29.05.2019 Справа № 920/26/19
м. Суми
За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промелектроніка», м. Запоріжжя
до відповідача Державного підприємства «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон», м. Конотоп, Сумська область
про стягнення 43 106,16 грн.,
та
за зустрічним позовом Державного підприємства «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон», м. Конотоп, Сумська область
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Промелектроніка», м. Запоріжжя
про стягнення 1 126,29 грн.,
суддя Котельницька В.Л.
за участю представників сторін у режимі відеоконференції:
від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Карабак В.А. (ордер серії ЗП № 110486 від 20.05.2019)
від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Рибець В.М. (довіреність № 5634 від 28.12.2018)
при секретарі судового засідання Пономаренко Т.М.
Cуть спору: позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача 43106,16 грн. заборгованості за договором від 01.03.2017 № 121-17, укладеним між сторонами даного спору (в тому числі: 1306,20 грн. основного боргу, 25109,53 грн. пені, 3413,63 грн. 3% річних, 13276,80 грн. інфляційних нарахувань).
29.01.2019 відповідач - Державне підприємство “Конотопський авіаремонтний завод “Авіакон”, м. Конотоп, Сумська область - подав до суду зустрічний позов до ТОВ “Промелектроніка” про стягнення 1126,29 грн. штрафних санкцій за порушення зобов'язань за договором № 121-17 від 01.03.2017, сторонами якого є ТОВ “Промелектроніка” та Державне підприємство “Конотопський авіаремонтний завод “Авіакон”.
Ухвалою суду від 31.01.2019 у справі № 920/26/19 прийнято зустрічну позовну заяву Державного підприємства “Конотопський авіаремонтний завод “Авіакон” для спільного розгляду з первісним позовом. Розгляд даної справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. Замінено засідання з розгляду справи по суті, призначене на 14.02.2019, 10:00, підготовчим засіданням у режимі відеоконференції.
24.01.2019 на виконання вимог ухвали суду від 08.01.2019 № 920/26/19 щодо надання оригіналів відповідних доказів відповідач за первісним позовом подав пояснення, у яких зазначає, що ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05.09.2017 (провадження №1-кс/331/3306/2017) надано дозвіл слідчому ОВС 1-го відділення СВ УСБУ в Запорізькій області капітану юстиції Покутньому Олександру Олександровичу на тимчасовий доступ до речей та документів з подальшим вилученням їх оригіналів по взаємовідносинам з ТОВ “Промелектроніка” за період з 2014 року по 2017 рік. Вилучення документів відбулось 06.10.2017, про що було складено протокол тимчасового доступу до речей і документів та опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді. У зв'язку з цим відповідач за первісним позовом не має можливості надати Господарському суду Сумської області оригінали витребуваних судом документів, а саме: Договору від 01.03.2017 № 121-17, Додатку № 1 до Договору від 01.03.2017 № 121-17, видаткової накладної № РН-0000582 від 02.03.2017, видаткової накладної № РН-0000601 від 03.03.2017.
25.01.2019 на виконання вимог судової ухвали від 08.01.2019 № 920/26/19 Генеральна прокуратура Україна надіслала суду лист від 23.01.209 № 17\7\1-35742-17, в якому зазначає, що відповідно до протоколу обшуку від 11.10.2017 в офісному приміщенні ТОВ «Промелектроніка» не вилучався договір № 121-17 від 01.03.2017 та додаток № 1 до цього договору та надала для долучення до матеріалів справи належним чином завірені копії видаткових накладних № РН-0000582 від 02.03.2017та № РН-0000601 від 03.03.2017.
29.01.2019 від відповідача за первісним позовом надійшли:
1) клопотання про зменшення штрафних санкцій (вх. № 264к від 29.01.2019), відповідно до якого Державне підприємство “Конотопський авіаремонтний завод “Авіакон” просить суд зменшити розмір пені до 1 грн;
2) відзив на первісну позовну заяву від 24.01.2019 № 542 (вх. № 343 від 29.01.2019).
15.02.2019 позивач за первісним позовом подав до суду відповідь на відзив (по первісному позову); відзив на зустрічну позовну заяву; клопотання про виклик свідка.
