вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"22" травня 2019 р. Справа№ 910/11534/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зубець Л.П.
суддів: Мартюк А.І.
Калатай Н.Ф.
секретар судового засідання: Цибульський Р.М.
за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 22.05.2019
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Акціонерного товариства "Укртранснафта"
на рішення Господарського суду міста Києва
від 12.02.2019 (повний текст складено 01.03.2019)
у справі №910/11534/18 (суддя Ярмак О.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Файн-Ел"
до Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта"
про стягнення 4 207 859,67 грн.
за зустрічним
позовом Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Файн-Ел"
про стягнення 2 999 500, 00 грн. авансового платежу та штрафу
Товариство з обмеженою відповідальністю "Файн-Ел" (далі - ТОВ "Файн-Ел", позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Укртранснафта" (далі - АТ «Укртранснафта», відповідач за первісним позовом, позивач за первісним позовом) про стягнення основного боргу з урахуванням індексу інфляції в сумі 4413 464,30 грн., пеню в сумі 261 622,14 грн., 3% річних в сумі 43 833,79 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач за первісним позовом не виконав свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару - горизонтального фрезерно-розточного верстату ТРХ 6113В/2 у повному обсязі, не здійснивши остаточний розрахунок, у т.ч. у визначені строки, звернення про підписання акта приймання-передачі, видаткової накладної товару та оплати рахунку залишені відповідачем за первісним позовом без реагування.
Відповідач за первісним позовом проти заявлених вимог заперечував, посилаючись на відмову від договірних відносин у зв'язку з істотним порушенням постачальником умов договору щодо якості поставленого товару та його походження, що встановлено на підставі інспекційного звіту. Крім того, відповідач за первісним позовом посилався на відсутність підстав для здійснення подальшої оплати з огляду на невідповідність товару по якості та документації. Також, посилався на звернення до правоохоронних органів із заявою про кримінальне правопорушення зі сторони ТОВ "Файн-Ел" за фактом шахрайства через непідтвердження заводом-виробником верстата факту його виготовлення та продажу на користь ТОВ "Файн-Ел".
Також, судом першої інстанції прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства "Укртранснафта" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Файн-Ел" про стягнення 1 799 700,00 грн. авансового платежу, 1 199 800,00 грн. 20% штрафу у зв'язку з поставкою неякісного товару по договору № 23-02/79-16 від 01.11.2016.
В свою чергу, ТОВ "Файн-Ел" проти заявленого зустрічного позову заперечувало, посилаючись на відсутність обумовлених законом та договором підстав для повернення авансового платежу та стягнення штрафу. Крім того, у відзиві на зустрічну позовну заяву заявив клопотання про застосування спеціального строку позовної давності до заявлених зустрічних позовних вимог відповідно до ст. 279 ГК України.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.02.2019 у справі №910/11534/18 первісний позов задоволено повністю. Вирішено стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Файн-Ел" 4 199 300, 00 грн. основного боргу, 214 164, 30 грн. інфляційних втрат, 43 833, 79 грн. 3% річних, 261 622, 14 грн. пені, 70 783, 80 грн. витрат по сплаті судового збору. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції в частині задоволення первісного позову мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджується факт поставки, передачі товару по договору ПАТ "Укртранснафта", прийняття його відповідачем за первісним позовом - 29.03.2018, тобто виконання своїх зобов'язань позивачем за первісним позовом, як постачальника щодо поставки товару, що є підставою для виконання відповідачем за первісним позовом, як покупцем своїх зобов'язань щодо остаточного здійснення розрахунку. Суд першої інстанції дійшов висновку, що відсутність підписаного обома сторонами первинного документу щодо поставки товару та прийняття його відповідачем за первісним позовом, з огляду на докази його знаходження саме у визначеному місці поставки, проведення монтажних та випробувальних робіт верстату та пояснень відповідача за первісним позовом, які також підтверджують його прийняття останнім, свідчать про фактичне виконання сторонами господарської операції щодо поставки горизонтального фрезерно-розточувального верстату ТРХ 6113 В/2 до договору - 29.03.2018, що відповідачем за первісним позовом не спростовано.
Рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні зустрічного позову АТ «Укртранснафта» мотивовано тим, що позивачем за зустрічним позовом не доведено та матеріалами справи не підтверджено факт істотного порушення відповідачем за зустрічним позовом умов договору, що було б підставою для покладення на позивача за первісним позовом визначених договором штрафних санкцій та повернення сплаченого авансового платежу. Також, враховуючи відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог по суті спору за недоведеністю порушення прав позивача за зустрічним позовом, суд першої інстанції відмовив у застосуванні строку позовної давності.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач за первісним позовом (Акціонерне товариство "Укртранснафта") звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2019 у справі №910/11534/18 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити зустрічні позовні вимоги Публічного акціонерного товариства"Укртранснафта" в повному обсязі і відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Файн-Ел".
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при винесенні рішення в частині задоволених первісних позовних вимог та відмови у задоволенні зустрічного позову неправильно застосовано норми матеріального права та допущено порушення норм процесуального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення спору як за первісним, так і за зустрічним позовом.
Зокрема, скаржник посилався на те, що оскаржуване рішення прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права (ст. ст. 11, 526, 549, 550, 615, 626, 651, 678 Цивільного кодексу України, ст.ст. 188 193, 232, 265, 268 Господарського кодексу України), з порушенням норм процесуального права (ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України), а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи. Скаржник вказував на те, що судом першої інстанції безпідставно не прийнято до уваги, що АТ "Укртранснафта" надано усі належні та допустимі докази, що підтверджують і доводять виникнення недоліків товару до моменту відвантаження товару покупцю, зокрема висновок Експертно - дослідної служби України від 03.12.2018 № 336/12/2018, висновок експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України від 27.12.2018 № 158/7 та інспекційний звіт - інспекційна перевірка товару міжнародної незалежної інспекційної компанії «ENGINEERING BUREAU FRANKE INTERNATIONAL», які безпідставно залишені судом першої інстанції без уваги. Крім того, скаржник наголошував, що ним у відповідності до пп. 10.2.1 та п. 10.2.2 п. 10.2 договору, ст. 678 Цивільного кодексу України реалізовано право відмови від договору, товару та реалізовано право вимоги сплаченої за товар суми авансового платежу в сумі 1 799 700,00 грн. шляхом направлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Файн-Ел" відповідного листа. Крім того, скаржник вказував про те, що судом першої інстанції безпідставно не враховано додаткову угоду № 4 до договору, якою продовжено термін поставки до 31.07.2018. В свою чергу, АТ "Укртранснафта" здійснено відмову від прийняття товару 26.07.2018, тобто до моменту виникнення обов'язку щодо оплати за товар (до 31.07.2018).
