Святошинський районний суд міста Києва
ун. № 759/6367/18
пр. № 1-кп/759/397/19
31 травня 2019 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві під час розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.03.2018 за № 12018100080002436, за обвинуваченням:
- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чорноморівка Каховського р-ну Херсонської обл., українця, громадянина України, номер картки фізичної особи - платника податків невідомий, який здобув повну середню освіту, не працює, розлучений, має на утриманні одну малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:
- 20.10.2011 Генічеським районним судом Херсонської області за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років;
- 12.12.2016 Деснянським районним судом міства Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України,
- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Чамзинка Республіки Мордва Російської Федерації, українця, громадянина України, номер картки фізичної особи - платника податків невідомий, який здобув незакінчену вищу освіту, розлучений, має малолітню дитину, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , та проживає за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимий,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України,
угоду про примирення від 08 квітня 2019 року, укладену між обвинуваченими ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_6 , та угоду про примирення від 30 травня 2019 року, укладену між обвинуваченими ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_6 ,
сторони кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_7 ,
обвинувачені - ОСОБА_3 , ОСОБА_5 ,
захисник - ОСОБА_8 ,
інші учасники судового провадження:
потерпілий - ОСОБА_6 ,
Обвинувачений ОСОБА_3 26.03.2018 у вечірній час, не маючи постійного місця роботи та інших джерел заробітку, будучи поінформованим про те, що біля буд. № 16 по вул. Тулузи в м. Києві знаходиться вантажний автомобіль «Мерседес-Спрінтер», номерний знак НОМЕР_1 , в багажному відділенні якого зберігаються будівельні матеріали, вирішив повторно таємно викрасти дане чуже майно з метою його подальшого продажу та отримання коштів для власних потреб.
Про свої наміри вчинити крадіжку чужого майна ОСОБА_3 повідомив своєму знайомому ОСОБА_5 , в користуванні якого перебував автомобіль «Фольксваген-Кадді», номерний знак НОМЕР_2 , на що останній, так само не маючи постійного місця роботи та інших джерел заробітку, погодився, вступивши з ОСОБА_3 в попередню злочинну змову. Згідно досягнутої з ОСОБА_3 домовленості, ОСОБА_5 повинен був прибути на власному автомобілі «Фольксваген-Кадді», номерний знак НОМЕР_2 , на якому можна було в подальшому перевезти викрадене майно.
Так, 27.03.2018, приблизно о 00 год. 30 хв. ОСОБА_3 , взявши за місцем свого проживання сумочку з інструментами, в числі яких знаходились викрутки та гайкові ключі, прибув до ТЦ «Апрель», розташованого по просп. Леся Курбаса, 19-А в м. Києві, куди незабаром на власному автомобілі «Фольксваген-Кадді», номерний знак НОМЕР_2 , під'їхав ОСОБА_5 , після чого вони разом прибули до буд. № 16 по вул. Тулузи в м. Києві, де на майданчику, розташованому навпроти під'їзду № 2, був припаркований належний ОСОБА_6 автомобіль «Мерседес-Спринтер», номерний знак НОМЕР_1 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , переконавшись у відсутності поблизу сторонніх осіб, за допомогою заздалегідь принесених інструментів, відчинив дверцята багажного відділення указаного автомобіля, після чого проник всередину, звідки подав ОСОБА_5 чуже майно, яке належить ОСОБА_6 , а саме: драбину універсальну, вартістю 2109 грн; упаковку кабелю ВВГнгд 3х2,5, довжиною 100 м, вартістю 1928 грн; упаковку кабелю ВВГнгд 3х1,5, довжиною 100 м., вартістю 1258 грн; упаковку кабелю ВВГнгд 4х6, довжиною 50 м, вартістю 2860 грн; упаковку кабелю ВВГ 4х2,5, довжиною 100 м., вартістю 2000 грн; кабель силовий АВВГ 4х50 мж, довжиною 10 м., вартістю 692 грн, а всього майна на загальну суму 10847 грн.
Маючи намір таємно викрасти вказане чуже майно, яке належить ОСОБА_6 та розпорядитись ним на власний розсуд, ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , почав переносити його від автомобіля «Мерседес-Спрінтер», номерний знак НОМЕР_1 , з метою подальшого завантаження до багажного відділення належного ОСОБА_5 автомобіля «Фольксваген-Кадді», номерний знак НОМЕР_2 , виконавши таким чином всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця. Однак, довести злочин до кінця ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не змогли з причин, що не залежали від їх волі, оскільки приблизно о 01 год. 30 хв. 27.03.2018 вони були виявлені стороннім перехожим громадянином та в подальшому затримані працівниками поліції з наявними при них чужим майном, яке належить ОСОБА_6 , та яке вони намагались таємно викрасти.
Вказані дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, а саме: закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Вказані дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, а саме: закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку) за попередньою змовою групою осіб
Під час підготовчого судового засідання захисником подано угоди про примирення від 08.04.2019 та 30.05.2019, які укладені між потерпілим ОСОБА_6 та обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , відповідно, в порядку, передбаченому ст. 468, 469 та 471 КПК України.
