Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"28" травня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1231/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калантай М.В.
при секретарі судового засідання Солдатовій М.Ю.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго", м.Харків
до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Харків, м.Харків за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Військової частини НОМЕР_1 , м.Чугуїв Харківської області
про стягнення 217 289,93грн.
за участю представників:
від позивача: Квіцінська А.І., довіреність № 01-26/741 від 18.01.2019
від відповідача: Морозова О.Р., довіреність №2 від 02.01.2019
від третьої особи: Краснокутський О.В., довіреність від 02.01.2019
Акціонерне товариство "Харківобленерго" (надалі - позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Харків (надалі - відповідач) про стягнення 217289,93грн., з яких: 188054,17грн. вартості електричної енергії, 18248,74грн. плати з компенсації перетікання реактивної енергії, 10131,15грн. пені та 855,87грн. 3% річних.
На підтвердження позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем, як платником, зобов'язань за Договором №14111 від 29.04.2005 (з урахуванням положень додаткової угоди від 05.01.2015), щодо своєчасної оплати електричної енергії, яка була спожита Військовою частиною А-4104 (споживач) за травень та грудень 2018 року.
Ухвалою від 02.05.2019 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 28.05.2019. Цією ж ухвалою до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Військову частину НОМЕР_1 (надалі - третя особа).
27 травня 2019 року від відповідача надійшов відзив, у якому він проти позову заперечив, посилаючись на відсутність його вини у виникненні заборгованості. Також, з огляду на свій незадовільний майновий стан, відповідач просив зменшити розмір пені на 50%.
У підготовчому засіданні 28.05.2019 представники учасників справи повідомили, що надали всі наявні у них докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, а також вважають, що всі питання, зазначені у частині другій статті 182 цього Кодексу, є вирішеними.
Відповідно до частини 6 статті 183 ГПК України за письмовою згодою учасників справи розгляд справи по суті розпочато 28.05.2019 після закінчення підготовчого засідання.
Представник позивача у судовому засіданні 28.05.2019 підтримала позовні вимоги у повному обсязі, просила позов задовольнити. Також зазначила про відсутність підстав для зменшення пені за клопотанням відповідача.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечила з підстав викладених у відзиві, а також просила суд зменшити розмір пені на 50%.
Представник третьої особи у судовому засіданні підтримав позицію відповідача, просив у позові відмовити, а у випадку його задоволення зменшити розмір пені.
У судовому засіданні 28.05.2019 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.
29 квітня 2005 року між позивачем, як постачальником, та Військовою частиною НОМЕР_1 , як споживачем, укладено Договір на постачання електричної енергії №14111 (далі за текстом - Договір), за умовами якого позивач постачає електричну енергію відповідачу, а відповідач оплачує позивачу її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами даного договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.
05 січня 2015 року між позивачем, як постачальником, Військовою частиною НОМЕР_1 , як споживачем, та Квартирно-експлуатаційним відділом м.Харків, як платником, укладено Додаткову угоду, якою до Договору та додатків до нього були внесені зміни, які передбачали покладення обов'язку щодо здійснення платежів за Договором на відповідача.
Зокрема, відповідно до пункту 4.1 додатку №2 "Порядок розрахунків" до Договору (в редакції додаткової угоди від 05.01.2015) оплата за такі види нарахувань, як вартість електричної енергії з ПДВ, здійснюється відповідачем протягом 10 операційних днів з моменту отримання споживачем рахунку та акту звіряння взаєморозрахунків.
Згідно з пунктом 4.2 додатку №2 "Порядок розрахунків" до Договору (в редакції додаткової угоди від 05.01.2015) плата за такі види нарахувань, як надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії з ПДВ, сума пені, 3% річних, індекс інфляції, плата за надання споживачу додаткових послуг та інші платежі здійснюється відповідачем на поточний рахунок позивача в термін 10 операційних днів після отримання споживачем рахунку, акту звіряння рахунків взаєморозрахунків або акту виконаних робіт.
Згідно пункту 5 Додатку № 2 "Порядок розрахунків" до Договору (в редакції додаткової угоди від 05.01.2015) остаточний розрахунок платника за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом). За результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється додаток № 20 “Акт про використану електричну енергію”, який споживач отримує разом із рахунками та повинен повернути підписаними та скріпленими печаткою в термін до 5 днів. Для проведення остаточного розрахунку платник протягом 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РВЕ або у відділі розрахунків з юридичними особами СО "Харківенергозбут" рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 10 операційних днів з дня його отримання. В разі неявки споживача для отримання рахунку постачальник направляє рахунок споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим споживачем з дня його відправлення.
Пунктом 2.3.4 Договору (в редакції додаткової угоди від 27.05.2013) встановлено, що відповідач зобов'язаний здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно вимог ПКЕЕ та додатком №4а "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".
Відповідно до пункту 9.11 Договору він набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2005, а в частині розрахунків - до їх повного завершення. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
В матеріалах справи відсутні докази того, що будь-яка зі сторін в установленому Договором порядку заявила про припинення його дії, а тому даний Договір є пролонгованим.