Також, в обґрунтування доводів апеляційної скарги щодо порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення, скаржник посилався на те, що:
- судом першої інстанції безпідставно залишено без розгляду подані скаржником документи щодо наявності кримінального провадження № 12018100010007628 та наявні у ньому документи (висновки експертних досліджень, ухвала Голосіївського районного суду м.Києва від 30.10.2018 про накладення арешту на верстат);
- судом першої інстанції не було оформлено окремим процесуальним документом ухвалу суду про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі № 910/11534/18 до вирішення кримінального провадження № 12018100010007628.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2019, апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртранснафта" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Зубець Л.П., суддів Власов Ю.Л., Мартюк А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2019 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/11534/18 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укртранснафта" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2019, розгляд апеляційної скарги призначено на 13.05.2019.
23.04.2019 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від ТОВ «Файн-Ел» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач за первісним позовом просив залишити апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртранснафта" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2019 у справі № 910/11534/18 - без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, позивач за первісним позовом зазначав про те, що укладення договору між сторонами відбулось за результатами процедури публічних закупівель, договір укладений між сторонами відповідно до запропонованих процедур. При цьому, пунктом 5.8 договору чітко передбачено, що саме АТ «Укртранснафта» має бути складено акт виявлених недоліків товару та надісланий протягом 3 днів постачальнику.
07.05.2019 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду надійшло письмове клопотання про зупинення провадження у справі № 910/11534/18 до набрання законної сили рішенням у справі № 752/22442/18 в рамках кримінального провадження № 12018100010007628.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2019, у зв'язку з призначенням судді Власова Ю.Л., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) суддею Верховного Суду, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/11534/18.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 13.05.2019 для розгляду справи №910/11534/18 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укртранснафта" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2019 сформовано колегію суддів у складі: Зубець Л.П. (суддя-доповідач), судді Мартюк А.І., Калатай Н.Ф.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 прийнято справу № 910/11534/18 до провадження колегії суддів у складі: Зубець Л.П. (суддя-доповідач), судді Мартюк А.І., Калатай Н.Ф., для розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "Укртранснафта" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2019, розгляд справи вирішено здійснити в раніше призначеному судовому засіданні 13.05.2019.
В судовому засіданні 13.05.2019 оголошено перерву в судовому засіданні до 22.05.2019, про що присутніх представників учасників справи повідомлено під розписку, яка наявна в матеріалах справи.
В судове засідання 22.05.2019 з'явились представники Акціонерного товариства "Укртранснафта", які підтримали доводи апеляційної скарги, просили суд апеляційної інстанції задовольнити апеляційну скаргу, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити зустрічні позовні вимоги Публічного акціонерного товариства"Укртранснафта" в повному обсязі і відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Файн-Ел".
Представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Файн-Ел" в судовому засіданні 22.05.2019 проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Згідно із ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи із наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними матеріалами справи, 01.11.2016 між позивачем - ТОВ "Файн-Ел" (постачальник) та відповідачем -ПАТ "Укртранснафта" (покупець) був укладений договір поставки № 23-02/79-16, за умовами якого та за результатами проведеної процедури закупівлі (згідно з Протоколом Тендерного комітету ПАТ "Укртранснафта" у місті Києві № 19ТК/58 від 13 жовтня 2016 року), постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупця у погоджені сторонами строки верстат токарний, свердлильний та фрезерний для обробляння металу (код 28.41.2 за ДК 016:2010), верстат для свердління, розточування чи фрезерування металів код 42637000-0 за "Єдиним закупівельним словником" (горизонтальний фрезерно- розточний верстат ТРХ 6113В/2) (надалі за текстом - "Товар"), а покупець - прийняти та оплати такий товар.
Сторони у п.1.2 договору погодили, що номенклатура, кількість (обсяг), ціна, строк, місце та умови поставки та гарантії, за погодженням Сторін, вказуються у Специфікації, що є Додатком № 1 до цього Договору, його невід'ємною частиною та не може розглядатися окремо від даного договору.
Пункт 2.1. договору визначає, що номенклатура, кількість, ціна, умови гарантії, а також строк, місце та умови поставки товару визначені у Специфікації до даного договору, яка підписується уповноваженими представниками сторін, що є додатком № 1 до цього договору, його невід'ємною частиною та не може розглядатися окремо від даного договору. Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики товару визначена у додатку № 2 до цього договору, який є його невід'ємною частиною і не може розглядатись окремо від даного договору.
Згідно Специфікації (додаток № 1 до договору ) загальна вартість товару - верстата складає 5 999 000,00 грн, умови поставки: DDP - згідно з ІНКОТЕРМС, вантажоодержувач - Філія "ПДМН" ПАТ "Укртранснафта", місце поставки: Центральний склад Філії "ПДМН" ПАТ "Укртранснафта" (вул.Свіштовська, 9, м.Кременчук, Полтавська обл.), строки поставки: протягом 2016-2017 року, на підставі отриманих від покупця письмових заявок про готовність до виконання договору , в якій буде чітко визначено дату поставки. Гарантія 12 місяців з дати поставки.
Відповідно до Інформації про технічні, якісні та кількісні характеристики товару (додаток № 2 до договору), рік виготовлення верстату: новий 2016 року виготовлення, вартість упаковки входить до вартості товару, товар супроводжується оригінальним примірником паспорту виробника (або іншими документами виробника, в якому будуть зазначені найменування верстата, виробник, заводський номер, основні технічні характеристикиа обслуговування, гарантійним талоном (російською або українською мовою), сертифікатом відповідності УкрСЕПРО, виробник товару Dalian Dahui Machine Tool Co., Ltd.