04.03.2019 до суду від ДП «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» надійшли наступні документи:
1) заперечення на відповідь на відзив;
2) заперечення щодо клопотання позивача про витребування доказів;
3) відповідь на відзив (щодо зустрічної позовної заяви);
4) заперечення щодо клопотання позивача про виклик свідка.
14.03.2019 позивач за первісним позовом подав до суду заяву про письмове опитування представника ДП «Аваікон» ОСОБА_1 як свідка.
ТОВ «Промелектроніка» 26.03.2019 подало до суду заперечення на відповідь на відзив на зустрічний позов.
09.04.2019 до суду від ДП «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів.
02.05.2019 до суду від ДП «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» надійшло пояснення щодо неможливості подання окремих документів та долучення до матеріалів справи додаткових доказів.
Вказані документи долучені судом до матеріалів справи.
02.05.2019 до суду від ДП «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» також надійшло клопотання про зменшення заявленого первісним позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Судовою ухвалою від 02.05.2019 був призначений розгляд справи по суті на 21.05.2019.
Позивач за первісним позовом 15.05.2019 подав до суду заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13500,00 грн.
Відповідач за первісним позовом 21.05.2019 подав до суду заяву № 2719 про стягнення витрат, пов'язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи.
Протокольними ухвалами подані сторонами заяви були прийняті до розгляду та долучені до матеріалів справи.
Під час розгляду справи по суті представник позивача за первісним позовом оголосив позовні вимоги, підтримав первісний позов у повному обсязі.
Представник відповідача первісний позов визнав частково, а також підтримав вимоги, викладені у зустрічній позовній заяві.
Представниками сторін були надані пояснення з приводу обставин, на які вони посилались у поданих до суду заявах по суті справи.
У ході судового засідання судом були встановлені обставини справи, досліджено докази, надані сторонами на підтвердження своїх позицій по суті спору, а також вчинено інші необхідні дії, встановлені Главою 6 «Розгляд справи по суті» Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши надані суду докази, суд встановив:
01.03.2017 між ТОВ "Промелектроніка" (постачальником, позивачем за первісним позовом) та ДП "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" (покупцем, відповідачем за первісним позовом) укладено договір № 537-17 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати, а покупець - прийняти й оплатити продукцію, вказану у додатку № 1 до цього договору, на умовах, передбачених даним договором.
Згідно з пунктом 2.1 Договору кількість, номенклатура продукції вказується в додатку № 1 до даного договору, що є невід'ємною частиною Договору.
У додатку № 1 до Договору передбачено, що поставці підлягає наступна продукція: 8А-5200-110-005 трос, рік випуску не раніше 2012 у кількості 7 штук, 8А-5200-110-003 трос, рік випуску не раніше 2012 у кількості 4 штук, 8А-5200-110-015 трос, рік випуску не раніше 2012 у кількості 5 штук, 8А-5200-110-017 трос, рік випуску не раніше 2012 у кількості 5 штук, 140-5200-110-047 трос, рік випуску не раніше 2012 у кількості 5 штук, 140-5200-110-049 трос, рік випуску не раніше 2012 у кількості 5 штук, 140-5200-110-051 трос, рік випуску не раніше 2012 у кількості 5 штук, 140-5200-110-053 трос, рік випуску не раніше 2012 у кількості 5 штук, 8А-5200-110-019 трос, рік випуску не раніше 2012 у кількості 5 штук, 8А-5200-110-021 трос, рік випуску не раніше 2012 у кількості 5 штук, 8А-5200-110-023 трос, рік випуску не раніше 2012 у кількості 5 штук, 8А-5200-110-025 трос, рік випуску не раніше 2012 у кількості 5 штук, на загальну суму 179856,79 грн. (з ПДВ).
Згідно з пунктом 3.1 Договору поставка продукції здійснюється однією партією на умовах поставки DDР м. Конотоп, відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс у редакції 2010 року.
За умовами DDP (Delivered Duty Paid ) правил Інкотермс продавець здійснює поставку покупцю товару, який пройшов митне очищення для імпорту, без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення.
Згідно з пунктом 3.2 Договору строки поставки продукції складають 7 календарних днів з моменту набуття чинності договором. Постачальник має право здійснити поставку продукції в інші строки винятково на підставі попередньої згоди покупця в письмовій формі.