Як свідчать наявні у справі рахунки, акти про використану електричну енергію, звіти про обсяги спожитої електричної енергії, акти звіряння розрахунків за електроенергію, і не оспорюється відповідачем, останній свої зобов'язання за Договором виконував неналежним чином, у зв'язку з чим станом на 01.03.2019 у відповідача за Договором виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 217289,93грн., з яких:
- 188054,17грн. вартості електричної енергії (тарифна складова - 154711,80грн. та ПДВ 20% - 31342,37грн.) за грудень 2018 року;
- 18248,74грн. плати з компенсації перетікання реактивної енергії (тарифна складова - 15207,28грн. та ПДВ 20% - 3041,46грн.) за грудень 2018 року;
- 10131,15грн. пені (2340,99грн. пені, нарахованої за період з 01.07.2018 по 09.07.2018 за несвоєчасну оплату електричної енергії, спожитої у травні 2018 року, а також 7790,16грн. нарахованої за період з 18.01.2019 по 28.02.2019 за несвоєчасну оплату електричної енергії, спожитої у грудні 2018 року);
- 855,87грн. 3% річних (206,55грн. 3% річних, нарахованих за період з 01.07.2018 по 09.07.2018 за несвоєчасну оплату електричної енергії, спожитої у травні 2018 року, а також 649,32грн. 3% річних, нарахованих за період з 18.01.2019 по 28.02.2019 за несвоєчасну оплату електричної енергії, спожитої у грудні 2018 року).
Відповідач вказану заборгованість не погасив, у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.
Надаючи правову кваліфікацію вищевказаним обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 275 ГК України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Частинами 6, 7 статті 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.
Згідно статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Матеріали справи підтверджують нездійснення відповідачем оплати вартості електричної енергії, спожитої у грудні 2018 року, в сумі 188054,17грн. та плати з компенсації перетікання реактивної енергії за грудень 2018 року.
Судом також встановлено, що відповідачем було здійснено оплату електричної енергії, спожитої у травні 2018 року, з порушенням договірних строків.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідач факту неналежного виконання договірних зобов'язань за вказані позивачем періоди не спорює.
У зв'язку з цим, суд вважає позовні вимоги про стягнення 188054,17грн. вартості електричної енергії за грудень 2018 року та 18248,74грн. плати з компенсації перетікання реактивної енергії за грудень 2018 року законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищевказаних положень законодавства позивач просить стягнути з відповідача 855,87грн. 3% річних, з яких:
- 206,55грн. 3% річних, нарахованих за період з 01.07.2018 по 09.07.2018 за несвоєчасну оплату електричної енергії, спожитої у травні 2018 року,
- 649,32грн. 3% річних, нарахованих за період з 18.01.2019 по 28.02.2019 за несвоєчасну оплату електричної енергії, спожитої у грудні 2018 року.
Перевіривши розрахунки вказаних вимог, суд вважає їх такими, що відповідають вимогам законодавства та обставинам справи, а тому задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у повному обсязі.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені Договором та Законом, зокрема сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 6 Додатку № 2 "Порядок розрахунків" до Договору (в редакції додаткової угоди від 05.01.2015) у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань постачальник проводить платнику нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу; 3% річних з простроченої суми.
На підставі вищевказаних норм законодавства та умов Договору позивач здійснив нарахування відповідачу 10131,15грн. пені, з яких:
- 2340,99грн. пені, нарахованої за період з 01.07.2018 по 09.07.2018 за несвоєчасну оплату електричної енергії, спожитої у травні 2018 року,
- 7790,16грн. нарахованої за період з 18.01.2019 по 28.02.2019 за несвоєчасну оплату електричної енергії, спожитої у грудні 2018 року.
Відповідач розміру та правильності здійсненого позивачем розрахунку пені не оспорив, однак у відзиві заявив клопотання про зменшення розміру пені на 50%.
Розглянувши дане клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Таким чином, при вирішенні судом питання про зменшення пені слід враховувати не самий лише розмір збитків, які були спричинені правопорушенням, але й "інші обставин, які мають істотне значення".
Зокрема, статтею 233 ГПК України визначено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Отже, суду в обов'язковому порядку слід враховувати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Втім, додані до відзиву довідка №02-29/98 від 16.01.2019 та рішення №932 від 23.01.2017 підтверджують лише повне фінансування відповідача з державного бюджету та факт присвоєння відповідачу ознаки неприбутковості.
При цьому, відповідачем не надано суду доказів, зокрема, знаходження у тяжкому фінансовому стані або виникнення інших суттєвих негативних наслідків для інтересів відповідача у зв'язку із сплатою пені в установленому Договором розмірі.
У зв'язку з цим, суд не вбачає підстав для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені.
Крім того, суд не погоджується з твердженням відповідача про відсутність його вини у виникненні заборгованості через те, що він отримує фінансування від органів Державного казначейства.
Так, частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 10131,15грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 129, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м.Харків (61024, м.Харків, вул.Пушкінська, буд.61, код 07923280) на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м.Харків, вул.Плеханівська, буд.149, код 00131954) 188054,17грн. вартості електричної енергії, 18248,74грн. плати з компенсації перетікання реактивної енергії, 10131,15грн. пені та 855,87грн. 3% річних, а також 3259,35грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено "31" травня 2019 р.
Суддя М.В. Калантай