В примітках зазначено, що оснастка верстата повинна забезпечувати механічну обробку поверхонь отворів діаметром від 50 до 1500 мм, монтаж, налагоджувальні роботи та випробування входять до вартості товару. Монтаж включає в себе надання креслень фундаменту та безпосередній монтаж верстату за участю представника заводу виробника Dalian Dahui Machine Tool Co., Ltd. (Китай).
Додатковою угодою № 1 від 13.12.2017 до договору, сторони змінили строк дії договору (п.10.1. договору), визначили , що договір діє до 20 лютого 2018 року , а в частині розрахунків - до повного їх виконання, внесли зміни до додатку № 1, щодо строку поставки до 20 лютого 2018 року.
Згідно з товарно-транспортними накладними № Ц0000037/1 від 30.01.2018, № Ц0000037/2 від 30.01.2018, автомобільним перевізником ТОВ "БУГ ТРАНС КОНТИНЕНТАЛЬ" за відправкою замовника і вантажовідправника ТОВ "Файн-Ел" було доставлено вантажоодержувачу - Філія "ПДМН" ПАТ "Укртранснафта", пункт розвантаження: вул. Свіштовська,9, м.Кременчук, Полтавська обл., Центральний склад Філії "ПДМН" ПАТ "Укртранснафта" вантаж: частини верстату в ящиках, маса брутто 35,86 тон. Вантаж прийнятий відповідальними особами вантажоодержувача, що підтверджується підписами у відповідних графах товарно - транспортних накладних.
29.01.2018 ПАТ "Уктранснафта" Філія "ПДМН" було видано заступнику начальника відділу ОСОБА_6 довіреність № АУ13 на отримання від Товариства з обмеженою відповідальністю "Файн-Ел" матеріальних цінностей за договором № 23-02/79-16 від 01.11.2016 - горизонтального фрезерно - розточного верстату ТРХ6113В/2 в кількості 1 шт.
В акті огляду устаткування від 31.01.2018 зафіксовано, що комісією в складі, визначеної наказом ПАТ "Укртранснафта" від 05.01.2018 № 01 "Про організацію приймання та перевірки верстату ТРХ 6113В/2", в приміщенні виробничого корпусу ЦБВО "Кременчук" філії "ПДМН" ПАТ "Укртранснафта" (м.Кременчук, вул. Свіштовська,9) оглянуто складові частини горизонтально фрезерно - розточувального верстату ТРХ 6113В/2 та оснастку до нього, що поставлено ТОВ "Файн-Ел" по договору поставки, встановлено наявність розвантаженого обладнання в порівнянні із додатком № 2 до договору, всі складові частини верстату та оснастки до нього розвантажені в місці проведення монтажних та налагоджувальних робіт (виробничий корпус ЦБВО "Кременчук" філії "ПДМН" ПАТ "Укртранснафта" (м. Кременчук, вул. Свіштовська, 9).
При огляді устаткування встановлено: визначити його відповідність заводській технічній документації, що повинна надаватись за договором (п.5.10.1) не можливо, в зв'язку з її відсутністю, відсутні оригінали; відсутні: оригінали всіх якісних, технічних та гарантійних документів, передбачених договором, оригінали доручень на ОСОБА_1, як представника заводу виробника "Dalian Dahui Tool Co., Ltd" та ТОВ "Файн-Ел".
При зовнішньому огляді устаткування виявлені наступні дефекти: пошкоджено кронштейн підтримки телескопічного захисту стола, на боковій стійці поверхні задньої стійки, майже по всій довжині поверхні, нанесено неметалевий матеріал (ймовірно шпаклівка) товщиною 5-10 мм, (висновок по контролю товщини покриття № 5 (виконаний за допомогою товщино міра діелектричного покриття ВТ-12 №186 (додається), на неробочій поверхні бокової направляючої стола виявлено сліди відбору металу, на зубчатій рейці один зуб на торцевій поверхні має вм'ятину, на неробочій поверхні направляючої задньої стійки виявлено сліди відбору металу.
При цьому зроблений висновок, що обладнання придатне до монтажу.
31.01.2018 лабораторією технічної діагностики відповідача складений висновок №5 по контролю товщини покриття бокової стінки задньої бабки.
02.02.2018 вказаною комісією відповідача оглянуто надану документацію на верстат, та складено акт огляду документації від 02.02.2018, копія якого наявна в матеріалах справи, згідно якого постачальником було передано документи, які підтверджують якість товару та інформацію про товар, зокрема свідоцтво контролю якості заводу-виробника, гарантійний талон, інструкція від виробника, паспорт на верстат, декларацію про відповідність товару та довіреність вих. №21 від 31.01.2018 на право підпису ОСОБА_1 (оригінал).
Додатковою угодою №2 від 07.02.2018 сторони домовились внести зміни до договору щодо покращення якості товару без збільшення ціни, визначеної в п. 3.2. договору, та внести зміни до додатку №2 до договору та виклали додаток №2 в редакції, в т.ч. визначили, рік виготовлення 2017.
19.02.2018 вказаною комісією відповідача, складений акт додаткового огляду устаткування по кількості, з якого вбачається, що наявні всі комплектуючі верстату та оснастки, та зазначено, що в попередньому акті від 31.01.2018 технічні дефекти по пунктах № 2, 3, 5 отримано роз'яснення від ТОВ "Файн-Ел" від 15.02.2018 № 196/2018 з додатком від заводу виробника, що зазначені дефекти не впливають на заводську гарантію і на заявлені технічно-експлуатаційні характеристики верстату, по пункту № 1 пошкоджена деталь верстату замінена; по пункту № 4 дефект виправлено, додатково надані документи: Інструкція від виробника на ТРХ-6113 В/2 на 50 аркушах, оригінали доручень на ОСОБА_1, як представника заводу виробника "Dalian Dahui Machine Tool Co., Ltd"( від 12.10.2017) та ТОВ "ФАЙН-ЕЛ" (від 30.01.2018 № 21), паспорту на верстат ТРХ 6113 В/2 (серійний № В 171340) на 2 аркушах, гарантійний талон № 2238035029 на верстат ТРХ 6113 В/2 (серійний № В 171340) на 1 аркуші. В акті зазначено, що згідно пункту 1.1.14 Програми проведення приймання та перевірки верстата ТРХ6113 В/2 проведено прогін верстату на всіх режимах без навантаження.