Пунктом 4.1 Договору передбачено, що поставка продукції здійснюється за цінами, які визначені у додатку № 1 і включають всі податки, збори й інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, пакування, маркування й інші видатки постачальника, пов'язані з поставкою продукції. Загальна вартість Договору на момент його укладання складає 179856,79 грн., в тому числі ПДВ 20% - в сумі 29976,13 грн.
Даний договір згідно з його пунктом 10.7 набирає чинності з моменту його підписання сторонами.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Промелектроніка" здійснило поставку продукції двома партіями, а саме: 02.06.2017 перевізнику (ТОВ "Нова Пошта") запчастини до ВПТ (троси) загальною вартістю 173959,85 грн., що підтверджується видатковою накладною від 02.03.2017 № РН-0000582 та експрес-накладною від 02.03.2017 № 59000241369446; 03.03.2017 перевізнику (ТОВ "Нова Пошта") передано запчастини до ВПТ (троси) загальною вартістю 5896,94 грн., що підтверджується видатковою накладною від 03.03.2017 № РН-000601 та експрес-накладною від 03.03.2017 № 590002411663574.
Відповідачем вказана продукція отримана 03.03.2017 та 06.03.2017 відповідно, що підтверджується відмітками на вказаних експрес-накладних ТОВ "Нова Пошта".
Згідно з пунктом 5.1 Договору оплата покупцем продукції здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений у даному договорі.
Відповідно до пункту 5.2 Договору оплата здійснюється наступним чином: 100% вартості продукції - протягом 10 робочих днів з дати прийняття продукції покупцем на підставі виставленого рахунку та проходження вхідного контролю на підприємстві, за умови набрання чинності договором.
Відповідно до пункту 6.1 Договору сторони домовились, що до відносин за договором застосовуються Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6; Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7 (далі - Інструкція П-7). Сторони зобов'язуються провести приймання продукції за кількістю і якістю відповідно до вказаних нормативних актів.
За змістом п. 6.2. Договору передання продукції неналежної якості, не у встановленій кількості спричиняє правові наслідки, передбачені чинним законодавством та договором. У разі поставки продукції неналежної якості постачальник зобов'язується замінити її на продукцію належної якості протягом 10 календарних днів з дня отримання вимоги про заміну.
Згідно з пунктом 6.5 Договору остаточне прийняття продукції здійснюється з оформленням видаткової накладної та товарно-транспортної накладної.
Як встановлено судом, за отриманий товар ДП "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" розрахувалося частково, сплативши ТОВ "Промелектроніка" 178550,59 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 31.10.2017 № 4300.
Позивач зазначив, що оригінали вказаних документів були вилучені в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017081020000040, проте сторони спору не заперечили достовірність наявних у матеріалах справи копій документів.
Згідно з пунктом 7.1 Договору за невиконання або неналежне виконання умов даного договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.
У випадку порушення більш ніж на 30 календарних днів строку оплати продукції покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені від суми заборгованості (пункт 7.2 Договору).
Відповідно до пункту 7.3 Договору у випадку порушення строків або обсягів поставок продукції постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 8% від вартості непоставленої в строк продукції за кожен факт порушення.
Згідно з умовами п. 7.4 Договору у випадку поставки продукції неналежної якості постачальник сплачує покупцеві штраф у розмірі 20% від вартості продукції неналежної якості.
У п. 7.5 сторони договору погодили, що постачальник сплачує покупцеві пеню у розмірі 0,3% від вартості невідповідної продукції (невідшкодованих покупцеві видатків, збитків) за кожен день прострочення. До виконання постачальником зазначених вимог покупець має право відмовитись від подальшого приймання й оплати продукції, а також вимагати повернення раніше сплачених за продукцію коштів, які постачальник зобов'язаний повернути протягом трьох банківських днів з моменту одержання повідомлення покупця, яке вважається отриманим постачальником після закінчення трьох робочих днів з моменту його відправлення покупцем на адресу постачальника, зазначену у договорі.
Пунктом 7.6 Договору визначено, що неустойка (штраф, пеня), штрафні санкції за цим договором нараховуються протягом усього періоду порушення.