Відповідно до умов даних угод обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та потерпілий ОСОБА_6 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України та ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, беззастережного визнання обвинуваченими своєї винуватості у вчиненні даного злочину, розміру шкоди, завданої злочином, яка на день укладання угод обвинуваченим ОСОБА_3 відшкодована в повному обсязі та обвинуваченим ОСОБА_5 - частково, в розмірі 1200 грн.
Також сторонами узгоджено покарання обвинуваченим: ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України у виді арешту на строк чотири місяці, та ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України у виді обмеження волі на строк один рік. Крім того, дійшли згоди про застосування до ОСОБА_5 положень ст. 75 КК України, а саме: звільнення від відбування покарання з випробуванням на строк 1 (один) рік.
У даних угодах передбачені наслідки їх укладення та затвердження, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідки їх невиконання, які роз'яснені потерпілому та обвинуваченим. В угодах зазначені дати їх укладення та вони скріплені підписами сторін.
Розглядаючи в порядку ч. 3 ст. 474 КПК України питання про можливість затвердження угод про примирення, суд виходить з такого.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим.
Відповідно до положень ст. 469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, обвинуваченого.
Угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , згідно з ч. 3 ст.12 КК України є середньої тяжкості.
У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 та обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_5 підтвердили, що угоди про примирення укладені добровільно, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угодах, та просили їх затвердити.
Прокурор не заперечував щодо затвердження угод про примирення, вказуючи, що це є правом сторін, угоди складені у відповідності до вимог КПК України. Виклад фактичних обставин, викладених в угодах, відповідає фактичним обставинам, зазначеним в обвинувальному акті. Покарання сторонами узгоджено в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України. Обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_5 визнали свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.
Відповідно до п. 1 та 2 ч. 1 ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , не встановлено.
Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні показав, що він повністю визнає свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, і не оспорює всі істотні для даного кримінального провадження обставин та правову кваліфікацію його дій, згоден з укладеною угодою та розуміє наслідки її укладення, затвердження та невиконання. Також показав, що відшкодував завдану потерпілому матеріальну шкоду. Зобов'язується у повному обсязі виконати обов'язки, взяті за угодою.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , є щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , не встановлено.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні показав, що він повністю визнає свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, і не оспорює всі істотні для даного кримінального провадження обставин та правову кваліфікацію його дій, згоден з укладеною угодою та розуміє наслідки її укладення, затвердження та невиконання. Також показав, що частково відшкодував завдану потерпілому матеріальну шкоду у розмірі 1200 грн. Зобов'язується у повному обсязі виконати обов'язки, взяті за угодою.
Судом, на виконання вимог ст. 474 КПК України, а також шляхом опитування учасників судового провадження, з'ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом з'ясовано, що обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_5 повністю усвідомлюють зміст угод про примирення, укладених з потерпілим ОСОБА_6 , характер обвинувачення, щодо якого визнають себе винуватими, цілком розуміють свої права, визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даних угод, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, та наслідки їх не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Також, у судовому засіданні достовірно з'ясовано, що потерпілий ОСОБА_6 цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угод про примирення, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, та наслідки їх невиконання, передбачені ст. 476 КПК України. Крім того, потерпілий зазначив, що завдану йому матеріальну шкоду обвинуваченим ОСОБА_3 відшкодовано в повному обсязі, а обвинуваченим ОСОБА_5 - частково, у розмірі 1200 грн. Крім того, зазначив, що майно йому повернуто.
Зміст угоди про примирення відповідає вимогам ст. 471 КПК України.
Таким чином, оскільки умови угод про примирення, укладених між потерпілим ОСОБА_6 та обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , їх форма та зміст відповідають вимогам КПК і КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даних угод.
За таких обставин, ухвалюючи вирок, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , кожен окремо. Узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК України.
Враховуючи те, що сторонами узгоджено покарання обвинуваченому ОСОБА_5 - звільнення від його відбування з випробуванням, суд відповідно до ст. 76 КК України зобов'язаний покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов'язки, передбачені п. 1 та 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Питання про речові докази слід вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України.
Цивільний позов не пред'являвся, судові витрати відсутні.
Враховуючи викладене та керуючись ч. 9 ст. 100, ст. 373, 374, 376, 468, 469, 471, 474-476 КПК України,
Затвердити угоду про примирення від 08 квітня 2019 року, укладену між потерпілим ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.
Призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України у виді арешту на строк 4 (чотири) місяці.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_3 залишити без змін - заставу.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з часу приведення вироку до виконання.
Зарахувати ОСОБА_3 у строк відбуття покарання період перебування його під вартою з 27.03.2018 до 29.03.2018 включно.
Після приведення вироку до виконання заставу у розмірі 5286 (п'ять тисяч двісті вісімдесят шість) грн повернути заставодавцю - ОСОБА_9 .
Затвердити угоду про примирення від 30 травня 2019 року, укладену між потерпілим ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.
Призначити ОСОБА_5 покарання за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування покарання з випробовуванням, з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік.
Відповідно до п. 1 та 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Речові докази у кримінальному провадженні, згідно постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 27.03.2019, - залишити у належного володільця ОСОБА_6 .
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: ОСОБА_1