Всі вищезазначені акти від 31.01.2018, 02.02.2018 та 19.02.2018, копії яких наявні в матеріалах справи, підписані членами комісії ПАТ "Укртранснафта" без зауважень.
26.02.2018 сторони підписали додаткову угоду №3 до договору, якою змінили п.10.1. договору та встановили строк дії договору до 30 березня 2018 року включно, а в частині розрахунків до повного виконання.
Актом відновлення робіт з пуску та налагодження верстату ТРХ 6113В/2 від 13.03.2018 за договором від 01.11.2016 №23-02/79-16 зафіксовано відновлення робіт з налагодження верстату з 12.03.2018.
Актом від 29.03.2018 встановлено, що випробування верстату по договору завершені позитивно, згідно технічної документації, наданої постачальником комісією встановлено відповідність технічних характеристик верстату вимогам додатку №2 до договору за кількістю, якістю та комплектністю (окрім максимального крутного моменту радіального супорта). В п.4 висновку вказаного акту зазначено, що членом комісії ОСОБА_2 повідомлено комісію, що за інформацією, отриманою від DMTC, доручення п. ОСОБА_1 для проведення налагоджувальних робіт та монтажу верстату від 12.10.2017, паспорт, керівництво з експлуатації та обслуговування та гарантійний талон №2238035029 на верстат (серійний номер 171340) "DMTC" не надавалось, що є порушенням вимог договору. Вказаний акт підписаний ОСОБА_2 та ОСОБА_2 із зауваженнями врахування п. 4 висновку акту.
Листом від 17.04.2018 за №23-00/103/1372 відповідач підтвердив завершення випробування верстата та відповідність товару вимогам додатку №2 до договору за кількістю, якістю та комплектністю.
За умовами п.4.1 договору визначено, що платежі за даним договором здійснюються покупцем шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний у розділі 12 цього Договору.
Пунктом 4.2 договору визначено, що авансовий платіж в розмірі 30 % вартості товару здійснюється покупцем проти надання банківської гарантії на повернення передоплати у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за Договором протягом 10 календарних днів з дати надання постачальником банківської гарантії на підставі отриманого рахунку-фактури постачальника.
Пунктом 4.3 договору визначено, що остаточний розрахунок в розмірі 70 % вартості товару здійснюється протягом 10 календарних днів з дати підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару на підставі отриманого рахунку-фактури постачальника.
Згідно з пунктом 5.5 договору, отримання товару покупцем підтверджується шляхом підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками акту приймання-передачі товару та видаткової накладної.
На виконання умов договору (п.4.2.) відповідач за первісним позовом платіжним дорученням № 0000001666 від 23.01.2017 перерахував на користь позивача за первісним позовом 1 799700,00 грн. в якості оплати за верстат по рахунку №Ц0000009 від 13.01.2017.
Додатковою угодою № 4 від 11.07.2018 внесено зміни до договору щодо строків та визначено, що цей договір набирає чинності з моменту його укладення та діє до 31 липня 2018 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.
11.07.2018 позивач виписав рахунок - фактуру №Ц0000118 на оплату горизонтального фрезерно - розточного верстату ТРХ6113В/2 та видаткову накладну № Ц00000317, в свою чергу відповідач надав позивачу довіреність № АУ187 від 11.07.2018 на отримання від ТОВ "Файн-Ел" за договором № 23-02/79-16 від 01.11.2016 горизонтального фрезерно - розточного верстату ТРХ6113В/2.
Листом № 211/2018 від 01.08.2018 на адресу відповідача та Філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи" ПАТ "Укртранснафта" позивач повторно направив рахунок - фактуру № Ц0000118 від 11.07.2018, видаткову накладну №Ц00000317 від 11.08.2018 та акт приймання передачі - передачі № 1 горизонтального фрезерно - розточного верстату ТРХ 6113 В/2 до договору поставки від 01.11.2016 № 23-02/79-16 в 2-х примірниках з проханням підписати та повернути Акт приймання-передачі № 1 горизонтального фрезерно - розточного верстату ТРХ 6113 В/2 до договору та видаткову накладну № Ц0000317 від 11.07.2018 .
Акт приймання-передачі №1 горизонтального фрезерно- розточний верстату ТРХ 6113 В/2 до договору, та видаткова накладна №Ц0000317 від 11.07.2018 на суму 5 999 000,00 грн. відповідачем підписано не було.
В свою чергу, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 4 199 300, 00 грн. вартості неоплаченого товару, 214 164, 30 грн. інфляційної складової, 261 622, 14 грн. пені, 43 833, 79 грн. 3% річних за прострочення виконання зобов'язання, згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог, яка подана через канцелярію суду першої інстанції 18.12.2018 та прийнята до розгляду.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, за своєю правовою природою між позивачем та відповідачем укладено договір поставки № 23/02/79-16 від 01.11.2016, який є підставою для виникнення між його сторонами цивільно-правових зобов'язань, згідно ст. ст. 11, 202, 509, 712, 655, 692 Цивільного кодексу України.
Відповідно до приписів частин першої та другої статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
З аналізу положень статей 526, 530, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України суд вбачає, що на підставі договору поставки у покупця, за загальним правилом, виникає обов'язок оплатити продавцеві повну ціну переданого товару у строк (термін), зокрема, встановлений договором, якому відповідає право продавця вимагати таку оплату та сплату неустойки.
Як підтверджується наявними матеріалами справи, відповідач за первісним позовом 23.01.2017 здійснив оплату 30% авансового платежу на виконання умов п.4.2 договору, зокрема у розмірі 1 799 700,00 грн.
Матеріалами справи підтверджено, що товар - горизонтального фрезерно- розточний верстат ТРХ 6113 В/2 був поставлений у пункт розвантаження: вул. Свіштовська,9, м.Кременчук, Полтавська обл., Центральний склад Філії "ПДМН" ПАТ "Укртранснафта" за товарно-транспортними накладними № Ц0000037/1 від 30.01.2018, № Ц0000037/2 від 30.01.2018.