У пункті 5.5 Договору передбачено, що неустойка, що підлягає сплаті постачальником, а також понесені покупцем видатки й збитки, що підлягають відшкодуванню постачальником, розраховані в порядку, визначеному даним договором і чинним законодавством, можуть бути утримані покупцем в однобічному безумовному порядку (у тому числі після закінчення строку дії даного договору) із суми, що підлягає оплаті постачальникові шляхом відправлення постачальникові відповідного повідомлення із вказівкою суми неустойки, розрахунків видатків і збитків. Утримання неустойки, видатків і збитків не спричиняє зміни ціни продукції.
Причиною виникнення спору за первісним позовом стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з ДП "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" на користь ТОВ "Промелектроніка" 1306,20 грн. - основного боргу за поставлений товар, 25109,53 грн. пені, 13276,80 грн. інфляційних втрат, 3413,63 грн. - 3% річних.
Причиною виникнення спору за зустрічним позовом стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з ТОВ "Промелектроніка" на користь ДП "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" 1126,29 грн. штрафних санкцій у зв'язку з порушенням ТОВ "Промелектроніка" умов Договору в частині строків поставки товару.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Суд зазначає, що за своєю правовою природою укладений сторонами правочин є договором поставки.
Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з частиною першою статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Статтею 664 ЦК України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема, шляхом маркування.
Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Суд, враховуючи умови пункту 3.2 Договору, а також з огляду на те, що Договір підписаний 01.03.2017, зазначає, що ТОВ "Промелектроніка" повинно було поставити товар покупцю у місто Конотоп однією партією у строк до 08.03.2017 (включно).
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Промелектроніка" здійснило поставку товару, обумовленого Договором, двома партіями, поставивши товар 02.03.2017 (12 найменувань товару у кількості 59 одиниць) та 03.03.2017 (одне найменування у кількості 2 одиниць), який отримано покупцем 03.03.2017 та 06.03.2017, що підтверджується експрес-накладними ТОВ "Нова Пошта", (поставка товару на склад "Нова Пошта" у м. Конотоп), відповідно, зобов'язання ТОВ "Промелектроніка" з поставки товару вважається виконаним з 06.03.2017 (з моменту отримання покупцем другої партії товару).
Відтак суд зазначає, що зобов'язання позивача за первісним позовом щодо поставки товару виконане ним у строк, встановлений договором (до 08.03.2017), що спростовує твердження позивача за зустрічним позовом про непоставлення продукції у строк, встановлений п. 3.2 договору.
Згідно з частинами першою - третьою статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Інструкцією з приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7 встановлений порядок приймання продукції у разі коли стандартами, технічними умовами, Основними та Особливими умовами поставки чи іншими обов'язковими для сторін правилами не встановлений інший порядок її прийняття.
Відповідно до пункту 3 Інструкції П-7 при приймання вантажу від органів транспорту підприємство-отримувач відповідно до діючих на транспорті правил перевезень вантажів зобов'язане перевірити, чи забезпечено збереження вантажу при перевезенні, зокрема: а) перевірити у випадках, передбачених в зазначених правилах, наявність на транспортних засобах (вагоні, цистерні, баржі, трюмі судна, автофургоні і т. п.) або на контейнері пломб відправника або пункту відправлення (станції, пристані, порту), справність пломб, відбитки на них, стан вагона, інших транспортних засобів або контейнера, наявність захисного маркування вантажу і справність тари; б) перевірити відповідність найменування вантажу і транспортного маркування на ньому даним, зазначеним у транспортному документі; в) перевірити, чи були дотримані встановлені правила перевезення, що забезпечують запобігання пошкодженню та псуванню вантажу (укладання вантажу, температурний режим, льдопостачання і ін.), терміни доставки, а також зробити огляд вантажу.
У разі отримання від органу транспорту вантажу без перевірки кількості місць, ваги і стану його одержувач в порядку, встановленому правилами оформлення видачі вантажів, зобов'язаний витребувати від органів транспорту, щоб на транспортному документі була зроблена відповідна відмітка.
Згідно з пунктом 4 Інструкції П-7 при прийманні вантажу від органів транспорту одержувач у всіх випадках, коли це передбачено правилами, що діють на транспорті, зобов'язаний вимагати від органу транспорту складання комерційного акта, а при доставці вантажу автомобільним транспортом - позначки на товарно-транспортній накладній або складання акта.
