.о. директора філії ОСОБА_1 та заступником директора філії ОСОБА_5. На підтвердження їх повноважень до вимоги додана копія довіреності, засвідчена юрисконсультом ОСОБА_2. На підтвердження повноважень ОСОБА_2 засвідчувати своїм підписом копії документів додана копія довіреності, засвідчена самою ОСОБА_2 ., а не керівником юридичної особи. Відтак, на переконання відповідача, повноваження ОСОБА_2 на засвідчення копій документів не є підтвердженими, а тому позивач не мав змоги належним чином пересвідчитися в наявності повноважень підписантів вимоги від 15.05.2018 - в.о. директора філії ОСОБА_1. та заступника директора філії ОСОБА_5. На підставі зазначеного скаржник стверджує, що копії довіреностей, додані до вимоги від 15.05.2018, не підтверджують повноважень її підписантів. З вказаним судова колегія не погоджується з огляду на наступне.
Матеріалами справи підтверджується та відповідачем не заперечується, що до вимоги №ЦЗВ-20/1897 від 15.05.2018, яка підписана в.о. директора філії ОСОБА_1 та заступником директора філії ОСОБА_5, були додані наступні документи: копія протоколу розгляду тендерних пропозицій №1591/71/-18-Т від 11.04.2018, копія повідомлення про намір на закупівлю №1591/47-18Т від 11.04.2018, копія протоколу №1591/99/-18-Т від 18.04.2018, копія довіреності від 02.05.2018 на в.о. директора філії ОСОБА_1 та заступника директора філії ОСОБА_5, копія довіреності від 03.05.2018 на представника філії ОСОБА_2.
Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до того, що копії довіреності на підтвердження повноважень підписантів вимоги - ОСОБА_1 та ОСОБА_5, завірені особою, яка, на думку відповідача, не мала їх засвідчувати.
В матеріалах справи (а.с. 79-83, т. 1) представлені копії нотаріально посвідчених довіреностей: - довіреність серії ННІ №435895 від 03.07.2018, видана Публічним акціонерним товариством «Укрзалізниця» на ім'я виконуючого обов'язки директора філії «Центр забезпечення виробництва» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» ОСОБА_1 та заступника директора філії «Центр забезпечення виробництва» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» ОСОБА_5, яка підтверджує право зазначених осіб підписувати документи, в тому числі вимогу в порядку ст. 530 ЦК України; - довіреність серії ННІ №499332 від 03.07.2018 (в порядку передоручення), видана виконуючим обов'язки директора філії «Центр забезпечення виробництва» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» ОСОБА_1 та заступником директора філії «Центр забезпечення виробництва» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , які підтверджують право зазначених осіб засвідчувати копії документів.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що нормами чинного законодавства не встановлено заборони щодо права особи, якій надано повноваження засвідчувати своїм підписом копії документів, засвідчувати копії довіреності на підтвердження її повноважень, а тому відповідні доводи скаржника є хибними.
Пунктом 36 Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах визначено, що банк-гарант (резидент), отримавши від бенефіціара або банку бенефіціара, або іншого банку вимогу, перевіряє достовірність цієї вимоги, а також те, що вона становить належне представлення.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 563 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.
Водночас, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду звертає увагу, що умовами гарантії №1173-0318/RMS5.1t не передбачений перелік документів, які мають бути додані до вимоги, зокрема щодо належного підтвердження повноважень підписантів вимоги. Також умови гарантії не містять положень щодо засвідчення копій довіреностей лише керівниками юридичних осіб.
Однак, у випадку наявності сумнівів щодо того, чи мають підписанти вимоги необхідні повноваження, враховуючи те, що обов'язок перевірити достовірність вимоги покладено саме на банк-гарант, колегія суддів зауважує, що відповідач не був позбавлений можливості пересвідчитися у наявності повноважень підписантів вимоги шляхом звернення до позивача або до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» із відповідним запитом.
Отже, колегія Північного апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимога від 15.05.2019 відповідає необхідним умовам законодавства та підлягає задоволенню.
Твердження скаржника про те, що позивачем не було пред'явлено належним чином оформлену вимогу в установлений гарантією строк, спростовуються вищенаведеним.
Перевіривши наданий позивачем та здійснений судом першої інстанції розрахунок 3% річних, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про його правильність, відтак позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Українська залізниця» в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Айбокс Банк» 3% річних у сумі 159,29 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд на підставі повного з'ясування усіх обставин, які мають значення для справи, дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення норм матеріального права та неповного встановлення обставин, що мають значення для справи, під час вирішення справи в суді першої інстанції не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 у справі № 910/10316/18 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів ст. 277 ГПК України не вбачається. Скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.
Судові витрати в порядку ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта (відповідача у даній справі).
Керуючись ст. ст. 129, 253-254, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Айбокс Банк» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 у справі №910/10316/18 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 21.11.2018 у справі №910/10316/18 залишити без змін.
3. Справу №910/10316/18 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя Г.А. Жук
Судді А.О. Мальченко
С.Я. Дикунська
Повний текст постанови складено 03.06.2019