В подальшому, здійснювався процес приймання товару, проведення монтажу, налагоджувальних робіт та випробування Горизонтального фрезерно-розточного верстату ТРХ6113В/2 в приміщенні виробничого корпусу ЦБВО "Кременчук" філії "ПДМН" ПАТ "Укртранснафта" (м.Кременчук, вул.Свіштовська, 9), що підтверджується вищезазначеними актами.
Крім того, матеріали справи свідчать про те, що сторонами після поставки товару позивачем в місце поставки 30.01.2018, неодноразово продовжувався строк поставки товару по специфікації та термін дії договору, зокрема додатковою угодою № 4 від 11.07.2018 - до 31 07.2018.
Як встановлено судом першої інстанції, і що не заперечувалось учасниками спору, станом на 31.07.2018 Акт приймання-передачі товару - верстату між сторонами не був підписаний.
Листом № 211/2018 від 01.08.2018 позивач за первісним позовом звернувся до відповідача та Філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи" ПАТ "Укртранснафта" (повторно) з проханням підписати Акт приймання-передачі № 1 горизонтального фрезерного- розточувального верстату ТРХ 6113 В/2 до договору, та видаткової накладної № Ц0000317 від 11.07.2018 та надавав рахунок-фактуру № Ц0000118 від 11.07.2018 на оплату. Згідно повідомлень про вручення поштового відправлення, кореспонденція отримана відповідачем 03.08.2018, філією - 06.08.2018 відповідно.
13.08.2018 позивач за первісним позовом звернувся до відповідача із претензією № 220/2018 на суму 4 199 300,00 грн., в якій вказував на те, що зобов'язання за договором виконані ТОВ «Файн-Ел» в повному обсязі, товар поставлено та прийнято АТ «Укртранснафта», у зв'язку з чим у останнього існує зобов'язання з сплати вартості поставленого товару на суму 4 199 300,00 грн.
Докази підписання сторонами Акту приймання-передачі № 1 горизонтального фрезерного- розточувального верстату ТРХ 6113 В/2 до договору та видаткової накладної № Ц0000317 від 11.07.2018, оплати рахунку-фактури № Ц0000118 від 11.07.2018, у матеріалах справи відсутні.
Приймаючи до уваги положення п.4.3 договору щодо настання строку остаточного розрахунку між сторонами з фактом підписання акту приймання-передачі, який в розумінні п.5.5 договору разом з видатковою накладною свідчать та встановлюють дату поставки товару та момент отримання покупцем товару від постачальника, проте виходячи з фактичних обставин даної справи, суд першої інстанції вірно встановив, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, що сторони шляхом підписання актів від 31.01.2018, 02.02.2018, 19.02.2018, 13.03.2018, 29.03.2018 підтвердили факт передачі обумовленого договором поставки № 23-02/79-16 від 01.11.2016 товару та його приймання покупцем, монтаж та випробування товару, отримання покупцем супровідних документів відповідно до переліку договору.
Актом від 29.03.2018 комісією у складі представників відповідача та ОСОБА_1, який діяв від імені постачальника - ТОВ "Файн-Ел" та заводу-виробника на підставі довіреностей від 12.10.2017 та 30.01.2018 зафіксовано завершення випробувальних робіт верстату, встановлено відповідність верстату за технічними вимогами висновкам за наданою постачальником документацією.
Зі змісту Акта від 29.03.2018, результати проведення монтажних, пуско-налагоджувальні робіт та випробування верстату завершені позитивно, верстат за технічними характеристиками відповідає вимогам додатку № 2 до договору за кількістю, якістю, та комплектністю.
Доказів висловлення покупцем відмови від прийняття товару, враховуючи вказані у акті 29.03.2018 зауваження начальника відділу супроводження закупівель Департаменту економічної безпеки ПАТ "Укртранснафта" Дудного Є.М., що стосувались наявності сумнівів щодо походження товару, - не було надано ні суду першої інстанції станом на момент вирішення спору, ні суду апеляційної інстанції станом на момент апеляційного розгляду справи.
З урахуванням вищенаведеного, суд апеляційної інстанції дослідивши наявні матеріали справи, дійшов висновку, що встановлені вище обставини та наявні у справі документи в сукупності підтверджують факт поставки, передачі товару по договору ПАТ "Укртранснафта", прийняття його відповідачем за первісним позовом - 29.03.2018, тобто виконання своїх зобов'язань позивачем за первісним позовом, як постачальником, щодо поставки товару, що є підставою для виконання відповідачем за первісним позовом, як покупцем своїх зобов'язань щодо остаточного здійснення розрахунку.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Відповідно до статті 1 названого Закону господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб'єкта.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в контексті спірних правовідносин учасників спору відсутність підписаного обома сторонами первинного документу щодо поставки товару та прийняття його відповідачем за первісним позовом, з огляду на докази його знаходження саме у визначеному місці поставки, проведення монтажних та випробуваних робіт верстату та пояснень відповідача за первісним позовом, які також підтверджують його прийняття останнім, свідчать про фактичне виконання сторонами господарської операції щодо поставки позивачем за первісним позовом горизонтального фрезерного- розточувального верстату ТРХ 6113 В/2 до договору - 29.03.2018, та його прийняття відповідачем за первісним позовом, що останнім не спростовано.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 525 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до частини другої статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з наведеним позивачем за первісним позовом розрахунком, заборгованість відповідача за первісним позовом за поставлений товар, склала 4 199 300,00 грн. основного боргу - 70% вартості товару, що залишилась неоплаченою, і про стягнення якої позивачем за первісним позовом пред'явлено вимоги до відповідача за первісним позовом.
При цьому, ані суду першої інстанції станом на момент вирішення спору, ані суду апеляційної інстанції станом на момент апеляційного розгляду справи не надано належних, допустимих та достатніх доказів в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України доказів оплати відповідачем вказаної суми у визначений договором строк (обумовлений розділом 4 договору).
13.08.2018 позивач звертався до відповідача із претензією № 220/2018 на суму 4 199 300, 00 грн., яка отримана ПАТ "Укртранснафта" - 15.08.2018.
Посилаючись на прострочення виконання грошового зобов'язання, позивач за первісним позовом (з урахуванням здійснених уточнень позовних вимог просив стягнути з відповідача за первісним позовом 261 622,14 грн. пені за період з 14.08.2018 по 18.12.2018, 214 164,30 грн. інфляційних втрат за період з серпня 2018 по листопад 2018 року, 43 833,79 грн. 3% річних за період з 14.08.2018 по 18.12.2018.
Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з п.6.4 договору, у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань покупцем, останній сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1% за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи, що строк оплати відповідачем вартості отриманого товару у сумі 4 199 300,00 грн. є таким, що настав, суд апеляційної інстанції дійшов висновку що заявлений позивачем період прострочення (враховуючи умови п.4.2 договору та отримання первинних документів ПАТ "Укртранснафта - 03.08.2018), та після здійснення перевірки розрахунку, є обґрунтованим. Крім того, здійснивши перевірку наведених позивачем розрахунків щодо строків, сум та ставок нарахувань, суд апеляційної інстанції також визнає їх такими, що здійснені у відповідності до вимог закону та договору.
Посилання відповідача за первісним позовом як на підставу відмови у задоволенні позовних вимог на те, що відповідачем за первісним позовом здійснено відмову від договірних відносин у зв'язку із істотним порушенням позивачем умов договору в частині якості та походження товару як на підставі звільнення його від обов'язку здійснити остаточні розрахунки по договору, - судом апеляційної інстанції відхиляються як безпідставні та необґрунтовані з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
З огляду на наведену норму чинного законодавства, договір може бути розірваний в односторонньому порядку за ініціативою однієї із сторін у разі наявності правових підстав, визначених нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та визначених умовами укладеного договору.
За умовами п.10.2.1 договору, у випадку невиконання або неналежного виконання постачальником зобов'язань за цим договором, покупець має право відмовитись від договору в односторонньому порядку шляхом направлення постачальнику повідомлення про таку відмову.
Одностороння відмова покупця від договору породжує правові наслідки, передбачені ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України, та прирівнюються до розірвання (п.10.2.2 договору).
Матеріалами справи встановлено та сторонами підтверджено, що 27.07.2018 ПАТ "Уктранснафта" було надіслано на адресу ТОВ "Файн-Ел" лист №04-01/239/2768 від 26.07.2018 - Повідомлення про відмову від договору поставки №23-02/79-16, в якому посилаючись на результати інспекційного звіту від 25.07.2018 просило вважати договір розірваним з 26 липня 2018 року, факт отримання цього листа позивачем за первісним позовом - не оспорювалось.
В свою чергу, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вищезазначена відмова від договірних правовідносин, а отже і їх припинення за односторонньою заявою було вчинено відповідачем після отримання обумовленого договором товару та виникнення обов'язку щодо його оплати.
Доводи скаржника в обґрунтування підстав скасування рішення суду першої інстанції про те, що судом першої інстанції безпідставно не враховано додаткову угоду №4 до договору, якою продовжено термін поставки до 31.07.2018 - судом апеляційної інстанції відхиляється як безпідставний та необґрунтований, оскільки додатковою угодою №4 сторонами узгоджено строк дії договору до 31.07.2018 включно, а не строк поставки товару за договором, оскільки строк поставки за договором (тобто строк виконання зобов'язання) чітко узгоджено сторонами у розділі 5 договору «Умови поставки».
Частиною першою статті 673 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.
Відповідно до приписів статті 678 Цивільного кодексу України, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.
В силу приписів частини першої статті 679 Цивільного кодексу України, продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.
Відповідно до статті 687 Цивільного кодексу України перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства. Якщо нормативно-правовими актами з питань стандартизації встановлено вимоги щодо порядку перевірки кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару, порядок перевірки, визначений договором, має відповідати цим вимогам.
За приписами частини першої статті 688 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.
Умовами п.5.7 договору визначено, що прийом товару покупцем за кількістю здійснюється у відповідності до товарно-супровідних документів та акту приймання-передачі товару згідно Специфікації, за якістю - у відповідності до технічної документації та інших документів, що підтверджують якість товару.
Згідно п.5.8 договору, у разі виявлення при прийомі товару відхилень від вимог щодо кількості та/або якості та/або комплектності покупець негайно, але не пізніше ніж у 3-денний термін повідомляє про це постачальника.
У цьому випадку складається акт виявлених недоліків товару, в якому, крім виявлених недоліків, зазначаються строки їх усунення постачальником. Постачальник зобов'язаний усунути недоліки за власний рахунок у строки, зазначені в акті виявлених недоліків товару.
Актом від 29.03.2018 сторони підтвердили відповідність технічних характеристик верстата вимогам додатку №2 до договору за кількістю, якістю, та комплектністю.
Частиною 1 ст. 680 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як підтверджується наявними матеріалами справи, відповідач за первісним позовом не відмовлявся від прийняття товару, не висловив зауважень, у т.ч. у визначені договором строки про наявність відхилень від вимог щодо кількості та/або якості та/або комплектності переданого йому верстату.
Зауваження представника ПАТ "Укртранснафта", зафіксовані в акті від 29.03.2018 щодо походження товару - не підтверджені належними засобами доказування в розумінні ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України.
Доводи відповідача за первісним позовом на результати інспекційного звіту від 25.07.2018, копію листа від 08.11.2018 заводу-виробника, відповідно до якого повноваження ОСОБА_1 на представництво інтересів "Dalian Dahui Machine Tool Co., Ltd" для проведення пусконалагоджувальних робіт та монтажу верстата не надавалось, як і переговори з ТОВ "Файн-Ел" у період з 12.08.2016 по 03.05.2017 не проводились, верстат, придбаний у ТОВ "Файн-Ел" не був виготовлений або поставлений компанією "Dalian Dahui Machine Tool Co, - судом апеляційної інстанції відхиляються як безпідставні та необґрунтовані з огляду на наступне.
Зокрема, в основу результатів інспекційного звіту про проведення інспекції за період з 19.07.2018 по 20.07.2018, оформленого 25.07.2018, відповідно до його змісту, покладено телефонні переговори, дослідження ринку України та шляхом зовнішнього огляду.
Вказане дослідження проведено на замовлення ПАТ "Укртранснафта", тобто зацікавленої особи, без виклику та повідомлення, присутності представника ТОВ "Файн-Ел", жодного акта про наявність недоліків поставленого товару, у т.ч. щодо його якості та походження, як в період приймання, так і після оформлення інспекційного звіту між сторонами у відповідності до умов розділу 5 договору складено не було.