Відповідно до пп. а) п. 6 Інструкції П-7 приймання продукції за якістю і комплектністю проводиться на складі одержувача при міжміських поставках - не пізніше 20 днів, а продукції, що швидко псується, - не пізніше 24 годин після видачі продукції органом транспорту чи надходження її на склад одержувача при доставці продукції постачальником чи при вивезенні продукції одержувачем.
Згідно з пунктом 9 Інструкції П-7 акт про приховані недоліки продукції повинен бути складений протягом 5 днів після виявлення недоліків, однак не пізніше чотирьох місяців з дня надходження продукції на склад одержувача, який виявив приховані недоліки, якщо інші терміни не встановлені обов'язковими для сторін правилами.
За змістом п.10 Інструкції приймання вважається здійсненим своєчасно, якщо перевірку якості і комплектності продукції закінчено в встановлені терміни.
Пунктом же 11 цієї Інструкції передбачено, що одночасно з прийманням продукції за якістю проводиться перевірка комплектності продукції, а також відповідності тари, упаковки, маркування вимогам стандартів, технічних умов, Особливих умов, інших обов'язкових для сторін правил чи договору, кресленням, зразкам (еталонам).
Приймання продукції відповідно до п. 13 Інструкції П-7 проводиться уповноваженими на те керівником підприємства-одержувача або його заступником компетентними особами. Ці особи несуть відповідальність за суворе дотримання правил приймання продукції. А згідно з п. 14 приймання продукції за якістю і комплектності здійснюється в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також за супровідними документами, що посвідчують якість та комплектність продукції (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація і т. п.). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не призупиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла і в акті вказується, які документи відсутні.
Згідно з положеннями п. 16. Інструкції П-7 при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що надійшла, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам) договору або даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції (п. 14 цієї Інструкції), одержувач призупиняє подальшу прийомку продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач зобов'язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, що запобігають погіршенню її якості і змішуванню з іншою однорідною продукцією. Одержувач також зобов'язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції і складання двостороннього акта представника іногороднього виготовлювача відправника), якщо це передбачено в Основних і Особливих умовах поставки, інших обов'язкових правилах або договорі.
За змістом п. 17 Інструкції П-7 у повідомленні про виклик, направленому виробнику (Відправнику), має бути зазначено: а) найменування продукції, дата і номер рахунку-фактури або номер транспортного документа, якщо до моменту виклику приводу не одержаний; б) основні недоліки, виявлені в продукції; в) час, на який призначено приймання продукції за якістю або комплектністю (в межах встановленого для приймання терміну); г) кількість продукції неналежної якості або некомплектної продукції.
Відповідно до п. 18 Інструкції повідомлення про виклик представника виготовлювача (Відправника) повинно бути направлено (передано) йому по телеграфу (телефону) не пізніше 24 годин, а щодо швидкопсувної продукції негайно після виявлення невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, тари або упаковки встановленим вимогам, якщо інші терміни не встановлені Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами або договором.
Відповідно до абз. 4 п. 9 Інструкції виробник (відправник) може уповноважити на участь в прийманні одержувачем продукції підприємство, що знаходиться, в місці отримання продукції. В цьому випадку посвідчення представникові видається підприємством, що виділив його. У посвідченні повинно бути зроблено посилання на документ, яким виробник (відправник) уповноважив дане підприємство брати участь у прийманні продукції.
Відповідно до п. 20 Інструкції при неявці представника виготовлювача (відправника) за викликом одержувача (покупця) в установлений термін і у випадках,
коли виклик представника іногороднього виготовлювача (відправника) не є обов'язковим, перевірка якості продукції проводиться представником відповідної галузевої інспекції за якістю продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції по якості.
Представнику, уповноваженому для участі в прийманні продукції за якістю і комплектності, видається належно оформлене і завірене печаткою підприємства разове посвідчення за підписом керівника підприємства (організації) або його
заступника. Посвідчення видається на право участі у прийманні конкретної партії продукції. Видача посвідчення на будь-який період (декаду, місяць та ін.) не допускається (п. 23 Інструкції П-7).
Згідно з п. 29 Інструкції за результатами приймання продукції за якістю і
комплектністю з участю представників, зазначених в пп. 19 і 20 цієї Інструкції, складається акт про фактичну якість і комплектність отриманої продукції. Акт повинен бути складений в день закінчення приймання продукції за якістю і комплектністю.
До акту, складеного в порядку, передбаченому п. 29 цієї Інструкції, мають бути додані: а) документи виробника (відправника), що засвідчують якість та комплектність продукції; б) пакувальні ярлики з тарних місць, в яких встановлені
неналежну якість і некомплектність продукції; в) транспортний документ (накладна, коносамент); г) документ, що засвідчує повноваження представника, виділеного для участі у прийманні; г1) акт складений відповідно до пункту 16 цієї
Інструкції; д) акт відбору зразків (проб) і висновок за результатами аналізу (випробування) відібраних зразків (проб); е) інші документи, що можуть свідчити про причини псування (погіршення) якості продукції або некомплектність її
(комерційні акти, для швидкопсувних вантажів відомості про льодопостачання, температурний режим, а також відомість подачі і прибирання вагонів, пам'ятка прийомоздавальника під час вивантаження вантажу засобами вантажоодержувачів на місцях загального користування та ін.).
Доказів складання будь-яких документів, що могли б засвідчити неякість чи некомплектність поставленого позивачем за первісним позовом товару, матеріали справи не містять, сторони також не заявляли про їх наявність.
З урахуванням погоджених сторонами умов оплати товару і необхідності його приймання за якістю і кількістю (пункти 5.2, 6.1 Договору), а також враховуючи вищенаведені положення Інструкції П-7, суд дійшов висновку про те, що строк для прийняття продукції за якістю та комплектністю (вхідний контроль) закінчився 26.03.2017 (враховуючи, що 2017 році 26 березня було вихідним днем - строк для прийняття закінчився 27.03.2017), відповідно, з цієї дати повинен обраховуватися строк оплати товару - 10 робочих днів (пункт 5.2 Договору) - до 10.04.2017 включно.
Позивачем за зустрічним позовом на обґрунтування зустрічного позову зазначено, що він 21.04.2017 звернувся до постачальника з вимогою №819е про заміну неякісного тросу 8А-5200-110-015, а також у подальшому було встановлено, невідповідність заміненої продукції необхідним параметрам.
Суд зазначає, що умовами договору, укладеного між сторонами у справі погоджено порядок прийняття продукції саме згідно вимог Інструкції П-7, при цьому судом встановлено, що у строки та у порядку прийняття продукції, визначеному цією Інструкцією позивачем за зустрічним позовом не висувалось жодних претензій до постачальника при прийнятті продукції щодо її якості. Тому суд наголошує, що продукція прийнята покупцем, у строк, встановлений Інструкцією П-7 (до 27.03.2017) претензій щодо якості чи комплектності поставленої продукції не висувались, відтак позивач за зустрічним позовом позбавлений можливості посилатись на умови договору щодо прийняття товару та його заміни у разі поставки товару неналежної якості та зобов'язаний був оплатити поставлену продукцію у строк, визначений п. 5.2 договору.
З урахуванням того, що товар частково оплачений покупцем 31.10.2017, період прострочення складає з 11.04.2017 по 30.10.2017 в сумі 179856,79грн, та з 31.10.2017 по 20.12.2018 в сумі 1306,20грн.
Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Наявними у справі доказами підтверджено, і відповідачем за первісним позовом не спростовано факту несвоєчасної часткової оплати вартості вчасно поставленого товару, відтак первісні вимоги щодо стягнення з ДП «Завод «Авіакон» 1306,20 грн. основного боргу суд визнає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Умовами договору № 121-17 від 01.03.2017, а саме його пунктом 7.2 встановлено право постачальника на нарахування пені у разі прострочення оплати продукції, при цьому надано 30-денний строк для відстрочення нарахування пені.
Судом здійснено перерахунок суми нарахованої пені, а також враховано, що 31.10.2017 відповідач за первісним позовом частково розрахувався за поставлену продукцію у розмірі 178550,59 грн. та встановлено, що розмір пені за період з 11.05.2017 (з урахуванням умов п. 7.2 договору) по 20.12.2018 (дата складання розрахунку позову) становить 21919,52 грн.