Надавши правову кваліфікацію договірним правовідносинам сторін та наданим доказам, судом першої інстанції вірно встановлено, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, що відповідач належними засобами доказування не довів факту істотного порушення ТОВ "Файн-Ел" умов договору щодо поставки товару.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги за первісним позовом ТОВ "Файн-Ел" до АТ "Укртранснафта" є доведеними та підлягають задоволенню у повному обсязі, у зв'язку з чим судом першої інстанції обгрунтовано присуджено згідно резолютивної частини оскаржуваного рішення 4 199 300,00 грн. основного боргу, 261 622,14 грн. пені за період з 14.08.2018 по 18.12.2018, 214 164,30 грн. інфляційних втрат за період з серпня 2018 по листопад 2018 року, 43 833,79 грн. 3% річних за період з 14.08.2018 по 18.12.2018.
Крім того, розглянувши вимоги позивача за зустрічним позовом - АТ "Укртранснафта" заявлені про стягнення з відповідача за зустрічним позовом - ТОВ "Файн-Ел" 1 799 700,00 грн. авансового платежу, 1 199 800,00 грн. 20% штрафу у зв'язку з поставкою неякісного товару по договору № 23-02/79-16 від 01.11.2016, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вказані позовні вимоги задоволенню не підлягають і судом першої інстанції обгрунтовано відмовлено у їх задоволенні з огляду на наступне.
Пунктом 1 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару (ч. 2 ст. 678 Цивільного кодексу України).
Сторони у п.6.2 договору передбачили, що якщо поставлений товар не відповідає вимогам стандартів, технічних умов за якістю або у випадку поставки некомплектного товару, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 20% від ціни неякісного товару.
Позивачем за зустрічним позовом не доведено належними, допустимими та достатніми доказами в розумінні приписів ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, як не підтверджено і за результатами перевірки обставин справи, факт істотного порушення відповідачем за зустрічним позовом умов договору, що було б підставою для покладення на позивача визначених договором штрафних санкцій та повернення сплаченого авансового платежу.
Разом з тим, ТОВ "Файн-Ел" у відзиві на зустрічну позовну заяву заявив клопотання про застосування спеціального строку позовної давності до заявлених зустрічних позовних вимог відповідно до ст. 279 Господарського кодексу України.
Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з частиною 1 статті 258 цього ж Кодексу для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
За змістом частини першої статті 261 названого Кодексу позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Положеннями статті 257 вказаного Кодексу загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
При цьому приписами статті 258 частини 1 цього Кодексу визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
За приписами ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Згідно зі статтею 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
З урахуванням наведеного вище, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що враховуючи відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог по суті спору за недоведеністю порушення прав відповідача, строк позовної давності (саме як спосіб захисту порушеного права) - застосуванню не підлягає.
Доводи скаржника про те, що судом першої інстанції безпідставно залишено без розгляду подані скаржником документи щодо наявності кримінального провадження №12018100010007628 та наявні у ньому документи (висновки експертних досліджень, ухвала Голосіївського районного суду м.Києва від 30.10.2018 про накладення арешту на верстат), судом апеляційної інстанції відхиляються як такі, що не спростовують правильності висновків суду першої інстанції викладених в оскаржуваному рішенні.
В свою чергу, судом апеляційної інстанції встановлено, що скаржник (відповідач за первісним позовом) просив долучити до матеріалі справи наступні документи:
- копію експертного висновку Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз від 27.12.2018 №158/7, складеного в рамках кримінального провадження №12018100010007628 стосовно розміру матеріальної шкоди;
- копію висновку Експертно-дослідної служби України №336/12/2018 від 03.12.2018, складеного в рамках кримінального провадження №12018100010007628 стосовно вартості верстату з врахуванням вартості втрати якості товару через ознаки зносу та дефектів, станом на березень 2018 року;
- копію листа Голосіївського управління ГУ Національної поліції в м.Києві Національної поліції України від 15.01.2019 №327/125/47/03-19, в якому викладені проведені слідчі дії в межах кримінального провадження №12018100010007628.
При цьому, до клопотання про долучення додаткових доказів АТ «Укртранснафта» не було подано доказів направлення вказаних доказів іншому учаснику справи, чим не дотримано вимог частини 9 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено обов'язок надіслання учасником спору іншому учаснику спору відповідних доказів, як не надано і відомостей про те, що вказані докази наявні у ТОВ "Файн-Ел".
При цьому, як встановлено судом апеляційної інстанції, відзив на позов було подано відповідачем за зустрічним позовом 10.10.2018, а зустрічний позов подано до суду першої інстанції 11.10.2018, і з його поданням не змінились обставини, що підлягають доказуванню, у зв'язку з чим нового строку на подання доказів, судом першої інстанції встановлено не було (ч. 7 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України). Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2018 суд першої інстанції закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду справи по суті 17.01.2019.
Крім того, суд апеляційної інстанції встановив, що клопотання про долучення додаткових доказів подано представником АТ «Укртранснафта» через канцелярію суду першої інстанції 18.01.2019, а в судовому засіданні 22.01.2019 вказане клопотання залишено судом першої інстанції без розгляду, що зафіксовано у протоколі судового засідання 22.01.2019.
Частинами 3-5 статті 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, що відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
В свою чергу, у клопотанні про долучення вказаних доказів, АТ «Укртранснафта» посилалось на те, (дослівно з пояснень): «АТ «Укртранснафта» 16.01.2019 взнала про існування зазначених вище документів, а саме після ознайомлення 18.01.2019 з матеріалами кримінального провадження №12018100010007628 у АТ «Укртранснафта» з'явиласть об'єктивна можливість отримати копії зазначених документів. За таких обставин, АТ «Укртранснафта» здійснило всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу».
Проте, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з залишенням без розгляду вказаних доказів з огляду на приписи ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки досудове розслідування щодо кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 ч. 5 КК України, розпочато за заявою АТ «Укртранснафта», яка зареєстрована у серпні 2018 року. Тобто, АТ «Укртранснафта» є учасником відповідного кримінального провадження та не обмежене у повноваженнях щодо ознайомлення з його матеріалами та ходом відповідних процесуальних дій, враховуючи дати складання висновку Експертно-дослідної служби України №336/12/2018 від 03.12.2018 та експертного висновку Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз від 27.12.2018 №158/7, а отже, відповідачем за первісним позовом не подано доказів неможливості подання таких доказів суду першої інстанції у строки, визначені вимогами процесуального законодавства. Таким чином, судом першої інстанції обґрунтовано залишено без розгляду відповідні документи, що також узгоджується з приписами ст. 207 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає що скаржником в обгрунтування підстав апеляційної скарги також були долучені вищезазначені копії висновку Експертно-дослідної служби України №336/12/2018 від 03.12.2018, висновку Експертно-дослідної служби України №336/12/2018 від 03.12.2018, листа Голосіївського управління ГУ Національної поліції в м. Києві Національної поліції України від 15.01.2019 №327/125/47/03-19.
Частинами 1-3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Проте, як зазначено судом апеляційної інстанції, відповідачем за первісним позовом не подано доказів неможливості подання таких доказів суду першої інстанції у строки, визначені вимогами процесуального законодавства, а винятковості наведеного скаржником випадку неподання таких доказів - судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду справи - не встановлено, у зв'язку з чим вказані докази судом апеляційної інстанції також не приймаються. .
Довод скаржника в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції не було оформлено окремим процесуальним документом ухвалу суду про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі № 910/11534/18 до вирішення кримінального провадження № 12018100010007628 - судом апеляційної інстанції відхиляється як безпідставний, неоюгрунтований та такий, що спростовується наявними матеріалами справи, зокрема ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2019, якою відмовлено у задоволенні відповідного клопотання скаржника.
Крім того, в судовому засіданні 22.05.2019 судом апеляційної інстанції було розглянуто письмове клопотання скаржника про зупинення провадження у справі №910/11534/18 до набрання законної сили рішенням у справі №752/22442/18 в рамках кримінального провадження №12018100010007628, яке подане 07.05.2019 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду.
Суд апеляційної інстанції розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши думки присутніх представників учасників справи щодо заявленого клопотання, дійшов висновку, що воно задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до п. п. ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Клопотання акціонерного товариства "Укртранснафта" про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду у справі №752/22442/18 в рамках кримінального провадження №12018100010007628 мотивоване тим, що досудовим розслідуванням було встановлено, що директор ТОВ "Файн-Ел" Шкурашівська О.М., діючи у змові із невстановленими слідством особами ПАТ "Укртранснафта" організували протиправну схему виведення грошових коштів підприємства державного сектору економіки шляхом проведення процедури закупівлі з подальшим укладенням між собою договорів, у т.ч. шляхом укладення договору №23-02/79-16 щодо поставки ТОВ "Файн-Ел" ПАТ "Укртранснафта" верстата неналежної якості, на який в рамках справи №752/22442/18 слідчим суддею було накладено арешт. Доводи заявника грунтуються на тому, що в матеріалах кримінального провадження містяться докази, яким оцінку повинен надати Голосіївський районний суд м.Києва у справі №752/22442/18, тому існує об'єктивна неможливість розгляду даної справи до вирішення справи №752/22442/18, у т.ч. щодо зняття арешту з верстата. Крім того, в рамках відповідного кримінального провадження складено підозру у вчиненні ОСОБА_5 злочинів, передбачених ст. 191, ст. 366 КК України, яке направлено до місцевої прокуратури, а також в зазначених матеріалах кримінального провадження містяться докази, яким повинен надати суд.
Суд апеляційної інстанції при вирішенні заявленого клопотання виходить з наступного.
Предметом розгляду даної справи є стягнення за первісним позовом вартості поставленого верстату по договору №23-02/79-16 від 01.11.2016, та за зустрічним позовом повернення авансового платежу, штрафу у зв'язку з поставкою неякісного товару по договору №23-02/79-16 від 01.11.2016.
Таким чином, при вирішення даного спору дослідженню та встановленню підлягають факти щодо наявності/відсутності належного виконання позивачем зобов'язання щодо поставки товару по договору №23-02/79-16 від 01.11.2016, підстав для оплати вартості товару чи повернення авансового платежу з огляду на неналежну якість, що безпосередньо стосується предмету доказування у справі. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що надані докази, пояснення сторін дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Об'єктивної неможливості розгляду даної справи судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження - не встановлено.
Відповідач був не позбавлений можливості та права подати для оцінки суду докази, на які відповідач посилається у поданому клопотанні, зокрема експертні висновки, у межах даної справи.
Наявність ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 30.10.2018 по справі №752/22442/18 про накладення арешту на майно, не свідчить про розгляд справи в порядку кримінального судочинства щодо обставин, що стосуються поставки товару по договору №23-02/79-16 від 01.11.2016.
Таким чином, заявником не доведено та судом апеляційної інстанції не встановлено підстав об'єктивної неможливості розгляду справи №910/11534/18 без встановлення обставин у справі №752/22442/18, яка знаходиться на стадії досудового розслідування.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що визначені процесуальним законом підстави для задоволення клопотання Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі №752/22442/18 в рамках кримінального провадження №12018100010007628 - відсутні, а суд апеляційної інстанції в межах своєї компетенції може самостійно встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом спору на стадії апеляційного провадження у справі.
Також, суд апеляційної інстанції наголошує, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд апеляційної інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції оцінивши наявні у справи докази в сукупності, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення первісного позову та про відмову у задоволенні зустрічного позову.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. (п. 58 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Серявін проти України"). Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади обов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції у оскаржуваному рішенні, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни оскаржуваного рішення - відсутні.
Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене Північний апеляційний господарський суд визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, господарський суд першої інстанції під час вирішення спору вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Судовий збір за подачу апеляційної скарги у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на скаржника.
Керуючись ст.ст. 267-271, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртранснафта" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2019 у справі №910/11534/18 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2019 у справі №910/11534/18 залишити без змін.
3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Акціонерним товариством "Укртранснафта".
4. Матеріали справи №910/11534/18 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови суду складено та підписано - 03.06.2019.
Головуючий суддя Л.П. Зубець
Судді А.І. Мартюк
Н.Ф. Калатай