Статтею 231 ГК України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах, зокрема, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Судом враховано, що ДП "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" є державним підприємством та відноситься до державного сектору економіки, має стратегічне значення для оборонного сектору економіки у період надзвичайно напруженої суспільної обстановки у державі, суд вважає за необхідне зменшити розмір нарахованої пені на 50 % (до 10959,76 грн.), частково задовольнивши клопотання підприємства про зменшення штрафних санкцій.
Щодо первісних позовних вимог про стягнення 3413,63 грн. 3% річних та 13276,80 грн. інфляційних нарахувань суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку приписів статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
При перевірці проведеним позивачем за первісним позовом нарахувань сум інфляційних втрат та 3% річних суд також враховує позицію, викладену в Інформаційному листі Вищого господарського суду України № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права», відповідно до пункту 2 якого сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (постанова Вищого господарського суду України від 05.04.2011 № 23/466 та лист Верховного Суду України «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» від 03.04.1997 № 62-97). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (постанова Вищого господарського суду України від 01.02.2012 № 52/30).
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що інфляційні повинні бути нараховані відповідачу за кожний повний місяць, у якому мало місце прострочення. Відтак стягненню з відповідача за первісним позовом на користь позивача підлягають 13276,80 грн. інфляційних збитків (у заявленому до стягнення розмірі) та 3045,56 грн. сума 3% річних (заявлена до стягнення сума відсотків річних підлягає частковому задоволенню внаслідок здійсненого судом перерахунку за період з 11.04.2017 по 20.12.2018).
Що ж до зустрічного позову про стягнення з ТОВ "Промелектроніка" 1126,29 грн. штрафних санкцій, у зв'язку з порушенням ТОВ "Промелектроніка" умов Договору в частині строків поставки товару та поставки неякісного товару, то суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, оскільки встановленими при розгляді первісного позову фактичними обставинами справи підтверджено факт як відсутності порушення строку поставки товару постачальником, так і відсутності факту поставки неякісного товару з урахуванням умов договору що до відносин за договором застосовуються Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6; Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7 (далі - Інструкція П-7). Позивачем за зустрічним позовом не надано доказів того, що сторони провели приймання продукції за кількістю і якістю відповідно до вказаних нормативних актів.
Щодо вимог позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача 13500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.
Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до положень частини 1 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126).
Частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до приписів частини 4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, в тому числі, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін тощо.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи ступінь складності справи, обсяг досліджених доказів, що були подані сторонами, кількість проведених судових засідань (в тому числі необхідність проведення судових засідань в режимі відеоконференцій саме за клопотанням позивача за первісним позовом та обмеженість часу судового засідання в режимі відеоконференції, що зумовило неодноразове відкладення як підготовчих засідань, так і засідань з розгляду справи по суті), суд дійшов висновку про часткове відшкодування витрат позивача за первісним позовом на професійну правничу допомогу, а саме в розмірі 6500,00 грн., оскільки, на думку суду, такий розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову.
Відповідно до ст. ст. 123, 129 ГПК України позивачу за первісним позовом за рахунок відповідача за первісним позовом підлягають відшкодуванню витрати по сплаті судового збору у розмірі 1616,64 грн. пропорційно розміру задоволених вимог; витрати позивача за зустрічним позовом по сплаті судового збору суд залишає за ним у зв'язку з відмовою у задоволенні зустрічних позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 232, 233, 236- 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
Первісний позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Рябошапка, 25; код ЄДРПОУ 12602750) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промелектроніка» (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 4-А, а/с 5012; код ЄДРПОУ 24510970) заборгованість за договором № 121-17 від 01.03.2017 у сумі 1306,20 грн., 10959,76 грн. пені, 13276,80 грн. інфляційних збитків, 3045,56 грн. суму 3% річних; а також витрати по сплаті судового збору у даній справі у розмірі 1616,64 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6500,00 грн.
В іншому в задоволенні первісного позову - відмовити.
У задоволенні зустрічного позову - відмовити повністю.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256 ГПК України). Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено 30.05.2019.
Суддя В.Л. Котельницька